Чи ви бачите докази Божого проводу?

НІКОЛИ до того ізраїльтяни і єгиптяни не бачили чогось подібного. Після виходу з Єгипту стовп хмари навис над ізраїльтянами і стояв над ними день у день, а вночі стовп був у вигляді вогню. Яке ж благоговіння це вселяло! Звідки такий стовп з’явився? З якою метою? І чого ми, приблизно через 3500 років, вчимося з того, що Ізраїль бачив «стовп огня й хмари» (Вих. 14:24).

Боже Слово розповідає, звідки походив стовп і з якою метою він з’являвся. Ми читаємо: «Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу» (Вих. 13:21, 22). Бог Єгова послуговувався стовпом вогню та хмари, щоб вивести своїх поклонників з Єгипту і провадити через пустелю. Вони мусили бути готовими йти за стовпом. Коли військо єгиптян гналося за Божим народом, цей стовп рухався між єгиптянами та Ізраїлевими синами, захищаючи їх (Вих. 14:19, 20). Хоча стовп не прокладав прямого шляху до Обіцяної землі, ізраїльтяни, йдучи за ним, могли до неї дістатися.

Стовп був для Божого народу запевненням у тому, що Єгова з ним. Він символізував присутність Єгови, і деколи Бог говорив з нього (Чис. 14:14; Пс. 99:7). Згодом за допомогою хмари було виявлено, що Єгова призначив Мойсея вести народ (Вих. 33:9). Так само в записі про останню появу хмари підтверджується те, що Єгова призначив Ісуса Навина наступником Мойсея (Повт. 31:14, 15). Справді, ізраїльтяни могли успішно вийти з Єгипту тільки за умови, що вони будуть розпізнавати докази Божого керівництва і дотримуватися його.

Вони перестали бачити докази

Коли ізраїльтяни вперше побачили стовп, їх, мабуть, охопив благоговійний страх. Але, на жаль, це постійне чудо не вселяло в ізраїльтян тривалої довіри до Єгови. Вони не раз нехтували Божим проводом. Коли військо єгиптян переслідувало синів Ізраїля, вони не покладалися на рятівну силу Єгови. Натомість народ звинувачував Божого служителя Мойсея в тому, що він привів їх до смерті (Вих. 14:10—12). Перейшовши безпечно Червоне море, ізраїльтяни нарікали на Мойсея, Аарона і Єгову, бо вважали, що не мають достатньо води та їжі (Вих. 15:22—24; 16:1—3; 17:1—3, 7). І вже через кілька місяців вони наполягали, щоб Аарон зробив золоте теля. Важко собі таке уявити! В одній частині табору ізраїльтяни бачили стовп вогню і хмари — величний доказ присутності Того, хто вивів їх з Єгипту,— а неподалік від того місця вони стали поклонятися мертвому ідолу, кажучи: «Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю». Які ж це «великі обра́зи»! (Вих. 32:4; Неем. 9:18).

Бунт ізраїльтян свідчив про жахливу зневагу до керівництва Єгови. Проблема полягала не в тому, що народ мав пошкоджений фізичний зір, а в тому, що втратив духовний погляд. Ізраїльтяни бачили стовп, але вже не пам’ятали про його значення. Хоча вчинки народу «зневажали Святого Ізраїлевого», Єгова милосердно далі провадив його за допомогою стовпа, аж поки він не прийшов до Обіцяної землі (Пс. 78:40—42, 52—54; Неем. 9:19).

Підкоряйтеся Божому проводу

Як ми покажемо, що цінуємо Боже керівництво? Апостол Павло говорив: «Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору» (Євр. 13:17). Робити це не завжди легко. Для прикладу, постав себе на місце ізраїльтянина за днів Мойсея. Уяви, що після того, як ти з народом трохи помандрував, стовп зупиняється. Скільки він стоятиме не рухаючись? День, тиждень, кілька місяців? Ти міркуєш, чи варто розпаковувати речі. Спочатку ти, можливо, виймеш найнеобхідніше. Проте через кілька днів ти втомлюєшся шукати потрібне серед свого майна і починаєш розпаковувати все. Аж ось, як тільки ти закінчив розпаковуватися, ти бачиш, що стовп рушає з місця. І ти мусиш знову все збирати! Згодись, що це складно і не дуже зручно. Все ж ізраїльтяни мали «відразу вирушати в дорогу» (Чис. 9:17—22; 9:17, НС).

Тож як ми реагуємо на Божий провід? Чи намагаємось «відразу» підкорятися йому? Чи, навпаки, продовжуємо діяти так, як звикли?