Як застосовували пращу в стародавніх війнах?

Праща — це зброя, якою Давид убив велетня Ґоліята. Мабуть, Давид навчився користуватися нею ще в дитинстві, коли випасав овець (1 Самуїла 17:40—50).

Зображення пращі можна побачити на багатьох витворах мистецтва стародавнього Єгипту та Ассирії. Ця зброя складалася з гнізда у вигляді кишеньки, зробленої зі шкіри чи тканини, до якого кріпилися два ремінці чи дві мотузки. Пращник клав у це гніздо гладкий або округлий камінь діаметром 5—8 сантиметрів, що важив близько 250 грамів. Потім він обертав пращу над головою і випускав одну мотузку. Завдяки цьому камінь стрімко вилітав із пращі і влучав у ціль.

При розкопках на Близькому Сході було знайдено велику кількість каменів, які в давнину використовували для метання з пращі під час війни. Досвідчені воїни метали каміння з такою силою, що воно могло летіти зі швидкістю 160—240 кілометрів на годину. Вчені не мають одностайної думки, чи мала праща таку саму дальність ураження, як лук. Однак не виникає сумнівів щодо її смертоносної дії (Суддів 20:16).