Перемога над людською слабістю

«Помисли плотські,— то смерть» (РИМЛЯН 8:6, Дерк.).

1. Як дехто ставиться до людського тіла і яке питання заслуговує розгляду?

«ПРОСЛАВЛЯЮ Тебе, що я дивно утворений!» (Псалом 139:14). Так співав Давид, роздумуючи про одне з творив Єгови — людське тіло. Декотрі релігійні вчителі замість віддавати Богові заслужену хвалу, вважають тіло сховищем та знаряддям гріха. Тіло називають такими словами, як «шати невігластва, підвалина зла, кайдани зіпсуття, темниця, жива смерть, живий труп, пересувна могила». Правда, апостол Павло сказав: «Не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре» (Римлян 7:18). Але чи це значить, що ми безнадійно ув’язнені в грішному тілі?

2. а) Що означає мати «помисли плотські»? б) Яку внутрішню боротьбу між «плоттю» і «духом» ведуть люди, котрі бажають догоджати Богові?

² У Біблії людське тіло часом називається «плоттю» (1 Царів 21:27, НС). Слово «плоть» вживається також стосовно людей у їхньому недосконалому стані як грішних нащадків бунтівника Адама (Ефесян 2:3, Дерк.; Псалом 51:7; Римлян 5:12). Спадок, який ми від нього отримали, спричинив «неміч плоті» (Римлян 6:19, Дерк.). Павло також перестеріг: «Помисли плотські,— то смерть» (Римлян 8:6, Дерк.). Мати «помисли плотські» означає бути під контролем бажань грішної плоті, керуватися ними (1 Івана 2:16). Отже, якщо ми намагаємося догоджати Богові, то ведемо постійну боротьбу між нашою духовністю та грішною природою, яка неослабно тисне на нас, щоб ми чинили «учинки тіла» (Галатів 5:17—23; 1 Петра 2:11). Описавши цей болісний внутрішній конфлікт, Павло вигукнув: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римлян 7:24). Чи був Павло беззахисною жертвою спокус? Біблія відповідає категоричним «ні»!

Реальність спокуси й гріха

3. Як на гріх і спокусу дивиться багато людей, але як Біблія перестерігає нас перед таким поглядом?

³ Для багатьох людей сьогодні поняття гріха неприйнятне. Декотрі вживають слово «гріх» жартома як старомодний термін для позначення людських слабкостей. Вони не усвідомлюють, що «мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він,— чи добре, чи лихе» (2 Коринтян 5:10). Інші ж люблять іронічну фразу: «Можу протистояти всьому, крім спокуси!» Дехто живе у середовищі, яке зосереджується на негайному задоволенні бажань стосовно їжі, сексу, розваг чи досягнень. Вони не лише хочуть мати все, але хочуть цього вже! (Луки 15:12). Вони не можуть відірвати погляд від негайної насолоди і дивитися на майбутню радість «правдивого життя» (1 Тимофія 6:19). Однак Біблія вчить нас добре думати і бути далекоглядними, триматися здаля від усього, що може завдати нам духовної чи іншої шкоди. Натхнена приповість каже: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються» (Приповістей 27:12).

4. Яку пересторогу Павло дає в 1 Коринтян 10:12, 13?

⁴ Пишучи до християн, які жили в Коринті — місті, відомому розбещеністю, Павло дав реалістичну пересторогу перед спокусою і силою гріха: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Коринтян 10:12, 13). Незалежно від віку й статі, всі ми стикаємося з багатьма спокусами у школі, на роботі та в інших місцях. Розгляньмо ж Павлові слова та їхнє значення для нас.

Не будь самовпевненим

5. Чому самовпевненість небезпечна?

⁵ Павло каже: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти». Надмірна впевненість у своїй моральній стійкості небезпечна. Вона виявляє брак розуміння природи й сили гріха. Оскільки бувало, що такі люди, як Мойсей, Давид, Соломон та апостол Петро піддавалися гріху, чи ж слід вважати, що нам це не загрожує? (Числа 20:2—13; 2 Самуїла 11:1—27; 1 Царів 11:1—6; Матвія 26:69—75). «Мудрий боїться й відвертається від зла, а дурний зухвалий у своїй самовпевненості»,— говориться в Приповістей 14:16 (Хом.). А Ісус сказав: «Дух бадьорий, плоть же немічна» (Матвія 26:41, Філ.). Оскільки жодна недосконала людина не застрахована від зіпсутих прагнень, нам слід серйозно поставитись до Павлової перестороги й опиратися спокусі. Інакше існує ризик, що ми піддамось їй (Єремії 17:9).

6. Як і чому нам слід готуватися до боротьби зі спокусою?

⁶ Було б мудро готуватися до клопоту, який може прийти несподівано. Цар Аса усвідомлював, що час миру — це добра нагода будувати оборонні споруди (2 Хронік 14:1, 5, 6). Він знав, що було б запізно готуватися під час нападу. Подібно й вирішувати, що робити, коли з’явиться спокуса, найліпше з холодною головою, у спокійний, вільний від клопотів час (Псалом 63:7). Даниїл та його богобійні друзі постановили бути вірними закону Єгови ще до того, як почали зазнавати тиск їсти царську їжу. Отже, вони без вагань трималися своїх переконань і не споживали нечистої їжі (Даниїла 1:8). Ще перед тим, як ми зіткнемось із спокусою, зміцняймо свою рішучість залишатися морально чистими. Тоді ми зможемо противитись гріху.

7. Як нас підбадьорює знання, що інші успішно протистояли спокусам?

⁷ Які ж підбадьорливі слова Павла: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська»! (1 Коринтян 10:13). Апостол Петро писав: «Противтесь йому [Дияволу], тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі» (1 Петра 5:9). Інші стикалися з подібними спокусами й успішно протистояли їм з Божою допомогою; отже, ми також можемо це робити. Однак рано чи пізно, всім нам, як правдивим християнам, що живуть у зіпсутому світі, треба сподіватися спокус. Що допоможе нам бути впевненими у перемозі над людською слабістю і спокусою до гріха?

Ми можемо протистояти спокусі!

8. Який один з основних способів уникнення спокуси?

⁸ Основний спосіб перестати бути «рабами гріха» — це уникати спокуси, коли тільки можливо (Римлян 6:6). У Приповістей 4:14, 15 нам дається таке заохочення: «На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,— покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини». Часто ми наперед знаємо, чи певне поєднання обставин може довести до гріха. Тому очевидно, що християнину слід ‘минати’ особу, річ і місце, які б могли розпалити пожадливість і викликати нечисті пристрасті.

9. Як Святе Письмо наголошує, що слід утікати від небезпечних ситуацій?

⁹ Утекти від спокусливої ситуації — це ще один важливий крок до перемоги над спокусою. Павло радив: «Утікайте від розпусти» (1 Коринтян 6:18). Він також писав: «Утікайте від служіння ідолам» (1 Коринтян 10:14). До того ж апостол попереджав Тимофія втікати від непомірного прагнення багатств, як і від «молодечих пожадливостей» (2 Тимофія 2:22; 1 Тимофія 6:9—11).

10. Які два протилежні приклади показують, що варто втікати від спокуси?

¹⁰ Розгляньмо випадок з життя ізраїльського царя Давида. З даху свого палацу він побачив вродливу жінку, що купалася, і його серце сповнили неправильні бажання. Йому слід було піти з даху і втекти від спокуси. Замість цього, він почав розпитувати про ту жінку, Вірсавію, і результати були трагічні (2 Самуїла 11:1—12:23). З іншого боку, як повівся Йосип, коли неморальна дружина його пана спонукувала його лягти з нею? Біблія повідомляє: «Вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею». Навіть не маючи заповідей Мойсеєвого Закону, який був даний пізніше, Йосип відповів їй: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» Одного дня вона схопила його, кажучи: «Лягай же зо мною!» Чи Йосип залишився там і намагався переконувати її? Ні. Він «утік, і вибіг надвір». Йосип не дав статевій спокусі шансу перемогти його. Він утік! (Буття 39:7—16).

11. Що можна зробити, коли ми неодноразово зазнаємо спокуси?

¹¹ Втеча деколи розцінюється як боягузтво, але завжди мудро полишити таку ситуацію. Можливо, на роботі ми неодноразово зазнаємо́ спокуси. Хоча змінити роботу не завжди вдасться, можуть бути інші способи залишити спокусливі обставини. Нам треба втікати від усього, що, як ми знаємо, є поганим, і постановити чинити тільки правильне (Амоса 5:15). В інших випадках утікати від спокуси означає уникати порнографічних веб-сайтів в Інтернеті і сумнівних місць розваг. Це також може означати викинути журнал або знайти нових друзів — таких, які люблять Бога і можуть допомогти нам (Приповістей 13:20). Хоч би що спокушувало нас до гріха, ми чинимо мудро, якщо рішуче відвертаємось від цього (Римлян 12:9).

Як може допомогти молитва

12. Чого ми просимо у Бога, коли молимось: «Не введи нас у спокусу»?

¹² Павло дає таке підбадьорливе запевнення: «Вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Коринтян 10:13). Один спосіб, в який Єгова допомагає нам,— це відповідаючи на наші молитви про допомогу справитися зі спокусою. Ісус Христос вчив нас молитися: «Не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого» (Матвія 6:13, Дерк.). У відповідь на таку щиру молитву Єгова не покине нас сам на сам із спокусою; він визволить нас від Сатани та його хитрощів (Ефесян 6:11). Ми повинні просити Бога, щоб він допоміг нам розпізнавати спокуси і дав силу протистояти їм. Якщо ми благаємо, щоб Єгова не дозволив нам піддатися спокусі, то він допоможе нам, так щоб Сатана, «лукавий», не перехитрив нас.

13. Що нам слід робити, коли зустрічаємося з невідступною спокусою?

¹³ Особливо ревно слід молитися, коли стаємо перед невідступною спокусою. Деякі спокуси можуть викликати могутню внутрішню боротьбу з думками, які живо нагадують нам, наскільки ми слабкі (Псалом 51:7). Наприклад, що можна зробити, якщо нас мучать спогади про якісь колишні розбещені вчинки? Що, коли ми відчуваємо спокусу повернутися до старого? Замість того щоб лише старатися придушити такі почуття, представ справу в молитві до Єгови — якщо потрібно, неодноразово (Псалом 55:23). Силою свого Слова і святого духу він може допомогти нам очистити свій розум від нечистих схильностей (Псалом 19:9, 10).

14. Чому молитва необхідна, щоб встояти перед спокусою?

¹⁴ Помітивши сонливість апостолів у Гефсиманському саду, Ісус заохочував їх: «Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу,— бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Матвія 26:41). Один із способів перебороти спокусу — це бути пильним щодо різних форм і тонкощів, які може мати спокуса. Важливо також негайно помолитися, щоб бути духовно спорядженим до боротьби з нею. Через те що спокуса б’є нас по найслабшому місці, ми не можемо встояти перед нею самостійно. Молитва необхідна, бо сила, яку дає Бог, може зміцнити нашу оборону перед Сатаною (Филип’ян 4:6, 7). Також нам може бути потрібна духовна допомога і молитви «старших чоловіків збору» (Якова 5:13—18, НС).

Активно опираймося спокусі

15. Що означає протистояти спокусі?

¹⁵ Окрім того, щоб уникати спокуси, коли можливо, ми мусимо активно опиратися їй доти, доки вона не мине або ситуація не зміниться. Коли Ісуса спокушував Сатана, він опирався, аж поки Диявол не відійшов (Матвія 4:1—11). Учень Яків писав: «Спротивляйтесь дияволові,— то й утече він від вас» (Якова 4:7). Протистояння починається зі зміцнення свого розуму Божим Словом і твердого рішення дотримуватися його норм. Корисно вивчати напам’ять ключові вірші, які говорять про нашу конкретну слабкість, і роздумувати над ними. Було б мудро знайти зрілого християнина, можливо старійшину, з яким можна поділитися своїми переживаннями і до якого можна звернутися за допомогою, коли з’являється спокуса (Приповістей 22:17).

16. Як ми можемо залишатися морально чистими?

¹⁶ Святе Письмо заохочує нас одягнутися в нову особистість (Ефесян 4:24). Це значить дозволяти Єгові формувати і змінювати нас. Пишучи до свого співпрацівника Тимофія, Павло сказав: «Женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю! Змагайся добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти» (1 Тимофія 6:11, 12). Ми ‘женемося за правдою’, коли старанно вивчаємо Боже Слово, щоб добре познайомитися з особистістю Бога, а тоді поводимось відповідно до його вимог. Необхідним також є повний розклад християнських занять, як-от проповідування доброї новини і відвідування зібрань. Наблизившись до Бога і користаючи з усіх його духовних дарів, ми зможемо зростати духовно і залишатися морально чистими (Якова 4:8).

17. Звідки ми знаємо, що Бог не покине нас під час спокуси?

¹⁷ Павло запевняє нас, що жодна спокуса, з якою ми можемо зустрітися, ніколи не буде більшою, ніж наша дана Богом здатність протистояти їй. Єгова дасть ‘вихід, щоб ми здоліли знести спокусу’ (1 Коринтян 10:13, Кул.). Справді, якщо ми продовжуємо покладатися на Бога, він не дозволить, щоб спокуса стала такою великою, що нам забракне духовної сили залишатися непорочними. Він хоче, щоб ми успішно протистояли спокусі чинити неправильне в його очах. Крім того, ми можемо вірити в його обіцянку: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5).

18. Чому можна бути впевненим у перемозі над людською слабістю?

¹⁸ Павло не був непевним щодо результату своєї боротьби з людською слабістю. Він не вважав себе жалюгідною і безсилою жертвою плотських бажань. Навпаки, він сказав: «Біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б’ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Коринтян 9:26, 27). Ми також можемо з успіхом боротися з недосконалою плоттю. Через Біблію, біблійні публікації, християнські зібрання і зрілих співхристиян наш небесний Отець постійно дає нагадування, які допомагають нам іти правильним шляхом. З його допомогою ми можемо отримати перемогу над людською слабістю!

Думай згідно з духом і живи!

«Думка духа — життя» (РИМЛЯН 8:6, УКУ).

1, 2. Яке протиставлення Біблія робить між «плоттю» і «духом»?

НЕЛЕГКО залишатися морально чистим у Божих очах, живучи в зіпсутому суспільстві, яке вихваляє плотські утіхи. Однак Біблія робить протиставлення між «плоттю» і «духом», показуючи різницю між сумними наслідками підпорядкування грішній плоті і благословенні результати підкорення впливу Божого святого духу.

² Наприклад, Ісус Христос сказав: «Дух животворить; плоть ані скільки не допомагає. Слова, які Я говорив вам, є дух і життя» (Івана 6:63, Дерк.). Апостол Павло писав до християн у Галатії: «Плоть бажає протилежного духу, а дух — протилежного плоті: вони один одному противляться» (Галатів 5:17, Дерк.). Павло також сказав: «Хто сіє для своєї плоті, той від плоті пожне тління. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне» (Галатів 6:8, Дерк.).

3. Що потрібно, аби звільнитися від неправильних бажань та схильностей?

³ Святий дух Єгови — його діюча сила — може ефективно викорінювати нечисті «тілесні пожадливості» і згубне панування нашої грішної плоті (1 Петра 2:11). Щоб звільнитися від поневолення неправильними схильностями, важливо мати допомогу Божого духу, бо Павло писав: «Думка тіла — смерть, а думка духа — життя й мир» (Римлян 8:6, УКУ). Що означає вираз «думка духа»?

«Думка духа»

4. Що означає вираз «думка духа»?

⁴ Коли Павло писав про «думку духа», він використав грецьке слово, яке означає «спосіб мислення, розум, склад розуму, ...намір, прагнення, намагання». Споріднене з ним дієслово передає значення «думати, бути настроєним певним чином». Тому мати думку духу, або думати згідно з духом, означає бути під владою, керівництвом діючої сили Єгови, бути спонуканим нею. Це значить, що ми добровільно віддаємо своє мислення, схильності й прагнення під цілковитий вплив Божого святого духу.

5. Наскільки нам слід піддаватися впливу святого духу?

⁵ Апостол Павло наголосив, наскільки ми повинні піддаватися впливу святого духу, коли говорив: «Щоб служити нам [«бути рабами», НС] обновленням духа» (Римлян 7:6). На основі своєї віри в Ісусову викупну жертву християни звільнилися від панування гріха і таким чином «вмерли» щодо свого колишнього стану рабів гріха (Римлян 6:2, 11). Особи, символічно мертві у цьому розумінні, все ще живі фізично і тепер вільні йти за Христом як «раби праведности» (Римлян 6:18—20).

Разюча переміна

6. Якої переміни зазнають люди, що стають «рабами праведности»?

⁶ Переміна від стану «рабів гріха» до служіння Богові як «раби праведности» справді разюча. Стосовно декотрих, які зазнали такої переміни, Павло писав: ‘Ви обмились, освятились, виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога’ (Римлян 6:17, 18; 1 Коринтян 6:11).

7. Чому важливо дивитися на справи з погляду Єгови?

⁷ Щоб зазнати такої чудової переміни, спершу нам треба дізнатися про Божий погляд на справи. Багато років тому псалмоспівець Давид ревно просив Бога: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи... провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене» (Псалом 25:4, 5). Єгова вислухав Давида, і Він також може відповісти на подібні молитви своїх сучасних слуг. Оскільки Божі дороги та його правда чисті і святі, роздумування про них допоможе нам справитися зі спокусою задовольнити нечисті плотські бажання.

Важлива роль Божого Слова

8. Чому обов’язково вивчати Біблію?

⁸ Боже Слово, Біблія, написане під керівництвом його духу. Отже, один з важливих способів дозволити тому духу діяти на нас — це читати і вивчати Біблію, по можливості, щоденно (1 Коринтян 2:10, 11; Ефесян 5:18). Якщо ми наповнюємо розум і серце біблійними істинами та принципами, це допоможе нам вистояти напади на нашу духовність. Коли з’являться неморальні спокуси, Божий дух наведе нам на думку біблійні нагадування і керівні принципи, які можуть зміцнити нашу рішучість діяти згідно з Божою волею (Псалом 119:1, 2, 99; Івана 14:26). Тому нас не вдасться заманити на неправильний шлях (2 Коринтян 11:3).

9. Як біблійне вивчення зміцнює нашу рішучість берегти свої взаємини з Єговою?

⁹ У міру того як ми продовжуємо своє щире і старанне вивчення Святого Письма за допомогою біблійних публікацій, Божий дух впливає на наше серце й розум, поглиблюючи нашу повагу до норм Єгови. Наші взаємини з Богом стають найважливішою справою у житті. І коли ми стаємо перед спокусою, то не роздумуємо, як приємно було б учинити те чи інше правопорушення. Швидше головною турботою для нас є збереження непорочності й вірності Єгові. Глибоке цінування своїх взаємин з ним спонукує нас переборювати всі схильності, які могли б їх ослабити або зруйнувати.

«Як я кохаю Закона Твого»

10. Чому слухатися закону Єгови необхідно, щоб думати згідно з духом?

¹⁰ Щоб думати згідно з духом, не вистачає лише мати знання Божого Слова. Цар Соломон дуже добре розумів норми Єгови, але під кінець свого життя він не жив відповідно до них (1 Царів 5:9, 10; 11:1—6). Якщо ми маємо духовний склад розуму, то побачимо потребу не лише знати, що каже Біблія, але й з усього серця слухатися Божого закону. Це означає сумлінно досліджувати норми Єгови і старанно дотримуватись їх. Псалмоспівець мав такий підхід. Він співав: «Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя! [«Увесь день при нім розум і серце моє», Дзьоба]» (Псалом 119:97). Якщо ми справді турбуємося про дотримання Божого закону, то відчуваємо спонуку виявляти побожні риси (Ефесян 5:1, 2). Замість дати нечистій спокусі повністю заполонити наш розум, ми виявляємо плоди духу, а бажання догоджати Єгові відвертає нас від негідних «учинків тіла» (Галатів 5:16, 19—23; Псалом 15:1, 2).

11. Як, на вашу думку, Божий закон, що забороняє розпусту, захищає нас?

¹¹ Як ми можемо розвинути глибоку повагу і любов до закону Єгови? Один зі способів — це роздумувати про його цінність. Розгляньмо Божий закон, який дозволяє статеві зносини тільки з подружнім партнером і забороняє розпусту й перелюб (Євреїв 13:4). Чи дотримання цього закону позбавляє нас чогось доброго? Чи люблячий небесний Отець встановив би закон, який позбавляв би нас чогось корисного? Звичайно, що ні! Згадаймо, що стається з багатьма, які не живуть в гармонії з моральними нормами Єгови. Небажана вагітність доводить декотрих до аборту чи до передчасного і нещасливого шлюбу. Багатьом доводиться виховувати дітей без подружнього партнера. Крім того, розпусники ризикують заразитися хворобами, що передаються статевим шляхом (1 Коринтян 6:18). І якщо розпусту вчинить слуга Єгови, емоційні наслідки можуть бути спустошливі. Намагання придушити докори сумління можуть викликати безсонні ночі й душевні муки (Псалом 32:3, 4; 51:5). Чи ж не очевидно, що Божий закон, який забороняє розпусту, даний нам для охорони? Безперечно, збереження моральної чистоти приносить багато користі!

Моліться до Єгови по допомогу

12, 13. Чому важливо молитися, коли нас охоплюють грішні бажання?

¹² Щоб думати згідно з духом, обов’язково потрібна щира молитва. Просити про допомогу Божого духу правильно, бо Ісус сказав: «Коли ви... потрапите добрі дари своїм дітям давати,— скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?» (Луки 11:13). У молитві ми можемо висловити, що покладаємося на допомогу духу у боротьбі зі своїми слабкостями (Римлян 8:26, 27). Якщо ми усвідомлюємо, що потрапили під вплив грішних бажань і думок, або якщо нам звертає на це увагу сердечний співвіруючий, було б мудро у своїх молитвах конкретно згадувати проблему і просити в Бога допомоги перебороти ці схильності.

¹³ Єгова може допомогти нам зосереджуватись на праведних, чеснотливих і похвальних речах. Як же доречно ревно благати його, щоб «мир Божий» беріг наші серця та думки! (Филип’ян 4:6—8). Молімося ж про допомогу Єгови, щоб ‘гнатися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю’ (1 Тимофія 6:11—14). Якщо ми маємо підтримку небесного Отця, турботи й спокуси не виростуть до таких розмірів, що стануть неконтрольованими. Натомість наше життя відзначатиметься спокоєм, який походить від Бога.

Не засмучуйте духу

14. Чому Божий дух спонукує до чистоти?

¹⁴ Зрілі слуги Єгови особисто застосовують пораду Павла: «Духа не вгашайте!» (1 Солунян 5:19). Оскільки Божий дух є «духом святости», він чистий і святий (Римлян 1:4). Отже, коли той дух діє на нас, він спонукує до святості, або чистоти. Він допомагає нам вести чистий спосіб життя у слухняності Богові (1 Петра 1:2). Усяка нечиста поведінка є нехтуванням того духу, а це може мати згубні наслідки. Чому?

15, 16. а) Як ми могли б засмучувати Божий дух? б) Як ми можемо уникати засмучення духу Єгови?

¹⁵ Ось що пише Павло: «Не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу» (Ефесян 4:30). У Святому Письмі говориться, що дух Єгови — це печать і завдаток того, що вірні помазані християни отримають: безсмертне небесне життя (2 Коринтян 1:22, Хом.; 1 Коринтян 15:50—57; Об’явлення 2:10). Божий дух може керувати помазанцями і їхніми товаришами із земною надією, допомагаючи їм залишатися на дорозі вірності й уникати грішних діл.

¹⁶ Апостол перестеріг перед схильністю до обману, крадіжки, ганебної поведінки і так далі. Якби ми дозволили собі схилятися до таких справ, то йшли б проти натхненої духом поради Божого Слова (Ефесян 4:17—29; 5:1—5). Принаймні до деякої міри ми засмучували б Божий дух, а цього, звичайно, хотілося б уникнути. Фактично якщо ми почнемо ігнорувати поради зі Слова Єгови, то можуть розвинутись думки й риси, які доведуть нас до гріха і цілковитої втрати Божої ласки (Євреїв 6:4—6). Хоча ми, можливо, не чинимо гріха тепер, то існує небезпека, що йдемо в цьому напрямку. Постійно йдучи наперекір керівництву, яке дає дух, ми засмучували б його. Ми також опиралися б Єгові, засмучуючи його, джерело святого духу. Як люди, що люблять Бога, ми не хотіли б цього. Радше молімося про допомогу Єгови, щоб не засмучувати його дух, а приносити честь його святому імені, продовжуючи думати згідно з духом.

Продовжуйте думати згідно з духом

17. Які духовні цілі можна перед собою ставити і чому було б мудро старатися досягати їх?

¹⁷ Найліпший спосіб постійно думати згідно з духом — це ставити перед собою духовні цілі і намагатися досягнути їх. Залежно від наших потреб та обставин, за ціль можна собі поставити поліпшення звичок у вивченні, збільшення участі у проповідуванні або прагнення до конкретних привілеїв служіння, як-от повночасного піонерування, служіння в Бетелі чи місіонерської праці. Це займатиме наш розум духовними справами і допоможе не піддаватися людським слабкостям чи захоплюватися матеріалістичними цілями і небіблійними бажаннями, типовими для цієї системи речей. Це, безумовно, мудрий спосіб дій, бо Ісус настійно радив: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій,— там буде й серце твоє!» (Матвія 6:19—21).

18. Чому в ці останні дні так важливо думати згідно з духом?

¹⁸ Думати згідно з духом і придушувати світські бажання, звичайно ж,— мудрий спосіб дій у ці «останні дні» (2 Тимофія 3:1—5). Зрештою, «минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15—17). Якщо, наприклад, молодий християнин має ціль служити повночасно, вона може бути для нього маяком протягом складних підліткових та юнацьких років. Коли така людина відчуватиме тиск піти на компроміс, у неї перед очима стануть її цілі у служінні Єгові. Така духовна особа вважатиме, що немудро, навіть безумно, відмовлятися від духовних цілей заради матеріальних вигод чи інших задоволень, які обіцяє гріх. Пам’ятаймо, що Мойсей, котрий мав духовний склад розуму, «хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху» (Євреїв 11:24, 25). Молоді чи старі, ми робимо подібні рішення, коли думаємо згідно з духом, а не з грішною плоттю.

19. Яку користь ми отримуємо, якщо постійно думаємо згідно з духом?

¹⁹ «Думка тіла ворожа Богові», тоді як «думка духа — життя й мир» (Римлян 8:6, 7, УКУ). Якщо ми продовжуємо думати згідно з духом, то зазнаватимемо цінного миру. Наші серця й розуми будуть надійніше захищені від впливу грішного стану. Ми будемо ліпше приготовані протистояти спокусі вчинити правопорушення. І Бог буде допомагати нам у постійній боротьбі між плоттю і духом.

20. Чому можна бути впевненим, що можливо перемогти в боротьбі між плоттю і духом?

²⁰ Стараючись надалі думати згідно з духом, ми зберігатимемо важливий зв’язок з Єговою, джерелом життя і святого духу (Псалом 36:10; 51:13). Сатана Диявол та його агенти роблять все, що тільки можуть, аби знищити наші взаємини з Богом Єговою. Вони намагаються здобути контроль над нашими розумами, знаючи, що коли ми піддамося, то з часом це доведе нас до ворожнечі з Богом і до смерті. Але ми можемо перемогти в боротьбі між плоттю і духом. Павло переміг, бо, пишучи про свою боротьбу, він спершу запитав: «Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» Далі, показуючи, що визволення можливе, він зазначив: «Дякую Богові через Ісуса Христа» (Римлян 7:21—25). Ми також можемо дякувати Богові через Христа за те, що він допомагає нам справлятися з людськими слабкостями. Тож продовжуймо думати згідно з духом, маючи чудову надію на вічне життя (Римлян 6:23).