5. Кого зображає ворог, а кого — бур’яни?

⁵ Кого зображає ворог, а кого — бур’яни? Ісус говорить, що ворог — «це Диявол». Бур’яни символізують «синів Злого» (Матв. 13:25, 38, 39). У буквальному значенні бур’яни, згадані Ісусом, вказують, мабуть, на пажитницю п’янку. Ця отруйна рослина дуже нагадує пшеницю на ранній стадії її дозрівання. Як же влучно вона символізує удаваних християн, які твердять, що є синами Царства, але не приносять хороших плодів! Ці лицемірні християни, котрі вдають з себе Христових послідовників, насправді належать до «насіння» Сатани Диявола (Бут. 3:15).

6. Коли з’явилися бур’яни і в якому розумінні люди в той час «спали»?

⁶ Коли з’явилися подібні до бур’янів християни? «Поки люди спали»,— сказав Ісус (Матв. 13:25). А коли це було? Відповідь ми знаходимо в словах апостола Павла до ефеських старійшин: «Я знаю, що, коли відійду, до вас ввійдуть люті вовки, які не будуть ніжно ставитися до отари. І з-поміж вас самих постануть чоловіки, які будуть перекручувати правду, щоб потягти за собою учнів» (Дії 20:29, 30). Далі Павло заохотив старійшин продовжувати духовно пильнувати. Апостоли були тим, «що стримувало» відступництво. Однак після того як вони заснули сном смерті, багато християн заснули духовно. (Прочитайте 2 Фессалонікійців 2:3, 6—8). Саме тоді почалося велике відступництво.

7. Чи якась частина пшениці перетворилась на бур’яни? Поясніть.

⁷ Ісус не говорив, що пшениця мала перетворитися на бур’яни, а казав, що бур’яни були посіяні серед пшениці. Тож цей приклад не стосується правдивих християн, які згодом відійшли від правди. Натомість він вказує на те, що Сатана з усіх сил намагався зіпсувати християнський збір, спонукуючи злих людей ставати його членами. Коли останній апостол, Іван, був уже стареньким, відступництво стало явним (2 Пет. 2:1—3; 1 Ів. 2:18).

«Нехай і те, і те росте разом до жнив»

8, 9. а) Чому Ісусові слухачі добре розуміли наказ Пана своїм рабам? б) Як символічна пшениця і бур’яни росли разом?

⁸ Раби повідомляють Панові про проблему і питають його: «Хочеш, ми підемо і повириваємо їх [бур’яни]?» (Матв. 13:27, 28). Його відповідь може видаватися дивною. Пан каже рабам залишити пшеницю і бур’яни рости разом аж до жнив. Цей наказ був зрозумілий Ісусовим учням. Вони знали, наскільки важко відрізнити пшеницю від такого бур’яну, як пажитниця п’янка. Тим, хто добре знав сільськогосподарську справу, також було відомо, що коріння пажитниці зазвичай перепліталося з корінням пшениціc. Тому не дивно, що Пан звелів рабам почекати.

⁹ За багато століть секти загальновизнаного християнства теж принесли великий урожай бур’янів. Спочатку це сталося з римо-католицькою і православною церквами, а пізніше з численними протестантськими.

В останні дні теперішньої злої системи відбувається розділення — сини Царства мають бути зібрані і відділені від подібних до бур’янів осіб. Про це апостол Петро написав: «Настав визначений час для суду, який розпочнеться з Божого дому. Якщо ж він розпочнеться найперше з нас, то що тоді буде з тими, хто не слухається Божої доброї новини?» (1 Пет. 4:17).

¹¹ Невдовзі після початку останніх днів, тобто «закінчення цієї системи», розпочався суд над тими, хто твердить, що є справжніми християнами, аби вирішити, чи вони дійсно «сини царства», чи «сини Злого». Коли настали жнива, «спочатку» упав Вавилон Великий, «а потім» були зібрані сини Царства (Матв. 13:30).

13. В якому значенні «бур’яни» є каменем спотикання і як вони чинять беззаконня?

¹³ Кого позбирають у Царстві і чому можна сказати, що ці особи призводять інших до спотикання та чинять беззаконня? (Матв. 13:41). Прирівняне до бур’янів духівництво загальновизнаного християнства вже багато століть зводить мільйони людей. Для цього священики використовують богохульні вчення, що є «каменем спотикання», наприклад доктрину про вічні муки у вогняному пеклі та заплутане і таємниче вчення про Трійцю. Чимало релігійних провідників подають своїй отарі поганий приклад: дружать з безбожним світом — а це є духовним перелюбом — і деколи ведуть вкрай розпусне життя (Як. 4:4). Крім того, загальновизнане християнство дедалі частіше дивиться крізь пальці на неморальність своїх членів. (Прочитайте Юди 4). А втім, так звані християни і далі роблять вигляд, ніби вони віддані Богу і благочестиві. Сини Царства дуже тішаться, що повністю відділені від таких образних бур’янів і їхніх зіпсованих вчень, які є каменем спотикання.

14. Як «бур’яни» плачуть і скрегочуть зубами?

¹⁴ Як особи, порівняні з бур’янами, плачуть і скрегочуть зубами? (Матв. 13:42). «Синів Злого» мучить те, що «сини царства» викривають їхній отруйний у духовному розумінні стан. Вони «плачуть», тому що їх чимраз менше підтримують члени церкви і тому що вони не мають влади над паствою. (Прочитайте Ісаї 65:13, 14).

15. Як зрозуміти, що символічні бур’яни будуть спалені у вогні?

¹⁵ А як розуміти те, що бур’яни будуть зібрані і спалені у вогні? (Матв. 13:40). Це стосується остаточного кінця бур’янів. Те, що їх буде немовби вкинено у вогненну піч, вказує на їхнє неминуче й вічне знищення (Об’яв. 20:14; 21:8). Фальшиві, схожі до бур’янів християни, самозванці, зазна́ють знищення під час «великого лиха» (Матв. 24:21).