Пасовище для вівцеподібних людей на землі навахо

СЛОВО «хежоуні» мовою індіанців з племені навахо означає «чудовий», і саме так ці люди описують свою землю. Починаючи з 1868 року, уряд Сполучених Штатів Америки відвів під резервацію для навахо майже 62 000 квадратних кілометрів землі в північно-східній частині штату Арізона, біля так званих чотирьох кутів, де сходяться чотири штати — Арізона, Колорадо, Нью-Мексико і Юта. Долина монументів, яка стала відомою завдяки фільмам-вестернам, тепер охороняється як парк племені навахо і приваблює туристів з усього світу. Характерною особливістю долини є дивовижні моноліти з червоного пісковику 300 метрів заввишки, які самотньо й велично здіймаються над пустельним плоскогір’ям. Відповідний вираз мовою навахо для цієї долини означає «простір між скелями».

Люди з племені навахо в цілому відомі за свою смиренність, сердечну гостинність і міцні великі родини. Сто сімдесят тисяч мешканців резервації проживає головним чином у віддалених поселеннях, зберігаючи свій культурно-побутовий уклад життя. Дехто все ще вирощує овець і живе у зроблених з жердин і покритих землею хатинах, які називаються гоґанами. Декоративне мистецтво і майстерне рукоділля навахо користуються надзвичайно великою популярністю. Особливо цінуються їхні виткані з овечої вовни килими та покривала з барвистими геометричними або традиційними орнаментами. Такими ж популярними є срібні ювелірні вироби з бірюзою та з іншими природними матеріалами.

Добра новина в землі навахо

Понад 30 років тому Свідки Єгови прийшли в землю навахо, не лише для того, щоб ознайомитися з її визначними місцями, але й щоб принести людям цієї віддаленої території добру новину про Боже Царство (Матвія 24:14). Сталі й спеціальні піонери Свідків Єгови взяли провід у проповідницькій праці. Багато з них приїхало, відгукнувшись на заклики роз’їзних наглядачів та місцевих Свідків, щоб допомогти там, де була більша потреба. Одні прибули із сусідніх зборів, тимчасом як інші, в тому числі й члени різних племен корінних американців, приїхали з багатьох частин Сполучених Штатів Америки.

Ці саможертовні чоловіки й жінки прирівнювали своє служіння в цьому місці до місіонерського призначення. Чому? Перш за все, надзвичайно важко вивчати місцеві мови через складність вимови, граматичних конструкцій та способу висловлювання. Крім того, місцеві жителі загалом дотримуються своїх традиційних форм релігії, родинного укладу життя і ведуть натуральне господарство. До того ж, у чужинців, які переїхали сюди, виникають проблеми, пов’язані з браком житла й нестачею робочих місць. Зрештою зрозуміло, що через багаторічну історію наруги білої людини над корінними жителями, вони не дуже довіряють стороннімa.

Спочатку, коли Свідки пішли проповідувати від дому до дому у костюмах і при краватках, то майже ніхто не відчиняв дверей, помилково приймаючи їх за мормонів. Коли ж Свідки стали приходити в простішому одязі, їх щиро запрошували в дім на годину, а то й більше. Тепер люди розпізнають Свідків Єгови, хоча вони знову виконують своє служіння у костюмах і при краватках.

Щоб лише доїхати до людей, які живуть на території резервації навахо, треба докласти чимало зусиль. Зазвичай доводиться долати багато кілометрів по кам’янистих, піщаних та багнистих шляхах, яких важко розпізнати. Безперечно, такі подорожі є дуже виснажливими для людей і великим навантаженням для машин. Крім того, машини можуть застрявати, але перехожі охоче витягують їх. Щоб відвідати зацікавлених, поїхати на домашнє біблійне вивчення або привезти когось на християнське зібрання, часто необхідно затратити декілька годин лише на саму дорогу. Проте Свідки охоче йдуть на це, виявляючи таким чином свою любов до місцевих людей. (Порівняйте 1 Солунян 2:8).

Навахо отримують велике задоволення від біблійних обговорень. Зазвичай вони збираються усією сім’єю — діти, батьки та дідусі з бабусями,— щоб почути про надію на Рай — майбутній дім для людства. Коли одного чоловіка з племені навахо запитали, як він уявляє собі Рай, той відповів: «До зелених пасовищ з безліччю овець». Таке уявлення віддзеркалює їхню любов до землі й до своїх отар. Навахо також цінують біблійну літературу і показують це тим, що час від часу жертвують намисто, бруски мила, консервоване молоко тощо для підтримки служіння Царству. Один спеціальний піонер протягом року прийняв майже 200 передплат на журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», у тому числі дві передплати від одного чоловіка, який під час розмови сидів на коні.

Заснування «овечого табору»

Коли приходить літо, то настає час для пастуха чи пастушки навахо переходити зі своєю отарою до овечого табору. Цей літній табір для овець допомагає отарі швидко рости, оскільки він розміщений біля зелених пасовищ і доброго джерела води. У переносному розумінні Зал Царства можна прирівняти до такого табору — духовне пасовище і джерело вод правди. Люди, які приходять туди, можуть знайти духовну поживу, котра робить їх духовно здоровими й сильними.

Деякий час зібрання проводилися у шкільному приміщенні в містечку Кейенті (штат Арізона). Потім у серпні 1992 року за допомогою сотень Свідків-добровольців з декількох штатів у Кейенті був побудований Зал Царства. Цей та декілька інших Залів Царства в тому районі говорять місцевим жителям про те, що тут буде постійно проводитися проповідницька робота. У цій безкраїй території є й інші Зали Царства, у тому числі в Туба-Сіті й у містечку Чінлі; обидва розташовані в резервації. Є також один Зал у Кімс Каньйон, що на землі племені хопі в межах резервації навахо, і декілька інших — у містечках біля кордонів резервації. Чого було досягнуто з часу побудови Залів?

Надзвичайний відгук на звістку про Царство

З часу побудови Залу Царства в Кейенті охрестилося більше десяти місцевих чоловік, що вказує на благословення Єгови в цьому місці правдивого поклоніння. Зал свідчить про те, що Свідки Єгови приїхали сюди напостійно, і вбудовує довір’я до доброї новини про Царство, яку вони проповідують. Нещодавно там була виголошена перша публічна промова на біблійну тему мовою навахо. Сорок членів збору дуже зраділи, коли 245 чоловік прийшли послухати промову про батьківські обов’язки. Одна сім’я з восьми членів настільки цінувала зібрання, що проїхала три години лише в один бік, щоб послухати промову. То був перший приїзд цієї сім’ї до Залу Царства.

Іншим корисним знаряддям Єгови є брошура «Утішайтеся вічним життям на землі!», видана мовою навахо. Було дуже важко зробити її переклад на цю надзвичайно складну мову. Щоб брошура належним чином представляла звістку про Царство, перекладачі в цілому затратили понад 1000 годин на її переклад. З часу випуску брошури в кінці 1995 року місцеві Свідки розповсюдили декілька тисяч її примірників і в результаті розпочали багато біблійних вивчень з шукачами правди.

Щораз більше вісників Царства вивчають мову навахо, щоб використовувати її у своєму служінні. Збори в тій місцевості почали проводити Школу теократичного служіння мовою навахо і заснували групи для бажаючих вивчати цю мову. Крім того, програма місцевих конгресів також перекладається на мову навахо. Безсумнівно, що всі ці зусилля приведуть до ще більшого відгуку на території резервації.

Говорячи про плоди Царства в цій індіанській резервації, неможливо не згадати про прекрасні духовні риси наших братів навахо. Протягом семи років Джіммі й Сандра приїздили за 120 кілометрів на щотижневі зібрання і привозили своїх п’ятьох дітей. Члени сім’ї з любов’ю згадують про те, як під час своїх довгих поїздок вони разом співали пісні Царства і вивчали Біблію. Любов батьків та їхня ревність до правди спонукала дітей наслідувати їхній приклад і стати присвяченими хвалителями Єгови. Тепер четверо з них служать сталими піонерами, а Джіммі є старійшиною. Нещодавно охрестилася Елсі, сестра Джіммі. Вся сім’я дуже тішиться цим, оскільки Елсі стала першою охрещеною особою, яка розмовляє лише мовою навахо.

Місцеві пастухи та їхні отари — це пасторальна ідилія посеред кам’яних монументів, які прикрашають резервацію навахо. Багато століть тому пророк Ісая передрік про Єгову: «Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!» (Ісаї 40:11). Через свого Доброго Пастора, Ісуса Христа, Єгова збирає на своє духовне пасовище всіх тих у резервації навахо, хто бажає слухати добру новину про Царство і отримати його вічне благословення.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 24]

Пастушка з племені навахо слухає добру новину.