Джеффрі Джексон, який тоді служив у самоанському філіалі, безуспішно намагався зустрітися з уповноваженим у справах Токелау, щоб обговорити труднощі, з якими стикалися Свідки Єгови. «Мені дозволили приїхати на Токелау як мовознавцю,— пише Джефф.— Під час подорожі капітан корабля запросив до себе мене і ще одного чоловіка. Виявилось, що той чоловік і був уповноваженим у справах Токелау, з яким ми так довго намагалися зустрітись. Ми спілкувались понад годину. Наприкінці розмови він подякував мені і пообіцяв зробити все від нього залежне, щоб полегшити становище наших братів».

ПЕРЕКЛАД ПУБЛІКАЦІЙ

Оскільки вісників на островах ставало дедалі більше, зросла потреба в перекладі літератури на самоанську мову. Тому 1985 року Джеффрі Джексона і його дружину Дженні, які служили місіонерами на Тувалу, призначили у філіал на Самоа. Тут Джефф був наглядачем перекладацької групи, що складалась з двох осіб. «Спочатку,— розповідає він,— перекладачі працювали за столами в їдальні. Кожного ранку перед початком роботи вони прибирали столи після сніданку. Потім, перед дванадцятою, вони збирали свої папери, щоб накрити столи для обіду. Після обіду вони знову прибирали і аж тоді бралися за переклад».

Усе це заважало перекладачам зосередитись на своїй роботі. Крім того, перекладати було дуже важко, на це йшло багато часу. «Все писалося від руки, а потім передруковувалося,— згадує Джефф.— Під час перевірки точності перекладу робилися виправлення, тому кожну сторінку передруковували кілька разів».

«Про це,— пригадує Джефф,— повідомлялося не тільки в газетах і по радіо, але й у новинах по телебаченню».