Чи ти будеш слухатися дбайливого керівництва Єгови?

«Кожну дорогу неправди ненавиджу» (ПС. 119:128).

1, 2. а) За яку пересторогу ти будеш вдячний, питаючи про напрямок, і чому? б) Про які небезпеки Єгова перестерігає своїх служителів і чому?

УЯВИ, що тобі треба дістатися до певного місця. Ти питаєш поради в надійного друга, який добре знає шлях. Детально пояснюючи, куди їхати, він може перестерігати тебе: «Будь уважний на наступному повороті. Там знак, який вводить в оману. Багато хто орієнтується на нього і в результаті збивається зі шляху». Чи ти будеш вдячний другові за турботу і чи прислухаєшся до його поради? У певному розумінні Єгова діє подібно до такого друга. Він дбайливо показує нам напрямок, який веде до мети — вічного життя. Водночас Бог застерігає про небезпеки, котрі можуть звести нас на манівці (Повт. 5:32; Ісаї 30:21).

² У цій та наступній статтях ми розглянемо кілька небезпек, про які попереджає наш Друг, Бог Єгова. Пам’ятаймо, що Єгова дає такі застереження, бо дбає про нас і любить нас. Він хоче, аби ми досягли своєї мети. Йому боляче дивитись, як люди потрапляють під поганий вплив і сходять з правильної дороги (Єзек. 33:11). У цій статті ми обговоримо три небезпеки. Перша пов’язана з зовнішнім впливом, а друга криється в нас самих. Третя не стосується чогось буквального, але є дуже загрозливою. Нам треба знати, що́ це за небезпеки і як небесний Батько вчить нас уникати їх. Псалмоспівець під натхненням сказав Єгові: «Кожну дорогу неправди ненавиджу» (Пс. 119:128). Чи ти відчуваєш те саме? Подумаймо, як нам посилити таке почуття і діяти відповідно до нього.

Не йди за більшістю

3. а) Чому небезпечно їхати за подорожніми, коли ми не впевнені, яку дорогу обрати? б) Який важливий принцип міститься у Вихід 23:2?

³ Що ти зробиш, якщо під час далекої подорожі не знатимеш точно, якою дорогою їхати? Ти, можливо, захочеш поїхати за іншими подорожніми, особливо коли бачитимеш, що обраною дорогою їде багато людей. Проте це ризиковано. Адже люди можуть не їхати до потрібного тобі місця або вони теж заблукали. За допомогою цього прикладу ми краще зрозуміємо принцип, який лежить в основі одного з законів, даних стародавньому Ізраїлю. Єгова застерігав і суддів, і свідків у судових справах про небезпеку йти за більшістю. (Прочитайте Вихід 23:2). Безперечно, недосконалим людям дуже легко піддатися тиску оточення і відступитися від справедливості. Однак чи принцип про те, щоб не йти за більшістю, стосувався лише судових справ? Аж ніяк.

4, 5. Якого тиску зазнали Ісус Навин та Калев і що допомогло їм не піти за більшістю?

⁴ Дійсно, бажання йти за більшістю може виникнути в нас будь-коли. Нерідко воно з’являється несподівано і йому важко опиратися. Подумаймо, наприклад, про тиск, якого зазнали колись Ісус Навин і Калев. Вони були серед 12 чоловіків, які пішли розвідати Обіцяну землю. Повернувшись, десять чоловіків принесли дуже погану і невтішну звістку. Вони навіть твердили, що деякі мешканці краю були велетнями, котрі походили від нефілім, нащадків бунтівних ангелів та жінок (Бут. 6:4). Це твердження було безглуздим. Ті злі гібриди загинули в Потопі за багато століть до того і не залишили жодного нащадка. Але навіть найбезпідставніше твердження може сильно впливати на осіб зі слабкою вірою. Неправдива звістка десятьох розвідників швидко посіяла страх і паніку серед народу. Невдовзі більшість людей почала думати, що не варто входити в Обіцяну землю, як звелів Єгова. Що зробили Ісус Навин і Калев у тій складній ситуації? (Чис. 13:25—33).

⁵ Вони не пішли за більшістю. Хоча народ не хотів слухати, обидва чоловіки розповіли правду і обстоювали її, навіть коли їм погрожували каменуванням. Звідки в них була така відвага? Їм, безсумнівно, великою мірою допомагала їхня віра. Люди, котрі мають віру, чітко бачать різницю між безпідставними людськими твердженнями і священними обіцянками Бога Єгови. Ісус Навин і Калев пізніше розповідали, як вони ставляться до сповнення всіх обіцянок Єгови. (Прочитайте Ісуса Навина 14:6, 8; 23:2, 14). Ці чоловіки зберігали відданість своєму вірному Богові і не могли завдати йому болю, щоб догодити маловірному натовпу. Тому вони були непохитними і подали нам бездоганний приклад (Чис. 14:1—10).

6. В яких ситуаціях ми можемо піддатися тиску йти за більшістю?

⁶ Чи ти коли-небудь відчував бажання йти за більшістю? Люди, які віддаляються від Єгови і висміюють його норми моралі, безперечно, становлять сьогодні переважну більшість. Коли йдеться про розваги та відпочинок, ця більшість часто підтримує необґрунтовані погляди. Такі особи можуть твердити, що неморальність, насилля і спіритизм, якими насичені телепрограми, фільми та відеоігри, не завдають шкоди (2 Тим. 3:1—5). Чи ти, обираючи для себе або рідних розваги та відпочинок, дозволяєш слабкому сумлінню інших впливати на твої рішення і формувати твоє сумління? Хіба тоді ти не йдеш за більшістю?

7, 8. а) Як привчається наше «чуття» і чому привчати його корисніше, ніж дотримуватися багатьох суворих правил? б) Чому приємно бачити гарні приклади багатьох юних християн?

⁷ Єгова дає нам дорогоцінний дар, який допомагає приймати рішення,— наше «чуття». Все ж чуття необхідно «привчати» (Євр. 5:14). Якби ми йшли за більшістю або трималися списку суворих правил у питаннях сумління, то не привчали б свого чуття. Власне тому народ Єгови, приміром, не отримує переліку фільмів, книжок та сайтів Інтернету, яких слід уникати. Оскільки цей світ дуже швидко змінюється, такий список треба було б оновлювати вже невдовзі після його появи (1 Кор. 7:31). Ще гірше те, що ми перестали б займатися життєво важливою справою — старанно та з молитвою роздумувати над біблійними принципами і на основі них приймати рішення (Еф. 5:10).

⁸ Звісно, через свої рішення, що ґрунтуються на Біблії, ми іноді виглядаємо чудернацькими. Молоді християни у школі можуть відчувати неабиякий тиск з боку ровесників, які спонукують їх дивитися і робити те, що дивляться та роблять всі інші (1 Пет. 4:4). Тож нам дуже приємно бачити, як юні і старші християни наслідують віру Ісуса Навина й Калева та не йдуть за більшістю.

Не йди за бажаннями свого серця та очей

9. а) Чому під час подорожі небезпечно просто слухатися своїх спонук і поривів? б) Чому закон, записаний у Числа 15:37—39, був важливим для Божого народу в давнину?

⁹ Друга небезпека, яку ми проаналізуємо, криється в нас самих. Це можна пояснити на такому прикладі. Скажімо, ти подорожуєш у конкретне місце. Чи ти відкладеш карту і просто будеш їхати навмання, звертаючи на кожну дорогу, вздовж якої, здається, є гарні краєвиди? Зрозуміло, якщо ти піддасися своїм поривам, то не доїдеш до місця призначення. За допомогою цього прикладу стає зрозумілішим ще один із законів Єгови, які він дав стародавньому Ізраїлю. Сьогодні багатьом, можливо, важко збагнути закон, який вимагав зробити на своєму одязі торочки і прикріпити до нього синій шнур. (Прочитайте Числа 15:37—39). А ти розумієш, чому та заповідь була важливою? Дотримання згаданого закону допомагало Божим служителям вирізнятися з-поміж довколишніх народів і триматись від них осторонь. Це було конче потрібно, якщо вони хотіли мати схвалення Єгови (Лев. 18:24, 25). Водночас цей закон виявляє небезпеку, яка криється всередині нас і через яку ми могли б не досягти мети вічного життя. Про що йдеться?

10. З чого видно, що Єгова добре розуміє людську природу?

¹⁰ Зверни увагу, як Єгова пояснив своєму народові підставу цього закону: «Не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте». Єгова добре розуміє людську природу. Йому відомо, наскільки легко наше серце, тобто внутрішня сутність, зваблюється тим, що ми бачимо. Тому Біблія застерігає нас: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його?» (Єрем. 17:9). Чи тепер ти розумієш, наскільки доречною для ізраїльтян була пересторога Єгови? Він знав, що вони матимуть схильність спостерігати за довколишніми народами і їх може спокусити побачене. Ізраїльтяни могли б відчути спонуку бути подібними до тих невіруючих людей і згодом почати думати, відчувати й поводитись, як вони (Прип. 13:20).

11. Як ми можемо звабитися фізичними чуттями?

¹¹ У теперішні дні нашому лукавому серцю ще легше звабитися фізичними чуттями. Ми живемо у світі, який керується тілесними бажаннями. Як же нам застосовувати принцип з Числа 15:39? Подумай ось над чим: чи на тебе впливає те, що люди довкола — в школі, на роботі чи по сусідству — вдягаються дедалі звабливіше? Чи ти не відчуваєш спонуки йти «за серцем своїм та за очима своїми» і піддатися спокусі через побачене? Чи ти схильний через це занижувати власні норми, одягаючись так само? (Рим. 12:1, 2).

12, 13. а) Що робити, коли наші очі схильні дивитися на те, на що не слід? б) Чому ми не хочемо стати для інших джерелом спокус?

¹² Нам дуже потрібно розвивати самовладання. Якщо наші очі схильні дивитися на те, на що не слід, пригадуймо непохитну рішучість вірного Йова, який немовби склав умову зі своїми очима. Він твердо вирішив не виявляти романтичних почуттів до будь-якої жінки, котра не є його дружиною (Йова 31:1). Подібне рішення прийняв цар Давид: «Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної» (Пс. 101:3). Все, що загрожує нашому чистому сумлінню і стосункам з Єговою, є «річчю нікчемною». До таких речей належить те, що потрапляє нам на очі і може підштовхнути наше серце до неправильних вчинків.

¹³ А втім, ми, звісно, ніколи не хотіли б самі стати «річчю нікчемною» для інших, підштовхуючи їх до гріха. Тому ми серйозно ставимося до натхненої біблійної поради одягатися пристойно і скромно (1 Тим. 2:9). Одягатися скромно не означає носити лише те, що подобається нам. Ми повинні зважати на сумління та почуття інших, ставлячи їхній душевний мир і добробут вище від власних уподобань (Рим. 15:1, 2). У християнському зборі є багато тисяч молодих людей, які подають у цьому бездоганний приклад. Як же ми пишаємося, що вони не йдуть «за серцем своїм та за очима своїми», а, навпаки, в усьому намагаються догоджати Єгові — навіть тим, як одягаються!

Не йди «за марнотами»

14. Яку пересторогу щодо марноти дав Бог через Самуїла?

¹⁴ Уяви, що ти подорожуєш неосяжною пустелею. Що трапиться, якщо ти зміниш напрямок і підеш за міражем? Це може коштувати тобі життя! Єгові добре відомо, яку небезпеку криє в собі омана. Розгляньмо приклад. Ізраїльтяни хотіли бути схожими на довколишні народи, над якими правили людські царі. Таке бажання було, по суті, тяжким гріхом, бо вони відкидали Єгову як свого Царя. Хоча Єгова дозволив їм мати царя з людей, він через свого пророка Самуїла дав чітку пересторогу не йти за «марнотами». (Прочитайте 1 Самуїла 12:21).

15. Як ізраїльтяни йшли за марнотами?

¹⁵ Чи ті люди думали, що людський цар буде реальнішим і надійнішим, ніж Єгова? Якщо так, то вони насправді йшли за марнотою і могли потрапити в небезпеку, піддавшись багатьом іншим оманам Сатани. Цар з людей міг легко спонукати їх до поклоніння ідолам. Ідолопоклонники помилково вважають, що матеріальні об’єкти — кам’яні чи дерев’яні божки — є більш реальними і надійними, ніж невидимий Бог Єгова, який все створив. Але, як зазначив апостол Павло, ідоли — «взагалі ніщо» (1 Кор. 8:4). Вони не спроможні бачити, чути, говорити чи діяти. Було б немудро поклонятись ідолам лише тому, що ми їх бачимо і можемо торкатися їх. Насправді ми йшли б за марнотою — порожньою ілюзією, що призвела б тільки до лиха (Пс. 115:4—8).

16. а) Як Сатана спокушає багатьох іти за марнотами? б) Чому можна сказати, що матеріальні речі є марнотою, особливо в порівнянні з Богом Єговою?

¹⁶ Сатана й далі вміло переконує людей іти за марнотами. Скажімо, він підштовхує безліч людей до того, щоб шукати безпеку в матеріальному. Може здаватися, що гроші, майно і високооплачувана робота мають свої переваги. Але що дають матеріальні речі, коли виникають проблеми зі здоров’ям, економічні труднощі або трапляється стихійне лихо? Чим допомагають статки, якщо людина відчуває внутрішню порожнечу, потребує в житті мети, керівництва і відповідей на глибокі злободенні питання? Як можуть вони захистити людину від смерті? Якщо ми покладатимемось на матеріальне, то будемо розчаровані. Матеріальні речі не рятують; вони є марнотою. Врешті-решт вони навіть не можуть захистити нас буквально, бо не продовжують короткочасного людського життя і не оберігають від хвороб та смерті (Прип. 23:4, 5). Та цього не скажеш про нашого Бога, Єгову! Лише розвиваючи міцні стосунки з ним, можна знайти справжню безпеку. Яке ж це безцінне благословення! Ніколи не залишаймо Єгови і не йдімо за марнотами.

17. Що ти постановив стосовно небезпек, які ми розглянули?

¹⁷ Хіба ми не є щасливими, що Єгова — наш Друг і Провідник у житті? Якщо ми будемо й далі слухатися його сповнених любові застережень стосовно трьох небезпек — не йти за більшістю, не йти за своїм серцем і не йти за марнотою,— то, скоріш за все, досягнемо мети вічного життя. У наступній статті ми обговоримо ще три перестороги, які дає Єгова, щоб допомогти нам ненавидіти й оминати хибні дороги, на які багато хто збочує (Пс. 119:128).

Чи ти зважатимеш на чіткі перестороги Єгови?

«Це та дорога,— простуйте ви нею» (ІСАЇ 30:21).

1, 2. Чого прагне Сатана і як нам допомагає Боже Слово?

ДОРОЖНІЙ знак, який неправильно вказує напрямок, не просто вводить в оману, а становить потенційну небезпеку. Скажімо, друг попередив тебе, що якийсь лиходій свідомо поміняв знак, аби заподіяти шкоду необачним подорожнім. Чи ти послухаєшся цієї перестороги?

² Сатана, без сумніву, є підступним ворогом, який прагне звести нас на манівці (Об’яв. 12:9). Усі небезпеки, про які ми говорили в попередній статті, походять від нього, і він користується ними, аби збити нас з дороги, що веде до вічного життя (Матв. 7:13, 14). На щастя, милосердний Бог застерігає нас, щоб ми не зважали на оманливі «дорожні знаки» Сатани. Розгляньмо ще три небезпеки, які він використовує. Обговорюючи, як Боже Слово допомагає нам не потрапити в них, уявляймо, що Єгова йде позад нас і вказує правильний напрямок, кажучи: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21). Роздуми над чіткими пересторогами Єгови зміцнять нашу рішучість зважати на них.

Не йди за «лжевчителями»

3, 4. а) Чому лжевчителів можна порівняти з висохлими колодязями? б) Звідки часто з’являються лжевчителі і яка їхня мета?

³ Уяви, що ти мандруєш посушливою місцевістю. Вдалечині ти помічаєш колодязь і прямуєш до нього, сподіваючись втамувати спрагу. Але, дійшовши до колодязя, ти бачиш, що він висох. Яке ж розчарування! Лжевчителі подібні до таких висохлих колодязів. Ті, хто приходить до них по воду правди, глибоко розчаровуються. Через апостолів Павла і Петра Єгова застерігає нас проти лжевчителів. (Прочитайте Дії 20:29, 30; 2 Петра 2:1—3). Хто вони? Натхнені слова обох апостолів допомагають нам зрозуміти, звідки з’являються лжевчителі і як вони діють.

⁴ Старійшинам ефеського збору Павло сказав: «З-поміж вас самих постануть чоловіки, які будуть перекручувати правду». А Петро, звертаючись до одновірців, написав: «Серед вас з’являться лжевчителі». То звідки ж з’являються лжевчителі? Іноді з самого збору. Вони є відступникамиa. Чого добиваються такі особи? Їхня мета — не просто покинути організацію, яку вони, можливо, колись любили, а, за словами Павла, «потягти за собою учнів». Учні, про яких говорить Павло,— це послідовники Ісуса Христа. Лжевчителі не шукають учнів деінде, а намагаються забрати, або вкрасти, учнів зі збору. Як і «хижі вовки», лжевчителі виходять на полювання, щоб пожерти вірних членів збору, руйнуючи їхню віру і відводячи їх від правди (Матв. 7:15; 2 Тим. 2:18).

5. Які методи використовують лжевчителі?

⁵ Як поводяться лжевчителі? Їхні методи просякнуті підступністю. Вчителі-відступники «потай впроваджують» згубні ідеї. Подібно до контрабандистів, вони діють непомітно, хитро впроваджуючи відступницькі погляди. І, як вправний підроблювач намагається підсунути фальшиві документи, відступники вживають «нещирі слова», тобто неправдиві аргументи, стараючись видати власні перекручені погляди за правдиві. Вони поширюють «обманні вчення», «перекручуючи... Писання» так, як їм заманеться (2 Пет. 2:1, 3, 13; 3:16). Зрозуміло, що відступники не зацікавлені в нашому добрі. Якби ми йшли за ними, то лише збочили б з дороги, яка веде до вічного життя.

6. Яку чітку пораду щодо лжевчителів дає Біблія?

⁶ Як нам захищати себе від лжевчителів? Біблія чітко радить, як з ними поводитись. (Прочитайте Римлян 16:17; 2 Івана 9—11). «Таких людей уникайте»,— каже Боже Слово. Інші переклади передають цю фразу словами «відвертайтеся від них», «стороніться їх» і «тримайтеся від них подалі». Ця порада абсолютно зрозуміла. Приміром, лікар радить тобі не контактувати з людьми, які мають інфекційне смертельне захворювання. Ти розумієш, чому лікар дає таку пораду, і ретельно дотримуєшся його застережень. Що ж до відступників, то вони «втратили здоровий глузд», тобто захворіли, і хочуть заразити інших своїми віроломними вченнями (1 Тим. 6:3, 4). Єгова, Великий Лікар, заохочує нас уникати відступників. Ми розуміємо, чому він нам це радить. Та чи ми сповнені рішучості в усьому дотримуватись його пересторог?

7, 8. а) Як сторонитися лжевчителів? б) Що нас спонукує рішуче протистояти лжевчителям?

⁷ Як сторонитися лжевчителів? Ми не приймаємо їх у себе вдома і не вітаємося з ними. Також ми не будемо читати їхню літературу, дивитися телепередачі з їхньою участю, переглядати їхні веб-сайти і вписувати свої коментарі в їхні блоги. Що нас спонукує займати таку тверду позицію? Любов. Ми любимо «Бога правди», тому не цікавимося перекрученими вченнями, які суперечать його Слову правди (Пс. 31:6; Ів. 17:17). До того ж ми любимо організацію Єгови, завдяки якій ми пізнали захопливі істини, наприклад, про ім’я Єгови та його значення, Божий намір для землі, стан померлих і надію на воскресіння. Чи пригадуєш, як ти почувався, коли вперше довідався про ці та інші дорогоцінні істини? Тож чи мудро допустити, аби тебе заразив той, хто чорнить організацію, яка допомогла тобі пізнати ці істини? (Ів. 6:66—69).

⁸ Хоч би що казали лжевчителі, ми не будемо за ними йти! Хіба варто прямувати до висохлих колодязів, які приносять лише розчарування? Залишаймось відданими Єгові та організації, яка вже довгий час задовольняє нашу спрагу чистою й відсвіжною водою правди з Божого натхненого Слова (Ісаї 55:1—3; Матв. 24:45—47).

«Не звертай уваги на байки»

9, 10. Яку пересторогу стосовно байок дав Тимофієві Павло і що він мав на увазі? (Дивіться також примітку).

⁹ Іноді легко помітити, що дорожній знак змінено і він вказує неправильний напрямок. А часом буває важко побачити обман. Подібне можна сказати і про створені Сатаною небезпеки — деякі очевидніші від інших. Апостол Павло застерігає нас проти однієї з підступних тактик Сатани — «байок». (Прочитайте 1 Тимофія 1:3, 4). Щоб не збочити з дороги, яка веде до життя, нам потрібно знати, що таке байки і як нам уникати їх.

¹⁰ Павлова пересторога про байки міститься в його першому листі до Тимофія, християнського наглядача, якому було доручено оберігати чистоту збору та допомагати братам і сестрам залишатися вірними (1 Тим. 1:18, 19). Павло вживає грецьке слово, яке може означати вигадку, міф чи брехню. «Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія» (англ.) вказує, що цим словом описується «(релігійна) оповідь, яка не має жодного зв’язку з реальністю». Павло, мабуть, мав на увазі неправдиві релігійні вірування, які брали початок у вигаданих розповідях або дивовижних легендахb. Усе це «породжує питання, які потребують досліджень», тобто несуттєві питання, що ведуть до марних пошуків. Згадані байки є витвором найбільшого обманщика, Сатани, який використовує релігійний обман та богохульні міфи для того, щоб відводити від правди довірливих осіб. Павлова порада зрозуміла — не звертаймо уваги на байки!

11. Як Сатана вміло використовує фальшиву релігію для обману людей і яке застереження допоможе нам не піддатись омані?

¹¹ Які байки можуть звести необачних з дороги? Загалом слово «байка» може стосуватися будь-якої релігійної брехні чи міфу, повіривши якій, ми могли б «відвернутися від правди» (2 Тим. 4:3, 4). Сатана, який прикидається «ангелом світла», вміло використовує фальшиву релігію, щоб обманювати людей (2 Кор. 11:14). Загальновизнане християнство видає за християнські такі вчення, як Трійця, вогняне пекло і безсмертя душі. Насправді ж вони просякнуті міфами й неправдою. Крім того, християнські релігії підтримують різні свята, приміром Різдво і Великдень, невинні на перший погляд звичаї яких кореняться в міфології та язичництві. Якщо ми слухаємось Божого застереження «відділитися... та більше не торкатись нечистого», то байки не введуть нас в оману (2 Кор. 6:14—17).

12, 13. а) Які брехливі ідеї підтримує Сатана і в чому полягає правда стосовно кожної з них? б) Як нам не піддатись омані байок Сатани?

¹² Сатана підтримує ще й інші брехливі ідеї, що могли б звести нас на хибний шлях, якщо ми не обережні. Розгляньмо кілька прикладів. Ти можеш робити, що хочеш; ти сам вирішуєш, що є правильним і неправильним. Цю ідею пропагує мас-медіа і світ розваг. Такий спотворений погляд на Божі вимоги спонукує нас відкидати будь-які моральні норми. А правда полягає в тому, що ми конче потребуємо керівництва в моральному плані, яке може давати лише Бог (Єрем. 10:23). Бог не втручається в справи людства. Під впливом думки «живи сьогоднішнім днем» ми могли б стати «бездіяльними чи безплідними» (2 Пет. 1:8). Але правдою є те, що день Єгови стрімко наближається і нам слід постійно його очікувати (Матв. 24:44). Бог не цікавиться тобою як особистістю. Якби ми повірили в цю сатанинську брехню, то опустили б руки, вважаючи, що ми не гідні Божої любові. Правда ж у тому, що Єгова любить і цінує кожного свого поклонника (Матв. 10:29—31).

¹³ Ми повинні пильнувати, оскільки мислення та ідеї світу Сатани спочатку можуть здаватися правильними. Однак пам’ятаймо, що Сатана — майстер обману. Тільки якщо ми слухаємося порад і нагадувань з Божого Слова, «хитросплетені байки [«хитромудрі людські історії», Новий Заповіт сучасною мовою]» не зведуть нас на манівці (2 Пет. 1:16).

Не йди «за Сатаною»

14. Від чого Павло перестерігав деяких молодших вдів і чому нам усім варто прислухатися до його слів?

¹⁴ Уяви, що на дорожньому знаку написано: «Цей шлях веде до Сатани». Хіба хтось з нас пішов би за таким дороговказом? А втім, Павло застерігає проти кількох способів, в які присвячені християни могли б «збочити з... дороги та піти за Сатаною». (Прочитайте 1 Тимофія 5:11—15). Павло звертається до певних «молодших вдів», проте згадані тут принципи стосуються всіх нас. Ті жінки в ранньому християнському зборі, можливо, не думали, що йдуть за Сатаною, але їхні вчинки свідчили саме про це. Як нам навіть ненавмисно не піти за Сатаною? Обдумаймо Павлову пересторогу щодо шкідливих пліток.

15. Яку мету має Сатана і як Павло описує тактики Сатани?

¹⁵ Сатана хоче, щоб ми перестали прилюдно виражати свою віру — проповідувати добру новину (Об’яв. 12:17). Для цього він намагається втягнути нас у справи, які марнують час або сіють між нами незгоди. Зверніть увагу, як Павло описує тактики Сатани. Апостол говорить, що деякі вдови «нічого не роблять та ходять без діла». У теперішній вік технології легко марнувати свій час і час інших, скажімо, пересилаючи неістотні та навіть неправдиві електронні повідомлення. Павло каже, що певні вдови «пліткують». Шкідлива плітка може перетворитися в наклеп, який нерідко веде до суперечок (Прип. 26:20). Люди, які злісно обмовляють інших, наслідують Сатану Диявола, незалежно від того, усвідомлюють вони це чи ніc. За словами Павла, дехто «втручався в чужі справи». Ми не маємо права вказувати іншим, як їм вести свої справи. Така гультяйська і згубна поведінка може відвертати нашу увагу від призначеної Богом праці — проповідування про Царство. Якщо ми перестанемо активно сприяти праці Єгови, то почнемо йти за Сатаною. Третього не дано (Матв. 12:30).

16. Які поради допоможуть нам не збочити з дороги правди і не «піти за Сатаною»?

¹⁶ Дотримуючись біблійних вказівок, ми не збочимо з дороги правди і не «підемо за Сатаною». Розгляньмо кілька мудрих порад Павла. Будьмо «зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58). Зайнятість у ділі Царства оберігатиме нас від таких пасток, як гультяйство і справи, що марнують час (Матв. 6:33). Говорімо слово «добре, яке при потребі може зміцнити» (Еф. 4:29). Постановімо не слухати згубних пліток і не поширювати їхd. Розвиваймо довіру і повагу до одновірців. Так ми будемо схильні говорити те, що зміцнює інших, а не шкодить їм. «Поставмо собі за мету... займатися власними справами» (1 Фес. 4:11). Цікавмося іншими, але робімо це так, щоб поважати їхнє право на особисте життя і не позбавляти їх почуття власної гідності. Також ніколи не нав’язуймо іншим своїх поглядів у питаннях, в яких їм потрібно самим приймати рішення (Гал. 6:5).

17. а) Чому Єгова попереджає нас про хибний шлях? б) Яку рішучість тобі слід зберігати стосовно дороги, котрою Єгова заохочує іти?

¹⁷ Наскільки ж ми вдячні Єгові за те, що він попереджає нас про хибний шлях! Не забуваймо, що перестороги, про які ми говорили в цій і попередній статтях, Єгова дає з великої любові до нас. Він бажає оберегти нас від страждань і болю, яких зазнають ті, хто звертає увагу на оманливі «дорожні знаки» Сатани. Дорога, якою Єгова радить нам іти, може бути тісною, але вона веде до найліпшої мети — вічного життя (Матв. 7:14). Хай ніколи не ослабне наша рішучість зважати на заохочення Єгови: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21).

[Примітки]