Хто ви: оптиміст чи песиміст?
«ТО БУЛИ найліпші й найгірші часи... весна надій і зима відчаю, попереду у нас було все й не було нічого». Розпочинаючи свій літературний шедевр, «Повість про двоє міст», Чарлз Діккенс майстерно зобразив, як неоднаково можуть вплинути ті ж самі події на думки, почуття та погляди різних людей.
Два міста, про які йде мова,— це Лондон і Париж під час бурхливого розвою Французької революції. Для пригноблених громадян Франції XVIII століття проголошена революцією декларація прав людини була дійсно «весною надій». Але для прихильників старого режиму, або політичної системи, що вже віджила своє, це була «зима відчаю», яка несла з собою смерть і розруху.
Оптимізм і песимізм. Усе залежало від того, на чиєму боці стояла людина. І сьогодні ситуація не змінилася.
Час для самоперевірки
Чи ви оптиміст по натурі? Чи ви бачите світлу сторону життя, завжди сподіваючись ліпшого? Чи, може, ви настроєні більш песимістично: майбутнє вимальовується у вас не в дуже яскравих фарбах, і, надіючись на ліпше, ви в той же час чекаєте гіршого?
Ось як шістдесят років тому американський письменник-романіст Джеймс Бренч Кебел підсумував дві несумісні філософії: «Оптиміст заявляє, що ліпшого світу просто не існує, а песиміст побоюється, що то таки правда». Коли вам здається, що його думка надто цинічна, розгляньте позитивні й негативні сторони лише трьох нижченаведених аспектів, які характеризують стан справ у сьогоднішньому світі. Проаналізуйте свою реакцію і запитайте себе: «Хто я? Оптиміст чи песиміст?»
Тривалий мир. Скільки гарячих точок на землі ви можете назвати? На думку одразу приходить Ірландія, колишня Югославія, Близький Схід, Бурунді, Руанда. Чи можна сподіватися, що колись сутички в цих та інших місцях припиняться й на всій землі запанує вічний мир? Чи світ прямує до миру?
Економічна стабільність. Країнам-членам Європейського союзу, які хочуть до 1999 року ввести спільну грошову одиницю, заважає інфляція та проблема з випозичанням грошей у людей. У багатьох американських та африканських країнах економіку підриває корупція, і життя через інфляцію стає там майже нестерпним. Крім того, людей і далі розділяють етнічні проблеми. Чи ми вже близько до світової економічної стабільності?
Безробіття. Під час державних виборів 1997 року британські церкви об’єдналися, щоб разом закликати усі політичні партії поставити повну зайнятість робочої сили на першому місці у своєму порядку денному. Але коли майже 30 процентів працездатних людей у світі безробітні або зайняті неповний робочий день, то чи можна сподіватися повної та стабільної зайнятості, особливо для молоді?
Як же легко нині стати песимістом! Однак для оптимізму є всі підстави. Запрошуємо вас розглянути, як можна розвинути оптимістичний світогляд сьогодні.
[Ілюстрація на сторінці 3]
Французька революція.
[Відомості про джерело]
З книжки Pictorial History of the World.