У 1957 році Вільям Лемп Чісенґа отримав призначення служити спеціальним піонером у гірській місцевості поблизу міста Мбея (Танзанія). «Туди я прибув у листопаді разом зі своєю дружиною Мері та двома дітьми. Першу ніч ми ночували на автовокзалі, бо всі готелі були переповнені. Хоча вночі було холодно і падав дощ, ми вірили, що Єгова подбає про нас. Зранку, залишивши сім’ю на вокзалі, я пішов шукати житло. Я навіть не знав куди йти, але прихопив із собою журнали “Вартова башта”. По дорозі я роздав кілька журналів, і ось біля пошти я зустрів чоловіка, якого звали Джонсон. Він запитав мене: “Звідки ви і куди йдете?” Я сказав йому, що приїхав проповідувати добру новину. Почувши, що я Свідок Єгови, він розповів, що походить зі Східної провінції Замбії, з міста Лундазі, і також є охрещеним Свідком, але неактивним. Ми домовились з ним, що я з сім’єю буду жити в його домі. З часом Джонсон і його дружина відновили свої духовні сили і допомогли нам вивчити мову суахілі. Згодом цей чоловік повернувся назад до Замбії і став активним проповідником доброї новини. Цей випадок навчив мене ніколи не сумніватися у здатності Єгови допомагати і ніколи не нехтувати можливостями допомагати іншим».

[Ілюстрація]

Вільям Лемп Чісенґа.