Захворювання можуть вразити будь-яку ділянку серця. Однак найпоширенішою є підступна хвороба вінцевих артерій, що називається атеросклероз. Вона характеризується відкладанням на стінках артерій жироподібних речовин і подальшим розвитком атеросклеротичних бляшок. З часом бляшки розростаються, відбувається ущільнення стінок артерій і звуження їх просвіту, що призводить до недостатнього кровопостачання серця. Саме ця хвороба, хвороба вінцевих артерій, в основному призводить до більшості серцевих приступів.

Коли хворе серце потребує кисню більше, ніж отримує, то закупорка однієї або більше артерій прискорює приступ. Навіть в артеріях з менш звуженим просвітом можуть розпастися атеросклеротичні бляшки, що викличе утворення згустків крові (тромбів). Хворі артерії також уразливіші до спазмів. Згусток крові, утворюючись на місці спазму, виділяє хімічну речовину, котра ще більше звужує стінки артерії, і це викликає приступ.

За повідомленням «Гарвардського бюлетеня здоров’я» (англ.), десь лише половина людей з симптомами хвороби вінцевих артерій звертається за невідкладною медичною допомогою. Чому? «Зазвичай тому, що вони не усвідомлюють, на що вказують симптоми, або не вважають їх серйозними».

Джонa — Свідок Єгови, котрий мав серцевий приступ, застерігає: «Якщо ви відчуваєте, ніби щось негаразд, то не зволікайте звернутися за медичною допомогою через побоювання здатися панікером. Я мало не втратив життя через те, що діяв не достатньо швидко».

Що сталося

Джон пояснює: «Ще за півтора року до серцевого приступу лікар попереджав, що у мене високий рівень холестерину, а це є основним фактором ризику захворювання вінцевих артерій. Однак я не поставився до цього серйозно, оскільки вважав себе молодим (мені не було й 40) і здоровим. Я сильно шкодую, що не почав діяти тоді. У мене були й інші попереджувальні сигнали: задишка під час фізичних навантажень, біль, який я приписував розладу травлення, а також надзвичайна кволість протягом кількох місяців перед приступом. Усе це я вважав наслідком недосипання й перевантаження на роботі. За три дні до серцевого приступу в мене відбувся, як я думав, м’язовий спазм у районі грудної клітки. Це був малий приступ перед великим, котрий стався через три дні».