Невдовзі після того їх відвідав Вільям Еванс — Дослідник Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови. Батько, котрому на той час було років 25, і мама, яка була молодша від нього на п’ять років, вислухали цього привітного валлійця та запросили його на обід. Незабаром вони прийняли біблійні істини, яких навчались.

Хоч у брата Еванса та його дружини Маріям не було дітей, вони стали і духовними батьками, і дідусем з бабусею для нашої сім’ї. Вільям завжди називав мого тата «сином», і разом з Маріям вони прищепили нашій родині дух благовісників. На початку XX століття брат Еванс їздив додому до Уельсу, аби дати можливість уперше почути біблійні істини мешканцям Суонсі та його околиць. Там його знали як проповідника з Америки.

У 1928 році брат Еванс залишив роботу й почав проповідувати в гористих місцевостях штату Західна Віргінія. Разом з ним проповідували й двоє моїх старших братів — 21-річний Клеренс та 19-річний Карл. Кожний з нас (а нас було четверо братів) провів багато років у повночасному служінні. Крім того, ще за днів своєї молодості всі ми служили роз’їзними наглядачами у зборах Свідків Єгови. Нещодавно наймолодша сестра нашої мами, Мері, котрій тепер далеко за 90, написала мені: «Як же всі ми вдячні за те, що у брата Еванса була така ревність до служіння і що він приїхав до Гров-Сіті!» Тітка Мері теж пам’ятала Творця від самої молодості.