• Замбія
    Щорічник Свідків Єгови 2006

    • Заборона на літературу

      Особливо під час Другої світової війни урядові чиновники помилково вважали нейтральну позицію Свідків протистоянням державній політиці набору новобранців. У грудні 1940 року до списку заборонених публікацій включили всю літературу Свідків Єгови. Також була накладена заборона на ввіз нашої літератури. Навесні 1941 року уряд видав наказ, згідно з яким ті, хто володіє публікаціями Товариства «Вартова башта», мали здати їх, а то зазнають судового переслідування з можливим ув’язненням.

      Соломон Ліембела, який служив роз’їзним наглядачем, а згодом закінчив школу «Ґілеад», пригадує: «Ми ховали літературу у каное на річці Замбезі, прив’язували книжки під ліжками або навіть ховали їх у мішках з кукурудзяним борошном і пшоном».

      Ще один брат розповів: «Нам доводилося закопувати книжки. Але ми не ховали Верійську Біблію, оскільки вона не була забороненою. Ми втратили багато книжок — одні поїли терміти, інші вкрали злодії. Оскільки ми часто приходили в місця, де ховали літературу, то злодії думали, що ми закопали там якісь матеріальні цінності. Пригадую, як одного разу я пішов у буш, щоб повивчати, і побачив розкидані книжки. Ми зібрали їх і переховали в іншому місці».

      Левелін Філліпс сміливо написав на ім’я губернатора скаргу стосовно заборони публікацій. Брат Філліпс того року вже був ув’язнений за відмову йти в армію, а тепер його засудили ще на шість місяців. Один доброволець, який тимчасово служив на складі літератури в Лусаці, розповів: «До нас часто приходили представники карного розшуку, а брата Філліпса неодноразово викликали у поліцейське відділення». А втім, брату Філліпсу вдавалося підтримувати порядок у зборах і ревний дух серед братів. Як тільки з’являлися здібні брати, їх навчали і посилали у роз’їзне служіння. Завдяки цьому 1943 року було досягнуто найвищої кількості вісників — 3409.

      Чимраз більша свобода

      Після війни офіси Свідків Єгови у Великобританії та Південно-Африканській Республіці неодноразово подавали у Міністерство колоній в Лондоні прохання легалізувати наші публікації. Отримавши петицію, підписану понад 40 000 осіб, які висловилися на підтримку освітньої праці Свідків Єгови, уряд усунув декілька публікацій із списку забороненої літератури. Однак журнал «Вартова башта» далі залишався заборонений.