Світ після 1914 р.

Частина 8: Від 1970 до 1986 рр. Як світ розпадається, то нехай ваша надія міцніє

ЧИ ВИ турбуєтесь, розстроюєтесь, а навіть лякаєтесь через світові обставини? Якщо так, то потішайтесь словами Генрі Уодсуорта Лонгфелло, один з найбільш відомих поетів у Сполучених Штатах Америки в 19-му столітті. Він написав: „Чим ближче світання, то тим темніша ніч”.

Видавці журналу Пробудись! вірять, що ці слова стосуються до нашого світу після 1914 р. Грунтуючи своє переконання на дослідженні Біблії, вони вірять, що збільшаюча темрява ночі цього світу є ознакою на близьке світання нового веселого дня. Події після 1970 року посилюють їхнє переконання. Застановіться над доказом.

Відбираючи мир від землі

У 1970 р. на Філіппінських островах почалась партизанська війна; у 1976 році почалась ворожість між Південною Африкою а Анголею. Коротко після цього В’єтнам і Кампучія (Камбоджа) почали третю війну в Індокитаї до менше як 35 років. У 1980 р., ісламські нації — Іран і Ірак — почали між собою братовбивчу війну. Рік пізніше, у Нікарагуа бушувала партизанська війна. У 1982 р., Великобританія воювала з Аргентіною над Фолклендськими островами. Усього після 1970 р., воювалось більше як 50 війн.

Протягом 1970 рр., посилювалась ще інакша війна — тероризм. Нагадайте собі декотрих відомих осіб, які були вбиті терористами, або вбивцями: Іспанського прем’єра Луїса Карреро Бланко в 1973 р.; короля Фаїсала з Саудівської Аравії й президента Муджібура Рагмана з Бангладешу в 1975 р.; італійського політичного діяча Алдо Моро в 1978 р.; президента Південної Кореї Парка Чун Гі і Лорда Мавнтбаттена, двоюрідного брата королеви Англії, в 1979 р.; у 1981 р., єгипетського президента Анвара Садата; а в 1984 р., прем’єра-міністра Індії Індіра Ганді. Протягом тих самих років, відбулись неуспішні замахи на життя президентів США Джералда Форда і Роналда Рейгана, британського прем’єра-міністра Маргарету Тачера, і на папу Іоанна-Павла II.

Або подумайте про ті групи, які стали жертвами тероризму. У 1972 р., олімпійські ігри в Мюнхені, коли в насильній затримці згинуло 17 душ, включаючи 11 ізраїльських атлетів. Одинадцять міністрів ОПЕК, які зібрались у Відні, Австрії 1975 р., були більш щасливі; хоч їх затримали насильно, як заложників, то вони таки врятували своє життя. Американське страхіття почалось у 1979 р., коли 52 громадяни США стали заложниками в Ірані на більше як один рік. Вибух бомби в бірманському мавзолеї (велика надмогильна споруда) вбив 19 осіб у 1983 р., між якими було 16 відвідуючих урядових діячів з Південної Кореї. В 1985 р., джет літак Ейр Індія впав у Атлантичний океан недалеко Ірландського узбережжя й в аварії загинуло 329 осіб.

Це тільки частковий список. Наприклад, у Північній Ірландії й Лівані тероризм уже майже став способом життя. Популярна енциклопедія каже, що „викрадання літаків як дія політичного тероризму стала міжнародною проблемою в 1970 рр., і яка продовжувалась спочатку 1980 рр.”. Отже, хоч тероризм ще не недоторкнув вас особисто, то можливість, що він ще доторкне вас — через ваше національне походження або тому що ви будете в неправильному місці в неправильний час — зростає.

Беручи ці факти до уваги, то хто може заперечити, що ,мир був відібраний від землі’, так як було передречено в Об’явленні 6:4? Однак, це не скасовує ранішої обіцянки в Біблії де каже, що: „Аж до краю землі припиняє Він війни”. (Псалом 46:9) Чи обставини поліпшились після 1970 року?

Добиваються миру тоді як хапаються за меч

У 1970 р. президент Ніксон з США оголосив намір його уряду заступити „еру конфронтації” „єрою переговорів”. Гадали, що зменшене напруження між націями збільшить мирне співіснування. Великі сили погодились зібратись на переговори, щоб зменшити стратегічне озброєння (САЛТ), і у 1972 і 1979 рр. був частковий успіх. Напружена обстановка в Берліні зменшилась і споріднення поліпшилось між двома Німеччинами. В 1973 р., 35 країн зібрались на конференцію в справах безпеки й кооперації в Європі, яка то конференція відбулась у Хельсінкі. Надії підвищились.

Проте, прогрес не обмежувався тільки до Європи. Після двох десятиліть без контакту, Сполучені Штати Америки й Китайська Народна Республіка почали нормалізувати споріднення між собою. Ці переговори називались дипломатія Пінг-понг. Тимчасом, на мінливому Середньому Сході, переговорами через дипломатичного посередника підтримували мир. Зрештою, в березні 1979 р., після згоди в Кемп Дейвид (США), підписали мирний договір між Ізраїлем а Єгиптом.

Ці події, як також інші, ясно показують, що після 1970 р., світ добивався миру. Здається, оголошення ООН, що 1982 і 1986 рр., будуть міжнародні роки миру, підтвердило це. Звичайно, Той, хто „припиняє війни”, Якого Біблія згадує, не є людиною, але Богом. Однак, біблійне пророцтво передрікає, що перш ніж Бог покінчить з війною, то люди говоритимуть, „Мир і безпека!” — 1 Солунян 5:3.

Але, добиваючись миру одною рукою, то світ хапав, так би мовити, за меч другою. (Порівняйте з Об’явленням 6:4.) Світ ще ніколи в історії не озброювався так несамовито. Мері Калдор з дослідної секції наукової політики, в університеті Суссекс, каже, що „від 1971 до 1980 рр., міжнародна гонка озброєнь подвоїлась” — і то не тільки через великі сили. „Продалось ще більше зброї менш розвиненим країнам”, вона каже.

У минулих п’ятнадцятьох роках оборона стала такою важливою, що в одному недавньому році 77 націй призначили більше як 10 процентів цілого свого бюджету на військове озброєння й оборону. По суті, 20 націй, майже половина з яких знаходяться на неспокійному середньому сході, витратили більше як одну чверть свого бюджету на оборону. Це світ, який після 1945 року ніби то був мирний!

Не дивно, що один військовий службовець недавно сказав, що ми живемо в „ері насильного миру”. Тому то Організація Об’єднаних Націй з її 159 членами — якої членство збільшилось від 127 країн у 1970 році — при кінці 1985 року дуже старалась підтримувати міжнародний мир і безпеку. Великі надії, яких сподівались від цієї організації, не сповнились. Журналіст Річард Айвор каже, що одна причина на цю невдачу є те, що „вона ще не змінила серця й думки провідників країн, або їхніх людей”. Х’ю Карадон, колишній амбасадор Великобританії до ООН, висловив це більш стисло кажучи: „Основно, Організації Об’єднаних Націй нічого не бракує — за винятком її членів”.

Чи це подобається вам чи ні, то тепер за всякого часу економічні, релігійні, а також політичні розвитки в одній країні можуть заворушити реакції по цілому світі.

Економічні проблеми

Наприклад, чи ви пам’ятаєте, коли спочатку 1970 років, ОПЕК почав збільшувати ціну нафти від 4 долари за бочку на 35 доларів у 1981 році? З яким же наслідком? Ця „нафтова зброя”, каже Нова британська енциклопедія, „посилила знецінення в розвитих, індустріальних країнах і створила великі баланс-сплати труднощі в декотрих країнах Європи; також дуже розладнила економії менш розвинених країн”.

Економіст Р. Н. Гарднер перестерігає, що „існуюча система міжнародних економічних інституцій не діє і жодні з її членів у Організації Об’єднаних Націй не можуть сподіватись безпечного входу в 21 століття без перебудування основ теперішнього розпорядку”. Такі країни як Мексіка, Бразілія, і Нікарагуа вже майже збанкрутували. Нестійкість світової економічної системи матиме дуже серйозні наслідки в недалекій майбутності.

Релігія й політика

Протягом 1970 років декотрі релігійні особи почали втручуватись у політику. У Сполучених Штатах Америки маємо Джері Фалвела з його партією Моральна Більшість; в Ірані, Аятолу проголошуючи теократію; в Європі, католицьких і протестантських священиків, які з’єднувались у мирі й антиядерних маршах; в Південній Африці, антиапартеїда, англіканського єпископа Десмонда Туту, якому присудили нобелівську премію. Але ніхто не привабив такої уваги як польський папа Іоанн-Павло II, про якого заявляють, що начальники в Ватікані одного разу казали: „Навіть в його відправах служби Божої можна зауважувати політичні відтінки”.

Спочатку 1970 років один журналіст передсказав, що „з’єднання політики з релігією можливо набуватиме нової важливості в змінливих суспільних обставинах [у Сполучених Штатах Америки]”. І так дійсно сталось, але цей напрям не обмежувався тільки до якоїсь одної країни. „Слова ,релігія’ і ,політика’ з’єднувались у новинах протягом 1984 року по всіх частинах світу”, каже 1985 річник Британської енциклопедії. Але незгода між релігією а політикою зростає, так як цей річник признає: „Сутечки між урядовою а релігійною владою відбуваються по цілому світі”. Ця духовна неморальна інтрига між релігією а політикою незабаром закінчиться нещастям.— 18 розділ Об’явлення.

Проблеми зростають, однак є надія

„Події, які відбувались... у 1970 і 1980 рр.”, пише синдикований журналіст, Джорджі Анна Геєр, „потиху, але безжалісно, розколюють світ повільним розпаданням”. Крім тих причин вже згаданих на це розпадання, то чи ви можете пригадати собі ще інших? Забруднення? Зловживання наркотиками? Погане управління публічних начальників? Проблеми біженців? Голод? Такі нововіднайдені хвороби як Лідженерс, комплекс симптомів токсичного струсу, і найбільш страхаючої за всіх хвороба ЕЙДС?

У всіх цих подіях свідки Єгови бачать доказ, що темрява ночі цього світу погіршується, так як Біблія передрекла. Однак, більше як 3 мільйони свідків Єгови кругом світу — підвищення від 1 483 430 в 1970 р.— є зовсім життєрадісні. Це тому, що Хтось багато більший за поета Лонгфелло потішає нас надією, що „чим ближче світання, тим темніша ніч”. Сам Син Божий, Який, говорячи про погіршаючі обставини в передсказані останніх днів, сказав: „Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення”.— Луки 21:28.

Ніхто з нас не можемо змінити минулого, або зруйнувати нужденність та страждання, яких люди переживали в СВІТІ ПІСЛЯ 1914 РОКУ. Але ми можемо слухатись божественної мудрості й приготовитись для щасливої майбутності. Перший крок цього процесу є признати, що погіршуючі світові обставини є незаперечним доказом на те, що темрява ночі правління Сатани вже кінчається, і що повний день Божого заснованого Царства вже близько.

„Бо злому не буде майбутності”, перестерігав розумний цар Соломон. Однак, так як він сам сказав, „буде майбутність” для тих, які знайдуть мудрість. (Приповістей 24:​14, 20, Єрусалимський переклад, анг.) Також цікаво зауважити слова колишнього президента США Ліндона Б. Джонсона: „Вчорашній день не повернемо назад, але в завтрішньому можемо здобути успіху або загубити його”. „Завтра” — це вічна майбутність на райській землі під Божим Царством — якої ми особисто можемо „здобути або загубити”. Що ви будете вибирати?

[Рамка на сторінці 13]

Інші повідомлення, які явились у новинах

1980 р.— Вулкан на США горі Сент-Геленс вивергується

1981 р.— Перший політ США космічного корабля Колумбія

1983 р.— Журнал Таймс вибирає комп’ютер бути „людиною року”

  Землетрус у Мехіко вбиває тисячі людей

[Ілюстрації на сторінці 15]

Нехай скоре розпадання світової системи спонукає вас піднести вашу голову й радіти надією на краще життя в Новому Світі.