Дійсно, вплив генерального секретаря в ролі посередника так збільшився, що протягом народного повстання в Конго 1961 року Даг Хаммершельд, наступник Трюгве Лі, зібрав 20 000 війська й техніків із 18 країн, щоб допомогти закінчити той конфлікт. У 1964 році У-Тан, тодішній генеральний секретар, три рази зібрав військо, щоб підтримувати мир.

Теперішній генеральний секретар, перуанець Хав’єр Перес де Куельяр, командує військом ООН у Кіпрі й на Середньому Сході.

У такому разі, що ж сказати про власну армію ООН?

На це запитання видання через ООН відповідає так: „Ця армія [якщо має дозвіл від Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї] допомагає відвертати війну, відновлює й підтримує порядок і повернення до нормальних обставин. Для цієї мети, мир-підтримуюча армія є уповноважена, як потрібно, вести переговори, упрошувати, спостерігати й здобувати факти... Тоді як це є збройні сили, то їм дозволено звертатись до зброї тільки для самооборони”. (Курсив наш.) Отже, намір цієї армії є відговорювати нації від війни, а також сама уникати її.