«А коли Він узяв книгу, то чотири тварині [«істоти», Хом.] й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла [«арфи», НС] й золоті чаші, повні пахощів, а вони — молитви святих» (Об’явлення 5:8). Подібно як чотири істоти-херувими перед Божим престолом, 24 старці попадали перед Ісусом, визнаючи його владу. Але тільки старці мають арфи й посудини з пахощамиa. Тільки вони тепер співають нову пісню (Об’явлення 5:9). Таким чином, вони схожі на 144 000 членів святого «Ізраїля Божого», у яких теж є арфи і котрі теж співають нову пісню (Галатів 6:16; Колосян 1:12; Об’явлення 7:3—8; 14:1—4). Крім того, видіння показує, що 24 старці виконують свій священицький обов’язок в небі, що зображений тим обов’язком, котрий виконували священики стародавнього Ізраїлю, спалюючи пахощі Єгові в скинії,— обов’язок, який скасувався на землі разом з Мойсеєвим Законом, що був прибитий до Ісусового стовпа мук (Колосян 2:14). До якого ж висновку ми доходимо з усього цього? Того, що помазані переможці у цьому видінні є на своєму найвищому призначенні як ‘священики Бога й Христа і царюють з Ним тисячу років’ (Об’явлення 20:6).

16. а) У християнській системі речей хто входить до місця, прототипом котрого було Святеє Святих? б) Чому помазані християни мають ‘палити пахощі’?

¹⁶ У християнській системі речей не тільки Ісус Христос, прототипом якого був первосвященик, але також кожен зі 144 000 підсвящеників згодом увійде до місця, прототипом котрого було Святеє Святих,— до місця на небесах, де присутній Єгова (Євреїв 10:19—23). Цим священикам, які представлені 24 старцями, вхід у Святеє Святих неможливий, якщо вони не ‘спалять пахощі’, тобто якщо не зноситимуть постійно молитви до Єгови. (Євреїв 5:7; Юди 20, 21; порівняйте Псалом 141:2).

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 86]