Що може справді об’єднати людей?

ХОЧ БИ яких вірувань ви дотримувались, все ж, мабуть, погодитесь, що майже у всіх релігіях є ті, хто любить правду. Людей, котрі глибоко цінують правду і прагнуть знайти її, можна зустріти серед індусів, католиків, євреїв та представників інших віросповідань. Однак виглядає на те, що релігія спричиняє поділення між людьми. Дехто навіть використовує її для лихих цілей. Але чи прийде такий час, коли щирі люди з усіх релігій — люди, які люблять праведність та правду,— об’єднаються? Чи вони зробили б це заради спільної мети?

Як же бентежить те, що релігія дедалі частіше призводить до поділень! Ось кілька прикладів. У Шрі-Ланці точиться боротьба між індусами і буддистами. Протестанти, католики та прихильники юдаїзму теж проливають кров у багатьох сутичках. Так звані християни воюють з мусульманами в Боснії, Індонезії, Косово й Чечні. А в березні 2000 року загинуло 300 нігерійців під час дводенної баталії, яка мала релігійне підґрунтя. По суті, до страшенної жорстокості у цих конфліктах призвела релігійна ненависть.

Щиросердих людей часто жахає те, що робиться в ім’я релігії. Скажімо, багато парафіян просто вражені, що в деяких церквах потурають священнослужителям, винуватим у сексуальній нарузі над дітьми. Інших людей теж дуже спантеличує непогодженість у багатьох «християнських» сектах щодо питань, пов’язаних з гомосексуалізмом і абортами. Як видно, релігія не об’єднує людей. Проте в багатьох релігійних громадах є люди, які дійсно люблять правду. Це можна побачити з нижченаведених випадків.

Вони жадали знайти правду

Фіделія була щирою і відданою парафіянкою католицької церкви Сан-Франциско в місті Ла-Пас (Болівія). Вона падала ниць перед образом Марії і ставила найдорожчі свічки перед розп’яттям. Щотижня ця жінка жертвувала чимало харчів, щоб священик роздавав їх бідним. Однак п’ятеро дітей Фіделії померли ще немовлятами, їх навіть не встигли охрестити. Священик сказав їй, що всі вони страждають у темному лімбі. Фіделія ніяк не могла зрозуміти: якщо Бог любить нас, хіба таке можливо?

Тара — лікар. Вона виростала в Катманду (Непал) в індуській сім’ї. Дотримуючись багатовікових традицій предків, Тара поклонялася своїм богам в індуських храмах і тримала вдома ідоли. Але її непокоїли запитання: чому у світі стільки страждань? Чому люди помирають? Та вона не знаходила на них переконливих відповідей у вченнях своєї релігії.

Пан’я виховувався в сім’ї буддистів у будинку, який стояв поряд з каналом в Бангкоку (Таїланд). Його вчили, що страждання — це результат вчиненого в попередніх життях, а уникнути страждань можна лише тоді, коли викорениш усі бажання. Як і решту буддистів, його напучували, що потрібно глибоко поважати мудрість буддійських монахів, котрі щоранку приходили до його дому за пожертвами. Пан’я займався медитацією і збирав різні зображення Будди, вірячи, що вони захистять його. Після нещасного випадку йому паралізувало ноги. Пан’я побував у різних буддійських монастирях, щиро сподіваючись на чудесне зцілення. Однак він не діждався ані зцілення, ані духовного просвітлення. Натомість цей чоловік втягнувся у спіритизм.

Верджіл народився у США. Приєднавшись у коледжі до чорношкірих мусульман, він завзято розповсюджував їхню літературу, в якій говорилося, що білошкіра людина — це диявол. На думку тих мусульман, саме тому білі так жорстоко знущалися з чорношкірих. Верджіл був щирим прихильником цієї організації, все ж його непокоїли запитання: хіба усі білі люди погані? Чому в тій релігійній течії стільки справ зводяться до грошей?

Хоча Чаро виросла в Південній Америці, де головно сповідують католицизм, вона була відданою протестанткою. Чаро раділа, що не була втягнута в ідолопоклонство, яке її оточувало. Їй подобалося щонеділі ходити в церкву на богослужіння, котрі викликали в неї емоційне піднесення. На них вона разом з усіма вигукувала «алілуя», співала релігійні пісні й танцювала. Чаро непохитно вірила, що спасенна й народжена знову. У церкві вона віддавала десятину свого заробітку, а коли її улюблений телепроповідник наголосив на потребі в пожертвах, Чаро надіслала йому гроші для дітей у Африці. Однак, запитавши пастора, чому люблячий Бог мучить душі в пеклі, ця жінка зрозуміла, що пастор не може відповісти на її запитання. Згодом вона теж довідалася, що її пожертви не надіслали африканським дітям.

Хоча ці п’ятеро осіб мають різне походження, в них було щось спільне: вони любили правду і дуже хотіли знайти точні відповіді на свої запитання. Чи правдиве поклоніння змогло б їх об’єднати? На це відповість наступна стаття.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Чи можлива справжня єдність між людьми різного походження?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

G.P.O., Jerusalem

Правдиве поклоніння об’єднує людей

ХОЧА релігія, як правило, призводить до поділень, поклоніння єдиному правдивому Богові здатне об’єднувати людей. Коли ізраїльтяни були Божим вибраним народом, до цих правдивих поклонників приєдналося багато щирих язичників. Наприклад, Рут перестала поклонятися богам, яким служили в Моаві, її батьківщині. Вона сказала Ноомі: «Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16). До першого століття н. е. вже чимало поган стали поклонниками правдивого Бога (Дії 13:48; 17:4). Згодом, коли Ісусові апостоли почали подорожувати у віддалені місцевості, несучи туди добру новину, поклоніння правдивому Богу і там об’єднало багатьох щиросердих людей. Апостол Павло написав: «Ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові» (1 Солунян 1:9). Чи правдиве поклоніння об’єднує людей і сьогодні?

Скептики стверджують, що такі поняття, як «правдиві поклонники» і «правдивий Бог», помилкові. Можливо, вони кажуть це, бо не знають жодного джерела правди. Але ті, хто шукає її, люди різного походження, усвідомлюють, що поклоніння не є справою особистого смаку. Лише Бог Єгова — Творець усього — достойний нашого поклоніння (Об’явлення 4:11). Він є правдивим Богом і має право вирішувати, як саме його створіння повинні йому поклонятися.

Єгова промовляє до нас через Біблію, даючи нам можливість дізнатися про свої норми. Нині ціла Біблія чи її окремі частини доступні майже кожному мешканцю землі. А також Божий Син запевнив: «Як у слові Моїм позостанетеся... пізнаєте правду» (Івана 8:31, 32). Отож, правду таки можна пізнати. Мільйони щиросердих людей з різних віросповідань сміливо приймають цю правду та об’єднуються в правдивому поклонінні (Матвія 28:19, 20; Об’явлення 7:9, 10).

Всесвітня єдність у наш час!

У відомому біблійному пророцтві, записаному в книзі Софонії, говориться про єднання людей з різних народів. Там сказано: «Тоді уста чисті [«чисту мову», Хом.] народам Я [Бог Єгова] дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому» (Софонії 3:9). Яка ж чудова перспектива: люди, зробивши необхідні зміни, об’єднано служать Богу!

Коли це мало статися? У Софонії 3:8 говориться: «Чекайте Мене»,— промовляє Господь,— «на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє — позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля». Отож, Єгова мав дати сумирним людям чисту мову тоді, коли б збирав народи, щоб вилити на них жар свого гніву. Той час настав, оскільки Єгова вже розпочав збирати всі народи на Армагеддон, війну того великого дня Вседержителя Бога (Об’явлення 16:14, 16).

Щоб об’єднати своїх людей, Єгова дає їм чисту мову. Сюди входить належне розуміння біблійної правди про Бога та його наміри. Розмовляти чистою мовою — значить вірити в цю правду, навчати її інших та жити згідно з Божими законами і принципами. Для цього потрібно стояти осторонь політики — сівачки поділень — і викоренити з серця притаманні цьому світу егоїстичні схильності, як-от схильність до расизму та націоналізму, які теж ставлять бар’єри між людьми (Івана 17:14; Дії 10:34, 35). Цієї мови можуть навчитися всі щиросерді люди, котрі люблять правду. У попередній статті згадувалось про п’ятьох осіб, релігійні погляди яких колись дуже різнилися. Дізнаймось, як цих людей об’єднало поклоніння єдиному правдивому Богу Єгові.

Об’єднані правдивим поклонінням

Дочка Фіделії, відданої римо-католички, для шкільних занять потребувала Біблію. Фіделія, купивши Біблію, попросила священика пояснити на підставі цієї книги, що сталося з її п’ятьма померлими дітьми. «Як я розчарувалась!» — пригадує вона. Тому, коли до цієї жінки прийшли Свідки Єгови, вона поставила їм подібне запитання. Прочитавши у власній Біблії, в якому стані насправді перебувають померлі, вона зрозуміла, що в церкві її обманювали. Фіделія дізналася, що померлі не мають свідомості, а отже, не страждають у лімбі чи деінде (Псалом 146:4; Екклезіяста 9:5). Вона викинула всі ідоли, перестала ходити до церкви і почала вивчати Біблію (1 Івана 5:21). Фіделія ось уже десять років з радістю навчає людей біблійної правди.

Тара переїхала з Катманду в країну, де є лише декілька індуських храмів. Тому вона стала відвідувати методистську церкву, сподіваючись задовольнити там свої духовні потреби. Але Тара так і не довідалася, чому ж люди страждають. Тоді до неї завітали Свідки Єгови й запропонували їй біблійне вивчення. Тара згадує: «Я зрозуміла, що велелюбний Бог не може бути джерелом людських страждань... Мене дуже привабила обіцянка жити в новому світі, де пануватиме мир та злагода» (Об’явлення 21:3, 4). Вона позбулася індуських божків та полишила звичаї, яких дотримувалась на батьківщині. Тепер Тара — Свідок Єгови й допомагає іншим задовольняти духовні потреби, і це приносить їй справжнє щастя.

Буддист Пан’я був ворожбитом, коли в Бангкоку його вперше відвідали Свідки Єгови. Пан’ю надзвичайно зацікавили біблійні пророцтва. Ось що він каже: «Я дізнався, чому життя зараз не таке, як цього хотів Творець на початку. Також довідався, як Бог усуне шкоду, спричинену тими, хто не визнає його самого та його суверенітет. З моїх очей ніби спала полуда. У Біблії все було настільки логічним. Я полюбив Єгову як особистість, і це спонукало мене робити те, що правильне. Я дуже хотів допомагати іншим, щоб і вони побачили різницю між мудрістю людською і Божою. Правдива мудрість дійсно змінила моє життя».

Верджіл згодом почав глибоко сумніватися, що правда на боці чорних мусульман. Він більше не молився до Бога про допомогу чорношкірим, не молився за організацію, яку вважав расистською і яка, на його думку, породжувала ненависть до білих. Натомість Верджіл просив, аби Бог показав йому правду, хоч би якою і хоч би де вона була. Він пригадує: «Палко помолившись, я ліг спати. Наступного ранку в моєму домі опинився журнал «Вартова башта»... Його, напевно, просунули під двері». Верджіл почав запопадливо вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Він продовжує: «Вперше в житті я відчув справжнє задоволення... У моєму серці засяяв промінчик надії». Незабаром Верджіл приєднався до тих, хто заохочує своїх ближніх дізнатися про єдину надію для людства, поміщену на сторінках Божого Слова, Біблії.

Чаро, жительку Латинської Америки, дуже вразило те, що Ґледіс, Свідок Єгови, взялася допомагати їй. Ґледіс, помітивши, що цій жінці важко впоратися з малими дітьми, почала підвозити її до базару. З часом Чаро погодилась на безкоштовне біблійне вивчення, запропоноване сестрою. Чаро дуже здивувалася, прочитавши у своїй Біблії, що не всі добрі люди йдуть на небо і що Єгова дасть людям вічне життя на землі (Псалом 37:11, 29). Ось уже 15 років вона теж ділиться цією надією з іншими.

Уявіть собі: ціла земля заселена щирими людьми, об’єднаними в поклонінні Єгові, єдиному правдивому Богу! Це не вигадка. Це — обіцянка Єгови. Він сказав через пророка Софонію: «Серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони... Кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться... і не буде такого, хто б їх настрашив» (Софонії 3:12, 13). Якщо вам подобається така обітниця, прислухайтесь до цього заохочення: «Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення,— може будете сховані ви в день Господнього гніву!» (Софонії 2:3).