Праця добровольців на ділі

ЩОП’ЯТНИЦІ після обіду приймальня Сірлі, учительки середнього віку з Бразилії, перетворюється на шкільний клас. Десь о другій годині приходить Амелія, одна з її учениць. Вона не пропускає жодного уроку і читає зараз ліпше від багатьох школярів. Амелії 82 роки.

Амелія наслідує приклад понад 60 осіб похилого віку, що закінчили безплатний курс письменності, який проводить Сірлі у своєму містечку. Нещодавно про доброчинну працю Сірлі сповістила бразильська газета «Жорнал ду Судуесте». Автор статті зазначив, що ця жінка «зробила великий внесок у життя суспільства». Потім він додав: метод Сірлі настільки ефективний, що «лише через 120 годин навчання вони [старенькі учні] пишуть листи, читають газети, дають собі раду з підрахунками і справляються з іншими повсякденними завданнями». Далі стаття повідомляє, що як навчальний посібник Сірлі використовує брошурку «Вчіться читати і писати», видану Свідками Єговиa.

Від сором’язливості до почуття власної гідності

Ще одна учениця Сірлі, 68-річна Дона Люсія, розповідає, що колись, будучи неграмотною, соромилась розмовляти з іншими. Важко було навіть ходити за покупками. «Тепер я пишу листи своїм родичам до інших міст і даю собі раду з грошима. Мене більше ніхто не обраховує»,— каже вона, усміхаючись. Марії теж 68. Вона пригадує, що колись з ніяковінням замість підпису ставила свій відбиток пальця на квитанції про отримання пенсії. «Я почувалась як інвалід»,— говорить ця жінка. Але Марія закінчила курс письменності й тепер з радістю ставить свій підпис.

Завдяки добрим відгукам учнів та випускників безплатна програма Сірлі набрала такої популярності, що тепер в її кімнаті не вистачає місця. Незабаром цей курс буде проводитися у просторішому приміщенні.

Програма, що принесла нагороду

Сірлі — Свідок Єгови. Ви, безперечно, знаєте про біблійну освіту, яку в рамках добровільного служіння надають Свідки Єгови. А втім, не одна Сірлі має такий успіх. Курси письменності, які проводяться у сотнях Залів Царства по цілій Бразилії, допомогли понад 22 000 мешканців цієї країни навчитися читати й писати.

Подібні програми Свідків Єгови принесли добрі плоди в інших частинах світу. Наприклад, в африканській країні Бурунді представники Національного бюро у справах письменності дорослих (відділ Міністерства освіти) були дуже задоволені результатами програми навчання письменності, яку проводять Свідки, і тому дали чотирьом учителям нагороду за «важку працю, яку вони виконали, аби навчити інших читати». Особливо представники уряду були вражені тим, що 75 відсотків тих, хто навчився читати й писати,— дорослі жінки, тоді як саме ця група населення соромиться брати участь у таких програмах.

У Мозамбіку на курсах письменності, які проводять Свідки, навчається 4000 чоловік, і за минулі чотири роки читати й писати навчилося понад 5000 осіб. Один колишній учень написав: «Хотів би щиро подякувати за курси... Завдяки курсам вмію читати і писати».

Гуманітарна допомога «не на словах, а на ділі»

Надання гуманітарної допомоги — це ще одна форма добровольчої служби, яку виконують Свідки Єгови. Недавно на товарному складі у Парижі не було де й яблуку впасти. Це 400 добровольців протягом вихідних запаковували в коробки продукти, одяг та медикаменти. Наприкінці неділі до відправки були готові дев’ять великих контейнерів з гуманітарною допомогою на суму 1 мільйон доларів. Невдовзі вантаж прибув у знівечену війною Центральну Африку, де місцеві Свідки-добровольці швидко розподілили речі. Крім того, більшість тих речей пожертвували саме Свідки.

Одна газета в Конго (Кіншаса) похвалила Свідків Єгови, що вони надають гуманітарну допомогу «не на словах, а на ділі». Офіційні представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) також підтримали цю програму. Одній працівниці УВКБ у Демократичній Республіці Конго настільки сподобалась організованість, з якою Свідки надають гуманітарну допомогу, що вона дозволила добровольцям користуватися її автомобілем. Це справило враження і на місцевих людей. Дехто, бачачи, що всі, хто потребував допомоги, швидко її отримали, дивувався і запитував: «Як же ви організували все, щоб нікого не оминути?»

Гуманітарна допомога, яку надають Свідки Єгови, та їхні уроки писемності — це лише два приклади праці, яку вже десятиліттями виконують Свідки по всьому світі. Однак вони займаються ще й іншими видами добровільної праці, і таке служіння приносить насправді довготривалі благотворні наслідки. І саме про це говориться в наступній статті.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 8]

Вони прийшли на допомогу в Кобе!

Важко описати словами спустошення, якого завдав землетрус японському портовому місту Кобе в січні 1995 року. Загинуло 5000 чоловік; серед землетрусів, зареєстрованих у Японії з 1923 року, цей приніс найбільше смертей. Свідки Єгови з Японії та інших країн по всьому світі почали негайно надавати жертвам допомогу. Після заснування фонду допомоги за три робочих дні вони пожертвували понад один мільйон доларів. У Кобе став надходити потік всіляких речей.

Один християнський старійшина, який брав участь у наданні допомоги, незабаром побачив, що в Залі Царства є більше речей, ніж потрібно. Що ж робити з усім цим? Він запропонував подарувати деякі речі поблизькій лікарні. Свідки заповнили фургон і вирушили в дорогу, пробиваючись через руїни. Подорож тривала декілька годин, хоча зазвичай вона зайняла б лічені хвилини. У лікарні вони запропонували речі головному лікарю. Серед привезеного були покривала, матраци, пелюшки, свіжі фрукти та ліки, які продаються без рецепта. Лікар, зрадівши, сказав, що залюбки візьме все, запропоноване Свідками. З особливим ентузіазмом медперсонал приймав фрукти, бо для всіх пацієнтів не вистачало свіжої їжі.

У той час як Свідки розвантажували машину, лікар мовчки спостерігав, хоча мав багато невідкладної роботи. Потім він смиренно вклонився і подякував їм. Коли Свідки від’їжджали, лікар продовжував стояти, щоб показати свою вдячність. Старійшина, котрий брав участь у цій акції, помітив, що пізніше та лікарня стала тісно співпрацювати з пацієнтами, які були Свідками Єгови.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 9]

Праця добровольця — благо для суспільства

Коли група добровольців у Кабезі — невеличкому поселенні в Бурунді — вирішила побудувати Зал Царства Свідків Єгови, представник місцевої влади звернувся до них з незвичайним проханням. Він запитав, чи Свідки могли б відремонтувати дорогу, що проходила вздовж ділянки, де мало вестися будівництво. Вони з радістю погодились відбудувати дорогу і виконали всі роботи вручну. Добровольці дуже добре справились зі своїм завданням, і представники місцевої влади висловили вдячність за їхню важку працю і виявлену готовність. Опісля добровольці стали будувати свій Зал Царства, який зображено вгорі. Тепер вони мають чудове приміщення, яке протягом довгих років сприятиме поширенню біблійної освіти. Безсумнівно, добровольча праця в усіх своїх формах може приносити величезну користь.