Прийнято вважати, що архіпелаг Самоа приблизно за десять століть до народження Христа першим заселив народ лапітаa. Це були сміливі землепрохідці та вправні мореплавці, які, очевидно, переселилися на острови Тихого океану з Південно-Східної Азії. На великих човнах, що складалися з двох паралельно з’єднаних між собою каное, ці полінезійці за допомогою вітрів і течій долали океаном такі великі відстані, про які до них ніхто й не мріяв. У південній частині Тихого океану вони відкрили невелику групу островів і назвали її Самоа.

За декілька століть їхні нащадки заселили Таїті (східна частина Тихого океану), Гаваї (північна частина океану), Нову Зеландію (південно-західна частина океану) і острів Пасхи (південний схід океану). Ці острови утворюють величезний умовний трикутник, який називають Полінезією, що означає «Багато островів», а жителів цих островів називають полінезійцями. Острови Самоа вважаються «колискою Полінезії».