ЗГІДНО з сучасними словниками, «чеснота» — це «позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність». «Це правильні дії та мислення, добрий характер». Лексикограф Марвін. Р. Вінсент говорить, що початкове класичне значення грецького слова, перекладеного словом «чеснота»,— це «взагалі будь-яка висока якість». Не дивно, що в різні часи чеснотами вважалися такі риси, як розважливість, мужність, самодисципліна, справедливість, співчуття, наполегливість, чесність, смирення, вірність і відданість. Чеснотою теж називають «відповідність нормам правильного».

Чиїх норм морального, доброго і правильного нам слід дотримуватись? «Згідно з панівною морально-філософською думкою,— зазначалося в журналі «Ньюсуїк»,— скептицизм, породжений добою просвітництва, звів усі ідеї добра і зла до справи особистого смаку, емоційного уподобання і культурного вибору». Але чи смаку або уподобання достатньо для належного визначення правильного і неправильного? Ні. Щоб нам розвивати чесноту, потрібні надійні норми добра і зла — норми, на підставі яких певні дії, погляди й риси можна оцінити як добрі чи погані.

Єдине правдиве джерело моральних норм

Існує тільки одне правдиве Джерело норм моралі — Творець людства, Бог Єгова. Невдовзі після створення першого чоловіка, Адама, Бог Єгова дав йому такий наказ: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:16, 17). Бог Єгова дав тому дереву таку особливу назву, щоб звернути увагу на своє виключне право вирішувати для своїх створінь, що таке добро, а що — зло. Божі норми добра і зла стали основою для оцінки людських вчинків, мислення і рис особистості. Без таких норм ми не могли б належно визначати правильне і неправильне.

Наказ стосовно дерева знання добра й зла поставив перед Адамом і Євою вибір: слухатися чи не слухатися. Для них слухатись того наказу було чеснотою. З часом Єгова ще більше відкрив, що йому подобається, а що — ні, і попіклувався, щоб це було записано в Біблії. Отже, розвивати чесноту означає дотримуватись праведних норм Єгови, викладених у Святому Письмі.

Бути чеснотливим не означає лише пасивно уникати поганого. Чеснота має моральну силу. Чеснотлива людина виявляє доброту. «Чесноти,— зазначає один професор,— потрібно вчитися як серцем, так і розумом».