Розділ 36

Чи не забагато я дивлюся телевізор?

ЧИМАЛО людей, як молодих, так і старих, не можуть жити без телевізора. Результати досліджень виявляють, що американський підліток до 18 років свого життя в середньому дивиться телевізор протягом 15 000 годин! Те, що це дійсно залежність, стає очевидним тоді, коли завзяті телемани намагаються проводити біля телевізора менше часу.

«Телевізор притягує мене, мов магніт. Коли він працює, я не можу його не дивитись. Мені не вистачає сили волі вимкнути його... Коли я простягаю руку, щоб натиснути на кнопку, то не можу цього зробити. Тому годинами сиджу перед його екраном». Думаєш, це слова незрілого підлітка? Зовсім ні, це говорить викладач англійської мови в коледжі! Але серед підлітків теж є телемани. Ось що розповіли ті, хто погодився взяти участь в експерименті «Тиждень без телевізора»:

«Мені було дуже погано... Здавалось, що збожеволію» (12-річна Сузан).

«Думаю, я не зможу позбутися цієї звички. Я надто сильно люблю дивитися телевізор» (13-річна Лінда).

«Це було нестерпно. Мені постійно кортіло його ввімкнути. Найважче було ввечері, між восьмою і десятою» (11-річний Луїс).

Не дивно, що, як тільки закінчився цей експеримент, більшість підлітків, котрі брали в ньому участь, стрімголов кинулись до телевізора. Але в цьому немає нічого смішного, адже залежність від телевізора приносить із собою безліч проблем. Розгляньмо лише декотрі з них.

Зниження успішності. Державний інститут психіатрії (США) повідомляє, що у школярів, які проводять перед телевізором надто багато часу, «знижується успішність, зокрема з читання». Автор книги «Неписьменна письменність» (англ.) каже: «Під впливом телебачення у дитини складається враження, що навчання повинне проходити в легкій, розважальній формі і не вимагати особливих зусиль». Отже, для школярів, які дуже багато часу дивляться телевізор, навчання нерідко перетворюється у справжню муку.

Втрачається звичка читати. Коли ти востаннє прочитав книжку від початку до кінця? Представник Західнонімецької асоціації книготорговців скаржився: «Ми перетворилися на народ, який, прийшовши після роботи додому, засинає перед телевізором. Читаємо ми дедалі менше». А в повідомленні з Австралії говориться: «У австралійських підлітків на одну годину читання припадає в середньому сім годин перегляду телепередач».

Загроза сімейному життю. Одна християнка написала: «Через те, що моя сім’я проводила багато часу біля телевізора... я почувалась дуже самотньою і відокремленою від усіх. Здавалося, що [моя] сім’я складається з абсолютно чужих людей». Чи ти також помітив, що через телевізор проводиш з сім’єю менше часу?

Лінощі. Дехто вважає, що через пасивний перегляд телепередач «у підлітка може скластися враження, що всі [його] потреби будуть задовольнятися без жодних зусиль з його боку, і тому в нього розвивається пасивне ставлення до життя».

Згубний вплив. Деякі канали кабельного телебачення часто показують порнографію. Крім того, у звичайних телепрограмах нерідко можна побачити автомобільні аварії, вибухи, вбивства, стрілянину та прийоми карате. Згідно з одним дослідженням, американський підліток до 14-літнього віку стане свідком 18 000 убивств, показаних по телебаченню, не кажучи вже про бійки та акти вандалізму.

Англійський дослідник Вільям Белсон виявив, що хлопці, які люблять дивитися телепередачі насильницького змісту, «стають жорстокішими». Також він помітив, що насилля, яке показують по телевізору, може перетворити підлітка в «хулігана і грубіяна, який пише на стінах і б’є вікна, а в іграх та спорті поводиться агресивно». Ти можеш думати, що на тебе такі передачі не вплинуть, але, згідно з вивченням Белсона, перегляд подібних передач не «змінив свідомого ставлення [тих] хлопців до» насилля, а, ймовірно, зруйнував психологічний бар’єр, який раніше стримував їх від насильницької поведінки.

Але найголовніше те, як перегляд насильницьких телепередач вплине на твої стосунки з Богом, який ‘ненавидить того, хто любить насилля’ (Псалом 11:5).

Як навчитись контролювати звичку дивитись телевізор?

Це не означає, що телебачення саме по собі є злом. Письменник Ванс Пакард говорить: «Багато передач американського телебачення заслуговують похвали... Нерідко у денному ефірі показують чудово зняті фільми про життя найрізноманітніших тварин, як-от: кажанів, бобрів, бізонів і навіть риб-скалозубів. По центральному телебаченню демонструються чудові балетні та оперні постановки і транслюються концерти камерної музики. Завдяки телебаченню можна дізнатися про важливі події, які відбуваються у світі... Іноді показують цікаві художні фільми».

А втім, коли доброго надто багато, це може навіть зашкодити. (Порівняй Приповістей 25:27). І якщо ти бачиш, що не можеш вимкнути телевізор, коли йде передача, яка може негативно позначитися на твоїй духовності, пригадай слова апостола Павла: «Мною ніщо володіти не повинно» (1 Коринтян 6:12). Як же позбутись залежності від телевізора і навчитись контролювати звичку дивитись його?

Письменниця Лінда Нільсен зазначає: «Щоб розвинути самовладання, спочатку треба навчитися ставити перед собою цілі». Перш за все проаналізуй свої звички. Упродовж тижня записуй все, що дивишся, і скільки часу проводиш кожного дня біля телевізора. Чи ти вмикаєш його відразу, як тільки переступиш поріг? А коли ти його вимикаєш? Скільки програм щотижня ти не можеш пропустити? Результати можуть тебе шокувати.

Тепер проаналізуй, які передачі ти дивишся. Біблія запитує: «Чи ж не вухо слова розбирає?» (Йова 12:11). Тож добре подумай (а також порадься з батьками) і виріши, які передачі дійсно варто дивитися. Дехто наперед вибирає передачі, які хотів би подивитися, і вмикає телевізор для перегляду лише тих передач! Інші вирішують взагалі не дивитися телевізор у дні занять у школі або ж дивитися не більше години в день.

А що, коли для тебе навіть вимкнений телевізор — надто сильна спокуса? Ось як одна сім’я вирішила цю проблему: «Ми віднесли телевізор у підвальне приміщення будинку, щоб він рідше потрапляв нам на очі... Тепер, коли ми заходимо додому, в нас немає спокуси відразу ввімкнути його, оскільки він стоїть внизу. Аби щось подивитися, потрібно спеціально спускатись туди». Також можна поставити телевізор у шафу або вимкнути його з розетки.

Цікаво, що хоча молоді люди, які брали участь у експерименті «Тиждень без телевізора», відчули симптоми абстиненції, вони все-таки знайшли телевізору заміну. Одна дівчина пригадує: «Я почала більше розмовляти з мамою. Як виявилося, з нею дуже цікаво спілкуватися, адже тепер я приділяла їй увагу, яку раніше цілковито присвячувала телевізору». Інша дівчина у вільний час вчилася куховарити. Хлопець, на ім’я Джейсон, зрозумів, що піти у парк, почитати, сходити на рибаку або на пляж, не менш цікаво, ніж дивитися телевізор.

З розповіді Вадима (дивись інформацію в рамці «Я не міг жити без телевізора») видно, що існує ще один спосіб контролювати звичку дивитися телевізор — мати «багато роботи у ділі Господньому» (1 Коринтян 15:58, НС). Ти переконаєшся, що зможеш побороти свою згубну звичку, коли будеш наближатися до Бога, вивчатимеш Біблію за допомогою цікавих посібників і братимеш участь «в ділі Господньому» (Якова 4:8). Безумовно, обмеживши час, який проводиш перед телевізором, ти пропускатимеш деякі улюблені програми. Але подумай, навіщо тобі рабськи просиджувати перед телевізором, дивлячись усе підряд? (Дивись 1 Коринтян 7:29, 31). Дисциплінуй себе, як апостол Павло, котрий сказав: «Вмертвляю й неволю я тіло своє» (1 Коринтян 9:27). Хіба це не ліпше, ніж стати рабом телевізора?

Запитання для обговорення

◻ Чому можна сказати, що деякі підлітки потрапили у залежність від телевізора?

◻ Які негативні наслідки надмірного перегляду телепередач?

◻ Як можна навчитись контролювати звичку дивитись телевізор?

◻ Чим можна зайнятися, замість того щоб дивитися телевізор?

[Вставка на сторінці 295]

«Мені було дуже погано... Здавалось, що збожеволію» (12-річна Сузан, яка брала участь в експерименті «Тиждень без теле- візора»).

[Рамка на сторінках 292, 293]

«Я не міг жити без телевізора» (інтерв’ю).

Кореспондент. Скільки тобі було років, коли ти потрапив у залежність від телевізора?

Вадим. Приблизно десять. Як тільки я приходив зі школи, відразу вмикав телевізор. Спочатку дивився мультики та дитячі програми. Потім, коли починалися новини... я йшов на кухню чогось поїсти. Після цього повертався до телевізора і дивився доти, доки в мене не злипалися очі.

Кореспондент. А коли ж ти проводив час з друзями?

Вадим. Моїм другом був телевізор.

Кореспондент. Виходить, у тебе ніколи не було часу на ігри та спорт?

Вадим (сміється). Та який з мене спортсмен. Я ніколи не займався спортом, бо весь час сидів перед телевізором. Я дуже погано граю в баскетбол. Через це на уроках фізкультури мене в останню чергу вибирали в команду. Хотілося б, звичайно, бути у ліпшій формі — не для того, щоб вихвалятися цим, а щоб більше подобатися самому собі.

Кореспондент. А як ти вчився?

Вадим. У середніх класах я ще міг давати собі раду. Пізно лягав спати і робив домашні завдання в останню хвилину. А в старших класах стало набагато важче, бо я зовсім не звик учитися.

Кореспондент. Чи позначилась якимсь чином залежність від телевізора на твоєму характері?

Вадим. Так. Іноді, перебуваючи серед людей, я раптом помічаю, що взагалі не беру участі у розмові, а просто спостерігаю за іншими, ніби дивлюсь по телевізору якесь ток-шоу. Мені б хотілося вміти ліпше спілкуватися з людьми.

Кореспондент. Тепер з тобою легко спілкуватися. Очевидно, ти позбувся своєї залежності.

Вадим. У старших класах я почав боротися із цієї залежністю... Тоді я вже спілкувався з молодими Свідками і зробив духовний поступ.

Кореспондент. І як же це вплинуло на твою звичку дивитися телевізор?

Вадим. Коли я почав цінувати духовні речі, то усвідомив, що багато передач, які дивився, були не для християн. Крім того, я зрозумів, що треба приділяти більше часу дослідженню Біблії та підготовці до християнських зібрань. А це означало, що потрібно майже повністю відмовитися від телевізора. Повірте, це було досить нелегко. Наприклад, мені дуже подобалося щосуботи дивитись зранку мультики. Але якось один брат зі збору запросив мене піти в суботу зранку в служіння від дому до дому. Так я перестав дивитися телевізор в суботу зранку. Зрештою я навчився обмежувати час, який проводив перед телевізором.

Кореспондент. Чи у тебе все гаразд тепер?

Вадим. Ну, навіть тепер ця проблема не зникла повністю. Коли працює телевізор, я не можу займатись нічим іншим. Тому я намагаюсь вмикати його якомога рідше. Чесно кажучи, кілька місяців тому мій телевізор поламався, а я досі не віддав його в ремонт.

[Ілюстрація на сторінці 291]

Дехто потрапив у залежність від телевізора.

[Ілюстрація на сторінці 294]

Якщо телевізор стоїть там, де його незручно дивитися, існує менша спокуса увімкнути його.