ЧАСТИНА 6

Батьки

Твої батьки мають життєвий досвід. Свого часу вони пережили емоційні та фізичні зміни, пов’язані з підлітковим віком. Тому батьки найліпше знають, як допомогти тобі на цьому етапі життя. Проте може здаватися, що вони тільки додають тобі проблем, наприклад тим, що...

□ Постійно тебе критикують;

□ Вживають наркотики або пиячать;

□ Часто сваряться між собою;

□ Розлучилися або живуть окремо.

Розділи 21—25 допоможуть давати собі раду з такими труднощами.

РОЗДІЛ 21

Як реагувати на критику?

«Мама як той поліцай — вічно до мене чіпляється! Не встигаю закінчити роботу по дому, а вона вже вишукує помилки» (Костя).

«Батьки постійно читають мені нотації. Кажуть, я розхлябаний. Школа, хатні справи, зібрання... батьки до всього мене підганяють. Я вже не витримую!» (Євген).

ЧИ ТИ вважаєш, що батькам ніяк не догодити? Чи думаєш, що вони постійно розглядають твої вчинки, немов через лупу, і весь час незадоволені тобою?

Які з цих зауважень ти чуєш найчастіше?

□ У твоїй кімнаті все догори ногами.

□ Ти задовго сидиш перед телевізором.

□ Запізно лягаєш спати.

□ Надто пізно встаєш.

Нижче запиши зауваження, яка тебе найбільше дратує.

․․․․․

Накази і критика можуть вибивати тебе з рівноваги. Але подумай: якби батьки тебе взагалі ніколи не виправляли, чи це свідчило б про їхню любов до тебе? (Євреїв 12:8). Повчання — це вияв батьківської турботи. Біблія говорить, що батько, який справді любить свого сина, картає його (Приповістей 3:12).

Будь вдячний батькам, адже вони прагнуть для тебе найліпшого. Ти ж іще молодий, маєш небагато життєвого досвіду і тому час від часу потребуєш виправлення. Без цього тобою легко заволодіють «бажання, властиві молоді» (2 Тимофія 2:22).

«Скільки можна?!»

Біблія каже: «Жодні виховні заходи спочатку не здаються чимось радісним» (Євреїв 12:11). І це правда, особливо в юні літа. Твоя особистість усе ще формується. Ти ростеш і пізнаєш себе. Тому критика,— навіть якщо слова ретельно підібрані і їх промовили делікатно,— може ранити.

Така реакція зрозуміла, адже на твою самооцінку впливають слова інших, особливо батьків. Тож коли тато чи мама виправляє тебе або за щось критикує, це може пригнічувати.

Інколи батьки вказують на деякі твої помилки. Чи в такому разі варто робити висновок, ніби ти невдаха і все робиш погано? Усі люди багато помиляються (Екклезіяста 7:20). І жодне навчання не проходить без помилок (Йова 6:24). А що, коли батьки відразу докоряють за твої помилки і не спішать хвалити за щось добре? Це дуже неприємно, однак зовсім не свідчить, що ти ні на що не здатний.

Чому тебе критикують

Буває, що батьки не в доброму гуморі і починають тебе критикувати, хоча ти нічого не накоїв. Скажімо, у мами був поганий день або вона нездужає. Тоді її може дратувати те, що у твоїй кімнаті немає ідеального порядку. Або тато сердиться і непокоїться через фінансові проблеми сім’ї. Тоді він може необдумано вколоти словом (Приповістей 12:18). Звичайно, така несправедлива критика дратує. Але постійно думаючи про те, що вони надто прискіпливі, ти себе ще більше пригнітиш. Постарайся не звертати уваги на їхні помилки. Пам’ятай, що «всі ми раз у раз спотикаємось. Якщо хтось не спотикається у слові, він досконалий» (Якова 3:2).

Батьки недосконалі, тому деколи мають занижене почуття власної гідності. Твої невдачі вони можуть сприймати як свої власні. Наприклад, мама ганить дочку за погані оцінки, а насправді думає: «Яка ж я погана мати — не заохочую свою дитину добре вчитися».

Як зберегти спокій

Хоч би яка була причина критики, на неї варто правильно реагувати. По-перше, не давай волі гніву. У Біблії сказано: «Хто стримує свій язик, той справді мудрий, і в розважливої людини спокійний дух» (Приповістей 17:27, НС). Як зберігати спокійний дух, коли тебе критикують? Ось кілька порад.

Слухай. Замість того щоб відразу виправдовуватися, намагайся вгамувати свої емоції та уважно вислухай батьків. Ісусів учень Яків радив: «Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова, повільною на гнів» (Якова 1:19). Якщо ти у гніві перебиваєш батьків, вони подумають, що ти їх не слухаєш, і через це дістанеш від них ще більше.

Зосередься на важливому. Вряди-годи у тебе можуть з’являтися почуття, що батьки дають тобі поради вкрай шорстко. Зосередься не на тому, як вони тобі сказали, а на тому, що сказали. Запитай себе: «А може, вони у чомусь таки мають рацію? Чи раніше вони вже про це говорили? Що мені заважає послухатись їх?» Звичайно, нелегко слухати повчання. Але пам’ятай: батьки люблять тебе і бажають добра. Інакше вони тобою взагалі б не цікавились (Приповістей 13:24).

Скажи іншими словами. Як батьки зрозуміють, що ти почув їхню пораду? З належною повагою перекажи суть їхнього зауваження. Приміром, мама каже: «У твоїй кімнаті все догори ногами. Поки не прибереш, сидітимеш вдома!» Але ти вважаєш, що в кімнаті все гаразд. У такій ситуації не переч, бо це нічого не дасть. Подивись на проблему очима батьків. Без сарказму в голосі скажи: «Справді, в кімнаті не зовсім порядок. Чи мені поприбирати зараз, чи після обіду?» Погодившись з батьками, ти зм’якшиш ситуацію. А те, що пообіцяв, обов’язково виконай (Ефесян 6:1).

Зачекай. Усі виправдання відклади на потім — спочатку виконай вимоги батьків. У Приповістей 10:19 написано: «Хто стримує губи свої, той розумний». Коли батьки побачать, що ти справді слухаєш їх, вони будуть більш схильними прислухатися до тебе.

Занотуй, над якою з вищенаведених порад тобі треба працювати. ․․․․․

Варто докладати зусиль

Золотошукачі готові зносити великі труднощі, аби тільки знайти трохи золота. Біблія каже, що мудрість значно цінніша від золота (Приповістей 3:13, 14). Як здобути мудрість? У Приповістей 19:20 читаємо: «Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці». Звичайно, поради і картання — річ не завжди приємна. Проте якщо в будь-якому критичному зауваженні бачити «золоті крупинки» мудрості, ти збереш собі дуже цінний скарб.

У житті ти почуєш ще багато порад, зауважень і критики. Сьогодні їх дають батьки та вчителі, а завтра даватимуть начальник на роботі та інші люди. Вже тепер, удома, вчись правильно реагувати на критику. Тоді ти станеш хорошим учнем, студентом, цінним працівником і впевненою в собі людиною. А це варте будь-яких жертв!

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Мудрий почує та прийме багато порад” (Приповістей 1:5, НС).

ПОРАДА

Щоб легше приймати критику від батьків...

● спробуй бачити в ній також похвалу;

● попроси пояснити чіткіше, в чому проблема і як її вирішити.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Деяким татам і мамам важко давати любов своїм дітям, бо вони самі не мали її вдома.

ПЛАН ДІЙ!

Коли батьки мене критикуватимуть, я буду... ․․․․․

Якщо здається, ніби мене критикують забагато, я постараюсь... ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому нелегко приймати критику?

● За що батьки тебе критикують?

● Як брати щось цінне з їхніх порад?

[Вставка на сторінці 177]

“Колись мама постійно на мене кричала, а я огризалась. Тепер я намагаюся жити так, як навчає Боже Слово. Мама почала змінюватись, а я стала ліпше її розуміти. Наші стосунки потеплішали” (Мар’яна).

[Ілюстрація на сторінці 180]

Якщо в будь-якій критиці бачитимеш «золоті крупинки» мудрості, ти збереш собі дуже цінний скарб

РОЗДІЛ 22

Чому стільки правил?

Назви деякі правила, встановлені у вашому домі. ․․․․․

Чи вважаєш їх завжди справедливими?

□ Так □ Ні

Якого правила найважче дотримуватись? ․․․․․

ДОМАШНІ ПРАВИЛА — це набір з багатьох «можна» і «не можна», «це роби» і «цього не роби». Наприклад, батьки вимагають, аби ти виконував домашні завдання, займався хатніми справами, повертався додому о певній годині. Вони визначають, скільки часу ти говоритимеш по телефону, дивитимешся телевізор чи сидітимеш за комп’ютером. Цілком імовірно, що батьки вказують тобі, з ким товаришувати і як поводитись поза домом, скажімо в школі.

Чи вважаєш, що такі правила надмірно обмежують твою свободу? Ось що про це кажуть деякі молоді люди:

«Я мусив бути вдома о певній годині, а інші могли гуляти довше. Мене це дуже дратувало» (Андрій).

«Не терплю, коли батьки контролюють мої телефонні розмови. До мене ставляться як до дівчинки!» (Лариса).

«Здається, батьки хочуть відірвати мене від друзів» (Неля).

Молоді люди часто ігнорують батьківські правила. А втім, багато з них визнає, що без таких правил у житті запанував би хаос. Чому тоді деякі правила настільки обтяжливі?

«Я вже не дитина!»

Ти, напевно, вважаєш, що вже не маленький, тому й обурюєшся через існування стількох обмежень. Тобі хочеться кричати: «Я вже не дитина!» Але батьки переконані, що своїми вказівками захищають тебе й готують до дорослого життя.

Може, ти думаєш, що вже «виріс» із цих правил і вони тебе «муляють». Ти почуваєшся, як Богдана, котра сказала про батьків: «Вони не пам’ятають, що колись самі були такі, як я. Батьки не вислуховують мене, не дають самій робити вибір, тобто бути дорослою». Подібно вважає Аліса: «Батьки не розуміють, що мені вже 18, а не 10. Треба більше мені довіряти».

Особливо важко миритися з домашніми правилами, коли твій брат чи сестра мають більше свободи. Ось що каже Матвій про свої підліткові роки: «На вибрики молодших сестер мої батьки дивилися крізь пальці».

Чи ліпше без правил?

Зрозуміло, тобі хочеться звільнитися від домашнього контролю. Але чи справді ліпше жити без жодних правил? Пригадай однолітків, котрі повертаються додому пізно, одягаються, як заманеться, і ходять зі своїми друзями, куди і коли захочуть. Мабуть, їхні батьки надто зайняті, щоб ними цікавитись. Але таке виховання не веде до добра (Приповістей 29:15). Зазвичай той, хто виростає у сім’ї, де немає правил, стає егоїстом. Власне тому у світі так бракує справжньої любові (2 Тимофія 3:1—5).

Чи варто заздрити одноліткам, котрим усе дозволяють? Спробуй побачити за вимогами батьків любов і турботу. Коли вони встановлюють розсудливі правила, то наслідують Бога Єгову, який сказав своєму народові: «Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе» (Псалом 32:8).

Все ж інколи здається, що тих правил забагато. Як здобути більше свободи?

Ключ до серця батьків

Щоб мати більше свободи або ж не так болісно сприймати правила, відверто поговори з батьками. «Але я вже говорив з ними, та це нічого не дає»,— скажеш ти. Тоді задумайся, чи вмієш ти спілкуватися. Саме завдяки спілкуванню 1) інші зрозуміють тебе і 2) ти ліпше зрозумієш, чому тобі відмовляють. Отже, щоб до тебе ставилися як до дорослого, навчись правильно спілкуватися.

Розвивай самовладання. Для належного спілкування треба панувати над своїми емоціями. У Біблії сказано: «Безглуздий увесь свій гнів виливає, а мудрий зберігає спокій до кінця» (Приповістей 29:11, НС). Тому не варто скиглити, дутися чи впадати в істерику. Навіть якщо тобі дуже хочеться гримнути дверима чи тупнути ногою, стримайся. Адже це не принесе тобі більшої свободи, а навпаки, дасть привід батькам встановити додаткові правила.

Спробуй зрозуміти батьків. Юна християнка Тереза живе з мамою. Вона каже: «Я запитую себе: чому мама вимагає від мене дотримуватись правил? Тому що хоче добре мене виховати» (Приповістей 3:1, 2). Таке розуміння допомагає знаходити спільну мову з батьками.

Приміром, тобі не дозволяють піти на вечірку. Не сперечайся, натомість запитай батьків: «А якщо я піду зі зрілим та надійним другом?» Батьки можуть тебе не відпустити, але коли ти поставиш себе на їхнє місце, вам буде легше дійти згоди.

Здобувай довір’я. Уяви, що ти взяв кредит у банку і маєш обов’язок регулярно сплачувати відсотки. Коли так робитимеш, тобі довірятимуть, а в майбутньому зможуть давати більший кредит. Так само і вдома. Твій обов’язок — слухатися батьків. Якщо слухатимешся навіть у малому, тобі довірятимуть у великому. І навпаки: постійно розчаровуючи батьків, ти втратиш їхнє довір’я.

Якщо ти не послухався

А що, коли ти проштрафився: прийшов пізно, не виконав хатньої роботи або задовго розмовляв по телефону? (Псалом 130:3). Що скажеш батькам? Як не погіршити ситуації?

Говори правду. Не вигадуй байок, адже так ти тільки зруйнуєш довір’я до себе. Будь відвертим і нічого не приховуй (Приповістей 28:13). Не виправдовуйся і не применшуй своєї провини. Пам’ятай, що «лагідна відповідь гнів відвертає» (Приповістей 15:1).

Попроси вибачення. Скажи, як тобі прикро через те, що ти наробив клопотів і змусив батьків хвилюватись. Якщо попросиш вибачення, то покарання, можливо, не буде суворим. Але говори щиро.

Змирися з наслідками (Галатів 6:7). Спочатку покарання може тебе обурювати, особливо якщо воно здається несправедливим. Проте зріла особа вміє нести відповідальність за свої вчинки. Постарайся знову завоювати довір’я батьків.

Запиши, над якою з цих трьох порад тобі найбільше треба працювати. ․․․․․

Батьки зобов’язані в розумних межах контролювати тебе. У Біблії згадується про «заповідь батька» і «науку матері» (Приповістей 6:20). Отже, не варто думати, ніби батьківські правила псують тобі життя. Навпаки, якщо слухатимешся батьків, то, як обіцяє Єгова, тобі буде добре вестися (Ефесян 6:1—3).

ЦЯ ТЕМА ТАКОЖ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ В ТОМІ 1, РОЗДІЛІ 3

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Шануй батька і матір... Щоб добре велося тобі” (Ефесян 6:2, 3).

ПОРАДА

Щоб батьки давали більше свободи, постарайся послідовно дотримуватися їхніх вказівок. Коли завоюєш добру репутацію, вони частіше прислухатимуться до твоїх побажань.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Дослідження виявляють: якщо батьки встановлюють правила, керуючись любов’ю, то діти ліпше вчаться у школі, вміють спілкуватися з іншими та почуваються щасливішими.

ПЛАН ДІЙ!

Якщо я порушу домашнє правило, то скажу: ․․․․․

Я завоюю батьківську довіру, коли... ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому здається, що батьки тебе іноді занадто оберігають?

● Чому інколи ти гостро реагуєш на обмеження?

● Як поліпшити спілкування з батьками?

[Вставка на сторінці 183]

“Коли ти молода, то думаєш, ніби все знаєш. І коли батьки обмежують свободу, це дратує. Але ж вони хочуть тобі добра!” (Марта).

[Рамка на сторінці 186]

Чи це несправедливо?

Ти часом запитуєш: «Чому батьки до мене ставляться так, а до брата — інакше?» Але якби батьки ставилися однаково до всіх дітей, це було б несправедливо. Подумай, чи батьки не дбають про тебе? Коли йдеш до них за порадою, допомогою або підтримкою, то хіба вони відвертаються? Певно, що ні. Отже, вони поводяться справедливо. Просто твої потреби інакші від потреб твого брата чи сестри. Ось що про це каже 18-річна Галя: «Ми з братом різні, і до нас треба ставитися по-різному. Дивно, що раніше я цього не розуміла».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 189]

Робоча схема

Поговори з батьками

У попередніх двох розділах давались поради, як реагувати на батьківську критику і правила. А що, коли батьки надто суворі до тебе? Як тактовно обговорити з ними цю справу?

● Вибери час, коли ти в доброму гуморі, а батьки не надто зайняті.

● Говори щиро, з належною повагою і не дуже емоційно.

Якщо, на твою думку, батьки чіпляються до тебе, скажи їм: «Я роблю все, що в моїх силах, але мені важко, коли чую постійну критику. Можна з вами про це поговорити?»

Запиши, як би ти почав розмову на цю тему.

․․․․․

✔ПОРАДА. Щоб почати таку розмову, використай поради з 21-го розділу. Може, батьки навіть захочуть обговорити з тобою цей розділ.

Якщо думаєш, що батьки тебе надто обмежують, скажи їм: «Я хочу, щоб ви мені більше довіряли і з часом дали більше свободи. Над чим мені працювати?»

Запиши, як би ти почав розмову на цю тему.

․․․․․

✔ПОРАДА. Переглянувши розділ 3 у томі 1, запиши, які запитання ти хотів би поставити батькам.

[Ілюстрація на сторінках 184, 185]

Слухатися батьків — це наче виплачувати банківський кредит. Будеш надійним у малому, довірятимуть велике

РОЗДІЛ 23

Як бути, коли хтось із батьків пиячить або приймає наркотики?

«Тато сказав, що йде ремонтувати машину. Цілий день його не було вдома. Мама телефонувала йому, та він не відповідав. Згодом мама розхвилювалась і вирішила піти за татом. Вона сказала: “Подивлюсь, як він там”.

Додому мама повернулась сама. “Його там не було?” — запитала я. — “Ні”,— відповіла мама.

Тоді я здогадалась, що тато знову взявся за старе. Таке було вже не раз... Мій батько — наркоман. Коли він повернувся додому, нам уже здавали нерви. Наступного дня я з ним не розмовляла, і це мене ще більше пригнітило» (Карина, 14 років).

МІЛЬЙОНИ молодих людей змушені жити з батьками, які або приймають наркотики, або пиячатьa. Якщо хтось із батьків поневолений такою звичкою, це може бентежити, розчаровувати і навіть злостити.

Ось приклад Марії. Її виховував батько, який на людях видавався добрим, але насправді був алкоголіком. Удома він напивався, лаявся і знущався над ріднимиb. «Люди казали, що нам дуже поталанило, бо в нас чудовий тато»,— з гіркотою пригадує Марія.

Як бути, коли хтось із батьків є алкоголіком чи наркоманом?

Зрозумій проблему

У Біблії сказано: «Розумний знайде мудрі поради» (Приповістей 1:5, Деркач). Тому передусім постарайся зрозуміти суть проблеми: що таке залежність від алкоголю чи наркотиків, хто в неї потрапляє і чому.

Алкоголік — це не просто той, хто час від часу напивається, а той, хто має постійний потяг до алкоголю. Така людина є рабом алкоголю, вона не може вчасно зупинитися. Її згубна звичка завдає болю родині, створює проблеми на роботі та шкодить здоров’ю.

Алкоголізм може розвинутись під впливом спадкових та емоційних чинників. Чимало алкоголіків мають занижене почуття власної гідності (Приповістей 14:13). Дехто з них виріс у сім’ях алкоголіків. Такі люди заливають горілкою емоційні рани, завдані в дитинстві. Те саме може стосуватися тих, хто вживає наркотики.

Проте алкоголем чи наркотиками людина лише додає собі проблем: погіршується її мислення та емоційний стан. Тому, якщо твій батько п’є, він потребує допомоги фахівця, щоб вирватися з тенет залежності.

Будь реалістом

Від того, що ти розумітимеш проблему, вона не щезне. Але таке розуміння допоможе тобі співчутливіше ставитися до того, хто узалежнений від алкоголю.

Розгляньмо приклад. Скажімо, твій батько зламав ногу. Чи розумно сподіватися, що він зможе грати з тобою у футбол? А коли довідаєшся, що ногу він зламав через свою нерозсудливість, то, напевно, тобі буде дуже прикро. Усе ж ти розумієш, що він одужає і ви знову будете грати. Це допоможе тобі правильно подивитись на ситуацію.

Подібно до цього, батько-алкоголік розумово та емоційно скалічений. Щоправда, він сам винен і тобі через це дуже прикро. Знову дбати про тебе він зможе тільки тоді, коли вилікується. Якщо будеш вважати батькову залежність тимчасовим каліцтвом, то дивитимешся на нього іншими очима.

Що ти можеш робити

Поки батько не зміниться, тобі, на жаль, доведеться страждати через його поведінку. Ось кілька порад, як з цим жити.

Не бери на себе чужу відповідальність. Лише батько — і тільки він — відповідальний за те, що потрапив у рабство згубної звички. «Кожен нестиме власну ношу»,— сказано в Галатів 6:5. Ти не зобов’язаний лікувати батька чи оберігати його від наслідків ганебної поведінки. Приміром, не треба брехати його начальнику і необов’язково затягувати батька до хати, коли він лежить п’яний на порозі.

Заохочуй батька шукати допомоги. Батькові чи не найважче визнати те, що він має проблему. Коли він тверезий і спокійний, мама разом з твоїм старшим братом чи сестрою може розповісти йому, як його поведінка впливає на сім’ю і в чому йому треба змінюватись.

Крім того, було б добре, якби батько записав відповіді на такі запитання: що станеться зі мною та рідними, якщо я і далі питиму або вживатиму наркотики? Що, коли я полишу цю звичку? Де шукати допомоги?

Якщо назріває скандал, піди геть. «Перед вибухом сварки покинь ти її» (Приповістей 17:14). Не наражай себе на небезпеку, втягуючись у сварку. Якщо можливо, піди у свою кімнату або до друга. Коли батько погрожує фізичною розправою, може, доведеться попросити сторонньої допомоги.

Не вини себе у своїх почуттях. Молоді нерідко відчувають вину за своє почуття озлобленості на батька чи матір, які пиячать або приймають наркотики. Але то природно обурюватись, особливо коли згубна звичка близької людини позбавляє дітей родинного тепла й підтримки. Біблія зобов’язує дітей шанувати батьків (Ефесян 6:2, 3). Шанувати — це поважати їхню владу, подібно як ти поважаєш владу правоохоронців чи суддів. Ти, однак, не повинен схвалювати огидні вчинки батьків (Римлян 12:9). Крім того, не вважай себе поганим через те, що маєш відразу до їхньої згубної звички. Адже пияцтво і наркоманія — це справді гидота (Приповістей 23:29—35).

Товаришуй з тими, хто на тебе добре впливає. Коли вдома безлад, ти можеш забути, що таке нормальне життя. Тому важливо товаришувати з людьми, які духовно й емоційно здорові. Таких людей можна знайти у християнському зборі. Вони підтримають тебе і допоможуть послабити стрес через родинні проблеми (Приповістей 17:17). Християнські сім’ї будуть для тебе взірцем нормальних стосунків, і в тебе не розвинеться перекручене уявлення про родинне життя.

Проси допомоги. Добре мати зрілого дорослого друга, якому можна звіритися. Такого друга знайдеш серед старійшин збору. У Біблії сказано, що вони є «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі» (Ісаї 32:2). Тож не вагайся і не соромся підходити до них за потіхою і порадою.

Запиши, яку з цих шести порад ти спробуєш застосувати в першу чергу. ․․․․․

Що, коли ти не в стані виправити ситуацію вдома? Тоді спробуй змінити своє ставлення до неї. Якщо ти не маєш впливу на батька, то на себе ти напевно зумієш вплинути. Продовжуй «працювати над тим, аби отримати спасіння»,— писав апостол Павло (Филип’ян 2:12). Це допоможе тобі не падати духом і, можливо, спонукає батька звернутись до фахівців, щоб позбутися залежності.

[Примітки]

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Прониклива людина стримує свій гнів” (Приповістей 19:11, НС).

ПОРАДА

Замість того щоб ненавидіти батька, розвивай ненависть до його згубної поведінки (Приповістей 8:13; Юди 23).

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

У Біблії слово «шанувати» нерідко означає визнавати законну владу (Ефесян 6:1, 2). Огида до поганої поведінки когось із батьків не обов’язково свідчить, що ти не маєш до них пошани.

ПЛАН ДІЙ!

Якщо батько вдається до словесної чи фізичної наруги, я буду... ․․․․․

Щоб заохотити батька звернутись по допомогу, я скажу: ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому дехто стає залежним від алкоголю чи наркотиків?

● Чому ти не винен у тому, що батько має згубну звичку?

● Що у твоїх силах змінити і які кроки можна зробити для цього?

[Вставка на сторінці 192]

“Знаю, що й далі буду стидатися своїх батьків, але, покладаючись на Єгову, я зможу все знести” (Максим).

[Рамка на сторінці 198]

Коли хтось із батьків перестає служити Єгові

Як бути, коли тато чи мама перестають жити згідно з Біблією і навіть кажуть, що більше не хочуть служити Єгові?

● Пам’ятай, Єгова не вважає тебе відповідальним за поведінку батьків. У Біблії сказано: «Кожен з нас сам за себе дасть Богові звіт» (Римлян 14:12).

● Не порівнюй себе з іншою молоддю, чиї обставини ліпші, ніж твої (Галатів 5:26). Один юнак, батько якого пішов з дому, радить: «Відганяйте від себе гнітючі думки, зосереджуйтесь на тому, як давати собі раду за цих обставин».

● Хоч би як поводились батьки, ти мусиш їх поважати. Виконуй їхні вимоги, які не суперечать Божим законам. Єгова наказує дітям шанувати своїх батьків — навіть тих, котрі йому не служать (Ефесян 6:1—3). Коли ти шануєш батьків та слухаєшся їх попри їхні помилки, цим доводиш свою любов до Єгови (1 Івана 5:3).

● Дружи з братами і сестрами християнського збору. В ньому ти знайдеш затишок і родинну атмосферу (Марка 10:30). Юнак, на ім’я Дейвід, побоювався, що його з рідними уникатимуть у зборі через те, що батько покинув Єгову. Але такі хвилювання були даремні. Дейвід каже: «Ми зовсім не почувалися зневаженими. Я переконався: про нас у зборі справді дбають».

[Ілюстрація на сторінці 194]

Якщо будеш вважати батькову залежність тимчасовим каліцтвом, то матимеш реалістичніші сподівання

Приклад для наслідування. Єзекія

Єзекія має зробити вибір. Йому лише 25, а він уже цар Юди. Яким він буде правителем? Чи піде за поганим прикладом свого батька, царя Ахаза? Батько аж до смерті був нерозкаяним відступником. Він сприяв поширенню ідолопоклонства і навіть спалив на язичницькому жертовнику принаймні одного брата Єзекії (2 Хронік 28:1—4). Та все ж Єзекія не допустив, щоб через лицемірну поведінку свого батька він зрікся Єгови. Він теж не вважав, що повинен сліпо йти за батьком. Навпаки, Єзекія «міцно тримався... Господа» (2 Царів 18:6).

Чи хтось із твоїх батьків насміхається з того, що ти служиш Єгові? Чи тато або мама ображає тебе? Чи зловживає алкоголем або приймає наркотики? Хоч би як там було, не повторюй помилок батьків! Єзекія не дозволив поганому прикладу батька зруйнувати своє життя. Він навіть став таким хорошим царем, якого «не було між усіма царями Юдиними» (2 Царів 18:5). Подібно до нього, ти можеш попри родинні проблеми бути щасливим. Як? Міцно тримаючись Єгови.

РОЗДІЛ 24

Що робити, коли батьки постійно сваряться?

Чи батьки сваряться у твоїй присутності? Якщо так, то через що або кого?

□ Гроші

□ Хатні обов’язки

□ Родичів

□ Тебе

Як на тебе впливають сварки батьків? Запиши, що́ ти їм про це скажеш.

․․․․․

НЕПРИЄМНО, коли батьки сваряться. Адже ти їх любиш і сподіваєшся від них підтримки. Тому незгоди між ними завдають тобі болю. Ось що сказала Марія: «Важко поважати батьків, які, здається, не поважають одне одного».

Коли бачиш, як батьки сваряться, то розумієш: вони не такі досконалі, як думалось раніше. Ця гірка правда породжує страх, що через часті й запеклі сварки сім’я розвалиться. Марія каже: «Коли батьки скандалять, здається, що вони розлучаться. Тоді мені треба буде вибирати, з ким жити. Ще я боюся, що мене заберуть від братів і сестер».

Чому батьки сваряться і як на це реагувати?

Чому вони сваряться

Зазвичай батьки з любов’ю зносять одне одного (Ефесян 4:2). Проте в Біблії сказано: «Всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23). Батьки не ідеальні, тому не дивуйся, що часами вони дратують одне одного і через це вибухають сварки.

Не забувай також, що ми живемо в «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тимофія 3:1). Батькам треба заробляти на хліб, платити за житло, і вони мають стрес на роботі. А якщо працюють обоє, то ще й доводиться вирішувати, хто виконуватиме хатні обов’язки. Усе це на них тисне і спричиняє незгоди.

Коли між батьками є розбіжності, це не означає, що їхній шлюб розвалюється. Вони, напевно, і далі люблять одне одного, хоча на деякі справи дивляться по-різному.

Ось приклад. Ти з друзями подивився фільм. Комусь він сподобався, а комусь ні. Таке буває. Навіть близькі друзі можуть мати різні погляди на одну річ. Подібно і з батьками. Можливо, вони обоє турбуються про те, як заробити гроші, але кожен по-різному розуміє, як ними розпоряджатись. Або планують сімейний відпочинок, проте ніяк не погодяться, куди і на скільки поїхати. Або ж хочуть допомогти тобі в навчанні, та кожен робить це по-своєму.

Проте пам’ятай: однодумність — це не однаковість. Навіть у двох найближчих людей нерідко існують різні погляди на одну справу. Усе ж конфлікти між батьками можуть тебе дуже непокоїти. Як тобі поводитись за таких обставин?

Що можна зробити?

Виявляй повагу. Коли через батьків у домі неспокій, на них легко розгніватись. Вони мали б бути прикладом, але не справджують твоїх сподівань. Однак, висловивши їм свою зневагу, ти лише погіршиш ситуацію. Крім того, Бог Єгова наказує дітям шанувати своїх батьків, навіть якщо це не завжди легко (Вихід 20:12; Приповістей 30:17).

А що, коли батьки сваряться через тебе? Скажімо, один з них є Свідком Єгови, а інший — ні. Це може виклика́ти суперечки, особливо тоді, коли ти вирішиш служити Богові (Матвія 10:34—37). Завжди обстоюй своє рішення «з лагідністю та глибокою повагою». Завдяки цьому ти можеш допомогти невіруючому батькові (чи матері) пізнати правду (1 Петра 3:15).

Будь безстороннім. Що робити, коли батьки тягнуть тебе кожен на свій бік? Намагайся бути безстороннім. Ввічливо скажи їм: «Мамо, тато, я вас дуже люблю. Але, прошу, не втягуйте мене в суперечку. Вирішіть цю справу між собою».

Говори про свої почуття. Розкажи батькам, як на тебе впливають їхні сварки. Вибери момент, коли вони будуть більш схильні вислухати тебе. З повагою в голосі скажи, як тебе пригнічують, роздратовують і навіть лякають їхні колотнечі (Приповістей 15:23; Колосян 4:6).

Чого не варто робити

Не будь сімейним психологом. Ти ще молодий і не маєш стільки досвіду, щоб залагоджувати суперечки батьків. Розгляньмо приклад: ти летиш у літаку і чуєш, як перший і другий пілот сваряться між собою. Тебе це непокоїть. Але чи було б розсудливо з твого боку давати їм поради, як керувати літаком, або навіть самому сідати за штурвал?

Так само, якщо ти намагатимешся братись за сімейний «штурвал» і вирішувати батьківські негаразди, буде тільки гірше. Біблія каже: «Зухвалий розпалює суперечки, а той, хто радиться,— мудрий» (Приповістей 13:10, НС). Батьки зможуть ліпше вирішити проблему, якщо обговорять її між собою віч-на-віч (Приповістей 25:9).

Не втручайся. Коли сваряться двоє, то це вже забагато шуму. Нащо додавати ще один голос? І хоч може кортіти вставити своє слово, пам’ятай: обов’язок вирішувати розбіжності між собою лежить на батьках, а не на тобі. Слухайся біблійної поради не втручатися в чужі справи, зокрема в особисті справи батьків (1 Петра 4:15).

Не налаштовуй батьків одне проти одного. Деякі молоді хитро провокують незгоду між батьками. Коли мама каже «ні», вони біжать до тата, щоб випросити в нього «так». Безперечно, так діти можуть доп’ясти свого, але це тільки сприяє напруженню вдома.

Не дозволяй, щоб їхня поведінка впливала на твою. Юнак Петро не поводився як християнин, бо мстився батькові, котрий грубіянив і скандалив. «Зі злості я хотів допекти йому,— пригадує Петро,— за те, що він знущався над мамою, наді мною і над сестрою». Але невдовзі Петро відчув на собі погані наслідки такого ставлення до батька. Отже, якщо діяти в нервах, проблем удома лише більшає (Галатів 6:7).

Запиши, над якими порадами з цього розділу тобі найбільше треба працювати. ․․․․․

Ти не в змозі припинити сварки між батьками. Проте пам’ятай, що Єгова допоможе тобі долати тривоги, пов’язані із ситуацією вдома (Филип’ян 4:6, 7; 1 Петра 5:7).

Намагайся застосовувати згадані тут поради. Може, з часом батьки зрозуміють, що їм треба серйозно працювати над своїми стосунками, і перестануть сваритися.

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Нехай ваше слово завжди буде люб’язне” (Колосян 4:6).

ПОРАДА

Якщо батьки часто і сильно сваряться, то з повагою порадь їм звернутися до когось по допомогу.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Суперечки бувають навіть між людьми, які кохають одне одного.

ПЛАН ДІЙ!

Коли батьки почнуть сваритися, я буду... ․․․․․

Якщо тато чи мама тягне мене на свій бік, я скажу: ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому деякі батьки сваряться?

● Чому ти не винен у тому, що батьки сваряться?

● Чого можна навчитися з поведінки батьків?

[Вставка на сторінці 201]

“Батьки недосконалі і, подібно до мене, стикаються з різними труднощами, тому я ставлюсь до їхніх сварок з розумінням” (Кароліна).

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 206, 207]

Що, коли батьки вже не живуть разом?

Твої батьки вирішили розійтись і через це тобі дуже боляче. Як бути? Ось кілька порад.

● Уникай марних сподівань. Перше, що тобі може спадати на думку,— це помирити батьків. Аня пригадує: «Після того як батьки розійшлися, вони й далі гуляли з нами. Тоді ми з сестрою перешіптувались: “Побігли, залишим їх самих”. Але нічого не виходило. Батьки так і не помирились».

У Приповістей 13:12 сказано: «Задовга надія — недуга для серця». Щоб уникнути душевного болю, пам’ятай: ти не в змозі вплинути на рішення батьків. Вони розійшлися не через тебе, і тобі не під силу врятувати розірваний шлюб (Приповістей 26:17).

● Не озлоблюйся. Якщо ти затаюєш гнів та ненависть до батьків, то цим завдаєш собі глибоких ран. Том пригадує, що відчував, коли мав 12 років: «Я по-справжньому розізлився на батька. Не хочу назвати це ненавистю, але то була страшенна неприязнь. Який же він батько, якщо нас покинув!»

Коли доходить до нарізного проживання чи розлучення, вина не обов’язково лежить лише на татові чи мамі. Батьки не завжди пояснюють дітям причину свого рішення. Інколи вони самі до кінця не розуміють, чому так сталося. Отже, не знаєш усіх фактів — не спіши засуджувати (Приповістей 18:13). Зрозуміло, ти можеш дуже розгніватись, а час від часу навіть відчувати пригнічення. Але коли постійно підживлювати ці почуття, зрештою вони тебе зіпсують. Недарма Біблія каже: «Залиш гнів і покинь лютість» (Псалом 37:8, НС).

● Будь реалістом. Дехто з молодих впадає в іншу крайність — вони ідеалізують батька чи маму. Наприклад, батько одного юнака був алкоголіком і бабієм. Він кілька разів ішов з дому і зрештою розлучився з дружиною. Проте цей юнак пригадує, що він чомусь обожнював свого тата.

Таке захоплення кимось із батьків не рідкість. В одній країні майже 90 відсотків дітей, чиї батьки розлучені, живуть з мамою та час від часу бачаться з татом. Про таких дітей насправді дбають матері: піклуються про щоденні потреби і займаються вихованням. І хоча мами отримують аліменти, матеріально вони живуть гірше, ніж до розлучення. Натомість чоловікам ведеться ліпше. Тож, коли такий батько бачиться з дитиною, вона отримує подарунки і приємно проводить з ним час. А життя з мамою — це рахувати кожну копійку і постійно слухати повчання. На превеликий жаль, деякі хлопці та дівчата навіть пішли жити до заможнішого і поблажливішого батька, який не служить правдивому Богові (Приповістей 19:4).

Якщо перед тобою постає така спокуса, подумай про те, що найважливіше у твоєму житті. Пам’ятай: ти потребуєш проводу в питаннях моралі й виховання, бо власне це формує твою особистість і готує до повноцінного життя (Приповістей 4:13).

[Ілюстрація на сторінках 202, 203]

Радити батькам, як припинити незгоди,— це те саме, що вказувати пілотам, як керувати літаком

РОЗДІЛ 25

Як бути щасливим у неповній сім’ї?

«У хлопців і дівчат з обома батьками своя кімната і новий одяг. А я не маю власної кімнати. Мама рідко купує для мене те, що мені подобається. Вона каже, що з грішми сутужно. Мама ходить на роботу, а я займаюся хатніми справами і почуваюсь як прибиральниця. У мене немає нормального дитинства» (Сніжана, 13 років).

ВСІ погодяться з тим, що для дітей найліпше, коли в домі є і тато, і мама. Такі діти мають більше уваги, захисту й підтримки. «Двом ліпше, ніж одному, бо за свою тяжку працю вони отримують добру нагороду» (Екклезіяста 4:9, НС).

Нині в багатьох країнах родина з двома батьками — це рідкість. Приміром, у США більше як половина дітей до 18 років уже знає, що таке жити в неповній сім’ї.

Немало молодих людей соромляться того, що живуть тільки з матір’ю чи батьком. Декого гнітять проблеми і труднощі, з якими стикаються такі сім’ї. Може, і ти живеш в неповній сім’ї? Напиши, яка проблема тобі найбільше дошкуляє.

․․․․․

Але чи правда те, що через брак родинного тепла й любові все твоє життя буде нещасливим? Зовсім ні. Багато залежить від тебе самого. У Приповістей 15:15 (НС) читаємо: «Для того, хто страждає, усі дні неприємні, а кому добре на серці, той весь час бенкетує». З цих слів видно, що на емоційний стан людини часто впливає її ставлення до тих чи інших обставин. Як попри все мати спокій у серці?

Не піддавайся негативним почуттям

Передусім не дозволь, аби тебе пригнічували ущипливі зауваження інших. Скажімо, деяким учителям бракує тактовності у ставленні до учнів з неповних родин. Будь-яку помилку такого учня вони приписують нестачі доброго виховання вдома. Але подумай: «Чи такі люди справді знають мене і мою сім’ю? Чи вони просто бездумно повторюють те, що інші кажуть про неповні сім’ї?»

Цікаво, що в Біблії вислів «хлопець, який залишився без батька» (часто перекладається словом «сирота») вживається десятки разів, і жодного разу — зі зневажливим відтінком. Майже в кожній згадці про сироту Єгова показує, як ніжно він турбується про дітей, котрі не мають когось із батьківa.

Декотрі люди, керуючись добрими спонуками і боячись вразити твої почуття, стараються при тобі не вживати таких слів, як «батько», «шлюб», «розлучення» або «смерть». Чи така запобігливість тобі неприємна? Тоді ввічливо скажи, що це зайве. Борис, якому 14 років, не знає свого батька. Хлопець каже, що, коли в розмові з ним дехто уникає певних слів, він спеціально вживає ці слова. «Так я показую, що не стидаюсь говорити на цю тему»,— пояснює Борис.

Не кажи: «А якби...»

Немає нічого дивного, коли після розлучення батьків або смерті когось із них ти відчуваєш глибокий смуток. А втім, треба змиритися з новими обставинами. Біблія радить: «Не кажи: “Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?”» (Екклезіяста 7:10). Батьки 13-літньої Софії розлучились, коли їй було 10 років. Вона говорить: «Не зациклюйтесь, постійно думаючи: “А якби вони не розлучились, то...”. Не вважайте, ніби всі ваші проблеми виникли через те, що ви живете без тата чи мами. Не заздріть дітям, які мають обох батьків». Слушно сказано. Адже навіть в «ідеальних» сім’ях проблем не бракує.

Уяви собі групу веслярів у човні. Найліпше, коли всі на місці. Але коли бракує хоча б одного весляра, іншим гребти вже важче. Чи це значить, що човен ніколи не допливе до мети? Певно, що допливе. Просто веслярам треба і далі дружно працювати. Те саме можна сказати про сім’ю.

Роби все, що в твоїх силах

Як допомагати сім’ї долати матеріальні труднощі? Ось кілька порад.

Вчись бути ощадливим. У неповних сім’ях одна з найбільших турбот — заробляння грошей. Як полегшити тягар мами (чи батька)? Згаданий раніше Борис каже: «Однокласники вимагають, щоб батьки купували їм наймодніший прикид. Без нього вони не хочуть іти до школи. У мене такого одягу нема, зате я одягаюсь чисто й охайно і дбаю про свої речі. Мама робить усе, що може, тому я стараюсь не обтяжувати її зайвими витратами». Постарайся наслідувати приклад апостола Павла, який сказав: «Навчився я бути задоволеним із того, що маю... Я привчився до всього й у всім» (Филип’ян 4:11, 12, Огієнко).

Інший спосіб заощадити — нічого не марнувати (Івана 6:12). Ось що каже Ростик: «Вдома я стараюсь нічого не зіпсувати, бо ремонт чи заміна дорого коштує. А ще стежу, щоб ніде даремно не горіло світло і була вимкнена апаратура. Так ми економимо гроші».

Виявляй ініціативу. Чимало одиноких батьків не спішать завантажувати дітей домашніми обов’язками. Наприклад, матір може думати: «Дитина росте без батька, то нехай має більше радості від дитинства. Не хочу її обтяжувати хатніми справами».

Те, що мама тебе жаліє, не означає, що їй можна сісти на голову. Цим ти лише додаси їй проблем. Натомість виявляй ініціативу і пропонуй свою допомогу. Ось що про це каже Борис: «Мама працює в лікарні, тому її робочий одяг має бути випрасуваним. І я це роблю». А хіба прасувати — чоловіча справа? Борис пояснює: «Дехто так вважає, та я не соромлюсь, адже хочу допомагати мамі».

Будь вдячним. Окрім практичної допомоги, ти можеш дуже підбадьорити маму чи тата простим виявом вдячності. Одна мама написала: «Часто, коли я приходжу з роботи пригнічена або роздратована, то бачу, що дочка вже накрила стіл та порається на кухні. А син підходить і обнімає мене». Як усе це на неї впливає? «Мені відразу стає легше».

Запиши, над якою з цих трьох порад тобі треба працювати. ․․․․․

Життя в неповній сім’ї дає тобі нагоду розвинути такі риси, як співчуття, безкорисливість і надійність. Ісус сказав: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). Ти відчуєш справжню радість, якщо саможертовно допомагатимеш мамі чи татові.

Звичайно, час від часу в тебе може з’являтися думка: «Добре було б, якби я мав обох батьків». Але й за теперішніх обставин ти можеш бути задоволений життям. Дівчина, яку звуть Ніна, пригадує: «Після смерті тата хтось сказав, що відтепер моє життя в моїх руках. Я надовго запам’ятала ці слова і зрозуміла, що не мушу ставати жертвою своїх обставин». Думай так само, як Ніна. Щастя залежить не від ситуації в житті, а від того, як ти ставишся до неї і яких зусиль докладаєш.

ЦЯ ТЕМА ТАКОЖ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ В ТОМІ 1, РОЗДІЛІ 4

[Примітка]

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Дбайте не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших” (Филип’ян 2:4).

ПОРАДА

Коли бачиш, що в тебе забагато обов’язків, тактовно запропонуй мамі чи татові...

● скласти список хатніх обов’язків для кожного члена сім’ї;

● якщо необхідно, поділитися обов’язками з іншими в домі.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Діти, які мають удома багато обов’язків, дорослішають швидше, ніж ті, котрі мають обох батьків і менше обов’язків.

ПЛАН ДІЙ!

Щоб долати негативні почуття, я буду... ․․․․․

Якщо знайомі надто бояться зранити мої почуття, я скажу: ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити мамі (або татові): ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Чому дехто упереджений до дітей з неповних родин?

● Чому мама (тато) може неохоче залучати тебе до виконання хатніх справ?

● Як виявляти свою вдячність мамі (татові)?

[Вставка на сторінці 211]

“Після розлучення батьків ми з мамою частіше розмовляли і дуже зблизились” (Мелані).

[Ілюстрація на сторінках 210, 211]

Коли в човні бракує одного весляра, іншим трохи важче веслувати, але, разом докладаючи зусиль, вони таки допливуть до мети. Те саме можна сказати і про неповну родину

ЧАСТИНА 6

Мій щоденник. Батьки

Що тобі найважче дається у стосунках з батьками і чому?

․․․․․

Які поради з цієї частини книжки допоможуть тобі долати цю проблему?

․․․․․