Здійснювати цей будівельний проект допомагав фінській філіал. У вересні 1992 року в Солнєчне прибула перша група добровольців з Фінляндії. Одним з них був Ауліс Берґдал, який пізніше служив у комітеті російського філіалу. Він пригадує: «Ми з дружиною Евою-Лізою з радістю прийняли запрошення взяти участь у будівництві російського Бетелю. Було очевидно, що Єгова скеровував зусилля братів у потрібному напрямку. Свідки з усього світу підтримували цей проект».

Альф Седерлеф, наглядач будівництва з Фінляндії, і його дружина Мар’я-Ліїна дуже підбадьорювали братів на будівельному майданчику. Члени комітету філіалу у Фінляндії також підтримували добровольців. У Солнєчне під час будівництва приїздили брати з бруклінського всесвітнього центру. Ауліс Берґдал розповідає: «Мілтон Геншель відвідав нас у 1993 році після міжнародного конгресу в Москві. Добровольців відсвіжували його промови на будівельному майданчику, а також спілкування з ним».

На будівництві Бетелю працювало приблизно 700 добровольців з Європи, Америки, Австралії, Скандинавії, Росії та колишніх республік Радянського Союзу. Вони мали різне походження й освіту, звикли до різних методів роботи, але це не стало їм на заваді. Усе відбувалося згідно з написаним у книзі Захарії 4:6: «Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот». Дійсно, можна сказати, що Бетель будував Єгова (Пс. 127:1). Російські брати охоче жертвували своїми силами для виконання справ Царства. Хоча це, переважно, були молоді люди, які недавно пізнали правду, багато хто з них вже розпочав піонерське служіння. Вони охоче вчилися швидко та якісно виконувати будівельні роботи, а також вирішувати різні питання, зважаючи на вказівки від організації.

[Ілюстрація на сторінці 207]

Ауліс та Ева-Ліза Берґдал були серед перших добровольців, які приїхали в Солнєчне.