Дейвіс також каже: «Ретельні вивчення вказують на те, що закони Всесвіту створюють навдивовижу відповідні передумови для появи складності та розмаїття. Що ж до живих організмів, то їхнє існування, здається, залежить від низки щасливих збігів обставин, які деякі вчені й філософи проголосили гідними подиву».

І далі він стверджує: «Науковий пошук — це подорож у незнане. (...) Але його наскрізь пронизує знайома нитка раціональності й порядку. Ми побачимо, що цей космічний порядок підтримується чіткими математичними законами, котрі тісно переплелись і утворили витончену й гармонійну цілісність. Ті закони володіють елегантною простотою».

Британський учений Фред Хойл теоретизував, що ядерні реакції, котрі привели до появи вуглецю і кисню — двох елементів, необхідних для життя, утворили пропорційну співвідносну суміш цих елементів тільки завдяки щасливому випадку.

Він наводить інший приклад: «Якби комбіновані маси протона й електрона раптово збільшилися, а не зменшилися порівняно з масою нейтрона, наслідки були б жахливі. (...) По всьому Всесвіті всі атоми водню одразу б розклалися на нейтрони й нейтрино. Позбавлене свого ядерного палива, Сонце зблякло б і розпалося». Те саме було б і з мільярдами інших зірок у Всесвіті.

Хойл підвів підсумок: «Перелік... уявних випадковостей небіологічної природи, без котрих засноване на вуглеці людське життя не могло б існувати, є великим і гідним подиву». Він каже: «Такі властивості [необхідні для життя], здається, вплітаються у світ природи ниткою щасливих випадків. Але цих дивних збігів обставин, необхідних для життя, настільки багато, що їм необхідно дати якесь пояснення». (Курсив наш).

Він також написав: «Проблема полягає в тому, щоб вирішити, чи ці начебто випадкові припасування є справді випадковими, а отже, чи випадковим є саме життя. Жодний учений не любить таких питань, і все ж їх потрібно порушувати. Чи може бути, що ці припасування були виважені й обдумані?»

Пол Девіс пише: «Хойл був сильно вражений тими «довжелезними серіями випадків», він не міг не зауважити, що складається враження, наче «закони ядерної фізики були задумані свідомо з урахуванням наслідків їхньої дії у зірках». Завдяки кому чи чому з’явилися ці «довжелезні серії [щасливих] випадків»? Кому чи чому можна приписати виникнення цієї малесенької планети, що буяє майже нескінченним розмаїттям мільйонів чудово сформованих рослин і живих істот?