Приїзд перших місіонерів і заснування філіалу

Як ми побачили, неодноразові спроби послати представників Свідків Єгови до Конго були безуспішними. Однак зміна політичної ситуації уможливила приїзд брата Ернеста Хойсе Молодшого.

Брат Хойсе був високим бельгійцем міцної статури з чорним хвилястим волоссям. Цей мужній чоловік розумів, що життя в Конго не буде легким ні для нього, ні для його дружини Ейлен, ні для 11-річної дочки Даніелл. А втім, досвід минулих років чудово підготував Ернеста до того, що чекало попереду. У 1947 році цей брат розпочав служіння в Бетелі у місті Брюсселі. Через рік він одружився і разом з дружиною почав служити піонером. Згодом йому доручили відвідувати юристів і посадових осіб зі спеціальною брошурою, в якій пояснювалась різниця між Кітавала і Свідками Єгови. Пізніше він служив районним наглядачем.

Ернест кілька разів намагався отримати документи, необхідні для в’їзду в Конго. Він навіть звернувся з особистим проханням до короля Бельгії. Проте йому відмовили. Більше того, ім’я Ернеста внесли у список осіб, «небажаних» у Конго.

Все ж Ернест не здавався. Він поїхав в Африку і спробував потрапити до Конго з сусідніх країн, але й ці зусилля були марними. Зрештою він отримав візу на в’їзд до Браззавіля, столиці Республіки Конго. Звідти через річку він переправився поромом до Леопольдвіля. Приїзд Ернеста викликав жваву дискусію серед представників прикордонної служби. Декотрі вважали, що ліпше не давати візи тому, чиє ім’я міститься у списку небажаних осіб. Кінець кінцем один службовець, Сіріл Адула (пізніше він став прем’єр-міністром), сказав, що добре знає про намагання Ернеста потрапити в Конго. Цей чоловік пояснив, що коли Хойсе не подобався колоніальній владі, то він мусить бути другом Конго. Ернесту видали тимчасову візу, а згодом і дозвіл на постійне проживання. Отож, у травні 1961 року Свідки Єгови мали в Конго свого представника, який міг наглядати за працею підготовки учнів.

Ернест послав по Ейлен і Даніелл, й у вересні Даніелл вже відвідувала школу в Леопольдвілі. Філіал було засновано в столиці країни 8 червня 1962 року. Офіс і житлові приміщення розташовувались на третьому поверсі будинку, що на Авеню ван Ейтвелде (нині Авеню дю Марше). Оскільки місця там було небагато, літературу зберігали окремо на складі. Ця ситуація, хоч і не ідеальна, була найліпшим вирішенням, з огляду на поширену в країні проблему з житлом.

Брат Хойсе відразу взявся за роботу. Він позичив у філіалі в Браззавілі кінопроектор і показав зборам Леопольдвіля і декотрим урядовцям фільм «Щастя Товариства Нового Світу». Справжнім відкриттям для братів і зацікавлених осіб було те, що існує міжнародне братство Свідків і що всі вони живуть у мирі і щасті. Їх дуже вразив епізод, в якому темношкірий брат занурює у воду європейців. Фільм так сподобався меру Леопольдвіля, що він сказав: «Цю працю [Свідків Єгови] треба підтримувати з усіх сил». На перші чотири покази фільму прийшло 1294 особи.

Брати невимовно раділи, що після стількох років чекання хтось прибув, щоб їм допомогти. Раніше Свідки в Конго не знали жодного брата з Європи. Декотрі навіть сумнівалися в тому, чи ці брати існують, оскільки бельгійська влада запевняла, що в Бельгії немає Свідків Єгови. Конголезькі Свідки тішилися, що серед них був брат Хойсе.

[Ілюстрація на сторінці 185]

Ейлен, Ернест і Даніелл Хойсе в Кіншасі в 1960-х роках.