Закон і порядок

Ви, мабуть, знаєте з власного досвіду, що все в природі прагне до безладдя. Як, напевно, помітив кожен, без належного догляду речі з часом ламаються та псуються. Вчені приписують це «другому закону термодинаміки». Дію цього закону ми бачимо щодня. Залишений напризволяще новий автомобіль чи велосипед перетвориться в купу брухту, а покинутий дім — у руїну. Що ж сказати про Всесвіт? Цей закон діє і тут. Тепер ви, мабуть, думаєте, що порядок у Всесвіті мусить поступитися місцем цілковитому хаосу.

Однак професор математики Роджер Пенроуз, який досліджував стан безладдя (або ентропії) у доступній для спостереження частині Всесвіту, каже, що там, здається, нічого подібного не відбувається. Такі відкриття спонукують до логічного висновку — від самого початку у Всесвіті існував і далі існує порядок найвищого ступеня. Астрофізик Алан Лайтмен зауважує, що «неймовірна впорядкованість Усесвіту є чимось незбагненним» для вчених. Він додає: «Будь-яка вдала космологічна теорія повинна остаточно пояснити цю загадку ентропії» — чому у Всесвіті ще не запанував хаос.

По суті, цей визнаний закон просто виключає наше існування. Чому ж ми все-таки продовжуємо жити на Землі? Як попередньо зазначалося, це і є основне питання, на яке нам слід знати відповідь.

Додаток

«Архітектурні цеглинки Всесвіту»

Так називає хімічні елементи сучасна наукова енциклопедія. Різноманіття елементів нашої Землі просто вражає. Деякі з них рідкісні, інших же є доволі. Прикраси з таких елементів, як золото, милують людське око. А кисень, азот та ще ряд елементів утворюють гази, яких ми навіть не бачимо. Кожен елемент — це певний вид атома. Будова атомів і зв’язки між ними свідчать про ощадливість, а також надзвичайну впорядкованість, що відображається в періодичній системі.

Коло 300 років тому було відомо лише 12 елементів — вісмут, вуглець, залізо, золото, миш’як, мідь, олово, ртуть, свинець, сірка, срібло й сурма. З відкриттям інших учені зауважили, що в царстві елементів прослідковується чітка система. Через прогалини в системі такі вчені, як Менделєєв, Рамзай, Мозлі та Бор, припустили існування невідомих елементів і їхні властивості. Згодом ці елементи відкрили, і вони виявилися точно такими, як сподівалися науковці. Чому ж вчені могли передбачити форми матерії, невідомі на той час?

Елементи розміщуються в природному порядку, тобто мають порядковий номер, зумовлений їхньою атомною будовою. Це — доведений закон. Тому в шкільних підручниках у рядах і стовпчиках подається періодична таблиця елементів: водень, гелій і так далі.

«Енциклопедія науки і техніки Макґро-Гілла» (англ.) зауважує: «Небагато систем в історії науки можуть позмагатися з періодичною системою — всеохопним відкриттям порядку в матеріальному світі... Кожен елемент, який буде відкрито в майбутньому, безперечно, знайде своє місце у періодичній системі, підкоряючись її порядку й виявляючи належні родинні властивості».

Коли розташувати елементи в ряди й стовпчики періодичної таблиці, стають очевидними дивовижні зв’язки між елементами, що перебувають в одній колонці. Наприклад, в останньому стовпчику «виструнчилися» гелій (№ 2), неон (№ 10), аргон (№ 18), криптон (№ 36), ксенон (№ 54) і радон (№ 86). Усе це гази, які яскраво світяться, коли через них проходить електричний розряд, і їх використовують у лампах розжарення. Крім того, вони не так легко вступають у реакцію з різними елементами, як інші гази.

Так, Усесвіт навіть у своїх атомних частинках виявляє вражаючу гармонію й порядок. Кому ж ми завдячуємо цим порядком, гармонією та різноманітністю «цеглинок» Усесвіту?