Дар життя чи поцілунок смерті?

«Скільки людей ще мусять умерти? Скільки смертних випадків вам потрібно? Дайте нам передсмертні судороги, які вам потрібні, щоб ви повірили, що так дійсно стається».

ДОН ФРАНСІС, службовець у ЦКХ (США Центрі для контролю хвороб), бив кулаком по столу, як викрикував вищецитовані слова на зібранні головних представників індустрії зберігання крові. ЦКХ старався переконати адміністраторів сховищ крові, що хвороба СНІД (AIDS) шаленно поширювалася по країні переливанням крові.

Адміністратори не переконалися. Вони казали, що це незначний доказ, тобто тільки кілька випадків, і вирішили не поскорити перевіряння крові. Це було 4 січня 1983 року. Шість місяців пізніше, президент Американскького товариства сховищ крові твердив: «Кров мало або зовсім не загрожує здоров’ю загальній публіці».

Для багатьох фахівців уже було доволі доказу, щоб покласти початок судовому процесові. Відтоді, ті оригінальні «кілька випадків» страшенно поширилися. Перед 1985 роком, мабуть 24 000 пацієнтам переливали кров зараженою вірусом HIV (ГІВ; вірус імунодефіциту), збудником хвороби СНІД.

Забруднена кров дуже ефективно збуджує вірус хвороби СНІД. Згідно з The New England Journal of Medicine (Нова Англія журнал медицини, 14 грудня 1989), одиниця крові може містити в собі досить вірусу, щоб заразити 1,75 мільйонів людей! ЦКХ сказав кореспондентові Пробудись!, що до червня 1990 року, тільки в Сполучених Штатах заразяться 3506 людей хворобою СНІД з переливання крові, кров’яних компонентів, і пересадок тканини.

Хворі на гемофілію, більшість з яких застосовують плазмові чинники зсідання виліковувати їхню хворобу, дуже постраждали. У Сполучених Штатах від 60 до 90 процентів заразилися хворобою СНІД, перш ніж розвинули процес виготовляти лік під нагріванням високою температурою, щоб знищувати в ньому вірус ГІВ.