Допомога не забарилась

Свідки з Кігалі, столиці Руанди, знайшли нас у полудень, п’ятницю 18 січня. Починає діяти комітет з надання допомоги, до якого залучені брати з Ґоми й Гісеньї. Найперше треба розмістити Свідків-біженців у шістьох найближчих Залах Царства. Це було зроблено того самого дня. На узбіччі дороги помістили знак двома мовами, суахілі і французькою, який вказував шлях до місцевого Залу Царства, де біженці можуть отримати допомогу та знайти потіху. Також цього дня до Залів Царства, де розмістилися Свідки, надійшло три тонни речей першої необхідності. У суботу, наступного дня, з Кігалі приїхала вантажівка з продуктами, ковдрами, плівкою, милом і ліками.

Серед тих, хто втратив усе і залишився без даху над головою, було 180 сімей Свідків. Комітет з надання допомоги вживає заходів, щоб забезпечити коло 5000 чоловіків, жінок і дітей щоденною порцією їжі. З брезенту, пожертвуваного Свідками Єгови з Бельгії, Франції і Швейцарії, зроблять тимчасовий притулок для тих, хто втратив житло, а також місце зустрічей для зборів, Зали Царства яких дуже пошкоджено чи зруйновано. Деякі бездомні родини перебуватимуть зі Свідками, чиї доми вціліли, іншим нададуть житло у тимчасових притулках.

У п’ятницю, 25 січня, через десять днів після тієї жахливої ночі, 1846 чоловік прийшли на зібрання, яке проводилось на шкільному подвір’ї у Ґомі, щоб послухати підбадьорення зі Святого Письма. Брати висловлювали велику вдячність за потіху і практичну допомогу, яку надав Єгова через свою організацію. Ми, гості, глибоко зворушені мужністю і міцною вірою, яку виявили брати, незважаючи на свої жахливі обставини. Наскільки ж приємно у такі тяжкі хвилини бути частиною братерства, об’єднаного у поклонінні правдивому Богові Єгові,— Джерелу вічної потіхи! (Псалом 133:1; 2 Коринтян 1:3—7).