Можете уявити радість Антоніни, коли вона дізналась, що на заході Грузії проходять зібрання. Відтоді вона раз на місяць відвідувала їх, хоча це було за 300 кілометрів від її дому.

Спершу приїжджі брати проводили зібрання російською мовою. З часом на них стало регулярно приходити все більше і більше грузинів, тому зібрання почали проводити грузинською.