Джоні Шаламберідзе та Павле Абдушелішвілі, які служили у віддалених територіях, були призначені допомагати збору в Телаві, що в Кахетії. До того збору належало 300 вісників, і в ньому не було жодного старійшини. Зібрання проходили в різних місцях, оскільки збір складався з 13 окремих груп.

Джоні та Павле одразу помітили, що́ стоїть на заваді духовному поступу тамтешніх вісників. Джоні розповідає: «Багато братів мали великі поля та виноградники. А в сільській місцевості прийнято допомагати один одному, тож брати чимало часу проводили з невіруючими сусідами» (1 Кор. 15:33).

Джоні і Павле запропонували вісникам просити допомоги в одновірців, а не в інших людей. Тоді вони будуть встигати з роботою на полі і взаємно підбадьорюватися (Еккл. 4:9, 10). Джоні пригадує: «Завдяки цьому узи братерської любові у зборі ставали щораз міцнішими». Через три роки Павле і Джоні поїхали з Кахетії, але там вже служило 5 місцевих старійшин і 12 служителів збору.