Розділ 23

Друге горе — кінне військо

1. Що стається, незважаючи на зусилля духівництва знищити сарану, і на що вказують два наступні горя?

ВІД 1919 року навала символічної сарани на загальновизнане християнство дуже непокоїть духівництво. Воно старається знищити сарану, але сарана стає ще сильнішою (Об’явлення 9:7). І це ще не кінець! Іван пише: «Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!» (Об’явлення 9:12). Інші «кари» на загальновизнане християнство ще попереду.

2. а) Що стається, коли сурмить шостий ангел? б) Що представляє «один голос із чотирьох рогів золотого жертівника»? в) Чому згадується чотирьох ангелів?

² Яке ж джерело цього другого горя? Іван пише: «І засурмив шостий Ангол,— і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом, що казав шостому Анголові, який мав сурму: «Розв’яжи чотирьох Анголів, що пов’язані при великій річці Ефраті» (Об’явлення 9:13, 14). Звільнення ангелів є відповіддю на голос з рогів золотого жертовника. Це — золотий кадильний жертовник, і вже двічі кадильні пахощі у золотих чашах із цього жертовника пов’язувалися з молитвами святих (Об’явлення 5:8; 8:3, 4). Отже, той один голос представляє з’єднані молитви усіх святих на землі. Вони звертаються з проханням до Бога, щоб їх було звільнено для подальшого активного служіння як «вісники» Єгови; це основне значення грецького слова, яке перекладається словом «ангели». Чому ангелів четверо? Це символічне число, мабуть, вказує на те, що вони будуть так організовані, щоб повністю опрацювати землю. (Порівняйте Об’явлення 7:1; 20:8).

3. Як чотири ангели були «пов’язані при великій річці Ефраті»?

³ Як же ті ангели були «пов’язані при великій річці Ефраті»? Ріка Євфрат у давнину була на північно-східному кордоні землі, яку Єгова обіцяв Авраамові (Буття 15:18; Повторення Закону 11:24). Очевидно, ангели були зв’язані на кордоні землі, котру їм дав Бог, тобто земної сфери діяльності, стримувані від повного виконання служіння, призначеного для них Богом. Ріка Євфрат також сильно пов’язується з містом Вавилоном, і після падіння Єрусалима в 607 році до н. е. буквальні ізраїльтяни були полонені в ньому, або «пов’язані при великій річці Ефраті», 70 років (Псалом 137:1). У 1919 році духовні ізраїльтяни були у подібному стані — зв’язані та засмучені, і вони прохали в Єгови керівництва.

4. Яке призначення мають чотири ангели і як вони виконують його?

⁴ На щастя, Іван може сказати: «І були порозв’язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей» (Об’явлення 9:15). Єгова є точним Розподілювачем часу. Він має розпорядок і дотримується його. Отже, ці вісники звільнені точно за розпорядком і у відповідний час, щоб виконати своє завдання. Уявіть собі їхню радість, коли вони, готові до праці, виходять з поневолення у 1919 році! Вони призначені не тільки мучити, але й зрештою ‘убити третину людей’. Це має відношення до оголошених першими чотирма сурмами кар, які вразили третину землі, моря, тварин у морі, джерел і річок, а також небесних джерел світла (Об’явлення 8:7—12). Але чотири ангели не зупиняються на цьому. Вони ‘вбивають’, повністю викриваючи духовно мертвий стан загальновизнаного християнства. Вони роблять це оголошеннями, які від 1922 року і до сьогодні лунають, наче звук сурем.

5. Щодо загальновизнаного християнства, яким було відлуння звуку шостої сурми в 1927 році?

⁵ Ми пам’ятаємо, тільки що засурмив шостий ангел. Як відгук на це, в Торонто (Онтаріо, Канада) відбувся шостий із серії річних міжнародних конгресів Дослідників Біблії. Недільна програма 24 липня 1927 року транслювалась мережею 53 радіостанцій — найбільшою радіомережею на той час. Можливо, багато мільйонів людей слухали ту звістку. Спочатку в сильній резолюції було викрито, що загальновизнане християнство є духовно мертвим, потім у ній прозвучало таке запрошення: «У цей час збентеження Бог Єгова закликає людей залишити й навіки покинути «загальновизнане» або «організоване» християнство і цілком відвернутись від нього... [нехай] люди цілим серцем присвятять себе і будуть віддані Богу Єгові, Царю, якого він призначив, і його Царству». «Свобода народам» — була назва наступної публічної промови. Дж. Ф. Рутерфорд, президент Товариства Вартової башти, виголошував її із звичайним для нього ентузіазмом, який відповідав опису «огню, і диму, і сірки», які Іван далі бачить у видінні.

6. Як Іван описує кінне військо, яке він бачить тепер?

⁶ «А число кінного війська — двадцять тисяч раз по десять тисяч [«дві міріяди міріяд», Хом.]; і я чув їхнє число. І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней — немов голови лев’ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка. І побита була третина людей від цих трьох поразок,— від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів» (Об’явлення 9:16—18).

7, 8. а) Під чиїм керівництвом з грізним гуркотом виходить кінне військо? б) Які подібності помітні між кінним військом та сараною?

⁷ Очевидно, що це кінне військо з грізним гуркотом виходить вперед під керівництвом чотирьох ангелів. Яка ж вражаюча сцена! Уявіть собі, як би ви реагували, коли б таке кінне військо виступило проти вас! Сам його вигляд навіває на вас жах. Але чи ви помітили подібність цього кінного війська до сарани, яка йшла перед ним? Сарана була схожа на коней, у цього війська є коні. Отже, і ті, і ті беруть участь у теократичній війні (Приповістей 21:31). У сарани були зуби, подібні до лев’ячих, а коні цього війська мають голови, подібні до лев’ячих. Отже, і ті, і ті зв’язані з відважним Левом, що з Юдиного племені, Ісусом Христом, їхнім Провідником, Командиром і Взірцем (Об’явлення 5:5; Приповістей 28:1).

⁸ Як сарана, так і кінне військо бере участь у праці судження, яку веде Єгова. Сарана виходить з диму, який віщує загальновизнаному християнству горе й руїнницький вогонь; з ротів тих коней виходить вогонь, дим і сірка. Залізні нагрудники сарани показують, що серця їхні охоронені непохитною відданістю праведності; нагрудники кіннотників червоні, сині і жовті, що відповідає кольору вогню, диму і сірки — смертельних судових звісток, які виходять із ротів коней. (Порівняйте Буття 19:24, 28; Луки 17:29, 30). Хвости в сарани подібні до скорпіонових, щоб завдавати мук, а хвости коней — як змії — щоб вбивати! Виглядає, що кінне військо мало повністю докінчити справу, яку розпочала сарана.

9. Кого символізує те кінне військо?

⁹ Кого ж символізує те кінне військо? Оскільки помазаний клас Івана, маючи владу ‘жалити й шкодити’, почав гучно оголошувати вирок Єгови — вирок його божественної помсти загальновизнаному християнству, можна сподіватися, що Бог використає ту саму групу, щоб ‘убивати’, тобто оголошувати, що загальновизнане християнство і його духівництво, які Єгова відкинув і які готові піти до «печі огненної» вічного знищення, духовно абсолютно мертві. Справді, Вавилон Великий має загинути (Об’явлення 9:5, 10; 18:2, 8; Матвія 13:41—43). Але перед знищенням Вавилона Великого клас Івана використовує «меч духовний, який є Слово Боже», щоб викрити смертельний стан загальновизнаного християнства. Під керівництвом чотирьох ангелів і верхівців на конях відбувається символічне знищення «третини людей» (Ефесян 6:17; Об’явлення 9:15, 18). Це говорить про добру організацію і теократичне керівництво під наглядом Господа Ісуса Христа, який провадить у бій цей грізний загін вісників Царства.

Дві міріади міріад

10. Як розуміти те, що верхівців міріади міріад?

¹⁰ Як же це кінне військо може нараховувати дві міріади міріад верхівців? Буквальні міріади — це групи по 10 000. Отже дві міріади міріад становлять 200 мільйонівa. Зараз вже є мільйони вісників Царства, однак це далеко не сотні мільйонів! Але згадаймо собі Мойсеєві слова в Числа 10:36: «Вернися, о Господи, до десятьтисячок [«міріад», НС] тисяч Ізраїля!» (Порівняйте Буття 24:60). Буквально це означало б ‘вернися до десятків мільйонів Ізраїлю’. Проте за Мойсеєвих днів в Ізраїлі налічувалося тільки два або три мільйони. Що ж Мойсей мав на думці? Мабуть, те, що ізраїльтяни будуть незчисленні — як «зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря» (Буття 22:17; 1 Хронік 27:23). Отже, Іван вжив слово «міріади», щоб указати на велике, але не визначене число. Тому переклад Хоменка передає цей вірш так: «Спочинь, Господи, серед незліченних тисяч Ізраїля». Це погоджується з другим значенням слова «міріади» в грецьких і єврейських словниках: «незліченна кількість» і «незчисленний» («Грецько-російський словник» А. Д. Вейсмана; «Етимологічний словник української мови», том 3).

11. Що потрібно класу Івана, щоб стати міріадами, хоча б у символічному значенні?

¹¹ Але останок класу Івана на землі не налічує навіть 10 000 — далеко не міріади. Як же їх порівнювати до незчисленних тисяч верхівців? Щоб налічувати міріади навіть у символічному розумінні, чи ж їм не потрібна підмога? Так, потрібна; і Єгова із своєї незаслуженої ласки дав їм її! Звідки ж вона прийшла?

12, 13. Які історичні події від 1918 до 1935 року виявляють джерело підмоги?

¹² Від 1918 до 1922 року клас Івана відкривав пригніченому людству радісну надію, що «мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть». У 1923 році виявилось, що вівці, про яких говориться у Матвія 25:31—34, успадкують під Божим Царством життя на землі. Подібну надію було висловлено у брошурі «Свобода для народів» (англ.), про випуск якої було оголошено на міжнародному конгресі 1927 року. На початку 30-х років праведний клас Єгонадава й «люди, що зідхають та стогнуть» через жалюгідний духовний стан загальновизнаного християнства, були ототожнені з символічними вівцями, які мають надію жити на землі (Єзекіїля 9:4; 2 Царів 10:15, 16). Скеровуючи таких осіб до сучасних «міст сховища», у «Вартовій башті» (англ.) за 15 серпня 1934 року було сказано: «Клас Єгонадава почув звук Божої сурми і послухався перестороги, шукаючи сховку в Божій організації, спілкуючись із Божими людьми у цій організації, і в ній він мусить перебувати» (Числа 35:6).

¹³ У 1935 році на конгрес Свідків Єгови у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія, США) було особливо запрошено клас Єгонадава. На тому конгресі, у п’ятницю 31 травня, Дж. Ф. Рутерфорд виступив із знаменитою промовою на тему «Великий натовп», у якій докладно роз’яснив, що група, згадана в Об’явлення 7:9,— це ті самі вівці, про яких говориться в Матвія 25:33, присвячена група із земною надією. Як передвістя майбутніх подій, на тому конгресі охрестилось 840 нових Свідків, більшість з яких належали до великого натовпуb.

14. Чи великий натовп мав брати участь у поході символічного кінного війська і яке рішення було прийнято у 1963 році?

¹⁴ Чи цей великий натовп брав участь у поході кінного війська, який почався у 1922 році і який отримав особливий наголос на конгресі в Торонто у 1927 році? Певно, що брав, під керівництвом чотирьох ангелів — помазаного класу Івана! На конгресі 1963 року «Вічна добра новина», що охоплював цілий світ, цей натовп приєднався до класу Івана, щоб прийняти вражаючу резолюцію. У резолюції було сказано, що світ «зустрічає землетрус світового клопоту, якого він не бачив до цього часу й всі його інституції з новочасним релігійним Вавилоном будуть цілком знищені». Також було прийнято рішення, що «ми далі будемо безсторонньо проголошувати всім людям «вічну добру новину» про Боже царство, й про Його суди, які є неначе кари, ворогам Його, але які будуть виконані на визволення всіх людей, що бажають почитати Бога, Творця, духом і правдою». Усі 454 977 присутніх на 24 конгресах по всьому світі, з яких понад 95 відсотків належали до великого натовпу, прийняли резолюцію з великим захопленням.

15. а) Скільки відсотків проповідників, якими Єгова користується, було з великого натовпу в 1988 році? б) Як Ісусова молитва в Івана 17:20, 21 виражає єдність великого натовпу з класом Івана?

¹⁵ Великий натовп продовжує свідчити про свою безумовну єдність з класом Івана у виливанні кар на загальновизнане християнство. У 1988 році цей великий натовп складав понад 99,7 відсотка працівників, якими Єгова користується для оголошування його звістки. Члени цього класу цілим серцем погоджуються з класом Івана, про який Ісус молився в Івана 17:20, 21: «Не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно були в Нас і вони,— щоб увірував світ, що Мене Ти послав». Під керівництвом Ісуса Христа й помазаного класу Івана ревний великий натовп бере участь з ними в найбільш руїнницькому за всю історію людства поході кінного військаc!

16. а) Як Іван описує роти і хвости символічних коней? б) Як були приготовлені до служіння уста слуг Єгови? в) Що відповідає «хвостам їхнім подібним до вужів»?

¹⁶ Цим верхівцям потрібне воєнне спорядження. І наскільки чудово Єгова попіклувався про це! Іван описує: «Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять» (Об’явлення 9:19). Єгова призначив на це служіння своїх присвячених, охрещених служителів. З допомогою Школи теократичного служіння та інших зборових зібрань і шкіл він навчив їх проповідувати слово, і вони владно промовляють «язиком мудрих». Він вклав свої слова в їхні уста й послав їх оголошувати його вироки «прилюдно і від дому до дому» (2 Тимофія 4:2; Ісаї 50:4, Кул.; 61:2; Єремії 1:9, 10; Дії 20:20, НС). Клас Івана і великий натовп залишали по собі жалючу звістку, яка відповідає «хвостам»,— тисячі мільйонів Біблій, книжок, брошур і журналів, розповсюджених протягом років. В очах противників, яких вони попереджають про майбутню «шкоду» від Єгови, це кінне військо справді виглядає, неначе дві міріади міріад. (Порівняйте Йоіла 2:4—6).

17. Чи Свідки Єгови беруть участь у навалі кінного війська по тих країнах, де заборонено доручати людям літературу? Поясніть.

¹⁷ Підрозділ найревніших верхівців складається з братів у тих країнах, де праця Свідків Єгови заборонена. Неначе ті вівці серед вовків, вони мусять бути «мудрі, як змії, і невинні, як голубки». Слухаючись Єгови, вони не можуть не говорити про те, що бачили і чули (Матвія 10:16; Дії 4:19, 20; 5:28, 29, 32). Оскільки в них дуже мало або зовсім немає друкованої літератури для розповсюдження, чи ж нам робити висновок, що вони не беруть участі у поході кінного війська? Зовсім ні! У них є уста і уповноваження від Єгови проповідувати ними біблійну правду. Вони наполегливо проповідують неформально, розпочинаючи з людьми біблійні вивчення і ‘приводячи багатьох до праведности’ (Даниїла 12:3). Хоча вони не жалять хвостами у тому розумінні, що не залишають людям вражаючої літератури, то символічний вогонь, дим і сірка таки виходять з їхніх уст, коли вони тактовно й обережно проповідують майбутній день виправдання Єгови.

18. Скількома мовами і в якій кількості це кінне військо розповсюдило літературу з разючою звісткою?

¹⁸ По інших місцевостях література про Царство продовжує викривати вавилонські доктрини й традиції загальновизнаного християнства, приносячи йому в переносному значенні заслужену ним шкоду. Користуючись передовими методами друку, ця численна кінна армія протягом 50 років до 1987 року розповсюдила понад 200 мовами світу астрономічну кількість Біблій, книжок, журналів і брошур — всього 7 821 078 415 примірників — багато разів більше, ніж міріади міріад. Яке ж сильне жало цих хвостів!

19, 20. а) Хоча разючі звістки спрямовано головним чином на загальновизнане християнство, яка була реакція декотрих людей у країнах за межами його володінь? б) Що Іван каже про реакцію людей взагалі?

¹⁹ Єгова мав намір ‘убити третину людей’ цією разючою звісткою. Тому вона спрямована особливо на загальновизнане християнство. Але вона вже поширилась до країн за межами володінь загальновизнаного християнства, по яких лицемірність релігій християнського світу вже добре відома. Чи люди цих країн розвинули ближчі взаємини з Єговою через те, що бачили кари, спрямовані на цю зіпсовану релігійну організацію? Так, багато зробили це! Покірні і щирі люди, які живуть за межами сфери прямого впливу загальновизнаного християнства, з готовністю відгукнулись на цю звістку. Але про реакцію людей взагалі Іван говорить: «А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам’яним, і дерев’яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити. І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх» (Об’явлення 9:20, 21). Не варто сподіватися всесвітнього навернення таких нерозкаяних осіб. Усі, хто вперто ходитиме у злі, будуть засуджені Єговою у великий день його виправдання. Але «кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС], той спасеться» (Йоіла 3:5; Псалом 145:20; Дії 2:20, 21).

²⁰ Те, що ми тут обговорили, є частиною другого горя. Але перш, ніж це горе закінчиться, відбуваються ще інші події, як ми побачимо у наступних розділах.

[Примітки]

Розділ 24

Солодко-гірка звістка

Видіння 6. Об’явлення 10:1—11:19

Тема: Видіння малого сувою; події у храмі; звуки сьомої сурми.

Час сповнення: Від часу, коли Ісусу 1914 році сів на престол, до великої скорботи.

1, 2. а) Які були наслідки другого горя і коли це горе має закінчитись? б) Хто сходить з неба, як це бачить Іван?

ДРУГЕ горе виявилося нищівним. Воно мучить загальновизнане християнство і його провідників — «третину людей», визнаних духовно мертвими (Об’явлення 9:15). Безперечно, Іван цікавився тим, які муки принесе третє горе. Але почекайте! Друге горе ще не закінчилося — воно триває, аж доки ми не досягнемо моменту, згаданого в Об’явлення 11:14. А до того Іван має засвідчити події, в яких сам візьме активну участь. Вони починаються вражаючим видінням.

² «І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи огняні» (Об’явлення 10:1, Ог., 1988).

3. а) Хто це той «потужний Ангол»? б) Що означає веселка над його головою?

³ Хто це той «потужний Ангол»? Очевидно, це прославлений Ісус Христос у іншій ролі. Він вбраний у хмару невидимості, і це пригадує нам Іванові слова, які він раніше промовив про Ісуса: «Ото Він із хмарами йде», і побачить Його кожне око, і ті, що Його «прокололи були». (Об’явлення 1:7; порівняйте Матвія 17:2—5). Веселка над його головою пригадує нам Іванове попереднє видіння престолу Єгови з ‘веселкою, подібною до смарагду’. (Об’явлення 4:3; порівняйте Єзекіїля 1:28). Та веселка натякає на спокій і мир довкола Божого престолу. Так само веселка над головою ангела вказує на те, що він є особливим вісником миру, «Князем миру», передреченим Єговою (Ісаї 9:5, 6).

4. Що означає: а) те, що обличчя потужного ангела було «немов сонце»? б) те, що ноги ангела були «як стовпи огняні»?

⁴ Обличчя цього потужного ангела було «немов сонце». Раніше, у своєму видінні Ісуса в Божому храмі, Іван помітив, що Ісусове обличчя було «немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:16). Ісус, як «Сонце Праведности», сяє з лікуванням у своїх променях на тих, хто боїться імені Єгови (Малахії 4:2, Ог., 1988). Не тільки обличчя, але також ноги цього ангела чудові, «як стовпи огняні». Його рішуча поза — це поза Того, кому Єгова дав «всяку владу на небі й на землі» (Матвія 28:18; Об’явлення 1:14, 15).

5. Що Іван бачить у руці потужного ангела?

⁵ Іван далі описує: «І мав у руці своїй книжку [«малий сувій», НС] розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю» (Об’явлення 10:2). Ще один сувій? Так, але цього разу незапечатаний. Разом з Іваном ми побачимо ще інші захоплюючі відкриття. Але перше нам описуються обставини, за яких мають відбутись наступні події.

6. а) Чому правомірним є те, що Ісус стоїть на землі і на морі? б) Коли цілком сповнився Псалом 8:6—9?

⁶ Вернімося ж до опису зовнішнього вигляду Ісуса. Його вогненні ноги на землі і на морі, над якими він тепер має цілковиту владу. Це так, як сказано в пророчому псалмі: «Вчинив Ти [Єгова] його [Ісуса] мало меншим від... [«ангелів», Хом.], і славою й величчю Ти коронуєш його! Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив: худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких, птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!» (Псалом 8:6—9; також дивіться Євреїв 2:5—9). Цей псалом цілком сповнився в 1914 році, коли Ісус сів на престол як Цар Божого Царства і коли почався час кінця. Тому те, що Іван бачить у видінні, стосується подій після того року (Псалом 110:1—6; Дії 2:34—36; Даниїла 12:4).

Сім громів

7. Як кричить потужний ангел і що означає цей крик?

⁷ Потужний ангел сам перериває Іванові роздуми про нього: «І [ангел] закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми» (Об’явлення 10:3). Такий могутній крик привертає Іванову увагу і підтверджує, що Ісус справді «Лев, що з племени Юдиного» (Об’явлення 5:5). Іван мусив знати, що про Єгову також деколи говориться, що він ‘ричить’. Ричання Єгови пророчо оголошує повторне збирання духовного Ізраїлю і прихід нищівного «дня Єгови» (Осії 11:10; Йоіла 3:14, 16, НС [4:14, 16, Ог.]; Амоса 1:2, НС; 3:7, 8, Хом.). Ясно, ніби лев’ячий крик цього потужного ангела провіщає подібні великі події для моря і землі. Він закликає заговорити сім громів.

8. Що таке ‘голоси сімох громів’?

⁸ Іван уже чув громи, що виходили з престолу Єгови (Об’явлення 4:5). Ще за днів Давида про буквальні громи іноді говорили як про «голос Господній» (Псалом 29:3). У дні Ісусового служіння на землі, коли Єгова усно оголошував свій намір прославити своє ім’я, для багатьох його голос звучав, як грім (Івана 12:28, 29). Тому логічно зробити висновок, що ‘голоси сімох громів’ — це звернення самого Єгови, який оголошує свої наміри. Те, що їх було «сім», навіває думку про повноту того, що чув Іван.

9. Що наказує голос з неба?

⁹ Але послухайте! Звучить ще один голос. Він дає наказ, який, можливо, дивує Івана: «А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: «Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!» (Об’явлення 10:4). Іван, очевидно, бажав почути й записати ті громові звістки, так само як сьогоднішній клас Івана з нетерпінням чекає, коли Єгова виявить свої божественні наміри для оголошення. Єгова виявляє свої наміри тільки в призначений ним час. (Луки 12:42; також дивіться Даниїла 12:8, 9).

Довершення святої таємниці

10. Ким поклявся потужний ангел і що він оголошує?

¹⁰ Тим часом Єгова дає Іванові ще одне доручення. Після сімох громів знову говорить потужний ангел: «А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім,— що вже часу [«зволікання», НС] не буде» (Об’явлення 10:5, 6). Ким поклявся цей потужний ангел? Прославлений Ісус поклявся не собою, а найвищим Володарем, Єговою, безсмертним Творцем неба й землі (Ісаї 45:12, 18). Такою клятвою ангел запевняє Івана, що Бог уже не буде зволікати.

11, 12. а) Яке значення має те, що «вже зволікання не буде»? б) Що тепер довершується?

¹¹ Грецьке слово хро́·нос, передане у «Перекладі нового світу» як «зволікання», буквально означає «час». Тому декотрі перекладачі вважають, що слова цього ангела слід перекладати так: «Вже часу не буде», нібито час, як ми його зараз знаємо, закінчиться. Але тут слово хро́·нос вжито без означеного артикля. Тому воно не означає час взагалі, а скоріше «деякий час» або «проміжок часу». Інакше кажучи, не буде ще одного відрізка часу (тобто не буде зволікання). Грецьке дієслово, похідне від слова хро́·нос, уживається також в Євреїв 10:37, де Павло, цитуючи Авакума 2:3, 4, пише, що «Той, хто має прийти... баритись [або «зволікати»] не буде».

¹² «Вже зволікання не буде» — які приємні ці слова сьогодні для старіючого класу Івана! У чому не буде зволікання? Іван повідомляє: «А дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа [«свята», НС] таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам» (Об’явлення 10:7). Уже настав час для Єгови зі славетним успіхом довести святу таємницю до щасливого апогею!

13. Про яку Божу святу таємницю іде мова?

¹³ Про яку святу таємницю йде мова? Вона стосується насіння, яке вперше було обітоване в Едемі і яким перш за все виявився Ісус Христос (Буття 3:15; 1 Тимофія 3:16). Таємниця також стосується тотожності жінки, від якої походить те Насіння (Ісаї 54:1; Галатів 4:26—28). Крім того, вона відноситься також до другорядних членів класу насіння, а також Царства, в якому правитиме те Насіння (Луки 8:10; Ефесян 3:3—9; Колосян 1:26, 27; 2:2; Об’явлення 1:5, 6). Добра новина про це надзвичайне небесне Царство мусить бути проповідувана по цілому світі протягом часу кінця (Матвія 24:14).

14. Чому третє горе пов’язується з Божим Царством?

¹⁴ Безперечно, це найкраща з усіх новин. Однак в Об’явлення 11:14, 15 з Царством пов’язується третє горе. Чому? Тому що для людей, які вибирають систему Сатани, проголошення доброї новини про довершення Божої святої таємниці — тобто що Боже Месіанське Царство вже настало — це новина про горе. (Порівняйте 2 Коринтян 2:16). Це значить, що світова система, яка так дуже подобається їм, незабаром буде знищена. Голоси сімох громів, у яких звучать зловісні перестороги, лунають ясніше і голосніше у міру наближення великого дня помсти Єгови (Софонії 1:14—18).

Розгорнений сувій

15. Що кажуть Іванові голос з неба й потужний ангел і що це означало для Івана?

¹⁵ Чекаючи на звуки сьомої сурми і довершення Божої святої таємниці, Іван отримує наступне призначення: «І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: «Піди, та візьми розгорнену книжку [«сувій», НС] з руки Ангола, що стоїть на морі й землі». І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку [«малий сувій», НС]. А він мені каже: «Візьми, і з’їж її! І гіркість учинить вона для твого черева, та в устах твоїх буде солодка, як мед». І я взяв з руки Ангола книжку [«малий сувій», НС] та й з’їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з’їв, вона гіркість зробила в моїм череві... І сказали мені: «Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів» (Об’явлення 10:8—11).

16. а) Який випадок з пророком Єзекіїлем нагадує ситуацію, в якій опинився Іван? б) Чому цей малий сувій був для Івана солодким на смак, але гірким для перетравлення?

¹⁶ Іванова ситуація подібна до того, що трапилася пророкові Єзекіїлю під час його поневолення у Вавилонії. Йому теж було наказано з’їсти сувій, що в устах був солодкий, але коли наповнив шлунок, зробив Єзекіїля відповідальним за передречення гірких подій для бунтівного дому Ізраїлю (Єзекіїля 2:8—3:15). Розгорнений сувій, даний Іванові прославленим Ісусом Христом, також є божественною вісткою. Іван має проповідувати про «народи, і поган, і язики, і про багато царів». Їсти сувій солодко, тому що він походить з божественного джерела. (Порівняйте Псалом 119:103; Єремії 15:15, 16). Але, перетравлюючи сувій, Іван знаходить його гірким, тому що, як і у випадку з Єзекіїлем, той сувій передрікає бунтівним людям неприємні події (Псалом 145:20).

17. а) Хто наказує Іванові «знову» пророкувати і що це означає? б) Коли мала сповнитись вражаюча сцена, яку Іван бачив у видінні?

¹⁷ Немає сумніву, що Іванові наказують знову пророкувати Бог Єгова та Ісус Христос. Іван, висланий на острів Патмос, уже пророкував про народи, поган, язики і царів, як це записано в початкових розділах книги Об’явлення. Слово «знову» значить, що він мусить дописати й оголосити решту книги Об’явлення. Але, як пам’ятаємо, тут Іван, по суті, бере участь у пророчому видінні. Те, що він записує, насправді є пророцтвом, яке мало сповнитись після 1914 року, коли потужний ангел стає на землю і на море. Яке ж значення має ця вражаюча сцена для класу Івана сьогодні?

Малий сувій сьогодні

18. Яке зацікавлення Об’явленням виявив клас Івана на початку Господнього дня?

¹⁸ Іванове видіння є чудовим прообразом того, що мало відбутися з членами класу Івана на початку Господнього дня. У той час вони ще не повністю розуміли наміри Єгови, а також значення сімох громів. Проте вони глибоко цікавились Об’явленням, і Чарлз Тейз Рассел протягом свого життя коментував багато його частин. Після смерті Рассела в 1916 році багато його робіт були зібрані і опубліковані в книжці «Довершена таємниця» (англ.). З часом ця книжка виявилася незадовільною як пояснення Об’явлення. Останок братів Христа мав ще трохи чекати, аж поки почали сповнятися ті видіння, щоб правильно зрозуміти цей натхнений опис.

19. а) Як Бог Єгова користувався класом Івана ще перед тим, як голоси сімох громів залунали до повної міри? б) Коли класові Івана було дано розгорнений сувій і що це означало для них?

¹⁹ Проте Єгова користувався ними, як і Іваном, ще перед тим, як голоси сімох громів залунали до повної міри. Вони старанно проповідували 40 років перед 1914 роком і намагалися бути активними протягом першої світової війни. Коли прийшов пан, вони виявилися тими, хто давав поживу челядникам своєчасно (Матвія 24:45—47). Тому в 1919 році саме їм було дано розгорнений сувій, тобто відкриту вістку, яку треба було проповідувати людству. Подібно як Єзекіїль, вони мали вістку для невірної організації — загальновизнаного християнства, яке заявляло, що служить Богові, але не робило цього на ділі. Так само як Іван, вони мали проповідувати ще більше про «народи, і поган, і язики, і про багато царів».

20. Що зображається тим фактом, що Іван з’їв сувій?

²⁰ Те, що Іван з’їв сувій, зображало факт, що Ісусові брати прийняли те призначення. Воно стало їхньою частиною настільки, що тепер вони живилися цією частиною Божого натхненого Слова і ототожнювалися з нею. Але те, що їм було призначено проповідувати, містило вироки Єгови, неприємні для багатьох людей. Це також означало проповідувати кари, передречені у 8-му розділі Об’явлення. Однак цим щирим християнам було солодко знати ті вироки і усвідомлювати, що Єгова знову користується ними, щоб оголошувати ці кари (Псалом 19:10, 11).

21. а) Як звістка малого сувою стала солодкою також для великого натовпу? б) Чому добра новина є поганою новиною для козлоподібних людей?

²¹ Згодом звістка в цьому сувої стала солодкою теж для «натовпу великого... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», що складається з людей, які зітхають над гидотами, що на їхніх очах відбуваються у загальновизнаному християнстві (Об’явлення 7:9; Єзекіїля 9:4). Вони теж ревно проповідують добру новину, використовуючи солодкі, ласкаві слова для опису чудових речей, якими Єгова забезпечує вівцеподібних християн (Псалом 37:11, 29; Колосян 4:6). Але для козлоподібних людей ця новина — погана. Чому? Бо вона значить, що система, на яку вони покладаються,— і яка, можливо, навіть приносила їм тимчасове задоволення,— мусить загинути. Для таких людей добра новина віщує знищення. (Матвія 25:31—34, 41, 46; порівняйте Повторення Закону 28:15; 2 Коринтян 2:15, 16).

Розділ 25

Оживлення двох свідків

1. Що потужний ангел каже Іванові робити?

ПЕРЕД закінченням другого горя потужний ангел закликає Івана взяти участь у ще одній пророчій сцені, яка стосується храму (Об’явлення 9:12; 10:1). Ось що каже Іван: «І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: «Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому» (Об’явлення 11:1).

Храм

2. а) Який храм повинен існувати аж до нашого дня? б) Хто є Первосвящеником того храму і що в ньому Святеє Святих?

² Храм, згаданий у цьому вірші, не може бути ні одним буквальним храмом у Єрусалимі, тому що римляни знищили останній з них у 70 році н. е. Проте апостол Павло показав, що ще перед тим знищенням з’явився інший храм, який мав існувати аж до наших днів. Це величний духовний храм, який виконав пророчі прообрази, котрі дала скинія, а пізніше храми, побудовані в Єрусалимі. Це «правдива скинія, що її збудував був Господь [«Єгова», НС], а не людина», і її Первосвящеником є Ісус, який, за словами Павла, уже «засів на небесах, по правиці престолу величности». Святеє Святих цього храму — це місце присутності Єгови у небі (Євреїв 8:1, 2; 9:11, 24).

3. Що представляли у скинії: а) завіса між Святеє Святих і Святим? б) тваринні жертви? в) жертовник?

³ Апостол Павло пояснює, що завіса скинії, яка відокремлювала Святеє Святих від Святого, представляла Ісусове тіло. Коли Ісус пожертвував своє життя, ця завіса роздерлась надвоє, символізуючи те, що для Ісуса його тіло вже не було перепоною, щоб увійти до присутності Єгови в небі. На основі Ісусової жертви його помазані підсвященики, що померли вірними, у відповідний час також мали іти на небо (Матвія 27:50, 51; Євреїв 9:3; 10:19, 20). Павло теж пояснює, що постійне жертвування тварин у скинії було прообразом на Ісусову єдину жертву — жертву його досконалого людського життя. Жертовник у дворі храму представляв розпорядок Єгови прийняти Ісусову жертву на користь «багатьох» — помазаних, а пізніше інших овець, тих, хто «чекає Його на спасіння» (Євреїв 9:28; 10:9, 10; Івана 10:16).

4. Що символізували: а) Святе? б) внутрішній двір?

⁴ На підставі цієї натхненої Богом інформації можна зробити висновок, що Святе в скинії символізує святий стан найперше Христа, а потім 144 000 помазаних членів царського священства, які ще служать на землі до свого входу через «завісу» (Євреїв 6:19, 20, Хом.; 1 Петра 2:9). Цим чудово представляється те, що Бог прийняв їх за своїх духовних синів, подібно як він визнав Ісуса за свого Сина після Ісусового хрещення в Йордані у 29 році н. е. (Луки 3:22; Римлян 8:15). А що можна сказати про внутрішній двір, єдину частину скинії, видиму для ізраїльтян, які не були священиками, і на якій приносилися жертви? Цей двір символізує досконалий стан людини Ісуса, стан, завдяки якому Ісус міг принести в жертву за людство своє життя. Цей двір також представляє праведний стан як святих, отриманий на основі Ісусової жертви його помазаними послідовниками, коли вони ще на земліa (Римлян 1:7; 5:1).

Вимірювання храму

5. На що у пророцтвах Святого єврейського Письма вказувало: а) вимірювання Єрусалима? б) вимірювання храму, що його Єзекіїль бачив у видінні?

⁵ Іванові сказано ‘зміряти храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому’. Як це розуміти? У пророцтвах Святого єврейського Письма таке вимірювання давало гарантію, що на основі досконалих норм Єгови буде виявлено справедливість, пом’якшену милосердям. За днів злого царя Манасії пророче вимірювання Єрусалима свідчило про незмінний засуд того міста на знищення (2 Царів 21:13; Плач Єремії 2:8). Проте пізніше, коли Єремія бачив вимірювання Єрусалима, це було підтвердженням відбудови того міста. (Єремії 31:39; також дивіться Захарія 2:2—8). Так само обширне і детальне вимірювання храму, яке бачив у видінні Єзекіїль, було для євреїв, поневолених у Вавилоні, гарантією, що на їхній батьківщині відновиться правдиве поклоніння. Воно було також нагадуванням для них, що з огляду на свої гріхи ізраїльтяни надалі мали дотримуватися Божих святих норм (Єзекіїля 40:3, 4; 43:10).

6. Ознакою чого є наказ, щоб Іван зміряв храм і священиків, які поклоняються в ньому? Поясніть.

⁶ Отже, коли Іван отримав наказ зміряти храм і священиків, які поклонялись у ньому, це було ознакою того, що ніяк не можливо стримати сповнення намірів Єгови стосовно храму і осіб, зв’язаних із ним, а також що ті наміри незабаром сповняться. Тепер, коли все поставлено під ноги потужного ангела Єгови, настав час, щоб «гора дому Господнього» була «міцно поставлена... на [«над», Кул.] шпилі гір» (Ісаї 2:2—4). Після століть відступництва загальновизнаного християнства чисте поклоніння Єгові мусить бути звеличене. Також настав час Ісусовим вірним померлим братам воскреснути і ввійти у «Святеє Святих» (Даниїла 9:24; 1 Солунян 4:14—16; Об’явлення 6:11; 14:4). Останні з попечатаних «рабів Бога нашого» на землі мусять бути зміряні згідно з божественними нормами, щоб бути достойними зайняти постійне місце в храмі як народжені духом Божі сини. Сьогодні клас Івана повністю усвідомлює ті святі норми і має намір непохитно дотримуватись їх. (Об’явлення 7:1—3; Матвія 13:41, 42; Ефесян 1:13, 14; порівняйте Римлян 11:20).

Топтання двору

7. а) Чому Іванові наказано не міряти двір? б) Коли святе місто було топтане протягом 42 місяців? в) Як духівництво загальновизнаного християнства показало, що не підтримувало праведних норм Єгови протягом 42 місяців?

⁷ Чому Іванові заборонено виміряти двір? Пояснення дається такими словами: «А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам,— і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто» (Об’явлення 11:2). Ми вже знаємо, що внутрішній двір символізує праведний стан народжених духом християн на землі. Як побачимо далі, цей вірш стосується буквальних 42 місяців, від грудня 1914 до 1918 року, коли всі, що називали себе християнами, були суворо випробувані. Чи вони дотримувалися праведних норм Єгови у ті воєнні роки? Більшість — ні. У цілому духівництво загальновизнаного християнства поставило націоналізм вище слухняності до божественного закону. У війні, яка йшла головним чином у країнах загальновизнаного християнства, духівництво з обох сторін лінії фронту своїми проповідями заставляло молодих чоловіків іти в окопи. Мільйони людей було вбито. На той час, коли над Божим домом у 1918 році почався суд, Сполучені Штати Америки вже вступили у те кровопролиття, і духівництво усього загальновизнаного християнства стягнуло на себе велику вину крові, яка ще досі волає про божественну помсту (1 Петра 4:17). Духівництво назавжди і невідворотно відкинене (Ісаї 59:1—3, 7, 8; Єремії 19:3, 4).

8. Що протягом першої світової війни розуміло багато Дослідників Біблії, але чого вони ще повністю не усвідомлювали?

⁸ А що сказати про малу групу Дослідників Біблії? Чи вони були виміряні згідно зі своїм дотримуванням божественних норм відразу на початку 1914 року? Ні. Так само, як християни загальновизнаного християнства, вони теж мусять бути випробувані. Вони були ‘лишені і дані поганам’ на суворе випробовування та переслідування. Багато з них розуміли, що не слід вбивати ближніх, але в той час вони ще повністю не розуміли значення християнського нейтралітету (Михея 4:3; Івана 17:14, 16; 1 Івана 3:15). Під тиском народів декотрі пішли на компроміс.

9. Що таке святе місто, яке топтали народи, і хто представляє це місто на землі?

⁹ Але яким чином народи топтали святе місто? Ясно, це не стосується Єрусалима, знищеного більш ніж за 25 років до того, як було написано Об’явлення. Скоріше те святе місто — Новий Єрусалим, далі описаний в Об’явленні і зараз представлений на землі останком помазаних християн у внутрішньому дворі храму. Згодом вони теж стануть частиною святого міста. Тому топтати останок це таке ж, як топтати саме місто (Об’явлення 21:2, 9—21).

Два свідки

10. Що мали робити вірні свідки Єгови, коли їх топтали?

¹⁰ Навіть коли цих відданих осіб топчуть, вони не перестають бути вірними свідками Єгови. Пророцтво продовжується так: «І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю. Вони — дві оливки та два світильники, що стоять перед Богом землі» (Об’явлення 11:3, 4, Ог., 1988).

11. Що означало для вірних помазаних християн пророкувати «в волосяниці»?

¹¹ Цим вірним помазаним християнам була потрібна витривалість, бо вони мусили проповідувати «зодягнені в волосяницю». Що це означає? У біблійні часи волосяниця часто була символом жалоби. Вона була ознакою того, що людина, яка носить її, перебуває в смутку або в розпачі (Буття 37:34; Йова 16:15, 16; Єзекіїля 27:31). Волосяниця поєднувалась із сумними звістками про приречення або горе, які мали проголошувати Божі пророки (Ісаї 3:8, 24—26; Єремії 48:37; 49:3). Волосяниця також могла говорити про смирення або розкаяння, викликане божественною пересторогою (Йони 3:5). Волосяниця, в яку зодягнені два свідки, мабуть, вказує на їхню смиренну витривалість у проголошенні вироків Єгови. Вони були свідками, що проголошують день помсти — день, який принесе смуток народам (Повторення Закону 32:41—43).

12. Чому час топтання святого міста є, здається, буквальним?

¹² Клас Івана мусив проповідувати цю звістку протягом точно визначеного часу: 1260 днів, або 42 місяці, рівно стільки, скільки мало продовжуватися топтання святого міста. Це, мабуть, буквальний час, тому що його виражено двома різними способами: спершу — місяцями, а потім — днями. Крім того, на початку Господнього дня був період трьох з половиною років, протягом якого страждання Божих людей відповідали пророкованим подіям,— від грудня 1914 року до червня 1918-го (Об’явлення 1:10). Вони проповідували вістку «волосяниці» стосовно вироку Єгови над загальновизнаним християнством і світом взагалі.

13. а) На що вказує факт, що помазаних християн символізують два свідки? б) Яке пророцтво Захарія приходить на думку, коли Іван називає двох свідків «двома оливками та двома світильниками»?

¹³ Оскільки їх символізовано двома свідками, це означає, що їхня вістка була точна й добре обґрунтована. (Порівняйте Повторення Закону 17:6; Івана 8:17, 18). Іван називає їх «двома оливками та двома світильниками» і каже, що вони «стоять перед Богом землі». Це очевидне посилання на пророцтво Захарія, який бачив семираменний світильник і два оливкових дерева. Два оливкових дерева представляли «двох Помазанців», тобто намісника Зоровавеля і первосвященика Ісуса, які «стоять перед Господом всієї землі» (Захарія 4:1—3, 14).

14. а) На що вказує видіння Захарія про два оливкові дерева і світильник? б) Що помазані християни мали робити протягом першої світової війни?

¹⁴ Захарій жив у час відбудови, і його видіння двох оливкових дерев значило, що Зоровавель та Ісус будуть поблагословлені духом Єгови для заохочення людей до праці. Видіння світильника нагадувало Захарію не «погорджувати днем малих речей [«початків», Хом.]», бо намір Єгови таки виконається — «не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот» (Захарія 4:6, 10; 8:9). Та мала група християн, яка наполегливо несла людству світло правди під час першої світової війни, мала взяти участь у подібній відбудові. Вони також повинні були стати джерелом підбадьорення, і, хоча їх було небагато, вони мали навчитися покладатись на міць Єгови, не погорджуючи днем малих початків.

15. а) Що нагадує той факт, що помазаних християн описано як двох свідків? Поясніть. б) Які знамення уповноважені виконати два свідки?

¹⁵ Той факт, що цих християн описано як двох свідків, також нагадує нам преображення. У тому видінні троє Ісусових апостолів бачили його в царській славі разом з Мойсеєм та Іллею. Це було прообразом сходження Ісуса на його славетний престол у 1914 році, щоб виконати працю, прототипом якої були ті два пророки (Матвія 17:1—3; 25:31). Слушно, що далі бачимо, як два свідки виконують знамення, подібні до знамень Мойсея та Іллі. Наприклад, Іван каже про них: «І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст,— і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду,— той отак мусить бути забитий. Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтв не йшов дощ» (Об’явлення 11:5, 6а).

16. а) Як знамення вогню нагадує нам час, коли ізраїльтяни піддали сумніву владу Мойсея? б) Як духівництво загальновизнаного християнства зневажало Дослідників Біблії і спричиняло їм клопіт протягом першої світової війни і як вони оборонялися?

¹⁶ Це нагадує нам час, коли ізраїльтяни поставили під сумнів Мойсеєву владу. Той пророк осудив їх вогненними словами, і Єгова знищив тих 250 бунтарів буквальним вогнем з неба (Числа 16:1—7, 28—35). Подібно до цього провідники загальновизнаного християнства зневажали Дослідників Біблії, кажучи, що ті не закінчили теологічних навчальних закладів. Але ті Божі свідки мали кращі посвідчення служителів — покірних осіб, які послухались біблійної звістки (2 Коринтян 3:2, 3). У 1917 році Дослідники Біблії видали книжку «Довершена таємниця» — могутній коментар до книги Об’явлення та Єзекіїля. Після цього вони розповсюдили 10 000 000 примірників чотиристорінкового буклета «Щомісячник Дослідників Біблії» з головною статтею під назвою «Падіння Вавилона. Чому загальновизнане християнство мусить постраждати. Кінцевий результат». У Сполучених Штатах Америки розгніване духівництво, користуючись воєнною істерією, добилося заборони тієї книжки. В інших країнах її піддали цензурі. Однак Божі слуги оборонялися вогненними аргументами в чотиристорінковому буклеті «Вісті Царства». З плином Господнього дня інші публікації виявляли духовно мертвий стан загальновизнаного християнства. (Порівняйте Єремії 5:14).

17. а) Які події за днів Іллі мали зв’язок з посухою і вогнем? б) Як вогонь вийшов з уст двох свідків і з якою посухою він пов’язаний?

¹⁷ Що ж сказати про Іллю? За часу царів Ізраїлю цей пророк оголосив посуху як вираз незадоволення Єгови ізраїльтянами, які поклонялись Ваалу. Посуха тривала три з половиною роки (1 Царів 17:1; 18:41—45; Луки 4:25; Якова 5:17). Пізніше, коли невірний цар Ахазія послав воїнів, щоб змусити Іллю прибути до нього, пророк викликав вогонь з неба, який пожер вояків. Тільки коли командир війська виявив Іллі належну повагу як пророкові, Ілля погодився піти з ним до царя (2 Царів 1:5—16). Подібно від 1914 до 1918 року помазаний останок сміливо звертав увагу людей на духовну посуху в загальновизнаному християнстві і перестерігав про прихід вогненного суду, коли «день Господній настане, великий й страшний» (Малахії 4:1, 5; Амоса 8:11).

18. а) Яку владу дано двом свідкам і чим вона подібна до влади, даної Мойсеєві? б) Як два свідки викривали загальновизнане християнство?

¹⁸ Іван продовжує розповідати про двох свідків: «І мають владу вони над водою — у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть» (Об’явлення 11:6б). Щоб змусити фараона відпустити Ізраїль, Єгова, користуючись Мойсеєм, вдарив гнобительський Єгипет карами, в тому числі перемінив воду на кров. Кілька століть пізніше филистимляни, вороги Ізраїлю, добре пам’ятаючи ці вчинки Єгови проти Єгипту, вигукнули: «Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині» (1 Самуїла 4:8, Хом.; Псалом 105:29). Мойсей був прообразом Ісуса, який мав владу оголошувати Божі вироки над релігійними провідниками того часу (Матвія 23:13; 28:18; Дії 3:22). І протягом першої світової війни Христові брати, два свідки, викривали смертоносну дію «води», якою загальновизнане християнство поїло свої отари.

Два свідки вбиті

19. Згідно з Об’явленням, що стається, коли два свідки закінчують своє свідчення?

¹⁹ Ця кара так мучила загальновизнане християнство, що після 42 місяців пророкування двох свідків, зодягнених у волосяницю, воно скористалося своїм світським впливом і добилось, щоб ті свідки були ‘вбиті’. Іван пише: «А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе,— і вона їх переможе та їх повбиває. І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий. І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта [«три з половиною», Хом.] дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів. А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі» (Об’явлення 11:7—10).

20. Хто така «звірина, що з безодні виходить»?

²⁰ Це перша з 37 згадок в Об’явленні про звірину. Пізніше ми детальніше розглянемо цю звірину, а також інші. Поки що досить сказати, що «звірина, що з безодні виходить» — це створена Сатаною, діюча політична система речейb. (Порівняйте Об’явлення 13:1; Даниїла 7:2, 3, 17).

21. а) Як релігійні вороги двох свідків скористалися з воєнного становища? б) Що означає факт, що трупи двох свідків не були поховані? в) Як слід розглядати період трьох з половиною днів? (Дивіться примітку).

²¹ Від 1914 до 1918 року держави були втягнені в першу світову війну. Розпалювалися націоналістичні настрої, і весною 1918 року релігійні вороги двох свідків скористалися з цієї ситуації. Маніпулюючи державним правовим апаратом, вони добилися ув’язнення відповідальних служителів Товариства Вартової башти на основі фальшивих обвинувачень у підривній діяльності. Вірні співпрацівники Товариства були приголомшені. Діяльність Царства майже зовсім припинилась, і здавалося, що проповідування вже завмерло. У біблійні часи не бути похованим у пам’ятній могилі було великою зневагою (Псалом 79:1—3; 1 Царів 13:21, 22). Отже, залишити двох свідків непохованими означало б для них велику ганьбу. У Палестині з її гарячим кліматом непохований труп, залишений на вулиці, через буквальних три з половиною дні вже було б чутиc. (Порівняйте Івана 11:39). Ця деталь у пророцтві звертає увагу на ганьбу, яку мусили знести ті два свідки. Вищезгаданих в’язнів навіть не відпустили на поруки, коли справу було подано на апеляцію. Вони були виставлені на публічне посміховисько досить довгий час, так що стали смородом для жителів «великого міста». Але яке «велике місто» мається на увазі?

22. а) Що таке те велике місто? б) Як преса приєдналася до духівництва, радіючи через те, що два свідки замовкли? (Дивіться інформацію в рамці).

²² Іван дає нам ключ до розгадки. Він каже, що Ісуса було розп’ято в тому місті. Нам відразу спадає на думку Єрусалим. Іван також каже, що велике місто зветься Содомом і Єгиптом. Єрусалим колись було названо Содомом через нечисті вчинки його жителів. (Ісаї 1:8—10; порівняйте Єзекіїля 16:49, 53—58). А Єгипет, перша світова держава, деколи виступає як прообраз цієї світової системи речей (Ісаї 19:1, 19; Йоіла 4:19). Отже, велике місто — це опоганений «Єрусалим», який твердить, що поклоняється Богові, але став нечистим і грішним, як Содом, і злився зі світовою системою речей Сатани, ставши такою ж його частиною, як Єгипет. Він представляє загальновизнане християнство — сучасну подобу невірного Єрусалима, організацію, члени якої мали велику причину радіти, заглушивши надокучливе проповідування двох свідків.

Повернені до життя!

23. а) Що сталося з двома свідками після трьох з половиною днів і як це вплинуло на їхніх ворогів? б) Коли в наші дні сповнилось Об’явлення 11:11, 12 і Єзекіїлеве пророцтво про те, що Єгова дихнув на долину сухих костей?

²³ Преса приєдналася до духівництва і також почала ганьбити Божих людей. В одній газеті було сказано: «Уже довершили «Довершену таємницю». Неправда! Ті два свідки не залишились мертвими. Читаємо далі: «А по півчверта днях [«три дні і половина», Хом.] дух життя ввійшов у них від Бога,— і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них! І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: «Зійдіть сюди!» І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них» (Об’явлення 11:11, 12). Те, що сталося з ними, подібне на події із сухими кістьми в долині, яку відвідав у видінні Єзекіїль. Єгова дихнув на ті сухі кості, і вони ожили, що було прообразом відродження Ізраїлю після 70 років неволі у Вавилоні (Єзекіїля 37:1—14). Ці два пророцтва у книзі Єзекіїля й Об’явлення вражаюче сповнились у 1919 році, коли Єгова повернув своїх «померлих» свідків до енергійного життя.

24. Як оживлення двох свідків вплинуло на їхніх релігійних переслідувачів?

²⁴ Яке ж потрясіння для переслідувачів! Трупи двох свідків несподівано ожили і знову стали діяльними. Це була гірка пілюля для духівництва, особливо через те, що християнські служителі, ув’язнення яких воно добивалося, були знову на волі, а пізніше їх цілком реабілітували. Потрясіння, мабуть, стало ще більшим, коли у вересні 1919 року Дослідники Біблії зібралися на конгрес у Сідар-Пойнті (штат Огайо, США). Там щойно звільнений президент Товариства Вартової башти Дж. Ф. Рутерфорд схвилював присутніх своєю промовою «Оголошуйте Царство», побудованою на підставі Об’явлення 15:2 та Ісаї 52:7. Клас Івана знову почав «пророкувати», тобто публічно проповідувати. Вони ставали щораз сильнішими і сміливо викривали лицемірство загальновизнаного християнства.

25. а) Коли двом свідкам було сказано: «Зійдіть сюди!», як це відбулось? б) Якого потрясіння зазнало велике місто з відновленням двох свідків?

²⁵ Знову й знову загальновизнане християнство старалось повторити свою перемогу 1918 року. Воно підбурювало натовпи, вдавалось до правних маніпуляцій, ув’язнення і навіть страти— але все надаремно! Після 1919 року духовні володіння тих двох свідків стали для нього недосяжними. У тому ж році Єгова сказав їм: «Зійдіть сюди!», і вони досягли високого духовного стану, де вороги могли бачити їх, але не були в стані щось зробити. Іван описує потрясіння, якого зазнало велике місто після їхнього відновлення: «І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була,— і вони віддали славу Богу Небесному!» (Об’явлення 11:13). Релігійні кола справді захитались. Здається, земля поплила під ногами провідників церков, коли ті ожилі християни взялися до праці. На одну десяту частину їхнього міста — символічних 7000 осіб — це так сильно вплинуло, що про них говориться, як про загиблих.

26. Кого представляє «десята частина міста» і «сім тисяч» в Об’явлення 11:13? Поясніть.

²⁶ Вираз «десята частина міста» нагадує нам пророцтво Ісаї про стародавній Єрусалим, що десята частина переживе знищення міста і становитиме святе насіння (Ісаї 6:13). Подібно число 7000 нагадує нам Іллю, який думав, що тільки він залишився вірним у Ізраїлі, але Єгова сказав йому, що було 7000 інших, які не поклонялись Ваалові (1 Царів 19:14, 18). У першому столітті апостол Павло сказав, що ті 7000 були прообразом останку євреїв, які відгукнулись на добру новину про Христа (Римлян 11:1—5). Ці вірші допомагають нам зрозуміти, що «сім тисяч» і «десята частина міста» в Об’явлення 11:13 представляють тих людей, які слухають оживлених двох свідків і покидають те грішне велике місто. Вони, так би мовити, вмирають по відношенню до загальновизнаного християнства. Їхні імена вже викреслені із списку членів його церков. Для загальновизнаного християнства вони вже не існуютьd.

27, 28. а) Як ‘решта віддала славу Богу Небесному’? б) Що було змушене визнати духівництво загальновизнаного християнства?

²⁷ Але як ‘решта [загальновизнаного християнства] віддала славу Богу Небесному’? Безумовно, вони не покидають свою відступницьку релігію і не стають Божими слугами. Скоріше це так, як пояснює праця Вінцента «Дослідження слів Нового Завіту» (англ.), коли обговорює вислів: «віддали славу Богу Небесному». Там говориться: «Це не означає ані навернення, ані покаяння, ані подяки, а лише визнання у звичайному розумінні цього слова, як воно вживається у Святому Письмі. Порівняйте Іс. Нав. vii. 19 (Септ.). Івана ix. 24; Дії xii. 23; Римл. iv. 20». На прикрість собі, загальновизнане християнство було змушене визнати, що Бог Дослідників Біблії зробив великий вчинок, відновивши їх до християнської діяльності.

²⁸ Може бути, що духівництво визнало це тільки в думках або тільки для себе особисто. Справді, жоден із священиків не визнав Бога двох свідків публічно. Але пророцтво Єгови через Івана допомагає нам розпізнати, що було в їхніх серцях, і зрозуміти їхнє принизливе потрясіння 1919 року. Починаючи з того року «сім тисяч» покидають загальновизнане християнство, незважаючи на його намагання не відпускати своїх овець, духівництво було змушене визнати, що Бог класу Івана сильніший за їхнього бога. У наступні роки вони ще ясніше усвідомлять це, коли багато більше людей з їхніх отар покинуть церкви, повторюючи слова народу, промовлені, коли Ілля здобув перемогу над поклонниками Ваала на горі Кармел: «Єгова — правдивий Бог! Єгова — правдивий Бог!» (1 Царів 18:39, НС).

29. Що, за словами Івана, незабаром настане і яке ще потрясіння попереду у загальновизнаного християнства?

²⁹ Але послухаймо, що далі каже Іван: «Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!» (Об’явлення 11:14). Якщо події, що сталися дотепер, вже затрясли загальновизнане християнство, то що воно робитиме, коли буде оголошене третє горе, коли сьомий ангел засурмить у сурму і Божа свята таємниця цілком довершиться? (Об’явлення 10:7).

[Примітки]