Вулкани, гейзери і гарячі джерела

Камчатка лежить у «вогненному кільці» — тихоокеанському поясі високої сейсмічної активності. Півострів налічує близько 30 діючих вулканів. Наприклад, вулкан Ключевська здіймається на 4750 метрів над рівнем моря і є найвищим діючим вулканом Євразії. Дехто вважає, що він має «досконалу, неймовірно гарну конусоподібну форму». З того часу як у 1697 році російські дослідники вперше ступили на Камчатську землю, відбулося понад 600 вивержень цього вулкана.

Під час виверження вулкана Толбачик у 1975—1976 роках з магми, яка виривалась крізь глибоку тріщину, утворився вогненний стовп заввишки 2500 метрів. У хмарах попелу спалахували яскраві блискавки. Вулкан не втихав майже півтора року. Внаслідок цього сформувалося чотири нових вулканічних конуси. Поблизькі озера та річки висохли, а ліси були дощенту випалені розжареним попелом. Усе довкола перетворилося на пустелю.

На щастя, більшість вивержень не зачепила населених територій, і тому загинуло лише кілька осіб. Проте туристам слід бути обережними й з інших причин, особливо відвідуючи Долину смерті, яка лежить біля підніжжя вулкана Кіхпінич. У безвітряну погоду під час весняної відлиги концентрація отруйних вулканічних газів у долині стає дуже високою. Тоді вона перетворюється на смертельну пастку для всього живого. Одного разу там знайшли десятьох мертвих ведмедів і багато трупів менших тварин.

У великому кратері, який дістав назву кальдера Узон, утворились гарячі болотяні котли і паруючі озерця з безліччю різнобарвних водоростей.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 18]

МАЛЬОВНИЧА КАЛЬДЕРА

Кальдера Узон утворилась на місці стародавнього вулкана і простягається приблизно на 10 кілометрів. Один довідник каже, що в оточенні крутих стін розташована «колекція цінностей, якими пишається Камчатка». Кальдера славиться гарячими і холодними джерелами, болотяними котлами, грязьовими гейзерами, пишною рослинністю та чистими озерами, які кишать рибою. Ці озера особливо полюбляють лебеді.

У книжці «Дива камчатського краю» говориться, що «на землі, мабуть, не знайти іншого місця», де осінь була б такою ж короткою та напрочуд гарною. Багряний колір тундри контрастує із золотом тендітних беріз. На тлі яскраво-блакитного неба місцями вимальовуються білі стовпи пари, яка здіймається від кипучих боліт. А вдосвіта ліс заводить свою тиху «пісню», скидаючи незліченне, вкрите інеєм листя. Падаючи на землю, воно видає ніжний дзенькіт. Це передвіщає неминучий прихід зими.

[Рамка на сторінці 19]

ОЗЕРО СМЕРТІ

У 1996 році відбулося виверження вулкана, який вважали згаслим. Він вибухнув у Каримському озері, піднявши десятиметрові хвилі, котрі зрівняли з землею довколишні ліси. За лічені хвилини кислотність озера зросла настільки, що життя у ньому стало неможливим. За словам дослідника Ендрю Логана, поблизу озера не знайшли жодної мертвої тварини, хоча через вибух вулкана та великі хвилі було знищено ціле побережжя. Логан каже, що «до виверження в Каримському озері водилося кілька мільйонів рибин (переважно лосось і форель). Після виверження озеро практично вимерло». А втім, багато риби таки вижило. Вчені припускають, що риба втекла до поблизької Каримської річки, оскільки отримала свого роду попередження (можливо, змінився хімічний склад води).