НАСА та розвідувальні супутники

Пошуки наукових знань не є єдиним приводом дослідження космосу. Іншою рушійною силою було бажання отримати перевагу в озброєнні над будь-яким військовим потенціалом ворога. Протягом років ці космічні програми використовувались як Сполученими Штатами Америки, так і колишнім Радянським Союзом як засіб розширити свої розвідувальні можливості. Брюс Муррей говорить у своїй книжці «Подорож у космос» (англ.): «Орбіта Землі була ще з самого початку полем діяльності для розвідки та інших військових дій, місцем смертельно небезпечної стратегічної боротьби між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом».

Джозеф Дж. Тренто у своїй книжці «Рецепт для катастрофи» (англ.) повідомляє, що «в 1971 році ЦРУ та військово-повітряні сили почали конструювати серію розвідувальних супутників «Кіхол», або «КХ». Запуск першого розвідувального супутника «Кіхол» відбувся 19 грудня 1976 року». Ці супутники для фотографування можуть перебувати на орбіті два роки і посилати свою інформацію на Землю кодом цифрових сигналів. Наскільки вони були ефективними? Тренто продовжує: «Їхня роздільна здатність була настільки високою, що можна було б легко прочитати номерні знаки автомобілів, що на стоянці. Більше того — супутниками користувалися, щоб фотографувати радянські космічні кораблі на орбіті та стратегічні бомбардувальники в польоті».

5. Супутник готовий до запуску.