«Поклади свої чини на Господа»

«Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки [«задуми», Хом.] твої» (Приповістей 16:3). Зазвичай людина ретельно обмірковує свої задуми. У цьому їй допомагає серце. Усі ми хочемо, щоб наші задуми здійснювались. Покласти свої чини на Єгову — значить надіятись на нього, довіряти йому і коритись, тобто перекладати свої тягарі на нього. Псалмописьменник каже: «На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить» (Псалом 37:5).

Наші задуми будуть міцно поставлені, якщо їх узгоджувати з Божим Словом і мати добрі спонуки. Також необхідно просити в Єгови допомоги й підтримки та сумлінно застосовувати біблійні поради. Коли стикаємося з труднощами або випробуваннями, тоді тим більше треба «свого тягара» класти на Єгову. Адже «Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному» (Псалом 55:23).

«Розум людини обдумує путь її»

Людина була створена зі свободою волі і здатністю розрізняти добро та зло (Повторення Закону 30:19, 20). Наше символічне серце допомагає робити вибір та зосереджуватись на досягненні обраної мети. Соломон також писав, що людина відповідальна за свої рішення: «Розум людини обдумує путь її». А вже після цього «кроки її наставляє Господь» (Приповістей 16:9). Єгова може спрямовувати наші кроки. Отож, якщо ми шукаємо його керівництва, то «будуть поставлені міцно» наші думки.

Як ми вже згадували, наше серце лукаве та схильне виправдовувати погані вчинки. Скажімо, людина чинить гріх, а її серце шукає оправдання. Людина, яка не полишає грішної поведінки, міркує собі, що Бог є любов, він добрий, милосердний та вибачливий. Вона каже у своєму серці: «Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи» (Псалом 10:11). Однак неправильно, а навіть небезпечно зловживати Божим милосердям.