ЗАГАЛЬНІ збори членів Пенсільванського біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» відбуваються щорічно ще з січня 1885 року. Наприкінці XIX століття, коли тривало збирання помазаних духом християн, директори і члени президії цієї корпорації мали небесну надію. Так було майже завжди.

Але з цього правила існував один виняток. У 1940 році на посаду одного з директорів корпорації було обрано Гейдена Купера Ковінґтона, котрий належав до «інших овець», мав земну надію і служив тоді юрисконсультом Товариства (Івана 10:16). З 1942 по 1945 роки він обіймав посаду віце-президента. У 1945 році брат Ковінґтон склав з себе повноваження директора, аби підпорядкуватись устрою, котрий тоді вважали волею Єгови і за яким усі директори та члени президії Пенсільванської корпорації мали бути помазанцями. На місце Гейдена Ковінґтона було призначено Лаймана Суїнґла, а віце-президентом обрано Фредеріка Франца.

Чому ж слуги Єгови вважали, що всі директори й члени президії Пенсільванського біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» мають бути помазаними християнами? Такого погляду дотримувалися тому, що директорат і президію Пенсільванської корпорації ототожнювали з Керівним органом Свідків Єгови, котрий завжди складався тільки з помазаних духом чоловіків.

Проте навіть після історичних зборів 1944 року без відповіді все ще залишалось одне важливе питання. Оскільки Керівний орган ототожнювали тоді з сімома членами ради директорів Пенсільванської корпорації, чи означало це, що до його складу не могло ввійти більше, ніж семеро помазаних християн? Окрім того, якщо члени корпорації обирали директорів, чи ж не виходило, що на щорічних загальних зборах вони обирали і членів Керівного органу? Чи члени Керівного органу і директори та президія Пенсільванської корпорації — це одне й те саме, чи, може, між ними існує якась різниця?

Ще одні пам’ятні збори

Відповідь на ці запитання було дано на загальних річних зборах 1 жовтня 1971 року. Один з промовців звернув тоді увагу присутніх на те, що керівний орган «вірного і мудрого раба» постав набагато раніше за Пенсільванське біблійне і трактатне товариство «Вартова башта» (Матвія 24:45—47). Цей орган було створено ще в П’ятидесятницю 33 року н. е., що передувало заснуванню Пенсільванської корпорації більше, ніж на вісімнадцять сторіч. Спершу керівний орган складався не з семи осіб, а з дванадцяти, і цими особами були апостоли. Як видно, з часом він розширився, бо Біблія каже, що пізніше діяльність християнських зборів очолювали «апостоли й старші у Єрусалимі» (Дії 15:2).

Той же промовець пояснив, що члени Товариства «Вартова башта» не можуть обирати членів помазаного духом Керівного органу. З якої причини? Ось його відповідь: «Керівний орган класу «раба» призначається не людьми. Його призначає... Ісус Христос — Голова правдивого християнського збору, а також Господь і Пан класу «вірного й мудрого раба». Отже, чітко видно, що право обирати членів Керівного органу не належить до членів жодної юридично зареєстрованої корпорації.

Далі в цій же промові прозвучало дуже важливе твердження: «На відміну від Ради директорів Товариства, до президії якої входить президент, віце-президент, скарбник та його помічник, керівний орган президії не має. У ньому є лише головуючий». Упродовж багатьох років президент Пенсільванської корпорації займав найвищу позицію і в Керівному органі. Однак цей погляд було переглянуто. Хоча члени Керівного органу посідали різний досвід та вміння, їм надавалась однакова відповідальність. Вищезгаданий промовець додав: «Тому головувати в керівному органі, не займаючи при цьому посади президента Товариства, може будь-який член того органу... Усе залежить від прийнятого в ньому порядку періодичної зміни головуючого».

На тих пам’ятних загальних зборах, що відбулися 1971 року, між помазаними духом членами Керівного органу та директорами Пенсільванської корпорації було проведено чітку межу. Але члени Керівного органу і далі служили в директораті та президії Товариства. Однак сьогодні постає питання: чи існує якась біблійна підстава на те, щоб директорами Пенсільванського біблійного й трактатного товариства «Вартова башта» обов’язково були члени Керівного органу?

Ні, такої підстави не існує. Свідки Єгови послуговуються не тільки Пенсільванською корпорацією, але й іншими органами, які виступають у ролі юридичних осіб. Одним з них є, наприклад, корпорація за назвою Нью-Йоркське біблійне і трактатне товариство «Вартова башта». Вона опікується діяльністю Свідків Єгови на території США. Чітко видно, як Єгова благословляє працю цієї корпорації, незважаючи на те, що директори та члени її президії здебільшого належать до «інших овець». У Великобританії поширенням інтересів Царства відає Міжнародне Товариство Дослідників Біблії, а в інших країнах з цією метою використовуються інші юридичні інституції. Усі вони злагоджено спрямовують свої зусилля на проповідування доброї новини по цілій землі. Незалежно від місця розташування, а також складу директорату та президії, ці юридичні знаряддя перебувають під теократичним управлінням Керівного органу, який ними послуговується. Як бачимо, такі інституції отримали завдання, пов’язані з поширенням інтересів Царства.