Свобода від страху?

У Сполучених Штатах Америки, співчуття до Британії зростало, роз’їдаючи американську офіційну політику нейтральності. Виявивши свої наміри, президент Рузвельт сказав у 1940 р.: „Ми вже давали Британії багато матеріальної допомоги, і в майбутньому будемо ще більше допомагати”.

Шосте січня, 1941 р., він зробив ще один крок. Виступивши з промовою перед конгресом, президент промовляв на тему чотири свободи. Щоб досягти одну з цих свобод — свободу від страху — він запропонував глобальне „зменшення зброї до такої точки, і так докладно, щоб жодна нація не могла виступати актом фізичної агресії проти якого-небудь сусіда — де-небудь у світі”. В дійсності це було непряме оголошення війни на політику й заміри фашистських сил.

Два місяці пізніше, конгрес США уповноважив програму ленд-ліз (позичати й здавати в оренду). Це дало президентові право постачати таких воєнних матеріалів як танки, літаки, а також харчі й службу, якій-небудь країні, захист якої то країни був дуже важливий для інтересів США.a Незважаючи на повільну опозицію від свого власного народу, то ставало ясно, що Сполучені Штати Америки все більше й більше втягались у європейську війну.

Тимчасом, підбадьорена успіхом своїх європейських союзників, Японія думала, що це добрий час вторгуватись у південносхідну Азію й не боятись Британії або Голландії. Коли Японія напала на Індокитай в вересні 1940 р., то Вашінгтон дуже гостро опротестував цьому наскокові. І коли Японія вторгнулась дальше на південь, то Сполучені Штати Америки віднеслись до цієї навали контратакою. Америка заморозила японське майно під своїм контролем, і наложила ембарго на відправки нафти до Японії. Тому що Японія тепер відчувала загрозу своїм важливим інтересам, то вживала заходів обережності проти дальшої інтервенції Сполученими Штатами Америки.

Військові провідники сперечались, що репресивну спроможність США можна значно зменшити вирішальною перемогою над морськими силами США, могутніші від японської на близько 30 відсотків. Тоді, завоюванням американської, британської, і голландської територій, Японія матиме бази з яких охороняти себе в разі пізнішої контратаки. Вирішили атакувати Ваї Момі.

Ця назва значить „перлові води”, і гавайці колись називали цю місцевість Лиман (затока з морською водою) Перлової ріки, тому що там плодились перлові устриці. Ця місцевість є влаштована кілька миль на захід від центру Гонолулу. Але в неділю вранці, 7 грудня 1941 р., води ріки Ваї Момі не були повні перел, але корпусів понищених кораблів і пошматованих трупів їхніх екіпажів. Японські воєнні літаки, атакуючи головну морську базу США в Тихому океані, завдали їм великих втрат.

Атака на Перл-Харбор майже зовсім знейтралізувала американський флот у Тихому океані, крім авіаносців. До кількох годин, бомбардували інші США авіабази, залишаючи більше як 50 відсотків США військових літаків розладнених.