¹⁸ Після цього Навуходоносор призначив царем Юди іншого сина Йосії, Седекію. Він став останнім земним царем з Давидового роду. Його правління закінчилось у 607 році до н. е., коли вавилоняни зруйнували Єрусалим і храм (2 Цар. 24:17). Упродовж одинадцяти років правління Седекії соціально-політичні умови в Юді були дуже складними.

КІНЕЦЬ ПРАВЛІННЯ ЮДЕЙСЬКИХ ЦАРІВ

20. Чому Єремії було особливо важко служити пророком за днів Седекії? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 29).

²⁰ За днів Седекії пророку Єремії, напевно, було найважче виконувати своє доручення. Як і чимало його попередників, Седекія «робив... зло в Господніх очах» (Єрем. 52:1, 2). Юда перебувала під пануванням Вавилону, і Навуходоносор змусив Седекію присягнути в ім’я Єгови на вірність вавилонському цареві. Попри це Седекія згодом збунтувався. Вороги Єремії змушували пророка приєднатися до повстання (2 Хр. 36:13; Єзек. 17:12, 13).

21—23. а) Які ворогуючі табори утворилися в Юді в період правління Седекії? б) Чого довелось зазнати Єремії через те, що він залишався непохитним, і чому тобі варто подумати над його прикладом?

²¹ Очевидно, на самому початку правління Седекії до Єрусалима прибули посланці царів Едому, Моаву, Аммону, Тира й Сидона. Вони, мабуть, хотіли, щоб Седекія долучився до союзу держав, які об’єдналися проти Навуходоносора. Однак Єремія заклика́в царя підкоритися вавилонянам. Він навіть дав цим посланцям ярма, які символізували те, що їхні народи теж служитимуть Вавилону (Єрем. 27:1—3, 14)c. Люди відкидали звістку Єремії, а Ананія, який був лжепророком, робив його завдання ще важчим. Перед усім народом він заявив від імені Бога, що вавилонське ярмо буде зламане. Та Єгова передав через Єремію, що не мине й року, як цей самозванець помре. Так і сталося (Єрем. 28:1—3, 16, 17).

²² У Юді утворилися два ворогуючі табори: деякі мешканці погоджувалися підкоритись Вавилону, а інші заклика́ли народ до бунту. У 609 році до н. е. Седекія повстав, покладаючись на військову допомогу Єгипту. Єремії доводилося протистояти націоналістичній істерії прихильників повстання (Єрем. 52:3; Єзек. 17:15). Навуходоносор зі своїм військом повернувся до Юди, щоб придушити бунт. Він захопив усі міста цього краю і знову взяв в облогу Єрусалим. У цей надзвичайно складний час Єремія говорив Седекії і його підданим, що вавилоняни здобудуть Єрусалим. Причому ті, хто залишиться в місті, загинуть, а ті, хто здасться халдеям, уціліють. (Прочитай Єремії 21:8—10; 52:4).

²³ Князі Юди звинуватили Єремію у змові з вавилонянами. Коли пророк заперечив це, вони побили його і посадили у в’язницю (Єрем. 37:13—15). Але він все одно не пом’якшував звістки від Єгови. Тому князі намовляли царя стратити Єремію. Вони кинули пророка в яму, де він загруз у багні і міг загинути. Однак ефіоп Евед-Мелех, який служив у царському домі, врятував його (Єрем. 38:4—13). Сьогодні служителі Єгови теж часто потрапляють у небезпеку, коли, прислухаючись до свого сумління, відмовляються ставати на чиюсь сторону в політичних конфліктах. Без сумніву, приклад Єремії підтримає тебе в час випробувань і дасть сил знести їх.

24. Розкажи, що сталося 607 року до н. е.

²⁴ У 607 році до н. е. вавилоняни проломили мури Єрусалима і захопили місто. Храм Єгови був спалений, міські стіни вщент зруйновані, а юдейські вельможі вбиті. Седекія намагався втекти, але його схопили і привели до Навуходоносора. На очах у Седекії вбили його синів, потім його самого осліпили, закували в кайдани та повели до Вавилону (Єрем. 39:1—7).