Дивіться на того, хто вчиняє дивні діла!

«Стань і роздумуй про дивні діла Божі» (ЙОВА 37:14, Хом.).

1, 2. Яке надзвичайне відкриття було зроблено в 1922 році і як зреагували відкривачі?

АРХЕОЛОГ та англійський лорд багато років співпрацювали, шукаючи скарб. Зрештою 26 листопада 1922 року на місці поховання єгипетських фараонів у відомій Долині царів зусилля археолога Говарда Картера й лорда Карнарвона були винагороджені: їм вдалося віднайти гробницю фараона Тутанхамона. Діставшись до замурованого входу, вони продовбали отвір. Картер просунув у нього свічку й почав пильно вдивлятися всередину.

² Пізніше Картер розповів: «Лорд Карнарвон, втративши терпець, занепокоєно запитав: «Чи є там щось?» Я ледве видавив: «Так, чудові речі». Серед тисяч коштовностей у гробниці був масивний золотий саркофаг. Деякі із цих «чудових речей» ви, може, бачили на фотографіях або в музеї. Але хоч би якими чудовими, або дивовижними, були ці музейні експонати, вони не пов’язані з вашим життям. Тож зосередьмо свою увагу на дивовижних речах, які мають безпосередній зв’язок з вами й є цінними для вас.

3. Де ми можемо знайти інформацію про дивовижні та цінні для нас речі?

³ Візьміть, приміром, до уваги чоловіка, який жив багато сторіч тому,— визначнішого від будь-якої кінозірки, спортивної знаменитості чи члена королівської родини. Його названо більшим від усіх синів сходу. Ви впізна́єте його — це Йов. Йому було присвячено цілу біблійну книгу. Але один із сучасників Йова, юнак Елігу, був змушений виправити його. Елігу, по суті, сказав, що Йов приділяв надмірну увагу собі й тим, хто був біля нього. У 37-му розділі книги Йова ми знаходимо ще інші особливі й мудрі поради, які можуть принести справжній пожиток кожному з нас (Йова 1:1—3; 32:1—33:12).

4. Що спонукало Елігу висловити заохочення, записане в Йова 37:14?

⁴ У своїх довгих промовах три удавані друзі вказали на справи, в яких, на їхній погляд, Йов згрішив думкою або вчинком (Йова 15:1—6, 16; 22:5—10). Елігу терпеливо чекав, аж поки не скінчився цей діалог. Потім, керуючись проникливістю та мудрістю, у розмову вступив і він. Елігу згадав багато цінного, але зверніть увагу на таку головну думку: «Слухай же це, Іове! Стань і роздумуй про дивні діла Божі» (Йова 37:14, Хом.).

Той, хто вчинив діла

5. Чого стосуються «дивні діла Божі», про які говорив Елігу?

⁵ Завважте: Елігу не говорив про те, щоб Йов роздумував про себе, про Елігу або інших людей. Керуючись мудрістю, Елігу заохотив Йова — а разом із ним і нас — роздумувати про дивні діла Бога Єгови. Чого, на вашу думку, стосується вислів «дивні діла Божі»? Крім того, з огляду на можливі турботи про своє здоров’я, фінансові справи, майбутнє, сім’ю, колег по роботі й друзів, чи потрібно зосереджувати увагу на Божих ділах? Безперечно, у дивних ділах Бога Єгови спостерігається його мудрість та влада над довколишнім матеріальним творивом (Неемії 9:6; Псалом 24:1; 104:24; 136:5, 6). Щоб виразно побачити це, зверніть увагу на певний момент з книги Ісуса Навина.

6, 7. а) Які чуда виконав Єгова за днів Мойсея та Ісуса Навина? б) Якби вам довелося бути очевидцем цих чудес за днів Мойсея та Ісуса Навина, як би ви зреагували?

⁶ Єгова спровадив кари на стародавній Єгипет і потім розділив води Червоного моря, завдяки чому Мойсей міг вивести стародавніх ізраїльтян на волю (Вихід 7:1—14:31; Псалом 106:7, 21, 22). Про подібний випадок розповідається в 3-му розділі Ісуса Навина. Будучи наступником Мойсея, він мав провести Божий народ через іншу масу води та привести його в Обітовану землю. Ісус Навин сказав: «Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами» (Ісуса Навина 3:5). Які саме?

⁷ У цьому описі говориться, що Єгова розкрив водну перепону — ріку Йордан, і багато тисяч чоловіків, жінок і дітей змогли перейти її по сухому дну (Ісуса Навина 3:7—17). Якби ми були там і бачили розділену ріку та людей, котрі безпечно її переходять, то були б вражені цим надзвичайним видовищем! Це показало, що Бог може контролювати творіння. Але навіть тепер, у наш час, відбуваються однаково дивовижні речі. Розгляньмо записане в Йова 37:5—7, щоб зрозуміти декотрі з них і чому ми повинні роздумувати про них.

8, 9. На які предивні діла вказується в Йова 37:5—7 і чому ми повинні роздумувати про них?

⁸ Елігу прорік: «Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми». Що мав на думці Елігу, говорячи, що Бог робить усе «предивно»? Далі він згадує про сніг, дощ і зливу. Такі явища могли призупиняти працю рільника в полі, і завдяки цьому він мав час та причину роздумувати про Божі діла. Хоча ми, можливо, й не рільники, але дощ і сніг впливають на нас. Залежно від того, де ми живемо, вони також можуть переривати нашу діяльність. Чи ми знаходимо час, щоб роздумувати про того, хто стоїть за такими чудесами і яке це має значення? Чи ви колись це робили?

⁹ Варто зазначити, що у 38-му розділі книги Йова ми читаємо, як сам Бог Єгова тримається подібного ходу думок, ставлячи Йовові цілеспрямовані запитання. Хоча наш Творець скерував ці запитання до Йова, вони також стосуються і нас: нашого складу розуму, нашого існування та майбутнього. Тож розгляньмо запитання Бога, подумаймо про їхнє значення і зробімо те, до чого нас закликають слова в Йова 37:14.

10. Який вплив мають справляти на нас слова з 38-го розділу книги Йова і які запитання виникають через це?

¹⁰ Розділ 38-й починається словами: «Відповів Господь Йову із бурі й сказав: «Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни!» (Йова 38:1—3). Такі слова задали тон розмови. Вони допомогли Йовові погодити своє мислення з фактом, що він стоїть перед Творцем Усесвіту та підзвітний йому. Це також варто зробити нам і нашим сучасникам. Відтак Бог почав говорити про справи, які згадав Елігу. «Де ти був, коли землю основував Я? Розповіж, якщо маєш знання! Хто основи її поклав, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура? У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її?» (Йова 38:4—6).

11. В усвідомленні чого нам повинні допомогти слова з Йова 38:4—6?

¹¹ Де був Йов і де був кожен з нас, коли формувалася Земля? Чи ми були архітекторами, які запроектували нашу Землю і за цим проектом, немовби мірною стрічкою, визначили її розміри? Зовсім ні! Люди тоді ще навіть не існували. Бог питає так, начебто наша Земля була будівлею: «Хто поклав камінь наріжний її?» Ми знаємо, що Земля розташована саме на такій відстані від Сонця, аби ми могли жити й насолоджуватися життям. Вона також має відповідні розміри. Якби Земля була набагато більшою, водень не міг би вирватися з атмосфери й наша планета була б непридатною для життя. Зрозуміло, хтось «поклав камінь наріжний її» в правильному місці. Чи Йов був гідний пошани за це? А може ми? Чи Бог Єгова? (Приповістей 3:19; Єремії 10:12).

Хто може відповісти?

12. Про що нам допомагають роздумувати запитання з Йова 38:6?

¹² Бог також запитав: «У що підстави її позапущувані?» Чи ж це запитання не змушує задуматись? Нам, мабуть, відомий термін, якого не знав Йов,— гравітація. Більшість з нас розуміє, що завдяки силі гравітації величезної маси Сонця наша Земля тримається на своєму місці, її підстави, так би мовити, позапущувані. Але хто повністю розуміє гравітацію?

13, 14. а) Що треба визнати про гравітацію? б) Якою повинна бути наша реакція на підкреслений у Йова 38:6 факт?

¹³ В одній недавно опублікованій книжці «Пояснений Усесвіт» (англ.) визнається, що «гравітація — це найбільш знана, але найменш зрозуміла фізична взаємодія». Далі там говориться: «Здається, гравітаційна взаємодія поширюється у вакуумі блискавично, хоча не зрозуміло, як це відбувається. А втім, останніми роками вчені-фізики почали припускати, що гравітація передається у формі хвиль, тобто потоків частинок, званих гравітонами... Проте чи справді вони існують — ніхто з упевненістю сказати не може». Задумайтесь лише, що означають ці слова.

¹⁴ За 3000 років, тобто від того часу, коли Єгова поставив Йовові ті запитання, наука зробила великий прогрес. Проте ані ми, ані вчені-фізики так і не в стані до кінця пояснити, що́ таке гравітація, яка утримує нашу Землю на відповідній орбіті — власне там, де вона має бути, аби слугувати домівкою для нас (Йова 26:7; Ісаї 45:18). Не подумайте, що всім нам слід присвятитися ґрунтовному дослідженню таємниць гравітації. Ми лише хочемо сказати, що роздуми навіть про одну цю грань дивних діл Бога повинні вплинути на ваше ставлення до нього. Чи відчуваєте ще більше благоговіння перед його мудрістю й знанням і чи усвідомлюєте, чому ми повинні більше навчатися про його волю?

15—17. а) На чому зосереджуються слова з Йова 38:8—11 і які через це виникають запитання? б) Що слід визнати стосовно знань про океани та про їхній розподіл по земній кулі?

¹⁵ Проте Творець далі ставить запитання: «Хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило, коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу — за його пелюшки, і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота, і сказав: «Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?» (Йова 38:8—11).

¹⁶ Загородження морів можливе завдяки материкам, океанам, припливам і відпливам. Скільки часу люди спостерігають за ними та вивчають їх? Тисячоліттями, а найінтенсивніше — у минулому сторіччі. Слід було б сподіватися, що на теперішній час людям буде відомо майже все на цю тему. Але якого висновку дійдете ви в цьому, 2001 році, якщо дослідите такі питання у величезних бібліотеках або шукатимете найновіші факти, використовуючи неосяжні інформаційні ресурси Інтернету?

¹⁷ В одній досить авторитетній енциклопедії можна знайти таке визнання: «Розподіл материкових платформ і басейнів океанів по поверхні земної кулі та розподіл головних геологічних структур віддавна становлять один з найбільш захопливих об’єктів наукових досліджень і теоретизувань». Далі в цьому довіднику наводяться чотири можливих пояснення, однак зазначається, що всі вони — лише кілька «з багатьох гіпотез». Вам, мабуть, відомо, що гіпотеза — «це не підкріплене достатніми доказами припущення, яке висувається для пояснення певного явища».

18. Якого висновку ви доходите зі слів Йова 38:8—11?

¹⁸ Чи це не наголошує на своєчасності запитань, про які читаємо в Йова 38:8—11? Безумовно, ми не можемо приписати собі заслуги за впорядкування всіх цих явищ на нашій планеті. Не ми помістили на небі Місяць, сила тяжіння якого зумовлює відпливи й припливи, що зазвичай не затоплюють прибережних районів, міст і сіл. Усе це зробив той, хто вчиняє дивні діла (Псалом 33:7; 89:10; Приповістей 8:29; Дії 4:24; Об’явлення 14:7).

Віддайте Єгові належну честь

19. На які реалії скеровують нашу увагу поетичні вислови з Йова 38:12—14?

¹⁹ Жодна людина не може сказати, що їй належить честь за обертання Землі, про яке натякається в Йова 38:12—14. Завдяки обертанню Земля щоденно дарує нам досвітню зорю — і нерідко приголомшливої краси. Коли сходить сонце, контури нашої планети стають дедалі чіткішими, неначе виразний відбиток печатки на м’якій глині. Якщо ми хоч трошки задумаємося про рух земної кулі, то залишиться лише дивуватись, що вона не обертається надто швидко, що, як відомо, могло б призвести до катастрофи. Не обертається вона і надто повільно, бо тоді дні й ночі стали б дуже довгими, а перепади температури на планеті були б надто великими і людина не могла б жити на ній. Якщо відверто, нам слід тішитись, що швидкість обертання земної кулі встановив саме Бог, а не якась група людей (Псалом 148:1—5).

20. Як би ви відповіли на запитання, поставлені в Йова 38:16, 18?

²⁰ Уявіть тепер, що Бог звертається особисто до вас з такими запитаннями: «Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?» Навіть океанограф не може повністю відповісти на ці запитання! «Чи широкість землі ти оглянув? Розповіж, якщо знаєш це все!» (Йова 38:16, 18). Чи ви відвідали й дослідили всі райони землі або навіть більшість із них? Скільки людських життів може піти на відвідування мальовничих місцевостей та на роздумування про дива нашої планети? І яким же чудовим був би весь цей час!

21. а) Про які наукові теорії нам можуть нагадувати запитання з Йова 38:19? б) До чого мають спонукувати нас факти про світло?

²¹ Зверніть також увагу на глибокі запитання з Йова 38:19: «Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява — де її місце?» Вам, мабуть, відомо: впродовж багатьох років вважалося, що світло поширюється у формі хвиль, подібних до брижів на поверхні ставка. Згодом, 1905 року, Альберт Ейнштейн висунув теорію, що світло є потоком окремих порцій, або частинок, енергії. Чи ці пояснення розставили всі крапки над «і»? У недавно виданій енциклопедії ставиться запитання: «Що таке світло — частинка чи хвиля?» Далі там говориться: «Очевидно, [світло] не може бути і тим, і другим, оскільки ці дві моделі [хвилі й частинки] надто відрізняються одна від одної. Найліпша відповідь на це запитання така: світло, по суті, не є жодним з них». Але це не змінює факту, що завдяки сонячному світлу ми постійно — чи то прямо, чи побічно — отримуємо тепло, хоча не в стані повністю пояснити цих Божих діл. Їжа, яку ми їмо, та кисень, яким дихаємо, також є продуктами взаємодії рослин зі світлом. Ми можемо читати, бачити обличчя дорогих нам людей, захоплюватися заходами сонця та багато чого іншого. Чи ж не повинні ми в такі хвилини відчувати вдячність за Божі дивні діла? (Псалом 104:1, 2; 145:5; Ісаї 45:7; Єремії 31:35).

22. Як Давид у давнину зреагував на Божі дивні діла?

²² Чи результатом наших роздумів про дивні діла Єгови повинні бути лише захоплення, благоговійний страх або навіть затамований подих? Навряд. Стародавній псалмоспівець визнав, що неможливо зрозуміти й розповісти про всі Божі діла. Давид написав: «Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій... Я хотів би все це показати й про це розповісти, та воно численніше, щоб можна його розповісти» (Псалом 40:6). Але він не мав на думці, що буде мовчати про ці величні діла. Давид довів це своєю рішучістю, про яку говориться в Псалмі 9:2: «Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!»

23. До чого вас спонукують Божі дивні діла і як ви можете допомогти іншим?

²³ Чи ж ми не повинні відчувати таке саме бажання? Чи ж наше захоплення дивними ділами Бога не має спонукувати нас розповідати про Нього, про його колишні та майбутні вчинки? Відповідь зрозуміла: ми повинні ‘розповідати про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіми народами’ (Псалом 96:3—5). Авжеж, ми можемо зі скромністю виявляти вдячність за дивні діла Бога, розповідаючи іншим про те, чого навчилися про нього. Навіть коли люди виховувались у суспільстві, яке відкинуло віру в Творця, наші позитивні та цікаві розмови можуть допомогти їм відкрити для себе Бога. А найважливіше, завдяки цьому вони можуть захотіти пізнати Того, хто «все... створив» і вчиняє дивні діла,— Єгову,— та служити йому (Об’явлення 4:11).

Роздумуйте про Божі дивні діла

«Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного!» (ПСАЛОМ 40:6).

1, 2. Що свідчить про Божі дивні діла і до чого це має спонукувати нас?

ЧИТАЮЧИ Біблію, можна відразу побачити, що Бог виконував дивні діла заради свого стародавнього народу, Ізраїлю (Ісуса Навина 3:5; Псалом 106:7, 21, 22). Хоча тепер Єгова не використовує таких способів, аби втручатися у справи людства, довкола ми бачимо силу-силенну свідчень про його дивовижні діла. Тож небезпідставно ми долучаємо свої голоси до слів псалмоспівця: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!» (Псалом 104:24; 148:1—5).

² Багато хто сьогодні ігнорує або заперечує ці чіткі докази діяльності Творця (Римлян 1:20). Проте нам варто роздумувати про них і робити висновки щодо нашого становища та обов’язку перед Сотворителем. У цьому можуть стати в пригоді 38—41 розділи книги Йова, бо в них Єгова звернув його увагу на певні елементи своїх дивних діл. Розгляньте декотрі важливі питання, які порушив Бог.

Могутні й дивні діла

3. Про що запитав Бог, як читаємо в Йова 38:22, 23, 25—29?

³ Згодом Бог запитав Йова: «Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив, які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?» На багатьох ділянках нашої планети сніг і град є чимось звичним. Бог веде далі: «Хто для зливи протоку провів, а для громовиці — дорогу, щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема, щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві? Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив? Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний — хто його породив?» (Йова 38:22, 23, 25—29).

4—6. В якому розумінні знання людини про сніг є неповними?

⁴ Люди, котрі живуть у суспільстві зі швидким темпом життя і змушені їздити, можуть вважати сніг перешкодою. Але безліч інших сприймає сніг як те, що приносить задоволення, перетворює зиму на країну чудес та відкриває можливості для приємних занять. Пам’ятаючи Боже запитання, чи ви маєте глибоке знання про сніг, а навіть про те, як він виглядає? Звичайно, ми знаємо, як виглядають кучугури снігу, бо самі могли їх бачити або хтось показував нам на фотографіях. А що сказати про окремі сніжинки? Чи ви знаєте, як вони виглядають, а може, ви дослідили, як вони утворюються?

⁵ Деякі люди вивчають та фотографують їх уже десятиліттями. Одна-єдина сніжинка може складатися зі ста мікроскопічних крижаних кристаликів, які вражають безліччю витончених візерунків. У книжці «Атмосфера» (англ.) написано: «Про нескінченну розмаїтість сніжинок відомо вже давно, і хоча вчені переконливо стверджують, що жоден закон природи не перешкоджає виникненню ідентичних сніжинок, до цього часу не було знайдено ані одної пари сніжинок-близнюків. Керівником одного з досліджень цих надзвичайних форм був... Вільсон А. Бентлі, який присвятив понад 40 років свого життя вивченню й фотографуванню сніжинок за допомогою мікроскопа й за весь цей час так і не знайшов жодної пари абсолютно однакових сніжинок». Навіть якби в рідкісних випадках дві сніжинки скидалися на близнючок, чи це змінило б чудо приголомшливого розмаїття сніжинок?

⁶ Пригадайте Боже запитання: «Чи доходив коли ти до схованок снігу?» Багатьом відомо, що місцем утворення, або схованкою, снігу є хмари. Чи ви можете собі уявити, як входите до такої схованки, аби зробити облік сніжинок у всій їхній незліченній розмаїтості й поспостерігати за їхнім утворенням? В одній науковій енциклопедії говориться: «Природа й походження центрів кристалізації, необхідних, аби викликати в хмарі замерзання краплинок за температури близько — 40°C, досі незрозумілі» (Псалом 147:16, 17; Ісаї 55:9, 10).

7. Наскільки вичерпним є людське знання про дощ?

⁷ А що сказати про дощ? Бог запитав Йова: «Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?» У цій же енциклопедії говориться: «Через складність руху повітряних мас в атмосфері та надзвичайну мінливість вмісту пари й пилу в повітрі здається неможливим побудувати докладну загальну теорію народження хмар та опадів». Просто кажучи, учені висувають детальні теорії, але не можуть ґрунтовно пояснити механізм виникнення дощу. Однак хмари й далі приносять дощ, який напуває землю, живить рослини і не тільки уможливлює життя, але й робить його приємним.

8. Чому слова Павла з Дії 14:17 є доречними?

⁸ Чи ж ви не погодитесь із висновком, якого дійшов апостол Павло? Він закликав вбачати в таких дивних ділах свідчення про Того, хто їх чинить. Павло каже про Бога Єгову: «Не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші» (Дії 14:17; Псалом 147:8).

9. Як у дивних ділах Бога виявляється його велична сила?

⁹ Не може бути жодних сумнівів у тому, що Той, хто чинить такі дивні й благотворні діла, посідає безмежну мудрість і колосальну силу. Аби усвідомити собі його силу, задумаймось над такими фактами: фахівці стверджують, що кожного дня на землі проходить близько 45 000 гроз, тобто понад 16 мільйонів на рік. Саме в цей момент на планеті їх відбувається близько 2000. Енергія, що накопичується в складних хмарах одної-єдиної грози, рівносильна енергії принаймні десяти таких атомних бомб, які було скинуто наприкінці Другої світової війни. Частину цієї енергії можна побачити у блискавках. Блискавки не тільки викликають благоговіння, але й сприяють утворенню сполук азоту, котрі, потрапляючи в ґрунт, засвоюються рослинами як природне добриво. Отже, блискавки — це не лише видимий вияв енергії; вони також надзвичайно корисні (Псалом 104:14, 15).

Як це впливає на вас?

10. Як би ви відповіли на запитання з Йова 38:33—38?

¹⁰ Уявіть себе на місці Йова, якого запитує Всемогутній Бог. Ви, мабуть, погодитесь, що більшість людей не задумується про Божі дивні діла. У Йова 38:33—38 ми читаємо про запитання Єгови до нас: «Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу? «Чи підіймеш свій голос до хмар,— і багато води тебе вкриє? Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть «Ось ми»? Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або — хто дає серцеві розум? Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди, коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?»

11, 12. Що засвідчує про те, що Єгова — це Той, хто чинить дивні діла?

¹¹ Ми розглянули лише кілька прикладів, на які Елігу звернув Йовову увагу, та ще деякі запитання, на котрі Єгова заохотив відповісти Йова «як мужчину» (Йова 38:3). Ми кажемо «деякі», оскільки в 38 й 39-му розділах Єгова привернув увагу цього чоловіка ще й до іншого гідного подиву творіння. Приміром, небесні сузір’я. Хто знає всі їхні закони, або устави? (Йова 38:31—33). Єгова скерував увагу Йова на деякі живі істоти — лева й крука, гірського козла й зебру, дикого бика й страуса, коня й орла. Бог запитав Йова, чи той дав цим істотам особливості їхньої поведінки й вигляду, дозволяючи їм жити та розмножуватися. Вам, можливо, буде приємно проаналізувати ці розділи, особливо якщо любите коней чи інших тварин (Псалом 50:10, 11).

¹² Ви також можете дослідити й розділи 40 та 41-й, де Єгова знову просить Йова відповісти на запитання щодо двох особливих істот. Наскільки ми розуміємо, мова йде про бегемота — величезної за розмірами й міцної тварини — та грізного нільського крокодила (левіятана). Кожен з них по-своєму є чудом творення, гідним нашої уваги. Подивімося, яких висновків ми можемо дійти.

13. Яке враження справили на Йова Божі запитання і як ці справи повинні вплинути на нас?

¹³ Сорок другий розділ книги Йова показує, яке враження на Йова справили всі ці Божі запитання. На початку Йов зосереджував надмірну увагу на собі та інших. Проте, прийнявши від Бога виправлення, Йов змінив своє мислення. Він визнав: «Я знаю, що можеш Ти [Єгово] все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його» (Йова 42:2, 3). Авжеж, спонуканий задуматись про Божі дивні діла, Йов сказав, що навіть ці речі були для нього надто дивовижними. Розглянувши ці чуда творива, також і ми повинні захоплюватися Божою мудрістю та силою. Чому? Аби просто бути під враженням від безмежної сили та можливостей Єгови? А може, все це має спонукати нас до чогось більшого?

14. Як Давид зреагував на Божі дивні діла?

¹⁴ У 86-му Псалмі знаходимо думки Давида, який в одному з попередніх псалмів сказав: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розповідає небозвід. Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку» (Псалом 19:2, 3). Але він не зупинився на цьому. У Псалмі 86:10, 11 читаємо: «Великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти — Бог єдиний! Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого». Давид був сповнений трепету перед Творцем за його дивні діла й відчував належний благоговійний страх. І неважко зрозуміти чому. Давид не хотів виклика́ти незадоволення Того, хто спроможний чинити такі дивні діла. Не повинні цього робити й ми.

15. Чому Давидів благоговійний страх перед Богом був доречним?

¹⁵ Давид, мабуть, усвідомлював один важливий факт: оскільки Бог має та контролює приголомшливу силу, то може скерувати її проти кожного, хто не заслуговує його схвалення. І наслідки для таких осіб будуть жахливі. Бог запитав Йова: «Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив, які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?» Можна сказати, що і сніг, і град, і вітер, і блискавки — все це Бог тримає у своєму арсеналі. І наскільки ж грізні ці сили природи! (Йова 38:22, 23).

16, 17. Що унаочнює Божу силу, котра вселяє страх, і як він використовував її в минулому?

¹⁶ Можливо, ви пам’ятаєте якусь місцеву катастрофу, спричинену одним з таких явищ — чи то ураганом, тайфуном, циклоном, градобоєм, а може, повінню. Для прикладу: наприкінці 1999-го року над південно-західною Європою пронеслись жорстокі ураганні вітри. Вони були несподіванкою навіть для синоптиків. Досягаючи в поривах швидкості 200 кілометрів за годину, вітер зривав з тисяч домів дахи, валив опори ліній електропередач та перевертав вантажівки. Уявіть собі: ураган повиривав з корінням або поламав навпіл близько 270 мільйонів дерев, з них 10 000 — в одному лише Версальському парку в передмістях Парижа. Мільйони домів залишилися без електроенергії. Близько 100 чоловік загинуло. І все це за короткий час. Яка ж сила!

¹⁷ Ураган можна назвати навальним, некерованим і неконтрольованим явищем. Однак що могло б статися, якби Всемогутній, котрий чинить дивні діла, використав такі сили, контролюючи їх та керуючи ними? Дещо подібне Бог учинив за днів Авраама, який пересвідчився, що Суддя всієї землі зважив гріхи двох міст, Содома й Гоморри. Мешканці тих міст були настільки розбещені, що лемент стосовно них дійшов аж до самого Бога, а Він допоміг всім праведним людям вийти з тих приречених міст. В історичному повідомленні говориться: «І Господь послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню, від Господа з неба». Це також було дивовижне діло, яке принесло порятунок праведним і знищення безнадійно злим (Буття 19:24).

18. На які чуда вказує 25-й розділ Ісаї?

¹⁸ Пізніше Єгова виніс вирок на стародавнє місто Вавилон, про яке, мабуть, говориться в 25-му розділі Ісаї. Бог передрік, що це місто мало стати грудою руїн: «Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужинецький палац перестав бути містом,— навіки не буде воно відбудоване» (Ісаї 25:2). Сьогоднішні відвідувачі руїн Вавилона можуть підтвердити, що так воно й сталося. Однак чи це знищення було лише випадковим збігом обставин? Ні. Радше ми погоджуємося зі словами Ісаї: «Господи,— Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!» (Ісаї 25:1).

Дивні діла в майбутньому

19, 20. Якого сповнення слів з Ісаї 25:6—8 ми можемо сподіватися?

¹⁹ Бог сповнив вищезгадане пророцтво в минулому і чинитиме чуда в майбутньому. У контексті слів з книги Ісаї, де згадується «чудо» Бога, можна знайти достовірне пророцтво, котре ще має сповнитись, так само як сповнилися слова про вирок над Вавилоном. Тож яке «чудо» обіцяє Бог? В Ісаї 25:6 (Ог., 1988) говориться: «І вчинить Господь Саваот [«для всіх народів», Хом.] на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих».

²⁰ Це пророцтво неодмінно сповниться в обіцяному Богом новому світі, який уже не за горами. У той час людство звільниться від проблем, що гнітять багатьох сьогодні. У пророцтві з Ісаї 25:7, 8, по суті, дається гарантія, що Бог використає свою творчу силу, аби виконати одне з найдивовижніших діл усіх часів: «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав». Апостол Павло пізніше процитував слова цього уривка й застосував їх до того, що Бог поверне життя померлим через воскресіння. Яке ж дивовижне діло! (1 Коринтян 15:51—54).

21. Які дивовижні діла для мертвих учинить Бог?

²¹ Сльози смутку зникнуть з очей мешканців нового світу ще й тому, що Бог усуне їхні фізичні недуги. Коли Ісус був на землі, він зціляв багатьох: повертав зір сліпим, слух — глухим і здоров’я — калікам. В Івана 5:5—9 розповідається, як він зцілив чоловіка, котрий хворів 38 років. Спостерігачі сприйняли це як чудо — дивне діло. І так воно й було! Але Ісус говорив, що куди дивовижнішим буде час, коли він воскрешатиме мертвих: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя» (Івана 5:28, 29).

22. Чому бідарі та вбогі можуть з надією дивитися в майбутнє?

²² І це обов’язково відбудеться, оскільки за обітницею стоїть Єгова. Можете бути певними: коли він ужиє та старанно скерує у відповідному напрямку свою величну відновну силу, результати цього будуть просто дивовижні. У Псалмі 72 говориться про те, що́ Бог зробить через свого Сина-Царя. У той час праведний буде цвісти. На землі запанує великий спокій. Бог визволить бідарів та вбогих. Він обіцяє: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як [стародавній] Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі» (Псалом 72:16).

23. До яких учинків нас повинні спонукувати Божі дивні діла?

²³ Зрозуміло, у нас є всі причини уважно роздумувати про дивні діла Єгови — про те, що́ він робив у давнину, що робить тепер і що обіцяє зробити в недалекому майбутньому. «Благословен Господь [«Єгова», НС] Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє, і благословенне навіки Ім’я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!» (Псалом 72:18, 19). Це має бути предметом наших постійних захопливих розмов з родичами та іншими людьми. Тож «розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіми народами» (Псалом 78:3, 4; 96:3, 4).