Однак чи відомо вам, що насправді тюльпани ведуть свій початок з Туреччини?

Голландські тюльпани зі східним корінням

На турецьких прикрасах, датованих XII сторіччям, зображені тюльпани, проте в європейській літературі, за словами ботаніка Аделаїди Л. Сторк, тюльпани вперше згадуються у 1550-х роках. У 1553 році французький мандрівник написав, що «здивовані іноземці» купували невідомі «червоні лілії з великими цибулинами» на базарах Константинополя (Стамбул). Тубільці називали цю квітку дюльбенд, що турецькою означає «тюрбан», і це слово, за поясненням д-ра Сторк, «стало етимологічним джерелом слова «тюльпан».

Одним з іноземців, якого зацікавили ці тюрбаноподібні квіти, був Охир Ґилен де Б’юзбек, австрійський посол у Туреччині (1555—1562 роки). Він привіз кілька цибулин з Константинополя у Відень, де їх посадили у квітнику Фердінанда I, імператора з династії Габсбургів. Там тюльпанові цибулини росли під опікою досвідченого Шарля де Лейклюза, французького ботаніка, який більше відомий під своїм латинським ім’ям — Каролус Клузиус.

А проте любовний роман з тюльпаном витримав наслідки тюльпаноманії, і торгівля тюльпановими цибулинами знову почала процвітати. По суті, до XVIII сторіччя голландські тюльпани стали настільки відомими, що турецький султан Ахмет III імпортував тисячі тюльпанів з Голландії. Тож після довгої подорожі голландські нащадки турецьких тюльпанів повернулися до своїх коренів.