Це, можливо, нагадує вам випадок, коли ізраїльтяни нарікали, що їли тільки манну. Єгова послав їм перепелиць. Щось подібне вже сталося десь за рік до того в пустині Сін, перш ніж ізраїльтяни заявили про своє присвячення Єгові (Вихід 16:1—3, 12, 13). Але тепер обставини змінилися. Коли Єгова вперше дав ізраїльтянам перепелиць, він не покликав цих людей до відповіді за ремствування. Проте тепер усе було по-іншому. «Те м’ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ» (Числа 11:4—6, 31—34). Що ж змінилося? Як присвячений народ, вони тепер були підзвітні. Їхня невдячність за постачання Єгови довела їх до нарікання на Єгову, незважаючи на те що вони пообіцяли робити все, що він скаже! Подібним є нарікання на стіл Єгови і сьогодні. Дехто виявляє невдячність за духовний харч, який дає Єгова через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Пам’ятаймо, однак, присвячення вимагає, щоб ми із вдячністю зберігали в пам’яті все, зроблене для нас Єговою, і приймали від нього духовний харч.

14. а) Як ізраїльтяни випробовували Єгову? б) Як цілковите присвячення Єгові допомагає нам не ‘підупадати’?

¹⁴ Павло згадав ще один застережливий приклад: «Ані не випробовуймо Христа [«Єгову», НС], як деякі з них випробовували,— та й від зміїв загинули» (1 Коринтян 10:9). Тут Павло говорив про випадок, коли ізраїльтяни нарікали перед Мойсеєм на Бога і коли «підупала душа того народу в тій дорозі» (Числа 21:4). Чи ти так помиляєшся? Коли ти присвячувався Єгові, то чи думав, що Армагеддон вже ось-ось почнеться? Чи терпіння Єгови триває довше, ніж ти сподівався? Пам’ятаймо, ми не присвятилися Єгові лише на певний період або до Армагеддону. Наше присвячення вічне. Тому «не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (Галатів 6:9).

15. а) На кого скаржилися ізраїльтяни? б) Як наше присвячення Єгові спонукує нас поважати теократичне керівництво?

¹⁵ Під кінець Павло застеріг, щоб не ‘нарікати’ на призначених слуг Єгови (1 Коринтян 10:10). Ізраїльтяни несамовито нарікали на Мойсея й Аарона, коли 10 із 12 висланих до Ханаанського краю розвідників принесли поганий рапорт. Вони навіть говорили, щоб змістити Мойсея з керівного становища і повернутися до Єгипту (Числа 14:1—4). Чи ми сьогодні погоджуємося з керівництвом, яке дається нам через дію святого духу Єгови? Коли ми бачимо багатий духовний стіл, накритий класом вірного і мудрого раба, нам стає зрозуміло, ким послуговується Ісус, щоб розподіляти «своєчасно поживу» (Матвія 24:45). Щире присвячення Єгові вимагає, щоб ми виявляли повагу до його призначених слуг. Ніколи не уподібнюймося до сучасних скаржників, які обернулися, так би мовити, до нового голови, що затягнуло їх назад у світ.