По багатьох країнах світу, релігійні провідники турбуються тому що дуже багато людей покидають їхні церкви. У цьому номері, наш рапорт від Італії обговорює становище Католицької Церкви. У пізнішому номері, Пробудись! буде обговорювати становище інших релігій.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 2]

R. Krubner/H. Armstrong Roberts

Чому вони турбуються втратою членів?

Багато людей покидають свої церкви. Ці перші три статті, через кореспондента журналу Пробудись! в Італії, показують, що сам Ватікан, як також багато католицьких газет і коментаторів, дуже турбуються. Яку причину вони, а також інші, дають на те, що люди покидають їхню церкву?

ВАТІКАН турбується. Минулого травня він видав рапорт під заголовком Секти або нові релігійні рухи: пасторальний виклик. Цей документ видано наслідком дослідження, яке почалось 1984 р. під керівництвом чотирьох Ватіканських відділів, для того, щоб вирішити чому так багато католиків залишають свою церкву.

Між багатьма причинами, яких Ватікан дає на те чому католики залишають їхню церкву є такі: ,Вони турбуються майбутністю; природою правди й як її пошукати; значенням життя; браком відповідей на їхні запитання; відчуванням, що вони були зраджені, що їх не слухають; і вони розчаровуються законами та практиками Церкви’.

Це подібне до становища людей, які товпились до Ісуса: „Вони були стомлені й пригнічені, немов ті вівці, що не мають пастуха”. (Матвія 9:36)a Цей Ватіканський документ признав, що було „багато недостач і недоліків у дійсній поведінці Церкви” і підкреслив „порожнечу, яка прагне наповнення”. У рапорті теж згадалось про „брак керівництва, терпеливості, особистого зобов’язання з боку провідників Церкви”.

Інші джерела відомостей вносять до списку ще додаткові причини через які люди покидають їхню церкву. Відомий католицький теолог з Голландії Йоганнес Баптист Метц сказав: „Наша Західна релігія стала світською наскрізь. У ній немає ані сліду Месіанізму. У Церкві немає Божого керівництва. Бог уже не грає видатної ролі в Церкві, в теології, або в суспільних та політичних спірних питаннях нашого часу”.

Говорячи про становище молодих людей в Іспанії, то Консіліюм, міжнародний теологічний журнал, сказав: „Молодь і Церква представляють зовсім два відмінні світи, дуже віддалені один від одного”. Цей журнал говорить про подібні становища в Голландії, Бельгії, Федеративній Республіці Німеччини, і в Австралії.

Один рапорт називає папський документ бути „Ватіканським викриком тривоги”. Документ порадив, щоб ,передумати приступ до парафіяльного суспільства’. Це суспільство повинно бути ,сміливе й свідкуюче’. Рапорт спостеріг, що секти „стараються з усіх сил знайомитися з людьми їхніх суспільств, дружньо, особисто, і прямо, витягаючи людину з анонімності, заохочують співучасть, безпосередність, відповідальність, зобов’язання”.

Рапорт вимагає „безперервної освіченості в вірі”, для того щоб боротись проти релігійного незнання, дуже поширеного між членами Церкви сьогодні. „Слово Боже”, каже документ, „необхідно знову віднайти й вбудовувати його в суспільство”, і проповідування повинно „засновуватись на Біблії”.

Відвертаючись від самоперевірки, документ викликає зловісний сигнал: „Ми деколи мусимо визнати, а навіть підтримувати, радикальні інтервенції державою, яка виконує свої власні обов’язки”. (Курсив наш.) Преса не забула цього „запрошення” Держави допомагати в війні. „Чи тінь ,світської влади’ знову появляється відносно некатолицьких релігій, особливо відносно так званих ,сект’?” питає Марко Тосатті в Ла Стампа 4 червня 1986 р.

Чи це можливе звертання до уряду натякає на те, що Ватікан бажає повернутись до своїх колишніх метод, до яких він звертався протягом Середньовіччя, щоб придушувати свободу поклоніння? Чи Ісус звертався до політичної влади по допомогу, щоб придушувати тих, які противились Його навчанню? Чи Петро робив це? Чи інші апостоли? Чи ж це не фарисеї звертались до Пилата для того, щоб розіп’ясти Ісуса? Чи просити урядової допомоги є доказом духовної сили, або чи це визнання слабкості?

Не всі католики, які залишають свою Церкву приєднуються до інакшої релігії, але дуже багато навертаються до одної особливої релігійної організації. Котра це організація, і чому так багато католиків, які залишають свою Церкву, вибирають її?

[Примітки]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

Cover photo: K. Scholz/H. Armstrong Roberts

Чому так багато людей стають свідками Єгови?

ПО БАГАТЬОХ країнах світу люди стають свідками Єгови. Наприклад, у Болоньї, Італії, Церковна влада, під схваленням папи, скликала конгрес, щоб урадитись як провадити боротьбу проти успіху свідків Єгови. Католицька Церква зняла „тривогу”, так як було сказано в газеті Ла Репуббліка, тому що кожного року десять тисяч католиків стають свідками Єгови.

Єзуїт Джюзеппе Де Роза сказав, що „з релігійної точки зору найбільшою загрозою є свідки Єгови. Вони приступають до людей зовсім привчені; завжди з Біблією в руці”.

У редакторській статті єзуїтської газети Ла Чівілта Каттоліка 18 лоютого 1984 р., яка головно говорила про свідків Єгови, було написано:

„Перша причина на поширення цього руху є його пропагандистська техніка [тобто, проповідування]. З одного боку цю працю виконують дуже старанно, від дому до дому, люди сумлінно привчені до цієї діяльності й дуже переконані...

„Друга причина на успіх свідків Єгови є приваблива сила звістки Єговістів, яка задовольняє потреби, вимоги, і надії людей нашого часу. По-перше, вона доповняє потребу упевненості, яку люди дуже оцінюють у цьому часі непевності й нестійкості... Понад усе, звістка цілковито виявляє майбутність, тому то, всі приймаючі її звільняються від страху та напруженості й є готові радісно зустріти майбутність, бувши запевнені пережити руїнництво Божого страшного дня суду для лукавого світу, а тоді жити на землі в вічній щасливості. По-друге, звістка Єговістів допомагає людям боротись з особистими напругами, незважаючи на світові горя, оголошуючи близьке перекинення сьогоднішнього нестерпного становища, і що незабаром настане нова ера, народиться новий світ з якого всі лукаві, які тепер так розквітаються, будуть викорінені...

„Третя причина на успіх свідків Єгови є, що цей рух дає своїм членам точну й міцну тотожність, і в цій секті їх вітають сердечно з почуттям братерства й солідарності”.

Цей Ватіканський документ проаналізував потреби людей на теперішній час, і вищецитована цитата, вибрана з єзуїтської газети Ла Чівілта Каттоліка показала, що звістка свідків Єгови задовольняє ті потреби. Про це саме говорить католицький письменник Вітторіо Мессорі в своїй недавній книжці Скоммесса сулла морте (На заклад з смертю), в якій він пише:

„Це спонукує вас подумати про те, що одна з цих апокаліптичних сект — свідки Єгови — є найскоріше поширюючися віросповідання або релігія в світі. Це одна з найбільш практикованих релігій в багатьох країнах... і може бути на першому місці відносно завзяття, запопадливості, діяльності, спроможності навертати людей.

„І їхня все більше та більше наголошена присутність не обмежується тільки до країн християнської традиції, але поширюється по цілому світі в яких то країнах, в ім’я Єгови, і протягом дуже короткого часу, вона добивається успіхів багато більших від католицьких, протестантських, та православних місіонерів протягом століть діяльності.

„Це вражаючий ріст незрозумілий тільки тим, які не хочуть признати, що... спосіб яким свідки Єгови читають Біблію очевидно задовольняє дійсні потреби людей, яких то потреб інші теології вже не задовольняють.

„Неможливо уникнути цього спірного питання натяком, що свідки Єгови досягають успіхів через те що грають на страху людей. Зовсім протилежно: Не так як ,офіційні’ релігії, вони заперечують існування пекла, і проповідують знищення лукавих і невіруючих, а також певне зникнення після смерті. Неприємна надія? Можливо так: але певно менш страхаюча від загроз вічних страшенних болів”.

Так, Бог свідків Єгови є люблячий Бог, а не Бог, Який викликає в людях жах.

Наступну цитату вибрано з католицької газети Мондо ерре березня 1986 р.: „Слід сказати, що свідки Єгови є перші практикувати те, що вони проповідують: Вони не лютяться, не курять, не нагромаджують багатства, і не вступають у політичні дискусії,.. вони платять податки, живуть морально і чесно, вони щасливі й послужливі люди. Через усе це люди дуже полюбили їх”.

Інтерв’ювання колишніх католиків

Буде цікаво розглянути два безпосередні рапорти показуючі чому колишні два католики вибрали інакшу релігію.

Розанна С., молода одружена жінка, мешкаюча в області Парма (північній Італії), каже:

„Дитинство моє було спокійне. Батьки любили мене й дали мені нормальну католицьку освіту. Протягом моїх юних літ, у мене розвинулось бажання, звичайне між багатьма молодими людьми: Я забажала служити Богові. Я живила своє бажання читанням Євангелія, якого купили в книжковому кіоску. Я ще ніколи не читала Євангелія. Те, що я читала викликало в мене велику любов до Ісуса. Я зрозуміла, що Він мав надійну звістку для людства, якої сама ще не розуміла. Я також зрозуміла, що Його учні мусять дуже любити Бога й ближнього свого”.

Пробудись!: Чи ви були задоволені способом, яким ви практикували вашу релігію?

Розанна: Не зовсім. Коли мені сповнилось 17 років, я вчила катехізис дітей від 10 до 12 років віку. Бувши членом Католицької Дії [для молоді], я брала участь у зібраннях і духовному міркуванні. Я була дуже занята, релігійно. Але було двоє речей, які мені не подобались. Ми ніколи не досліджували Біблії, книги яку я дуже шанувала, і в нашій групі не було дійсної несамолюбної любові або єдності. І це не все. Мене дуже турбувало прийняття мужолозного чоловіка й жінки, яких група дуже поважала. Одного пополудня я ослабла й почала плакати.

Пробудись!: Чи вам було легко стати свідком Єгови?

Розанна: Певно що ні! Коли свідки Єгови вперше почали відвідувати моїх батьків, то я не хотіла мати нічого до діла з ними. Але, пізніше, ставши вражена їхньою доброю поведінкою, я вирішила познайомитись з ними й дискутувати Біблію. Це був дуже рішучий вчинок для мене. Мене найбільше вражало те, що на кожне моє заперечення, вони давали мені ясну відповідь з Біблії.

Пробудись!: Чи ви ходили порадитись у священика про цю розмову?

Розанна: Так, я ходила до кількох священиків, а навіть черниць. Вони не дуже турбувались допомогти ,загубленій овечці’. Після точного студіювання Біблії, я охрестилась у воді 1977 року на символ мого присвячення Богові Єгові.

Клавдіо С., 30 років віку, з Ізернії (центральної Італії), сказав:

„Коли мені було десять років, то з своєї власної волі я вступив у семінарію, яку провадив чернечий орден Капуцинів. Я бажав служити Богові, як місіонер. У чернечому житті були проблеми через деякі існуючі становища в ордені; але мене дуже турбувало те, що старшина не хотів дати мені Біблію, книгу яку я дуже бажав читати. Я ще більше розтурбувався, коли священик сказав, що людина появилась шляхом еволюції. Стало відомо, що в семінарії, я не здійсню своєї мети служити Богові отже я покинув її, коли мені ще було 15 років”.

Пробудись!: Як ви встановили контакт з свідками Єгови?

Клавдіо: Вони відвідали мій дім. Я пам’ятаю, що ставив їм прямі запитання, а вони відповідали мені прямо й точно. Вони лишили мені дві книжки, Чи людина появилась шляхом еволюції чи створюванням? (іта.) і Чи Біблія дійсно є Божим Словом? (іта.) Прочитавши ці книжки, я зрозумів, що на теорію еволюції немає основи, і що Святе Письмо було натхнене Богом. Мій брат також почав шукати правди зі мною, і ми цікавились знати, чи Свідки дійсно були представниками правдивого Християнства. Ми мусили більш докладно дослідити їхні доктрини.

Пробудись!: Що ви тоді робили?

Клавдіо: Ми переговорили справу з трьома священиками й з служителями кількох протестантських релігій. Докладно дослідивши цю справу, ми переконались, що свідки Єгови дійсно допомагали людям зрозуміти Біблію. Ми охрестились на свідків Єгови, і зрештою я добився моєї дитячої мети служити Богові.

Чи ви є охочі порівняти ваші релігійні погляди з Божим Словом, Біблією? Чи ви маєте відвагу зробити це неупереджено?