Дійсну зміну здобулось Другим ватіканським собором [1962-1965 рр.]. Собор заявив: „Святий синод теж дуже ревно наполягає на всіх вірних християн, а головно релігійних, вчитись частим читанням божественного Святого Письма ,відмінного знання Ісуса Христа’ (Филип’ян 3,8). ,Бо не знати Святого Письма є таке саме як би не знати Христа’ [сказав Євронім]”.

Але Другий ватіканський собор змінив усе це. Римсько-католицьку Церкву було аггіорнаменто, або приведено в відповідність з вимогами сучасності, і таким чином далось католикам безприкладну нагоду розшукувати свої серця. Другий ватіканський собор дав дозвіл на видання „відповідних і правильних перекладів” Біблії, і наказав католицьким єпископам „давати своїм вірним [католикам] відповідних інструкцій, щоб навчити їх правильно вживати Божественні книги”. Отже, рядові католики тепер можуть купувати Біблії, читати їх, і порівнювати читане з тим, що їх було навчено.