Розділ 8

Чи наука довела, що Біблія неправдива?

У 1613 році італійський учений Галілео Галілей опублікував працю за назвою «Листи про плями на Сонці». У ній вчений навів докази того, що Земля обертається навколо Сонця, а не Сонце навколо Землі. Це призвело до цілої низки подій, внаслідок чого Галілей, стягнувши на себе «сильну підозру в єресі», постав перед католицькою інквізицією. Зрештою його змусили зректися свого переконання. Чому уявлення про те, що Земля обертається навколо Сонця, вважалося єрессю? Тому що обвинувачі Галілея заявляли, що це суперечить Біблії.

1. (Разом зі вступом). а) Що сталося, коли Галілей висловив думку про те, що Земля обертається навколо Сонця? б) Що ми побачимо, порівнявши дані сучасної науки зі сказаним у Біблії, хоча ця книга і не є науковим посібником?

СЬОГОДНІ багато людей вірить, що Біблія не узгоджується з наукою, і при цьому дехто посилається на те, що сталося з Галілеєм. Але чи такий аргумент слушний? Відповідаючи на це запитання, треба пам’ятати, що Біблія — це книга, в якій містяться пророцтва, історичні факти, молитви, закони, поради і відомості про Бога. Вона не науковий посібник. І все ж, коли Біблія торкається наукових питань, вона абсолютно точна.

Наша планета Земля

2. Як Біблія описує положення Землі в просторі?

² Подумайте, наприклад, про те, що́ Біблія говорить про нашу Землю. У книзі Йова сказано: «[Бог] над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив» (Йова 26:7). Порівняйте ці слова зі словами Ісаї: «Він Той, Хто сидить понад кругом землі» (Ісаї 40:22). Переданий тут образ круглої планети, яка висить «на нічому» в «порожнечі», дуже нагадує зроблені космонавтами фотографії земної кулі, що немовби зависла у просторі.

3, 4. У чому полягає суть кругообігу води в природі і що про нього сказано в Біблії?

³ Подумайте також про дивовижний кругообіг води у природі. Ось як цей процес описано в «Енциклопедії Комптона»: «Вода... випаровується з поверхні океанів в атмосферу. (...) Атмосферні повітряні потоки, які постійно рухаються, несуть водяну пару на сушу. Коли повітря охолоджується, пара конденсується і перетворюється на краплі води. Найчастіше їх можна бачити у вигляді хмар. Нерідко маленькі краплі з’єднуються між собою й утворюють дощові краплі. Якщо в атмосфері достатньо холодно, замість дощових крапель утворюються сніжинки. В обох випадках вода, котра випарувалася з океану і подолала сотні, а то й тисячі кілометрів, випадає на земну поверхню. Там вона зливається в потоки або просочується в ґрунт і починає свою мандрівку назад до моря»¹.

⁴ Цей дивовижний процес, який уможливлює життя на суходолі, був просто і зрозуміло описаний у Біблії близько 3000 років тому: «Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки, вони повертаються, щоб знову плисти» (Екклезіяста 1:7).

5. Чому можна сказати, що слова псалмоспівця про формування гір напрочуд точно відповідають сучасним знанням?

⁵ Ще більш вражає те, як Біблія описує історію формування гір. В одному підручнику з геології розповідається: «Невпинний процес формування і руйнування гір триває з докембрійських часів аж досі. (...) Гори не лише повставали з дна зниклих морів, але й нерідко через тривалий час після свого утворення опинялися під водою, а потім знову піднімались»². Порівняйте цей опис з поетичними словами псалмоспівця: «Безоднями покрив її [Землю], як одежою, води стояли понад горами. Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них» (Псалом 104:6, 8, Кул.).

«На початку»

6. Які біблійні слова узгоджуються з сучасними науковими теоріями про виникнення Всесвіту?

⁶ У першому вірші Біблії сказано: «На початку Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1). У результаті спостережень учені дійшли висновку про те, що Всесвіт справді мав початок, тобто не існував вічно. Астроном Роберт Ястров, який дотримується агностичних переконань щодо релігії, написав: «Деталі різняться, але головні елементи астрономічної та біблійної оповіді про генезис збігаються: ланцюг подій, які ведуть до появи людини, почався раптово у чітко визначений момент, у спаласі світла й енергії»³.

7, 8. Що багато вчених змушені визнати стосовно походження Всесвіту, навіть якщо вони не визнають ролі Бога в його виникненні?

⁷ Чимало вчених вірять у те, що Всесвіт мав початок, але не погоджуються зі словами: «Бог створив». Однак деякі науковці тепер визнають, що важко не помічати доказів того, що за всім стоїть якийсь розум. Фріман Дайсон, професор фізики, каже: «Чим більше я досліджую Всесвіт і вивчаю особливості його будови, тим більше знаходжу доказів, що Всесвіт начебто якось знав, що ми з’явимося».

⁸ Дайсон визнає: «Я вчений, вихований на ідеях і термінології двадцятого, а не вісімнадцятого століття. Тому я не стверджую, що будова Всесвіту є доказом існування Бога. Я стверджую лише те, що будова Всесвіту узгоджується з гіпотезою про важливу роль розуму в його функціонуванні»⁴. Слова цього вченого, безумовно, відображають нинішні скептичні погляди. Але якщо відкинути скептицизм, то можна побачити, як чудово дані сучасної науки узгоджуються з біблійним твердженням: «на початку Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1).

Здоров’я і санітарія

9. Як у біблійному законі, що стосувався інфекційних хвороб шкіри, відображена практична мудрість? (Йова 12:9, 16а).

⁹ Розгляньмо, що́ в Біблії сказано про здоров’я і санітарію. Якщо на шкірі ізраїльтянина з’являлася пляма, схожа на проказу, його мали ізолювати від інших. «По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий,— він нечистий. Самітний буде пробувати він,— поза табором оселя його» (Левит 13:46). Заражений одяг спалювали (Левит 13:52). У ті дні це був дієвий спосіб запобігти розповсюдженню інфекції.

10. Як багатьом людям у деяких країнах допомогло б застосування біблійної поради щодо гігієни?

¹⁰ Ще один важливий закон стосувався усунення людських екскрементів. Їх треба було закопувати поза табором (Повторення Закону 23:13, 14). Цей закон, без сумніву, оберігав ізраїльтян від численних хвороб. Навіть тепер у деяких країнах неналежне усунення людських екскрементів призводить до серйозних проблем зі здоров’ям. Якби люди в цих країнах дотримувались вищезгаданого закону, записаного в Біблії тисячі років тому, то були б набагато здоровіші.

11. Яка біблійна порада щодо психічного здоров’я має практичну цінність?

¹¹ Високі норми гігієни, викладені в Біблії, стосуються навіть психічного здоров’я. В Біблії говориться: «Лагідне серце — життя то для тіла, а заздрість — гнилизна костей» (Приповістей 14:30). Недавні медичні дослідження показали, що умонастрій людини істотно впливає на її фізичний стан. Наприклад, доктор К. Томас з університету Джонса Гопкінса протягом 16 років спостерігала за більш як тисячею випускників. Аналізуючи взаємозв’язок між станом їхньої психіки і схильністю до хвороб, вона зробила висновок, що найбільш схильними до хвороб були ті випускники, які в стресових ситуаціях більше гнівались і тривожились ⁵.

Що каже Біблія?

12. Чому католицька церква заявляла, що теорія Галілея про обертання Землі — це єресь?

¹² Отже, Біблія точна в наукових питаннях. Чому ж тоді католицька церква стверджувала, що теорія Галілея про обертання Землі навколо Сонця суперечить Біблії? Це пояснюється тим, як церковні провідники трактували деякі біблійні вірші ⁶. Чи було їхнє тлумачення правильним? Проаналізуймо два з тих віршів, які вони цитували.

13, 14. Які біблійні вірші неправильно трактувала католицька церква? Поясніть.

¹³ В одному біблійному вірші говориться: «Сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити» (Екклезіяста 1:5, Хом.). Згідно з доводами церкви, вислови «сонце сходить» і «сонце заходить» означають, що рухається Сонце, а не Земля. Проте й сьогодні ми кажемо, що сонце встає і сідає, хоча й знаємо, що насправді рухається Земля, а не Сонце. Вживаючи такі вислови, ми просто описуємо те, як рухається Сонце, якщо дивитися на нього з Землі. Те саме зробив і той, хто написав у Біблії ці слова.

¹⁴ В іншому уривку Біблії сказано: «Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась» (Псалом 104:5). Вважалося, що з цього випливає, ніби Земля створена нерухомою. Однак насправді цей вірш говорить про вічність Землі, а не про її незрушність. Як показують інші біблійні вірші, Земля ніколи не захитається в тому значенні, що не буде знищена (Псалом 37:29; Екклезіяста 1:4). Крім того, вищезгаданий вірш зовсім не стосується руху Землі відносно Сонця. Отже, за днів Галілея перепоною для вільного розвитку наукової думки була церква, а не Біблія.

Еволюція і творення

15. Що таке теорія еволюції і в чому вона суперечить Біблії?

¹⁵ Однак є сфера, в якій, на думку багатьох, існує нерозв’язна суперечність між сучасною наукою і Біблією. Більшість учених вірить у теорію еволюції, згідно з якою всі живі істоти розвинулись еволюційним шляхом з найпростішої форми життя, що з’явилася мільйони років тому. А Біблія каже, що кожна основна група живих істот була створена окремо і що ці істоти розмножуються тільки «за їх родом». Також у цій книзі сказано, що людина була створена «з пороху земного» (Буття 1:21; 2:7). Чи це означає, що в Біблії допущено грубу помилку з погляду науки? Перш ніж відповісти на це запитання, обговорімо детальніше, що відомо науці і що вона висуває як теорію.

16—18. а) Яке спостереження спонукало Чарлза Дарвіна повірити в еволюцію? б) Як можна довести, що побачене Дарвіном на Галапагоських островах не суперечить сказаному в Біблії?

¹⁶ Теорію еволюції популяризував у ХІХ столітті Чарлз Дарвін. Коли він побував на Галапагоських островах, що в Тихому океані, на нього справило сильне враження розмаїття видів в’юрків, які мешкали на різних островах. Дарвін зробив висновок, що всі ці види пташок походять від одного давнього виду. Спираючись у тому числі й на це спостереження, Дарвін висунув теорію про походження всіх живих істот від однієї початкової найпростішої форми життя. Він твердив, що рушійною силою еволюційного переходу від нижчих форм життя до вищих був природний добір, тобто виживання найбільш пристосованих істот. За словами Дарвіна, завдяки еволюції з риб розвинулися наземні тварини, з плазунів — птахи і так далі.

¹⁷ Насправді ж те, що Дарвін побачив на далеких островах, не суперечить Біблії. Адже вона допускає різноманітність у межах того чи іншого основного виду живих істот. Наприклад, усі людські раси походять від однієї першої пари людей (Буття 2:7, 22—24). Тож ясна річ, що різні види в’юрків можуть походити від спільного виду предків. Але в’юрки і далі залишаються в’юрками. Вони не стали яструбами чи орлами.

¹⁸ Ні різні види в’юрків, ні будь-що інше з побаченого Дарвіном не є доказом того, що всі живі істоти — чи то акули або чайки, чи слони або дощові черв’яки — мають спільного предка. А втім, багато вчених заявляє, що тепер еволюція — вже не теорія, а встановлений факт. Інші ж, хоча й визнають слабкі місця еволюційної теорії, кажуть, що все одно в неї вірять. Такий підхід до справи дуже поширений. Але з’ясуймо, чи доведена еволюція в тій мірі, щоб говорити про помилковість Біблії.

Чи її доведено?

19. Про що свідчить літопис викопних решток — про еволюцію чи про творення?

¹⁹ Як можна перевірити теорію еволюції? Перше, що спадає на думку,— дослідити літопис викопних решток і побачити, чи дійсно відбувався поступовий перехід від одного виду до іншого. Чи був такий перехід? Ні. І це чесно визнає багато науковців. Один з них, Франсіс Гітчінґ, зазначає: «Якщо шукати проміжні ланки між основними видами тварин, то їх просто немає»⁷. Брак доказів у літописі викопних решток настільки очевидний, що еволюціоністи висувають альтернативи дарвінівській теорії про поступові зміни. Однак залишається фактом те, що несподівана поява різноманітних видів тварин у літописі викопних решток свідчить швидше про задумане творення, ніж про еволюцію.

20. Чому відтворення живих клітин робить неможливою еволюцію?

²⁰ Більш того, Гітчінґ показує, що живі істоти запрограмовані народжувати собі подібних, а не еволюціонувати в інші форми життя. Він каже: «Живі клітини діляться, відтворюючись майже з абсолютною точністю. Похибка при цьому настільки мізерна, що жодна створена людьми машина і близько не може досягнути такого рівня точності. Існують також внутрішні обмеження. Рослини набувають певних розмірів і більше не ростуть. Плодові мушки за будь-яких умов залишаються плодовими мушками»⁸. Протягом багатьох десятиліть учені проводили експерименти, викликаючи в плодових мушок мутації, але це не перетворило мушок на щось інше.

Як виникло життя

21. Який висновок, зроблений Луї Пастером, становить серйозну трудність для еволюціоністів?

²¹ Як виникло життя? Це ще одне важке питання, на яке не можуть відповісти прихильники теорії еволюції. Як з’явилась перша найпростіша форма життя, від котрої нібито походять люди? Колись це здавалося цілком зрозумілим. Наприклад, більшість людей у давнину вважали, що мухи можуть зароджуватися з гнилого м’яса, а миші — з купи старого лахміття. Але понад сторіччя тому французький хімік Луї Пастер переконливо довів, що життя може з’явитися лише з життя, що вже існує.

22, 23. Як, на думку еволюціоністів, зародилося життя і про що свідчать факти?

²² Тож як прихильники еволюції пояснюють походження життя? Відповідно до найпопулярнішої теорії, мільйони років тому випадкова взаємодія хімічних елементів і енергії привела до самозародження життя. А як щодо принципу, доведеного Пастером? В одній енциклопедії пояснюється: «Пастер показав, що життя не може спонтанно зародитися в хімічних і фізичних умовах, які існують на землі в наш час. Однак мільярди років тому хімічні та фізичні умови на землі були зовсім інші»⁹.

²³ Але навіть за зовсім інших умов неживу матерію від найпростіших живих істот відділяє величезна прірва. Майкл Дентон у своїй книжці «Еволюція: криза теорії» каже: «Між живою клітиною і найбільш високоорганізованою небіологічною системою, такою, як кристал або сніжинка, є прірва, причому настільки глибока й очевидна, наскільки можна собі тільки уявити»¹⁰. Перетворення неживої матерії на живу внаслідок сліпого випадку таке нереальне, що практично неможливе. Біблійне пояснення, згідно з яким життя створене Богом, тобто життя походить від життя, повністю узгоджується з наявними фактами.

Чому не творення

24. Чому більшість учених все ще дотримується теорії еволюції, незважаючи на її недоліки?

²⁴ Незважаючи на вади теорії еволюції, віру в творення вважають сьогодні ненауковою і навіть дивною. Чому? Що змушує навіть таких світил науки, як Франсіс Гітчінґ, який чесно вказує на недоліки теорії еволюції, відкидати думку про творення?¹¹ Майкл Дентон пояснює, що теорія еволюції, при всіх її вадах, і далі викладатиметься, оскільки теорії, пов’язані з творенням, «вказують на явно надприродні причини»¹². Іншими словами, вчення про творення неприйнятне тому, що передбачає існування Творця. Безумовно, це такий же хід думок, з яким ми стикались при обговоренні питання про чудеса: чудеса неможливі, бо вони надприродні!

25. Який недолік має теорія еволюції з наукового погляду і чи можна вважати еволюцію гідною альтернативою творенню, коли говорити про походження життя?

²⁵ Крім того, теорія еволюції сама по собі дуже сумнівна з погляду науки. Майкл Дентон зазначає: «Оскільки [дарвінівська теорія еволюції] — це, по суті, теорія історичної реконструкції, її неможливо перевірити за допомогою експерименту або безпосереднього спостереження, як це прийнято робити в науці. (...) До того ж теорія еволюції намагається пояснити низку унікальних подій, таких, як походження життя, виникнення розуму тощо. Унікальні події є неповторними, і їх неможливо перевірити за допомогою жодного експерименту»¹³. Що й казати — теорія еволюції, попри її популярність, має численні прогалини й недоліки. Вона не дає жодних вагомих підстав відкидати біблійну оповідь про виникнення життя. У 1-му розділі книги Буття міститься цілком логічна розповідь про те, як ці «неповторні» «унікальні події» відбувалися протягом творчих «днів», що тривали тисячі роківa.

Що можна сказати про Потоп?

26, 27. а) Що Біблія каже про Потоп? б) Звідки, очевидно, взялася частина вод Потопу?

²⁶ Багато хто вказує на ще одну нібито розбіжність між Біблією і сучасною наукою. Згідно з книгою Буття, тисячі років тому людське суспільство настільки зіпсувалося, що Бог вирішив його знищити. Але він звелів праведному чоловіку Ною побудувати величезне дерев’яне судно — ковчег. Потім Бог навів на землю Потоп. У ньому вижили тільки Ной і його сім’я, а також представники всіх видів тварин. Потоп був такий, що водою «покрились усі гори високі, що під небом усім» (Буття 7:19).

²⁷ Звідки взялося стільки води, що вона покрила всю землю? Відповідь дає сама Біблія. На зорі творення, коли стала формуватись атмосфера, утворилася «вода... під твердю [«небозводом», примітка до Буття 1:6]» і «вода... над твердю» (Буття 1:7; 2 Петра 3:5). У Біблії говориться, що, коли почався Потоп, «розчинилися небесні розтвори» (Буття 7:11). Очевидно, «вода, що... над твердю» спала на землю. Саме вона становила значну частину вод Потопу.

28. Який погляд на Потоп мали стародавні служителі Бога, у тому числі Ісус?

²⁸ У сучасних підручниках про всесвітній потоп не згадується. Тому постає питання: чи Потоп — лише міф чи історична подія? Перед тим як відповісти на це запитання, слід зазначити, що для стародавніх поклонників Єгови Потоп був не міфом, а історичним фактом. Наприклад, Ісая, Ісус, Павло і Петро посилалися на Потоп як на реальну подію (Ісаї 54:9; Матвія 24:37—39; Євреїв 11:7; 1 Петра 3:20, 21; 2 Петра 2:5; 3:5—7). Однак стосовно Потопу необхідно відповісти на ряд запитань.

Води Потопу

29, 30. Які дані про водні ресурси землі показують, що Потоп був можливий?

²⁹ Насамперед чи не є абсурдним твердження про те, що була затоплена вся земля? Ні. Адже земля певною мірою затоплена й досі. Сімдесят відсотків її поверхні покрито водою, і лише 30 відсотків становить суша. Більш того, 75 відсотків прісної води на землі міститься в льодовиках і в полярному льодовиковому покриві нашої планети. Якби весь цей лід розтанув, то рівень світового океану значно б підвищився. Такі міста, як Нью-Йорк і Токіо, зникли б під водою.

³⁰ Крім того, в «Новій британській енциклопедії» сказано: «Вважається, що середня глибина всіх океанів і морів становить 3790 метрів, що значно більше, ніж середня висота суші над рівнем моря, яка становить 840 метрів. Якщо середню глибину помножити на відповідну площу поверхні, то об’єм світового океану в 11 разів перевищуватиме об’єм суші, яка здіймається над рівнем моря»¹⁴. Отже, якщо зрівняти гори й океанські та морські глибини, то вода покрила б усю землю шаром завтовшки кілька тисяч метрів.

31. а) Як мала виглядати земля в період до Потопу, щоб він міг відбутися? б) З чого видно, що до Потопу гори могли бути нижчі, а океани й моря — мілкіші?

³¹ Для того щоб стався Потоп, моря й океани мали бути не такі глибокі, а гори — нижчі, ніж тепер. Чи це можливо? В одному виданні сказано: «Там, де сьогодні здіймаються гори запаморочної висоти, мільйони років тому простягалася гладінь океанів і рівнин. (...) У результаті руху континентальних плит поверхня землі підіймається до таких висот, на яких здатні вижити лише найвитриваліші тварини й рослини, або опускається та ховає свою велич у морських глибинах»¹⁵. Оскільки гори і дно морів та океанів піднімаються й опускаються, то очевидно, що колись гори були не такі високі, а океани й моря — не такі глибокі, як сьогодні.

32. Куди, імовірно, поділися води Потопу? Поясніть.

³² Куди поділися води Потопу? Імовірно, вони наповнили океани й моря. Яким чином? Учені вважають, що материки лежать на гігантських плитах. Рух цих плит може спричиняти зміни рівня земної поверхні. Сьогодні в деяких місцях землі на стиках цих плит є величезні підводні каньйони понад 10 кілометрів завглибшки ¹⁶. Цілком імовірно, що континентальні плити — можливо, внаслідок Потопу — зрушилися, океанське дно опустилось і утворилися велетенські западини, в які з поверхні суші стекла водаb.

Сліди Потопу

33, 34. а) Які дані, котрі вже є в науковців, можуть служити доказом Потопу? б) Чи існують підстави стверджувати, що вчені можуть неправильно трактувати докази?

³³ Якщо глобальний потоп міг відбутися, чому тоді вчені не знаходять його слідів? Можливо, вчені і знаходять їх, але трактують інакше. Наприклад, традиційна наука каже, що земна поверхня в багатьох місцях формувалась під дією могутніх льодовиків упродовж кількох льодовикових періодів. Але те, що здається доказом дії льоду, може бути наслідком дії води. Тож цілком імовірно, що деякі докази Потопу тлумачаться як докази льодовикового періоду.

³⁴ Такі помилки вже ставались. Про час, коли вчені розробляли теорію льодовикових періодів, говориться: «Спираючись на філософію одноманітності, вони знаходили ознаки льодовикових періодів на кожному етапі геологічної історії. Однак ретельний повторний аналіз доказів, який проводився останніми роками, показав хибність припущень стосовно багатьох з цих льодовикових періодів. Утворення, які раніше називали льодовиковими відкладеннями, тепер вважають нашаруваннями, залишеними селевими потоками, підводними зсувами ґрунту і каламутними потоками: потоками води, котрі несли з собою мул, пісок і гравій по океанському дну»¹⁸.

35, 36. Як дані літопису викопних решток і геології можуть вказувати на Потоп? Поясніть.

³⁵ Про Потоп, схоже, свідчить і літопис викопних решток. Відповідно до нього, колись на теренах Європи вистежували здобич величезні шаблезубі тигри, просторами Північної Америки бродили коні, набагато більших розмірів, ніж тепер, а в Сибіру паслися мамонти. Потім по всьому світі вимерли цілі види ссавців. Водночас на Землі різко змінився клімат. У Сибіру загинули й відразу замерзли десятки тисяч мамонтівc. Добре відомий сучасник Чарлза Дарвіна Альфред Уоллес вважав, що таке повсюдне вимирання тварин могло бути викликане якоюсь винятковою всесвітньою подією ¹⁹. На думку багатьох, цією подією був Потоп.

³⁶ У редакційній статті в журналі «Біблійний археолог» зазначалося: «Важливо пам’ятати, що історія про великий потоп — це один з найбільш розповсюджених переказів у культурній спадщині людства. (...) Однак, цілком можливо, що в найдавніших переказах Близького Сходу відображено реальний потоп великого масштабу, який відбувся в один з плювіальних періодів... багато тисячоліть тому»²⁰. Плювіальні періоди — це часи, коли поверхня Землі була набагато вологішою, ніж тепер. Прісноводні озера по всьому світі були значно більшими. За однієї з теорій, причиною вологості були сильні дощі, якими супроводжувалося закінчення льодовикових періодів. Проте існує думка, що в певний час надзвичайна вологість земної поверхні була спричинена Потопом.

Людство не забуло

37, 38. Як один вчений показав, що, згідно з наявними даними, Потоп міг відбутися, і звідки ми знаємо, що він дійсно відбувся?

³⁷ Професор геології Джон Маккампбелл написав: «Суттєві розбіжності між біблійним катастрофізмом [Потопом] і еволюційним уніформізмом пов’язані не з даними геології, а з трактуванням цих даних. Вибір трактування значною мірою залежить від поглядів і припущень конкретного дослідника»²¹.

³⁸ Потоп дійсно відбувся, і це видно з того, що людство ніколи про нього не забувало. По цілому світі, навіть у таких віддалених один від одного куточках землі, як Аляска й острови Океанії, існують стародавні легенди про Потоп. Легенди про Потоп були й у корінних мешканців доколумбової Америки, і в аборигенів Австралії. Хоча деякі розповіді різняться подробицями, майже всі вони узгоджуються в головному — земля була затоплена водою і лише декілька людей врятувалося на збудованому ними судні. Єдиним поясненням такої узгодженості є те, що Потоп — це історична подіяd.

39. Який ще є доказ того, що Біблія — слово Бога, а не людини?

³⁹ Отже, в ключових питаннях Біблія узгоджується з сучасною наукою. Якщо є розбіжності, то лише в тих випадках, коли аргументи науковців суперечливі. А в тому разі, коли погляди Біблії і науки збігаються, Біблія часто настільки точна, що не залишається нічого іншого, як тільки вірити, що записане в ній походить від надлюдського розуму. Справді, узгодженість Біблії з доведеними науковими даними ще раз підтверджує, що вона є словом Бога, а не людини.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 105]

«З пороху земного»

В одній енциклопедії сказано: «Усі хімічні елементи, з яких утворені живі істоти, входять до складу і неживої матерії» («The World Book Encyclopedia»). Інакше кажучи, хімічні елементи, з яких утворені живі організми, в тому числі людина, містяться також у самій землі. Це узгоджується зі словами Біблії: «Створив Господь Бог людину з пороху земного» (Буття 2:7).

[Рамка на сторінці 107]

«На образ Божий»

Щоб довести спорідненість людей з тваринами, дехто вказує на фізичні подібності між ними. Однак якщо говорити про розумові здібності, то не можна не визнавати того, що людина набагато переважає будь-яку тварину. Чому людина має здатність планувати наперед, організовувати світ навколо себе, любити і мислити? Звідки в неї сумління і спроможність розрізняти такі поняття, як минуле, теперішнє та майбутнє? Теорія еволюції не може відповісти на ці запитання. Але на них відповідає Біблія. У ній говориться: «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив» (Буття 1:27). Щодо розумових здібностей людини, її потенційних можливостей, а також її поняття про моральність, то вона є віддзеркаленням свого небесного Батька.

[Ілюстрація на сторінці 99]

Наведений у Біблії опис Землі, яка висить у просторі, повністю узгоджується зі спостереженнями космонавтів.

[Ілюстрація на сторінці 102]

Біблія не говорить про те, чи обертається Земля навколо Сонця чи Сонце навколо Землі.

[Ілюстрація на сторінках 112, 113]

Якщо зрівняти гори й океанські та морські глибини, то земля була б повністю покрита товстим шаром води.

[Ілюстрація на сторінці 114]

Були знайдені мамонти, які замерзли відразу після загибелі.

[Ілюстрація на сторінці 115]

Луї Пастер довів, що життя може з’явитися лише з життя, що вже існує.

[Схема/Ілюстрація на сторінці 109]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

У Біблії точно описаний кругообіг води в природі.

Розділ 9

Пророцтва, що сповнились

Люди не здатні точно передрікати майбутнє. Знову й знову їхні спроби щось передректи зазнають невдачі. Тому нашу увагу не може не привернути книга пророцтв, що сповнились. Саме такою книгою є Біблія.

1. (Разом зі вступом). Доказом чого є сповнення пророцтв, які містяться в Біблії?

ЧИМАЛО біблійних пророцтв сповнилось настільки точно, що критики заявляють, ніби ці пророцтва були записані вже після їхнього сповнення. Однак такі твердження голослівні. Бог є всемогутнім, і, отже, він здатний передрікати майбутнє (Ісаї 41:21—26; 42:8, 9; 46:8—10). Сповнення біблійних пророцтв свідчить не про те, що вони були написані пізніше, а про те, що вони натхнені Богом. Тож розгляньмо, як сповнились деякі з найвизначніших пророцтв. Завдяки цьому ми побачимо ще один доказ того, що Біблія — це слово Бога, а не людини.

Вавилонська неволя

2, 3. За яких обставин цар Єзекія показав посланцям з Вавилону все багатство, що було в його домі й у всім його володінні?

² Єзекія правив у Єрусалимі приблизно 30 років. У 740 році до н. е. він був свідком того, як ассирійці спустошили його північного сусіда, Ізраїль. А 732 року до н. е. він побачив вияв рятівної сили Бога, коли спроби ассирійців захопити Єрусалим не вдалися й закінчились для них трагічно (Ісаї 37:33—38).

³ Згодом до Єзекії прибули посланці від вавилонського царя Меродаха-Бал’адана. Вони прийшли нібито привітати Єзекію з одужанням після важкої хвороби. Однак, найімовірніше, Меродах-Бал’адан бачив в Єзекії можливого союзника в боротьбі проти такої світової держави, як Ассирія. Єзекія не дав посланцям зрозуміти, що сподівання вавилонського царя марні, та ще й показав їм усе багатство, що мав у своєму домі й у всіх своїх володіннях. Мабуть, він сам хотів заручитися підтримкою союзника на той випадок, якщо ассирійці знову зазіхатимуть на Єрусалим (Ісаї 39:1, 2).

4. Які трагічні наслідки хибного вчинку Єзекії передрік Ісая?

⁴ Ісая, видатний пророк того часу, одразу збагнув, наскільки нерозсудливо вчинив Єзекія. Ісая знав, що єдиний надійний захист — це Єгова, а не Вавилон, і сказав Єзекії, що вихваляння багатством перед вавилонянами призведе до трагедії. Цей пророк передрік: «Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону». Єгова постановив: «Нічого не позостанеться» (Ісаї 39:5, 6).

5, 6. а) Що сказав Єремія, підтверджуючи пророцтво Ісаї? б) Як сповнились пророцтва Ісаї і Єремії?

⁵ Тоді, у VIII столітті до н. е., сповнення цих слів могло здаватися неймовірним. Але через сто років усе змінилось. Ассирія втратила свої позиції на світовій арені, і панівною світовою державою став Вавилон. Юдейське царство настільки занепало з релігійного погляду, що Бог позбавив його благословення. Тепер інший пророк, Єремія, був натхнений Богом повторити попередження Ісаї. Єремія від імені Єгови проголосив: «Наведу [вавилонян] на Край цей, і на мешканців його... І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ» (Єремії 25:9, 11).

⁶ Приблизно через чотири роки після того, як Єремія виголосив це пророцтво, Юда стала частиною Вавилонської держави. Ще через три роки вавилоняни забрали деяких юдеїв у неволю та вивезли частину скарбів Єрусалимського храму. Через вісім років Юда повстала, і тоді вавилонський цар Навуходоносор вдруге прийшов на землю Юди. Цього разу він зруйнував Єрусалим і храм. Усі багатства і самі євреї опинились у далекому Вавилоні, як і передрікали Ісая та Єремія (2 Хронік 36:6, 7, 12, 13, 17—21).

7. Як археологія підтверджує сповнення пророцтв Ісаї і Єремії про Єрусалим?

⁷ В одній енциклопедії з археології говориться, що після нападів вавилонян «місто [Єрусалим] було цілком зруйноване»¹. Археолог В. Олбрайт пише: «Розкопки і вивчення поверхневого шару ґрунту в Юді свідчать про те, що під час двох халдейських вторгнень міста́ Юди були цілком зруйновані, і після цього вони століттями, а то й ніколи, не заселялися знову»². Таким чином, дані археології підтверджують, що жахливі деталі пророцтв про Єрусалим сповнились.

Доля Тира

8, 9. Що говорив Єзекіїль у пророцтві про Тир?

⁸ Ще одним чоловіком, який у давнину записував натхнені Богом пророцтва, був Єзекіїль. Він пророкував на зламі VII—VI століть до н. е., тобто перед зруйнуванням Єрусалима і в перші десятиліття вавилонської неволі. Навіть деякі сучасні критики визнають, що його книга була написана приблизно в цей період.

⁹ Єзекіїль записав дивовижне пророцтво про знищення Тира, що лежав на північ від Ізраїлю. Тир колись був у дружніх стосунках з Божим народом, а потім став його ворогом (1 Царів 5:15—23; Псалом 83:3—9). Єзекіїль написав: «Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі... І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю... А каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду» (Єзекіїля 26:3, 4, 12).

10—12. Коли і як остаточно сповнилось пророцтво Єзекіїля?

¹⁰ Чи сталося передречене? Через кілька років після того, як Єзекіїль виголосив це пророцтво, цар Вавилону Навуходоносор узяв Тир в облогу (Єзекіїля 29:17, 18). Проте ця облога була дуже важкою. Річ у тім, що одна частина Тира лежала на материку (вона називалася Старий Тир), а друга займала острів на відстані приблизно 800 метрів від берега. Навуходоносор 13 років тримав острів в облозі, доки зміг його підкорити.

¹¹ Однак в усіх деталях пророцтво Єзекіїля остаточно сповнилось у 332 році до н. е., коли в Азію вторгнувся Александр Македонський. Острівне положення Тира забезпечувало йому захист, і місто чинило опір завойовнику. Александр не хотів залишати у себе в тилу потенційного ворога, але й не мав наміру витрачати багато років на облогу Тира, як Навуходоносор.

¹² Який же вихід знайшов Александр? Він зробив насип, яким з’єднав материк з островом. Завдяки цьому його воїни змогли по суходолу атакувати острівне місто. Зверніть увагу, що́ Александр використав для створення насипу. В «Американській енциклопедії» говориться: «У 332 році він зробив з руїн сплюндрованої ним материкової частини міста величезний насип, яким з’єднав острів з материком». Після відносно короткої облоги острівне місто зруйнували. Пророцтво Єзекіїля сповнилось в усіх деталях. Каміння, дерева і навіть порох Старого Тира скинули у воду.

13. Як у XIX столітті один мандрівник описав місце, де колись стояв стародавній Тир?

¹³ У XIX столітті один мандрівник так описав побачені ним руїни стародавнього Тира: «Від того Тира, який знав Соломон та ізраїльські пророки, не залишилося й каменя на камені. Видніються тільки вирубані в скелі гробниці на схилах гір і фундаменти мурів... Навіть на острові, який Александр Великий перетворив під час облоги на мис, зробивши насип між островом і материком, немає помітних залишків, які належали б до часів, що передували хрестовим походам. Сучасне місто, порівняно нове, займає північну частину того, що колись було островом, а майже вся позостала територія вкрита руїнами»³.

Прийшла черга Вавилона

14, 15. Що пророкували Ісая і Єремія про Вавилон?

¹⁴ Ще у VIII столітті до н. е. пророк Ісая, який попереджав юдеїв про те, що їх підкорить Вавилон, передрік неймовірну річ — цілковите знищення самого Вавилона. Ісая описав цю подію дуже яскраво: «Оце Я збуджу на них мідян... І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! Не буде назавжди заселений він, ні замешкалий з роду в рід» (Ісаї 13:17—20).

¹⁵ Пророк Єремія також передрік падіння Вавилона, яке мало відбутися через багато років. Він навів цікаву деталь: «Посуха на води його,— й вони повисихають... Силачі вавилонські воювати перестали,— у твердинях осілись, загинула вся їхня сила» (Єремії 50:38; 51:30).

16. Коли і ким був завойований Вавилон?

¹⁶ У 539 році до н. е. підійшов до кінця час, упродовж якого Вавилон був провідною світовою державою. Рішучий перський правитель Кір разом з мідійським військом виступив проти Вавилона. Здавалося, він поставив перед собою недосяжну мету. Оточене величезними мурами, місто виглядало неприступним. Крім того, Вавилон захищала велика річка Євфрат, яка протікала через місто.

17, 18. а) Як прийшла «посуха на води» Вавилона? б) Чому можна сказати, що «силачі вавилонські воювати перестали»?

¹⁷ Грецький історик Геродот розповів, як Кір подолав оборонну систему міста: «Він послав частину війська туди, де річка входить у місто, а іншу частину поставив біля її виходу з міста. Він наказав воїнам, щоб вони, як тільки побачать, що річку можна перейти вбрід, вступали у місто її руслом. (...) Перський цар за допомогою каналу відвів Євфрат в озеро [штучне озеро, вирите попереднім правителем Вавилону], яке на той час уже перетворилось на болото, і завдяки цьому старе русло можна було перейти. Після того як вода в річці спала настільки, що сягала людям приблизно колін, перси старим руслом увійшли у Вавилон»⁴.

¹⁸ Отже, як і попереджали Єремія та Ісая, Вавилон упав. Зверніть увагу, наскільки точно сповнилось пророцтво. Правдивими виявились слова: «посуха на води його,— й вони повисихають». Кір увійшов у місто саме завдяки тому, що Євфрат обмілів. А чи «силачі вавилонські воювати перестали», як говорив Єремія? У Біблії, а також у працях грецьких істориків Геродота і Ксенофонта говориться, що, коли перси підійшли до оборонних мурів, вавилоняни бенкетували ⁵. У хроніці Набоніда, офіційному документі, написаному клинописом, сказано, що військо Кіра ввійшло у Вавилон «без бою», що, очевидно, означає без великої битви ⁶. Мабуть, «силачі вавилонські» майже нічого не зробили для захисту міста.

19. Чи сповнилось пророцтво про те, що Вавилон «не буде назавжди заселений»? Поясніть.

¹⁹ Чи сповнилось пророцтво про те, що Вавилон «не буде назавжди заселений»? Так, усе сталося, як було передречено, хоча і не 539 року до н. е. Після того як Вавилон був завойований, у ньому одне за одним спалахували повстання, і 478 року до н. е. Ксеркс його зруйнував. Наприкінці IV століття до н. е. Александр Македонський хотів відбудувати Вавилон, але смерть не дала йому довести задумане до кінця. Відтоді місто занепадало дедалі більше. У I столітті н. е. там ще жили люди, але сьогодні від стародавнього Вавилона залишились тільки руїни на території Іраку. Навіть коли відреставрувати Вавилон, він буде лише цікавим місцем для туристів, а не метушливим містом. Його руїни свідчать про цілковите сповнення натхнених пророцтв.

Послідовна зміна світових держав

20, 21. Що Даниїл бачив у пророчому видінні про зміну світових держав і як це пророцтво сповнилось?

²⁰ У VI столітті до н. е., в період вавилонської неволі, пророк Даниїл, натхнений Богом, записав дивовижні видіння, в котрих передрікався хід подій у світі. В одному видінні Даниїл описав кілька символічних тварин, які заступали одна одну на світовій арені. Ангел пояснив пророку, що ці тварини символізують майбутні держави, починаючи з часу Даниїла. Про останні дві тварини ангел сказав: «Той баран, якого ти бачив, що мав ті два роги,— це царі мідян та персів. А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар. А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири,— це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі» (Даниїла 8:20—22, Огієнко, 1988).

²¹ Ці пророчі видіння сповнилися з великою точністю. Вавилонська імперія була переможена Мідо-Персією, котра у свою чергу через 200 років поступилася місцем Греції. Грецьку імперію очолював Александр Македонський, «великий ріг». Однак після смерті Александра його полководці почали боротися між собою за владу, і врешті-решт величезна імперія розпалася на чотири менші, «чотири царства».

22. Про яку світову державу йдеться в подібному пророцтві про зміну світових держав?

²² У 7-му розділі книги Даниїла записано дещо подібне видіння, в якому розповідається про далеке майбутнє. Вавилонська імперія зображена тут левом, Персія — ведмедем, а Греція — «леопардом» (Хом.) з чотирма головами і чотирма крилами на спині. Потім Даниїл побачив дикого звіра, який був «страшний і грізний, та надмірно міцний... і мав десять рогів» (Даниїла 7:2—7). Цей четвертий звір символізував могутню Римську імперію, котра почала формуватися приблизно через три століття після того, як Даниїл записав пророцтво.

23. Чим четвертий дикий звір з Даниїлового пророцтва різнився «від усіх царств»?

²³ Ось що ангел передрік про Рим: «Четвертий звір — четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розтрощить її» (Даниїла 7:23). Герберт Уеллс у своїй книжці «Коротка всесвітня історія» написав: «Ця нова держава, Рим, яка у II—I століттях до н. е. домінувала в західному світі, мала кілька особливостей, що відрізняли її від усіх попередніх великих імперій цивілізованого світу»⁷. Спочатку ця держава була республікою, а потім стала монархією. На відміну від попередніх імперій, вона не була витвором одного завойовника, а постійно розросталась протягом століть. Вона проіснувала набагато довше і займала набагато більшу територію, ніж будь-яка попередня держава.

24, 25. а) Як з’явилися десять рогів дикого звіра? б) Про яку боротьбу між рогами звіра пророкував Даниїл?

²⁴ А що означають десять рогів цього великого звіра? Ангел сказав: «Десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів» (Даниїла 7:24). Як сповнилось це пророцтво?

²⁵ Коли в V столітті н. е. Римська імперія почала занепадати, інша імперія прийшла їй на зміну не одразу. Спочатку Римська імперія розпалась на кілька царств, які в Даниїла названі «десятьма царями». Згодом Британська імперія перемогла трьох суперниць — Іспанію, Францію і Нідерланди — і стала провідною світовою державою. Таким чином новий «ріг» скинув «трьох царів».

Чи Даниїлові пророцтва записані після сповнення?

26. Коли, за словами критиків, була написана книга Даниїла і чому вони так вважають?

²⁶ Як видно з Біблії, книга Даниїла написана в VI столітті до н. е. Однак пророцтва з цієї книги сповнилися настільки точно, що критики твердять, ніби вона була написана приблизно 165 року до н. е., коли деякі з цих пророцтв уже сповнились ⁸. Саме ця дата подається в багатьох довідкових виданнях як встановлений факт, хоч єдиною підставою для цього є те, що пророцтва Даниїла сповнились.

27, 28. Які факти доводять те, що Даниїл написав свою книгу не в 165 році до н. е.?

²⁷ Однак цю теорію слід розглянути у світлі кількох фактів. По-перше, на книгу Даниїла посилаються юдейські праці II століття до н. е., наприклад перша книга Маккавеїв. По-друге, книга Даниїла увійшла в грецький переклад Септуагінта, робота над яким почалась у III столітті до н. е.⁹ По-третє, серед рукописів Мертвого моря одними з найчисленніших були фрагменти копій книги Даниїла, які датуються приблизно 100 роком до н. е.¹⁰ Отже, невдовзі після 165 року до н. е., коли, як твердять критики, з’явилась книга Даниїла, вона була вже широко відомою і мала великий авторитет. Це дає підстави вважати, що вона була написана задовго до вказаної критиками дати.

²⁸ Крім того, у книзі Даниїла згадуються історичні факти, про які не знали письменники II століття. Яскравим прикладом є згадка про Валтасара — правителя Вавилона, якого вбили під час захоплення Вавилона в 539 році до н. е. Головними небіблійними джерелами відомостей про поразку Вавилона вважаються повідомлення Геродота (V ст. до н. е.), Ксенофонта (V—IV ст. до н. е.) і Бероса (III ст. до н. е.). Ніхто з цих істориків не знав про Валтасара ¹¹. А якщо так, то тим менш імовірно, що про нього міг знати наступник цих істориків у II столітті. Розповідь про Валтасара у 5-му розділі книги Даниїла — вагомий аргумент на користь того, що Даниїл написав свою книгу раніше, ніж згадані історики написали своїa.

29. Чому книга Даниїла не могла бути написана після сповнення пророцтв, які містяться в ній?

²⁹ І нарешті, деякі пророцтва книги Даниїла сповнились через довгий час після 165 року до н. е. Одне з них — пророцтво про Римську імперію, про яке згадувалось вище. А ще одне — це дивовижне пророцтво про прихід Ісуса, Месії.

Прихід Месії

30, 31. а) В якому Даниїловому пророцтві говорилося про час приходу Месії? б) Як на основі цього пророцтва можна вирахувати рік, в якому мав прийти Месія?

³⁰ Це пророцтво записане у 9-му розділі книги Даниїла. Там говориться: «Сімдесят років-тижнів [«490 літ»] призначено для твого народу та для міста твоєї святині»b (Даниїла 9:24). Що ж мало відбутися за ці 490 років? Даниїл пише: «Від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів [«седмиць літ»] та шістдесят і два тижні [«седмиць літ»]» (Даниїла 9:25). Отже, це пророцтво говорить про час приходу Месії. Розгляньмо, як воно сповнилось.

³¹ Наказ відновити і відбудувати Єрусалим вийшов «двадцятого року царя Артаксеркса», правителя Персії, тобто 455 року до н. е. (Неемії 2:1—9). Наприкінці 49 років (7 тижнів, що складалися з років) Єрусалиму великою мірою повернули його колишню славу. Відрахувавши 483 роки (7 плюс 62 тижні, що складаються з років) від 455 року до н. е., ми отримуємо 29 рік н. е. Це був «п’ятнадцятий рік правління кесаря Тібе́рія», рік, в якому Ісус охрестився в Івана Хрестителя (Луки 3:1). Саме тоді Ісус був прилюдно названий Божим Сином і почав служіння, яке полягало у проповідуванні доброї новини юдеям (Матвія 3:13—17; 4:23). Він став Месією.

32. Скільки, згідно з Даниїловим пророцтвом, повинне було тривати служіння Ісуса на землі і що мало статися наприкінці його служіння?

³² У пророцтві далі говориться: «А по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія... Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень [«утримає в силі угоду для багатьох на один тиждень», НС], а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну» (Даниїла 9:26, 27). Так і було: Ісус прийшов тільки до «багатьох», тобто євреїв за походженням. Іноді він проповідував і самарянам, які довіряли частині Писань, але утворили секту в юдаїзмі. Потім «за півтижня», тобто через три з половиною роки проповідування, Ісус віддав своє життя в жертву і таким чином був «погублений». Внаслідок цього Мойсеїв закон, який вимагав принесення жертв, утратив чинність (Галатів 3:13, 24, 25). Отже, своєю смертю Ісус «припинив жертву та жертву хлібну».

33. Протягом якого періоду Єгова звертався тільки до євреїв і яка подія ознаменувала кінець цього періоду?

³³ Однак ще протягом трьох з половиною років новосформований християнський збір свідчив тільки євреям і згодом самарянам. Але 36 року н. е., наприкінці 70 тижнів, які складалися з років, апостол Петро отримав наказ проповідувати неєврею Корнилію (Дії 10:1—48). Відтоді «угода для багатьох» поширювалась не тільки на євреїв. Спасіння проповідували і необрізаним язичникам.

34. Що, згідно з пророцтвом Даниїла, сталося з ізраїльським народом через те, що він не визнав Месію?

³⁴ Через те що юдеї не визнали Ісуса і зробили все, щоб його стратили, Єгова не захистив їх, коли 70 року н. е. прийшли римляни і зруйнували Єрусалим. Цим сповнилися такі слова, записані Даниїлом: «А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його — у повідді. І аж до кінця буде війна» (Даниїла 9:26б). Цим «володарем» був Тит, римський полководець, який 70 року н. е. зруйнував Єрусалим.

Натхнені Богом пророцтва

35. Які ще пророцтва про Ісуса сповнились?

³⁵ Отже, Даниїлове пророцтво про 70 тижнів сповнилося надзвичайно точно. Багато пророцтв, записаних у Єврейських Писаннях, сповнились у I столітті, і чимало з них було пов’язано з Ісусом. Місце народження Ісуса, його ревність до Божого дому, його проповідування, те, що Ісуса зрадять за тридцять срібняків, те, як він загине, і те, що його одяг будуть ділити, кидаючи жеребок,— усе це передрікалось у Єврейських Писаннях. Сповнення цих пророцтв переконливо доводило, що Ісус був Месією, і служило ще одним доказом того, що пророцтва були натхнені Богом (Михея 5:1; Луки 2:1—7; Захарія 11:12; 12:10; Матвія 26:15; 27:35; Псалом 22:19; 34:21; Івана 19:33—37).

36, 37. Про що свідчить той факт, що біблійні пророцтва сповнилися, і в чому це нас переконує?

³⁶ Справді, усі біблійні пророцтва, які мали сповнитись, у свій час сповнились. Усе відбувалось саме так, як передрікала Біблія. Це переконливо доводить, що Біблія — Слово Бога. Адже для того, щоб дати настільки точні пророцтва, людської мудрості було недостатньо.

³⁷ Однак у Біблії містяться пророцтва, які не сповнились у давні часи. Чому? Тому що вони мали сповнятись у наш час і навіть у майбутньому. Надійність давніх пророцтв, які ми розглянули, переконує нас у тому, що і ці пророцтва обов’язково сповняться. Як ми побачимо з наступного розділу, саме це і відбувається.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 133]

Усі пророцтва, які мали сповнитись, у свій час сповнились. Усе сталося саме так, як передрікала Біблія.

[Ілюстрація на сторінці 118]

Археологи встановили, що Навуходоносор цілком зруйнував Єрусалим.

[Ілюстрація на сторінці 121]

Фотографія сучасного Тира. Не залишилося й каменя на камені від того Тира, який знали ізраїльські пророки.

[Ілюстрація на сторінці 123]

Туристи, які приїжджають на місце, де стояв стародавній Вавилон, бачать, що пророцтво про Вавилон сповнилось.

[Ілюстрації на сторінці 126]

Даниїлові пророцтва про послідовну зміну світових держав сповнились настільки точно, що сучасні критики говорять, ніби ці пророцтва були записані після сповнення.

ВАВИЛОН

ПЕРСІЯ

ГРЕЦІЯ

РИМ

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

[Ілюстрація на сторінці 130]

Даниїл передрік, коли саме в Ізраїлі мав з’явитись Месія.

Розділ 10

Біблійне пророцтво, яке сповняється на наших очах

Чи замислювались ви, чому сьогодні світ зовсім не такий, як сто років тому? Дещо змінилося на краще. У багатьох країнах тепер лікують хвороби, які раніше призводили до смерті. А пересічні люди можуть мати такий рівень життя, про який їхні предки і не мріяли. З іншого боку, недавно минуле століття побачило найстрашніші в історії війни та жахливі звірства. Благополуччю людства, навіть самому його існуванню, загрожує швидкий ріст населення, забруднення довкілля, а також величезні запаси ядерної, біологічної та хімічної зброї по цілому світі. Чому ж XX століття настільки відрізнялось від попередніх століть?

1. (Разом зі вступом). а) Чим XX століття відрізнялось від попередніх? б) Що допоможе нам зрозуміти, чому наші часи настільки відрізняються від минулих часів?

ВІДПОВІДЬ на це запитання пов’язана з визначним біблійним пророцтвом, яке сповняється на наших очах. Це пророцтво проголосив сам Ісус. Воно не тільки підтверджує, що Біблія натхнена Богом, але й показує, що ми живемо на порозі радикальних змін по цілому світі. Що це за пророцтво? І звідки ми знаємо, що воно сповняється?

Визначне пророцтво Ісуса

2, 3. Що запитали учні в Ісуса і де міститься його відповідь?

² Біблія говорить, що незадовго до смерті Ісуса, його учні розмовляли про величний храм в Єрусалимі. Їх вражали розміри і стабільність храмових споруд. Але Ісус сказав: «Бачите все це? Правду кажу вам: не залишиться тут навіть каменя на камені — усе буде зруйновано» (Матвія 24:1, 2).

³ Учнів Ісуса, мабуть, дуже здивували його слова, і пізніше вони підійшли до нього та запитали: «Скажи нам, коли це станеться і за якою ознакою можна буде побачити час твоєї присутності та закінчення цієї системи?» (Матвія 24:3). Відповідь Ісуса міститься в подальших віршах 24-го розділу, а також у 25-му розділі книги Матвія. Крім того, його слова записані в Євангелії від Марка, розділ 13, і від Луки, розділ 21. Це, безперечно, було найважливіше з пророцтв, які виголосив Ісус під час свого служіння на землі.

4. Які питання турбували Ісусових учнів?

⁴ По суті, учнів Ісуса турбувало кілька питань. Насамперед вони запитували: «Коли це станеться?» — тобто хотіли довідатись, коли буде знищено Єрусалим і храм. Крім того, вони прагнули знати, яка буде ознака того, що почалася присутність Ісуса в ролі Царя Божого небесного Царства і що кінець цієї системи вже близько.

5. а) Як уперше сповнилось пророцтво Ісуса і коли його слова мали сповнитись повністю? б) З чого почав Ісус, відповідаючи на запитання учнів?

⁵ Відповідаючи на запитання, Ісус взяв до уваги все, що цікавило учнів. Багато зі сказаного Ісусом сповнилось ще в I столітті, в період перед жахливим знищенням Єрусалима в 70 році н. е. (Матвія 24:4—22). Однак це пророцтво мало сповнятись у більшому масштабі пізніше — в наші дні. Що ж сказав Ісус? Він почав зі слів, записаних у 7-му і 8-му віршах: «Повстане народ на народ і царство на царство, та в одному місці за іншим буде голод і відбуватимуться землетруси. Усе це лише початок нестерпних мук».

6. Про яке інше пророцтво нагадують нам Ісусові слова з Матвія 24:7, 8?

⁶ Стає зрозумілим, що присутність Ісуса в ролі небесного Царя мала бути пов’язана з неабияким сум’яттям на землі. Це підтверджується іншим пророцтвом, яке міститься в книзі Об’явлення, а саме видінням про чотирьох вершників Апокаліпсиса (Об’явлення 6:1—8). Перший з тих вершників зображає Ісуса як переможного Царя. Решта вершників з їхніми конями зображають події на землі, якими позначається початок Ісусового правління. Це війна, голод та передчасна смерть з різних причин. Чи ми бачимо, як ці два пророцтва сповняються сьогодні?

Війна

7. Що зображає їзда другого вершника Апокаліпсиса?

⁷ Розгляньмо уважніше ці пророцтва. Насамперед Ісус сказав: «Повстане народ на народ і царство на царство». Це пророцтво вказує на війну. Так само й другий з чотирьох вершників Апокаліпсиса символізує війну. Ми читаємо: «Вийшов інший кінь, вогняно-червоний. Тому, хто сидів на ньому, було дозволено забрати мир із землі, щоб її мешканці вбивали одні одних. Також він отримав великий меч» (Об’явлення 6:4). Людство провадить війни вже тисячі років. Чому ж тоді ці слова повинні мати якесь особливе значення в наші дні?

8. Чому можна було сподіватись, що війна буде винятковою складовою ознаки?

⁸ Зверніть увагу, що не сама тільки війна є ознакою Ісусової присутності. Ця ознака є сукупністю всіх передречених в Ісусовому пророцтві подій, які відбуваються в один і той же період. А війна згадується першою, тож можна сподіватись, що ця складова ознаки Ісусової присутності сповнятиметься якимсь надзвичайним чином, так що на це неможливо буде не звернути уваги. Мабуть, усі погодяться, що війнам XX століття не було рівних за всю історію.

9, 10. Як почали сповнятись пророцтва про війну?

⁹ Наприклад, хоч би якими жорстокими і руїнницькими були війни в минулому, за масштабами спустошень жодна з них навіть близько не може зрівнятись з двома світовими війнами XX століття. Перша світова війна забрала життя приблизно 14 мільйонів людей, а це більше, ніж населення деяких країн. І справді, війні «було дозволено забрати мир із землі, щоб її мешканці вбивали одні одних».

¹⁰ Згідно з пророцтвом, другий вершник Апокаліпсиса, який символізує війну, «отримав великий меч». Що це означає? Це означає, що знаряддя війни стали більш нищівними. Танки, літаки, отруйний газ, підводні човни, артилерія, яка вражає ціль на відстані кількох кілометрів,— усе це дало людині можливість масово винищувати своїх ближніх. А після Першої світової війни «великий меч» став ще більш руйнівним: людина почала використовувати радіозв’язок, радари, найсучаснішу вогнепальну зброю, бактеріологічну та хімічну зброю, вогнемети, напалм, нові види бомб, міжконтинентальні балістичні ракети, ядерні підводні човни, найновіші види літаків і великі військові кораблі.

«Початок нестерпних мук»

11, 12. Чому можна сказати, що Перша світова війна була лише «початком нестерпних мук»?

¹¹ Перша частина Ісусового пророцтва закінчується словами: «Усе це лише початок нестерпних мук». Перша світова війна підтвердила правдивість цих слів. Після її завершення в 1918 році мир тривав недовго. Незабаром локальні, проте жорстокі військові конфлікти спалахнули в Ефіопії, Лівії, Іспанії, Росії, Індії та в інших країнах. Згодом вибухнула жахлива Друга світова війна, кількість жертв якої сягнула близько 50 мільйонів серед військових та цивільного населення.

¹² Хоча час від часу укладаються мирні угоди і настають короткі періоди спокою, людство надалі перебуває в стані війни. У 1987 році повідомлялося, що, починаючи з 1960 року, точилася 81 велика війна і загинуло 12 555 000 чоловіків, жінок та дітей. А в самому 1987 році війн велося більше, ніж у будь-якому іншому році за всю попередню історію ¹. Крім того, витрати на озброєння сягають приблизно 1 000 000 000 000 доларів щороку, і це згубно впливає на світову економіку ². Безсумнівно, Ісусове пророцтво про те, що «повстане народ на народ і царство на царство», сповняється на наших очах. Червоний кінь війни продовжує свій несамовитий біг по землі. А що ж сказати про другу складову ознаки?

Голод

13. Які сумні події передрік Ісус і як видіння про третього вершника Апокаліпсиса узгоджується з Ісусовим пророцтвом?

¹³ Ісус передрік: «В одному місці за іншим буде голод». Зверніть увагу, як це узгоджується з їздою третього з чотирьох вершників Апокаліпсиса. Про нього сказано: «Я глянув і побачив коня вороного, а той, хто сидів на ньому, мав у своїй руці терези. І я почув голос, що пролунав ніби від чотирьох живих істот: «Літр пшениці за денарій і три літри ячменю за денарій; а оливкової олії та вина не марнуй» (Об’явлення 6:5, 6). Отже, мав бути страшний голод.

14. Які випадки великого голоду з 1914 року свідчать про сповнення Ісусового пророцтва?

¹⁴ Чи можна сказати, що це пророцтво сповняється тепер, коли деякі країни досягли дуже високого рівня життя? Щоб відповісти на це запитання, подивімося на ситуацію у світі в цілому. Як показує історія, часто голод спричиняють війни та стихійні лиха. Тож не дивно, що люди раз у раз потерпали від голоду в минулому столітті, яке пережило небачену кількість стихійних лих та війн. У багатьох частинах землі такі біди трапляються з 1914 року. Відтоді було зафіксовано понад 60 випадків сильного голоду в таких віддалених одна від одної країнах, як Греція, Голландія, СРСР, Нігерія, Чад, Чилі, Перу, Бангладеш, Бенгалія, Кампучія, Ефіопія та Японія ³. Голод у деяких з цих країн тривав кілька років і забрав мільйони життів.

15, 16. Яка існує інша загрозлива форма голоду?

¹⁵ Про випадки сильного голоду зазвичай стає широко відомо. Але голод минає, і люди поступово повертаються до відносно нормального життя. Однак у XX столітті голод набув іншої, більш загрозливої форми: вона не настільки помітна, і тому на неї часто не звертають уваги. Такий голод триває роками. Йдеться про недоїдання — підступне лихо, від якого страждає приблизно 800 мільйонів людей. У країнах, що розвиваються, щороку помирає близько 12 мільйонів дітей віком до п’яти років, і більшість з них — через недоїдання ⁴.

¹⁶ У XX столітті це лихо кожних два дні вбивало приблизно стільки людей, скільки загинуло від вибуху атомної бомби в Хіросімі. А кожних два роки внаслідок голоду помирає людей більше, ніж кількість солдат, які загинули під час двох світових війн. Тож чи можна сказати, що з 1914 року голод виникає «в одному місці за іншим»? Безперечно!

Землетруси

17. Який жахливий землетрус стався невдовзі після 1914 року?

¹⁷ Тринадцятого січня 1915 року, через кілька місяців після початку Першої світової війни, в італійському місті Абруцці стався землетрус, який забрав життя 32 610 людей. Це страшне лихо нагадує нам, що разом з війнами і голодом під час присутності Ісуса мало бути щось іще. Ісус передрік: «В одному місці за іншим... відбуватимуться землетруси». Землетрус в Абруцці, так само як війна і голод, був лише «початком нестерпних мук»a.

18. Як сповняється пророцтво Ісуса про землетруси?

¹⁸ Двадцяте століття можна назвати століттям землетрусів. Завдяки сучасним засобам масової інформації, люди добре знають про їхні наслідки. Ось лише кілька прикладів. У 1920 році від землетрусу в Китаї загинуло 200 000; 1923 року в Японії загинуло або зникло безвісти близько 140 000; в 1935 році землетрус на території сучасного Пакистану забрав життя 25 000 людей, а в Туреччині 1939 року загинуло 32 700 осіб. Кількість жертв землетрусу в Перу, який стався 1970 року, становила 66 800. У 1976 році в китайському місті Таншань загинуло 240 000 (за деякими даними 800 000) людей ⁶. Зовсім недавно, у 2004 році, поблизу узбережжя Суматри (Індонезія) стався землетрус магнітудою 9. Він спричинив цунамі, яке забрало життя більш ніж 220 000 людейb. Справді, землетруси відбуваються «в одному місці за іншим»!⁷

Смертельні хвороби

19. Назвіть іншу складову ознаки, яку передрік Ісус і яку символізує четвертий вершник Апокаліпсиса.

¹⁹ В Ісусовому пророцтві згадується також про хвороби. Згідно з Євангелієм від Луки, Ісус передрік, що «в одному місці за іншим будуть епідемії» (Луки 21:11). Це теж узгоджується з пророчим видінням про чотирьох вершників Апокаліпсиса. Ім’я четвертого вершника — Смерть. Він символізує передчасну смерть, яка настає з різних причин, у тому числі через «смертельну хворобу та... земних звірів» (Об’явлення 6:8).

20. Яка жахлива хвороба частково сповнила Ісусове пророцтво про епідемії?

²⁰ У 1918 і 1919 роках понад 1 000 000 000 людей захворіло на грип «іспанку». Зрештою від нього померло понад 20 000 000. Хвороба забрала більше життів, ніж світова війна ⁸. Смертельні хвороби, або передречені «епідемії», попри видатні досягнення в медицині продовжують завдавати людям горя. Але чому? Одна з причин полягає в тому, що бідні країни не завжди можуть отримувати користь з досягнень наукового прогресу. Вбогі люди страждають і помирають від хвороб, котрі можна було б вилікувати, якби на це виділялося достатньо коштів.

21, 22. Як люди і в бідних, і в багатих країнах страждають від «смертельної хвороби»?

²¹ Наприклад, по цілому світі понад 300 мільйонів людей хворіє на малярію. Ще 200 мільйонів заражені шистосомозом. Від хвороби Шагаса страждає коло 20 мільйонів. Близько 126 мільйонів мають «річкову сліпоту». Щороку мільйони дітей вмирають від гострих шлунково-кишкових захворювань ⁹. Туберкульоз і лепра досі становлять серйозну проблему для охорони здоров’я. Безумовно, бідні люди страждають від епідемій, які виникають «в одному місці за іншим».

²² Однак хвороби не минають і багатих. Наприклад, грип вражає як бідних, так і заможних людей. У 1957 році певний штам грипу спричинив 70 000 смертей у самих тільки США. За деякими підрахунками, кожний шостий мешканець Німеччини рано чи пізно захворіє на рак ¹⁰. Так само й хвороби, що передаються статевим шляхом, вражають і бідних, і багатих. У США гонорея є найбільш поширеною з таких інфекційних хвороб. А в деяких частинах Африки на неї хворіє аж 18,9 відсотка населення ¹¹. Сифіліс, хламідіоз і генітальний герпес належать до інших епідемічних хвороб, які передаються статевим шляхом.

23. Яка «смертельна хвороба» затьмарила всі інші?

²³ Не так давно «смертельна хвороба» СНІД поповнила список «епідемій». Ця хвороба лякає, оскільки на час написання цієї книжки не винайдено ефективного методу її лікування, і життя хворих можна лише підтримувати за допомогою дорогих медикаментів. За деякими даними, сьогодні 42 мільйони людей у світі заражені ВІЛ, вірусом, який викликає СНІД. Згідно з повідомленням ЮНЕЙДС, у 45 країнах, де найбільше хворих на СНІД, у період з 2000 по 2020 рік від цього захворювання помре 68 мільйонів людей ¹². Це дійсно «смертельна хвороба»! А що означає пророцтво про смерть від звірів?

«Земні звірі»

24, 25. а) Про який вид «звірів» говорив пророк Єзекіїль? б) Якими словами Ісус вказав на діяльність «звірів» під час його присутності?

²⁴ Якщо сьогодні газети пишуть про звірів, то часто у зв’язку з тим, що певні їх види перебувають на межі зникнення. Нині люди загрожують «земним звірям» більше, ніж звірі людям. Однак у деяких країнах звірі — наприклад тигри в Індії — усе ще вбивають чимало людей.

²⁵ З другого боку, Біблія звертає увагу на інший вид звірів, які жахають людей останнім часом. Пророк Єзекіїль порівняв жорстоких людей до диких тварин. Він сказав: «Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи» (Єзекіїля 22:27). Коли Ісус передрікав «ріст беззаконня», то, по суті, мав на увазі діяльність таких «звірів» під час його присутності (Матвія 24:12). А апостол Павло додав, що «в останні дні» люди будуть грошолюбні, жорстокі, не матимуть самовладання і не любитимуть великодушності (2 Тимофія 3:1—3). Чи це спостерігається з 1914 року?

26—28. Які повідомлення з цілого світу показують, що на людей всюди чигають люті «звірі»?

²⁶ Безперечно. Якщо ви живете у великому місті, то, мабуть, погодитеся з цим. Коли ж у вас виникають сумніви, лише візьміть до уваги кілька нижченаведених газетних повідомлень. Колумбія: «Поліція зареєструвала... близько 10 000 убивств і 25 000 збройних пограбувань». Вікторія (Австралія): «Стрімкий ріст злочинності». У США кількість убивств, скоєних підлітками, за вісім років зросла втричі. У Лос-Анджелесі за останній час було скоєно понад 500 убивств, і «поліція зазначає, що вуличні банди причетні до 75 відсотків цих убивств».

²⁷ Зімбабве: «Убивство дітей набрало загрозливих масштабів». Бразилія: «Тут коїться стільки злочинів і так багато людей має при собі зброю, що новини про насилля вже мало кого дивують». Нова Зеландія: «Сексуальні та насильницькі злочини і далі залишаються великою проблемою для поліції». «Жорстокість новозеландців один до одного не назвеш інакше, як варварством». Іспанія: «Іспанія бореться зі злочинністю, яка постійно зростає». Італія: «Нова хвиля вбивств засвідчує, що сицилійська мафія знову піднялась після поразки».

²⁸ Це лише кілька повідомлень, які з’явились у газетах перед виданням цієї книжки. Безсумнівно, в наш час «звірі» по цілій землі чигають на людей, наганяючи на них страх.

Проповідування доброї новини

29, 30. Яка релігійна ситуація панує в християнському світі, згідно з пророцтвом Ісуса?

²⁹ У якому стані мала перебувати релігія в неспокійні часи Ісусової присутності? З одного боку, Ісус передрікав збільшення релігійної діяльності, сказавши, що «з’явиться також багато лжепророків, які введуть в оману багатьох» (Матвія 24:11). З іншого боку, він пророкував, що в цілому люди в християнському світі будуть мало цікавитись Богом. «Через ріст беззаконня любов більшості охолоне» (Матвія 24:12).

³⁰ Ці слова правдиво змальовують ситуацію в сьогоднішньому християнському світі. З одного боку, найбільші церкви християнства втрачають підтримку парафіян і занепадають. У країнах північної Європи і в Англії, які колись були оплотом протестантизму, релігія фактично мертва. Водночас католицька церква нарікає на брак священиків і матеріальних коштів. З другого боку, спостерігається ріст нових релігійних груп. Процвітають культи, які беруть свій початок у релігіях Сходу, а користолюбні телевізійні проповідники виманюють у людей мільйони доларів.

31. Які слова з Ісусового пророцтва допомагають сьогодні розпізнати правдивих християн?

³¹ Що ж сказати про правдиве християнство, яке заснував Ісус Христос і яке поширювали його апостоли? Воно мало існувати і в час Ісусової присутності. Як же тоді його розпізнати? Його можна розпізнати по кількох ознаках, і одну з них Ісус згадує у своєму визначному пророцтві. Правдиві християни мали брати участь у всесвітній праці проповідування. Ісус передрік: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матвія 24:14).

32. Яка єдина релігійна група сповняє пророцтво Ісуса з Матвія 24:14?

³² Це проповідування здійснюється сьогодні в грандіозному масштабі. Релігійна група, котра носить назву «Свідки Єгови», бере участь у проповідницькій діяльності, найінтенсивнішій за всю історію християнства (Ісаї 43:10, 12). Ще в 1919 році, коли основні релігії християнського світу втручалися в політику і покладалися на марні зусилля Ліги Націй, Свідки Єгови готувались до всесвітньої проповідницької кампанії.

33, 34. В яких масштабах проповідується добра новина про Царство?

³³ Тоді було лише близько 10 000 Свідків Єгови, однак вони добре розуміли, яку працю їм належало виконувати. Вони сміливо взялися за справу проповідування. Свідки зрозуміли, що поділення людей на духівництво і мирян суперечить біблійним заповідям і не відповідає взірцю, який залишили апостоли. Тож вони всі до одного почали вчитись, як розповідати ближнім про Боже Царство. Так вони стали організацією проповідників.

³⁴ З бігом часу ці проповідники зіткнулися з запеклою протидією. В Європі вони зазнавали утиску з боку різних тоталітарних режимів. У США й Канаді їм доводилось обстоювати свої права в судах і терпіти напади юрби. В інших країнах вони стикалися з упередженням релігійних фанатиків і їх жорстоко переслідували деспотичні диктатори. А в останні роки вони протистоять духу скептицизму й потурання власним примхам. Однак вони все вистояли, і сьогодні їх нараховується понад шість з половиною мільйонів у 235 країнах і територіях. Ще ніколи добра новина про Царство не проповідувалась у таких масштабах. Яке ж дивовижне сповнення цієї частини Ісусового пророцтва!

Що все це означає?

35. а) Як сповнення Ісусового пророцтва в наш час підтверджує, що Біблія натхнена Богом? б) Про що свідчить сповнення ознаки, котру дав Ісус?

³⁵ Немає сумнівів, що на наших очах сповняється визначне пророцтво Ісуса. Це ще раз підтверджує, що Біблія справді натхнена Богом. Жодна людина не змогла б за стільки років наперед передректи події, які мали відбуватися в наш час. Крім того, сповнення даної Ісусом ознаки свідчить про те, що ми живемо в час його присутності й закінчення цієї системи (Матвія 24:3). Яке значення це має для нас? Що означає присутність Ісуса і яка система переживає своє закінчення? Щоб відповісти на це запитання, необхідно розглянути ще один переконливий доказ того, що Біблія натхнена Богом. Йдеться про її дивовижну внутрішню узгодженість. Ми обговоримо це в наступному розділі і побачимо, як розвиток головної теми Біблії вже тепер наближається до величної кульмінації.

[Примітки]

Розділ 11

Внутрішня узгодженість Біблії

Уявіть собі бібліотеку з 66 книг, які писало приблизно 40 людей протягом 1600 років. Ці люди жили в різних місцях і писали трьома мовами. Усі вони мали різні характери, здібності та походження. Однак коли написані ними книги згодом були зібрані разом, то стало очевидно, що вони утворюють одну велику книгу, в якій від початку до кінця поступово висвітлюється одна головна тема. Це важко уявити. Але саме такою бібліотекою і є Біблія.

1. (Разом зі вступом). У чому полягає дивовижна внутрішня узгодженість Біблії, яка свідчить про те, що вона натхнена Богом?

НА ЩИРОГО дослідника Біблії не може не справити враження факт, що Біблія, хоч і складається з різних книг, є цілісним твором. Цілісність Біблії виявляється в тому, що вона від початку і до кінця обстоює поклоніння лише одному Богу, риси якого ніколи не змінюються. Крім того, всі її книги поступово розкривають одну головну тему. Така внутрішня узгодженість переконливо свідчить, що Біблія — справді Слово Бога.

2, 3. Яке виголошене в Едені пророцтво несло надію для людства і за яких обставин його було виголошено?

² Головна тема Біблії згадується вже в початкових розділах її першої книги, що має назву Буття. Там сказано, що Бог створив наших прабатьків, Адама і Єву, досконалими і поселив їх в райському саду Едені. Одного разу до Єви заговорив змій: він поставив під сумнів справедливість Божих законів і хитрістю підштовхнув її до гріха. Адам приєднався до Єви і також не послухався Бога. До чого це призвело? Вони були вигнані з Едену і засуджені на смерть. Тепер ми страждаємо від наслідків того бунту. Усі ми успадкували гріх і смерть від наших перших прабатьків (Буття 3:1—7, 19, 24; Римлян 5:12).

³ Однак у той трагічний час Бог виголосив пророцтво, яке несло надію для людства. Бог говорив до змія, але пророцтво чули також Адам і Єва. Тож вони могли розповісти про нього своїм дітям. Ось що сказав Бог: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15; Римлян 8:20, 21).

4. Кого згадує пророцтво, виголошене Єговою в Едені, і як протягом століть мали складатися стосунки між тими, про кого воно говорить?

⁴ Зверніть увагу, що в цьому вірші згадується змій, насіння змія, жінка та насіння жінки. Вірш показує, що вони будуть відігравати ключову роль у подіях, які відбуватимуться протягом подальших тисячоліть. Між жінкою та її насінням з одного боку і змієм та його насінням з другого існуватиме постійна ворожнеча. Одним з виявів цієї ворожнечі буде безупинне протистояння між правдивим та фальшивим поклонінням, між праведністю і неправедністю. На певному етапі здаватиметься, що змій здобув перевагу, вжаливши насіння жінки в п’яту. Однак згодом насіння жінки розчавить змієві голову і буде усунено всі наслідки першого бунту та доведено справедливість Бога.

5. Звідки ми знаємо, що жінкою з пророцтва була не Єва?

⁵ Хто ж такі жінка і змій? І кого символізують насіння жінки і насіння змія? Коли Єва народила свого першого сина Каїна, вона сказала: «Набула чоловіка від Господа» (Буття 4:1). Єва, можливо, думала, що вона є тією жінкою з пророцтва, а її син — насінням. Проте Каїн виявив такий же дух, як і змій. Він став убивцею, проливши кров свого молодшого брата Авеля (Буття 4:8). Зрозуміло, що пророцтво мало глибше, символічне значення, яке міг відкрити лише Бог. І він зробив це, пояснюючи пророцтво крок за кроком. Усі 66 книг Біблії так чи інакше допомагають зрозуміти значення цього першого пророцтва.

Хто такий змій?

6—8. Які слова Ісуса допомагають нам зрозуміти, яка сила керувала змієм? Поясніть.

⁶ Розгляньмо насамперед, хто такий змій з Буття 3:15. Біблія говорить, що в Едені до Єви наблизився буквальний змій. Але ж змії не розмовляють. Змієм мусила керувати якась сила. Що це за сила, стало чітко зрозуміло тільки в I столітті н. е., під час Ісусового служіння на землі.

⁷ Якось Ісус розмовляв з самовдоволеними юдейськими релігійними провідниками, які хизувалися тим, що були синами Авраама. Але вони вперто противилися правді, яку проповідував Ісус. Тому Ісус сказав їм: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька. Він був убивцею ще відтоді, як пішов шляхом непослуху, і в правді не встояв, бо правди в ньому немає. Коли він говорить брехню, це природно для нього, тому що він — брехун і батько брехні» (Івана 8:44).

⁸ Ісус говорив прямо і конкретно. Він назвав Диявола «убивцею» і «батьком брехні». Батьком брехні можна назвати того, хто сказав брехню першим в історії. А, згідно з Біблією, це був змій в Едені. До того ж перша брехня призвела до смерті Адама та Єви, тож брехун став і вбивцею. Отже, очевидно, що силою, яка керувала змієм в Едені, був Сатана Диявол, і в тому стародавньому пророцтві Єгова насправді звертався до Сатани.

9. Як з’явився Сатана?

⁹ Дехто каже: якщо Бог добрий, то навіщо він створив Диявола? Ісусові слова допомагають нам відповісти й на це запитання. Ісус сказав, що Сатана «був убивцею ще відтоді, як пішов шляхом непослуху». Тож початком існування Сатани був той момент, коли він обманув Єву (слово «сатана» походить від єврейського слова, яке означає «противник»). Бог не створював Сатану. Ангел, який колись був вірним Богові, дозволив, щоб у його серці розвинулося неправильне бажання, і так він став Сатаною (Повторення Закону 32:4; Йова 1:6—12; 2:1—10; Якова 1:13—15).

Насіння змія

10, 11. Як слова Ісуса та апостола Івана допомагають визначити, хто є насінням Змія?

¹⁰ А що можна сказати про насіння змія, тобто його потомство? Цю частину загадки також прояснюють слова Ісуса. Він сказав юдейським релігійним провідникам: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька». Ці юдеї були нащадками Авраама, чим вони й хизувалися. Але їхня негідна поведінка зробила з них духовних дітей Сатани, через якого у світі з’явився гріх.

¹¹ Апостол Іван наприкінці I століття чітко роз’яснив, хто належить до насіння Змія, Сатани. Він написав: «Хто ходить у гріху, той від Диявола, бо Диявол грішить від початку... Діти Бога і діти Диявола пізнаються ось по чому: кожен, хто не ходить у праведності,— не від Бога, як і той, хто не любить свого брата» (1 Івана 3:8, 10). Безперечно, насіння Змія було дуже діяльним протягом цілої історії людства.

Хто є насінням жінки?

12, 13. а) Як Єгова виявив Аврааму, що насіння жінки з’явиться серед його нащадків? б) Кому згодом було повторено обітницю про Насіння?

¹² Хто ж тоді є насінням, тобто потомством, жінки? Це одне з найважливіших питань, оскільки саме насіння жінки згодом розчавить голову Сатані й усуне наслідки першого бунту. Ще у XX столітті до н. е. Бог виявив вірному Аврааму важливу деталь, яка допомагає зрозуміти, хто є тим насінням. Оскільки Авраам мав велику віру, Бог дав йому ряд обітниць, які стосувалися його потомства. Одна з них показала, що насіння жінки, котре розчавить голову змію, має з’явитись серед нащадків Авраама. Бог сказав йому: «Потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:17, 18).

¹³ З часом Єгова повторив дану Авраамові обітницю — спочатку його сину Ісаку, а потім онуку Якову (Буття 26:3—5; 28:10—15). Нащадки Якова розмножились, і утворилося 12 племен. Одному з них, племені Юди, була дана особлива обітниця: «Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів» (Буття 49:10). Отже, Насіння мало з’явитись з племені Юди.

14. Який народ було утворено, щоб у ньому з’явилось Насіння?

¹⁴ Наприкінці XVI століття до н. е. з 12 племен Ізраїля був утворений Божий народ. Для цього Бог уклав з ізраїльтянами урочисту угоду і дав їм звід законів. Головна мета цього полягала в тому, щоб приготувати народ для приходу Насіння (Вихід 19:5, 6; Галатів 3:24). Відтоді ненависть Сатани до Насіння жінки можна було побачити у ворожому ставленні інших народів до Божого вибраного народу.

15. Яка була остання підказка щодо того, з якого роду Авраамових нащадків вийде Насіння?

¹⁵ Остання підказка щодо того, з якого роду вийде Насіння, була дана в XI столітті до н. е. Тоді Бог пообіцяв Давиду, другому царю Ізраїля, що Насіння прийде з його роду і що престол цього Насіння «буде міцно стояти аж навіки» (2 Самуїла 7:11—16). З того часу Насіння слушно називали сином Давида (Матвія 22:42—45).

16, 17. Як Ісая описав благословення, які має принести Насіння?

¹⁶ Пізніше Бог настановляв пророків для того, щоб надати більше інформації про прихід Насіння. Наприклад, у VIII столітті до н. е. Ісая написав: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його» (Ісаї 9:5, 6).

¹⁷ Далі стосовно цього Насіння Ісая пророкував: «Буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі... І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване... Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:4—9). Які ж рясні благословення мало принести це насіння!

18. Яку інформацію про Насіння записав Даниїл?

¹⁸ У VI столітті до н. е. Даниїл також записав пророцтво про Насіння. Він передрік той час, коли хтось подібний до сина людського з’явиться в небі. Даниїл сказав: «Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:13, 14). Отже, Насіння мало прийти й успадкувати небесне царство, і його царська влада мала охоплювати всю землю.

Загадку розв’язано

19. Яку роль, пов’язану з приходом Насіння, за словами ангела, мала відіграти Марія?

¹⁹ Перед початком нашої ери було остаточно виявлено, хто є Насінням. У 2 році до н. е. єврейській дівчині на ім’я Марія, яка походила з Давидового роду, з’явився ангел. Він повідомив їй, що вона народить особливу дитину, і сказав: «Він стане великим і буде названий Сином Всевишнього, а Бог Єгова дасть йому престол його батька, Давида, і він царюватиме над домом Якова навіки, і царству його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Тож довге очікування «насіння» завершувалось.

20. Хто є обіцяним Насінням і яку звістку він проголошував в Ізраїлі?

²⁰ У 29 році н. е. (на який ще задовго до того вказав Даниїл) Ісус охрестився. Тоді на Ісуса зійшов святий дух, і Бог визнав його своїм сином (Даниїла 9:24—27; Матвія 3:16, 17). Після цього Ісус три з половиною роки свідчив юдеям, що «наблизилося царство небесне» (Матвія 4:17). Протягом того часу на Ісусові сповнилось надзвичайно багато пророцтв з Єврейських Писань, тож не залишилося жодних сумнівів, що він і був тим обіцяним Насінням.

21. Що розуміли християни стосовно того, хто є Насінням?

²¹ Перші християни добре розуміли, хто є Насінням, тобто нащадком. Ось що Павло написав християнам в Галатії: «Що ж до обітниць, вони були дані Аврааму та його нащадку. Не говориться: «І нащадкам», як про багатьох, але як про одного: «І твоєму нащадку», а ним є Христос» (Галатів 3:16). Ісус мав стати «Князем миру», як передрік Ісая. Коли Ісус обійме всю владу у своєму Царстві, по цілій землі пануватиме справедливість і праведність.

Хто ж тоді є жінкою?

22. Хто є жінкою з пророцтва, виголошеного Єговою в Едені?

²² Якщо Ісус є Насінням, хто ж така жінка, про яку згадувалося ще в Едені? Оскільки сила, котра керувала змієм, була духовною істотою, нас не повинне дивувати те, що цю жінку слід шукати не серед людей, а в духовній сфері. Павло згадував небесну «жінку», коли говорив: «Він [верхній Єрусалим] вільний, і саме він є нашою матір’ю» (Галатів 4:26). З інших віршів видно, що цей «верхній Єрусалим» тоді вже існував тисячі років. Це небесна організація Єгови, яка складається з духовних створінь і до якої належав Ісус перед тим, як прийшов на землю, щоб стати насінням жінки. Лише така духовна «жінка» могла протягом тисячоліть зносити вороже ставлення з боку «змія стародавнього» (Об’явлення 12:9; Ісаї 54:1, 13; 62:2—6).

23. Чому поступове розкриття значення пророцтва, виголошеного Єговою в Едені, особливо вражає?

²³ Цей короткий огляд того, як розкривалося значення стародавнього пророцтва з Буття 3:15, переконливо свідчить про дивовижну внутрішню узгодженість Біблії. Найбільше вражає те, що зрозуміти пророцтво можливо лише тоді, коли події і висловлювання з XX, XI, VIII і VI століть до н. е. пов’язати з подіями і висловлюваннями з I століття н. е. Це не може бути випадковістю. Хтось повинен був подбати про це (Ісаї 46:9, 10).

Що це означає для нас?

24. Що означає для нас розуміння того, хто є Насінням?

²⁴ Що все це означає для нас? Ми побачили, що Ісус є головним насінням жінки. Стародавнє пророцтво з Буття 3:15 говорить, що Змій вжалить насіння в п’яту. Це сталося, коли Ісус помер на стовпі мук. Однак завдана шкода не була тривалою. Позірна перемога Змія швидко обернулась на поразку, коли Ісус воскрес. (Як показує 6-й розділ цієї книжки, існує достатньо доказів, що це справді відбулося). Смерть Ісуса заклала основу для спасіння людей щирого серця. Таким чином Насіння стало благословенням, як Бог і обіцяв Аврааму. А що сказати стосовно пророцтв, у яких передрікалось, що Ісус правитиме в небесному царстві над усією землею?

25, 26. З яким питанням, як показує книга Об’явлення, була пов’язана ворожнеча між насінням жінки і Змієм?

²⁵ У яскравому пророцтві, записаному в 12-му розділі Об’явлення, встановлення цього Царства зображено як народження в небі дитини чоловічої статі. Владу в цьому Царстві отримує обіцяне Насіння, яке тут названо Михаїлом, що означає «хто як Бог?». Михаїл назавжди виганяє з небес «змія стародавнього» і цим показує, що ніхто не може ставити під сумнів правомірність верховної влади Єгови. В Об’явленні сказано: «Тож скинений був великий дракон, змій стародавній, що називається Диявол і Сатана, який вводить в оману всю населену землю. Він був скинений на землю разом зі своїми ангелами» (Об’явлення 12:7—9).

²⁶ Це принесло радість для небес, а для землі горе. У небі пролунав переможний вигук: «Ось настало спасіння, сила та царство нашого Бога й влада Христа його». Далі ми читаємо: «Тому веселіться небеса й ті, хто на них перебуває! Горе землі та морю, бо до вас зійшов Диявол, який надзвичайно лютує, оскільки знає, що йому залишилось мало часу» (Об’явлення 12:10, 12).

27. Коли сповнилося пророцтво про скинення Сатани з небес? Звідки нам відомо про це?

²⁷ Чи відомо, коли це пророцтво мало сповнитися? По суті, саме це цікавило учнів Ісуса, коли вони запитали його, за якою ознакою можна буде побачити час його присутності та закінчення цієї системи (Матвія 24:3). Як ми побачили, розглянувши 10-й розділ, існує достатньо доказів того, що присутність Ісуса як Царя в небесному Царстві почалась 1914 року. Ми бачимо, що відтоді дійсно справджуються слова: «горе землі».

28, 29. Які величезні зміни мають відбутись на землі і звідки ми знаємо, що це буде незабаром?

²⁸ Але зверніть увагу: гучним голосом у небі було сказано, що Сатані «залишилось мало часу». Отже, сповнення першого пророцтва з Буття 3:15 невідворотно наближається до свого кульмінаційного моменту. Уже відомо, хто такі змій, насіння змія, жінка і насіння жінки. Насіння було вжалене в п’яту, але одужало. Невдовзі Ісус Христос, призначений Богом Цар, який сьогодні вже править, завдасть нищівного удару Сатані та його насінню.

²⁹ Унаслідок цього на землі відбудуться величезні зміни. Разом з Сатаною будуть знищені й ті, хто показує, що належить до його насіння. Як передрікав псалмоспівець: «Ще трохи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його» (Псалом 37:10). Яка ж докорінна зміна! Після цього сповняться подальші слова псалмоспівця: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).

30. Чому бракує реалістичності судженням скептиків, які сумніваються, що Біблія натхнена Богом і що Бог взагалі існує?

³⁰ Таким чином «Князь миру» нарешті принесе людям мир. Як ми вже дізналися, обітниця про це міститься в Біблії, в книзі Ісаї 9:5, 6. У нашу добу скептицизму така обітниця багатьом здається нереальною. Але чи можуть люди запропонувати щось інше? Ні! Натомість ця обітниця чітко викладена в Біблії, а Біблія — Слово Бога, яке заслуговує цілковитої довіри. Це якраз судженням скептиків бракує реалістичності (Ісаї 55:8, 11). Вони ігнорують Бога, який натхнув людей написати Біблію і який є найвеличнішою реальністю.

[Ілюстрація на сторінці 151]

Перше біблійне пророцтво несло надію для грішного людства.

[Ілюстрація на сторінці 154]

У XX столітті до н. е. Єгова сказав Аврааму, що обіцяне Насіння походитиме з його нащадків.

[Ілюстрація на сторінці 155]

В XI столітті до н. е. цар Давид дізнався, що Насіння походитиме з його царського роду.

[Ілюстрація на сторінці 156]

У VIII столітті до н. е. Ісая передрік благословення, які мало принести Насіння.

[Ілюстрація на сторінці 157]

У VI столітті до н. е. Даниїл передрік, що Насіння правитиме в небесному царстві.

[Ілюстрація на сторінці 159]

Перед початком нашої ери Марія дізналась, що Ісус — дитина, яку вона мала народити,— стане обіцяним Насінням.