ДОБРА НОВИНА ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ОСТРОВІ САВАЙЇ

Тепер поговорімо про Савайї — найбільший острів в архіпелазі Самоа. Велика частина цього острова залишається недоторканою. Тут можна побачити високі гори, зубчасте пасмо вулканів, де нараховується приблизно чотириста п’ятдесят кратерів, майже непрохідні джунглі і застиглі потоки лави. Більшість остров’ян мешкає у маленьких селах, що розкинулись вздовж узбережжя. Добру новину на острові Савайї вперше почули в 1955 році, коли Леонард Гелберґ з групою вісників з острова Уполу приїхав сюди і показав фільм «Суспільство нового світу в дії».

У 1961 році на Савайї зі Східного Самоа переїхали дві місіонерки: Тіа Алуні, перша сестра з Самоа, яка закінчила школу Ґілеад, та її напарниця, Айві Кауві. Сестри поселилися в подружжя похилого віку в селі Фогапоа, що лежить у східній частині острова. Згодом до них на якийсь час приєдналася спеціальна піонерка, яка раніше жила на цьому острові. Раз на місяць сюди приїжджали брати з Апіа, щоб підтримати і підбадьорити нову групу з шести-восьми осіб, і виступали з публічними промовами. Ці зібрання проходили в маленькій хижці у Фогапоа.

Через три роки Тію та Айві призначили служити на іншому острові. Протягом наступних десяти років на Савайї майже ніхто не проповідував. Аби відновити працю проповідування, на острів, починаючи з 1974 року, переїхали Рісаті і Марета Сегі, Хеппі і Маота Голднер-Барнетт та Рональд і Доллі Селларс, які переїхали зі Східного Самоа, а також Кумі Фалемаа (пізніше Томпсон), Файгааї Ту і Палота Алагі. У Фогапоа вони організували маленьку групу. Зібрання проходили в хижці подружжя Сегі на березі океану. Згодом на острові побудували місіонерський дім і Зал Царства. Через якийсь час у селі Тага на західному узбережжі острова утворилась ще одна група.

З 1979 року на допомогу місцевим вісникам почали приїжджати інші місіонери. Це були Роберт і Бетті Бойз, Джон і Хелен Роудз, Ліва і Тенісія Фааю, Фред і Тамі Холмс, Браєн і Сью Малкахі, Меттью і Деббі Курц, Джек і Мері-Джейн Вайзер. Завдяки місіонерам праця проповідування на Савайї набула більшого розмаху.

На остров’ян дуже впливали релігійні та родинні традиції. Приблизно в третині сіл Свідкам Єгови заборонили проповідувати, про що навіть повідомили по радіо. Тому місіонерам знадобилось багато часу і сил, щоб допомогти тим, хто цікавився біблійними істинами. Зрештою чимало людей,— а дехто з них мав погане здоров’я,— пізнали правду.

СЛУЖІННЯ ЄГОВІ ПОПРИ ПОГАНЕ ЗДОРОВ’Я

Метусела Неру в дванадцять років впав з коня і травмував хребет. «Після цього,— розповідає один місіонер,— його хребет сильно деформувався і він постійно страждає від болю». Метусела почав вивчати Біблію у дев’ятнадцять років і мужньо витримував тиск з боку родини. Відстань до місця проведення зібрань, яку здорова людина проходить за п’ять хвилин, Метусела з муками долає сорок п’ять хвилин. Однак попри все він зробив духовний поступ і охрестився 1990 року. Згодом він почав повночасне служіння і став старійшиною. Понад тридцять його родичів побувало на зібраннях в селі Фага і кілька з них охрестилося. Хоча Метусела має погане здоров’я, його знають як радісну, завжди усміхнену людину.

Саумалу Тауаанаї теж мав докласти чимало зусиль, щоб зробити духовний поступ. Спотворений проказою, він жив у глухому селі Аопо. Оскільки дістатися туди було вкрай важко, спочатку Айван Томпсон вивчав з ним Біблію за допомогою листування. Потім вивчення проводив спеціальний піонер Аса Коу, який переїхав на острів. Для того щоб 1991 року вперше побувати на зібранні, Саумалу їхав до села Тага, що на протилежному кінці острова, дві години.

Саумалу настільки соромився свого понівеченого тіла, що програму спеціального одноденного конгресу слухав з машини. Але під час перерви брати і сестри підходили до нього й запрошували посидіти разом з ними. Це зворушило його, і він з вдячністю погодився приєднатися до них.

Невдовзі Саумалу і його дружина Торізі почали ходити на зібрання у селі Фага, причому витрачали на дорогу в один кінець понад годину. У 1993 році Саумалу охрестився, а згодом став служителем збору. Хоча йому ампутували ногу, він і досі їздить на зібрання своїм автомобілем. У селі, в якому живе Саумалу, діяльність Свідків Єгови заборонена. Тому він з Торізі ревно проповідував неформально або по телефону.

Тепер Саумалу з Торізі живе в Апіа, оскільки йому потрібен постійний догляд лікарів. Він не нарікає на свої біди, а радіє життю. І його самого, і його дружину люди дуже поважають за сильну віру.

«Єгова відповів на мої молитви»

ФАЙГААЇ ТУ

Рік народження: 1932

Рік хрещення: 1964

Факти з біографії: у 1965—1980 роках служила піонеркою на островах Уполу і Савайї. Тепер живе на Савайї.

Я НАРОДИЛАСЯ з дуже деформованими стопами. Передні частини моїх стоп повернуті до п’ятки, через що мені неймовірно важко ходити.

Слова правди одразу торкнулися мого серця. Я хотіла ходити на зібрання, але йти твердою кам’янистою дорогою було надто важко. Тому я навчилася робити взуття з гумових сандалів, ходити в якому набагато легше.

Невдовзі після хрещення я розпочала піонерське служіння. Потім, прослуживши на острові Уполу дев’ять років, я зі своєю сестрою і її чоловіком переїхала на Савайї, де було мало проповідників Царства. Тут я служила спеціальною піонеркою разом зі своєю племінницею, Кумі Фалемаа.

Ми з Кумі кожного тижня їздили автобусом з Фага у маленьке село Лата, яке розташоване на західному узбережжі острова Савайї. Провівши біблійне вивчення з одною жінкою в Лата, ми йшли вісім кілометрів у село Тага, щоб провести вивчення з іншою жінкою. У неї ми залишалися на ніч, а ранком поверталися автобусом до Фага. Так продовжувалось приблизно два роки. Обидві жінки і їхні сім’ї стали активними Свідками Єгови.

Коли мої родичі поїхали з острова Савайї, я залишилась у Фага, щоб допомагати групі сестер і жінкам, які вивчали Біблію. Щотижня я проводила вивчення «Вартової башти» і книговивчення, а також брала серед сестер провід у проповідуванні від дому до дому. Раз на місяць з Апіа приїжджав старійшина, щоб проводити недільне зібрання. Оскільки вождь села заборонив нам співати на зібраннях пісні Царства, ми вголос читали їх. Через п’ять років з Нової Зеландії на допомогу нашій маленькій групі приїхало подружжя місіонерів, Ліва і Тенісія Фааю. Згодом приїхали інші місіонери. Тепер на острові Савайї два збори — у Фага і в Тага.

Я ніколи не мала своєї сім’ї, але дуже люблю дітей, і мені подобається проводити з ними час. Якось у мене навіть жило кілька хлопчиків і дівчаток. А коли я бачу ріст своїх духовних дітей, які стоять по стороні Єгови, моє серце сповнюється радістю.

Тепер через свій вік я більше не можу проповідувати від дому до дому. Я проводжу біблійні вивчення у себе вдома і проповідую тим, кого зустрічаю в місцевій лікарні. Переживаючи, що не в змозі робити стільки ж, як раніше, я просила в Єгови допомоги. Тоді місіонери з нашого збору навчили мене проповідувати по телефону. Згадуючи минуле, я бачу, що Єгова відповів на мої молитви.