«Ми з Софієюa прожили у шлюбі майже 40 років, а потім затяжна хвороба обірвала її життя. І друзі мене дуже підтримували, і я сам старався завжди бути зайнятим, але цілий рік моє серце просто розривалося від болю. Мене постійно мучили перепади настрою, я ніяк не міг дати раду своїм почуттям. Навіть тепер, коли після її смерті минуло майже три роки, буває, що гострий біль раптом, без будь-якого приводу, пронизує моє серце» (Костас).

Може, і ви втратили близьку людину. Тоді вам, мабуть, знайомі почуття Костаса. Ніщо не завдає такого сильного болю, як смерть чоловіка чи дружини, родича або близького друга. Такої думки дотримуються психологи, які вивчають емоційні стани, спричинені смертю близької людини. Ось що написали автори статті у спеціалізованому журналі: «Цілком очевидно, що смерть — найбільша і непоправна втрата» («The American Journal of Psychiatry»). Зазнаючи нестерпного болю після смерті когось з близьких, людина може запитувати себе: «Чи довго я буду жити з цим болем? Чи я ще колись буду радіти життю? Що полегшить мій біль?»

Відповідям на такі запитання присвячено цей номер журналу «Пробудись!». Наступна стаття розповість про те, які почуття можуть виникати, якщо у вас недавно хтось помер. Далі піде мова про те, як можна полегшити свій біль.

Ми щиро сподіваємося, що цей журнал принесе розраду тим, кого спіткало горе, і буде для них корисним.

Психологи часто пишуть, що людина проходить кілька окремих стадій горя. Однак кожен переживає втрату по-своєму. Чи різна реакція на горе означає, що хтось не сумує або заглушає своє горе? Не обов’язково. Коли людина змиряється з втратою і виливає свій жаль, їй стає легше, але не всі мають переносити горе саме так і ніяк інакше. Велику роль тут відіграють культурне середовище, в якому сформувалась людина, її темперамент, життєвий досвід, а також те, якими були обставини смерті.

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ГОРЕ

Втративши когось з близьких, людині важко передбачити, які в неї будуть почуття. Проте деякі емоції і труднощі виникають майже у всіх.

Емоційне потрясіння. Про нього свідчать напади плачу, туга за померлим, різкі перепади настрою. Яскраві спогади і сни можуть посилювати болісні емоції. Однак перша реакція — шок і заперечення того, що сталося. Чоловік Тііни, Тімо, помер несподівано. Вона пригадує: «Спочатку я ніби заціпеніла і навіть не могла плакати. Від потрясіння не ставало сил дихати. Я просто не могла повірити в те, що сталося».

Напади тривоги, злості і відчуття провини. «Після смерті нашого сина Еріка, якому було всього 24 роки,— розповідає Айван,— нас з Йоландою охопила злість. Ми здивувалися, адже не вважали себе злими людьми. Крім того, нас мучило почуття провини, ми постійно запитували себе, чи зробили все, щоб допомогти сину». Алехандро, в якого дружина померла після довгої хвороби, теж вважав себе винним. Він пригадує: «Спочатку мені здавалося, що коли Бог допустив, щоб я так сильно страждав, то я, мабуть, дуже поганий. А тоді я почувався винним через те, що у всьому звинувачую Бога». Костас, слова якого наводились у першій статті, говорить: «Не раз я навіть злився на Софію за те, що вона померла. Потім я карав себе за такі думки, адже це не її вина».

Порушення уваги. Буває, що в людини з’являються дивні і нелогічні думки. Наприклад, їй може здаватися, що вона чує, бачить померлого або відчуває його присутність. Їй буває важко зосередити увагу чи пригадати щось. Тііна розповідає: «Іноді під час розмови з кимось я ловила себе на думці, що розумом я дуже далеко. Я знову і знову поверталася до подій, пов’язаних зі смертю Тімо. Від того що я не могла зосередитись, ставало ще гірше».

Небажання спілкуватись. Іноді ті, хто горює за померлим, дратуються у присутності інших, оскільки їм буває незручно і незатишно. Костас ділиться своїми почуттями: «Серед сімейних пар я почувався зайвим. Але й серед неодружених я був ніби чужим». А ось слова Йоланди, дружини Айвана: «Нестерпно було чути, як люди скаржаться на дріб’язкові, порівняно з нашими, проблеми! До того ж завжди хтось хвалився нам своїми дітьми. Я раділа за них, але в той же час слухати їх було важко. Ми з чоловіком добре розуміли, що життя триває, та в нас просто не було ні бажання, ні сил підтримувати всі ці розмови».

Збої в організмі. У тих, хто пережив смерть близької людини, буває знижений або надмірний апетит, вони втрачають або набирають вагу, страждають від безсоння або надмірної сонливості. Ось що розповідає Ерон про перший рік після батькової смерті: «Я погано спав. Щоночі я прокидався у той самий час і думав про смерть батька».

Алехандро пригадує, що у нього діялось щось дивне зі здоров’ям: «Кілька разів я проходив обстеження, але лікар запевняв мене, що я здоровий. Думаю, недомагання були пов’язані з моїм емоційним станом». Згодом у Алехандро все минулося. Однак він правильно зробив, що звернувся до лікаря. Журба може послабити імунну систему, викликати загострення старих хвороб або розвиток нових.

Тягар необхідних справ. Айван розповів: «Про смерть Еріка нам довелося повідомляти не тільки родичів і друзів, але й інших людей, наприклад, його начальника та власника його квартири. Треба було оформити чимало документів. Потім ми перебирали Ерікові речі. Усе це вимагало нашої уваги в час, коли ми були змучені і фізично, і емоційно».

Декому стає особливо важко пізніше, коли їм доводиться залагоджувати справи, якими раніше займався померлий. Саме так було в Тііни. Ось її слова: «Всі рахунки і фінанси завжди були в руках Тімо. Тепер це впало на мої плечі, а мені і без того було тяжко. Я боялася, що не зможу всьому дати раду і нароблю помилок».

Усе сказане про труднощі й емоційні та фізичні наслідки може лякати. Так, відразу після втрати біль буває надзвичайно сильним, але якщо ви знаєте про це заздалегідь, вам буде легше з ним справитись. Пам’ятайте, не в кожного проявляються всі симптоми горя. Крім того, важливо знати, що сильні переживання, викликані смертю близької людини,— цілком нормальні.

ЧИ Я ЩЕ КОЛИСЬ БУДУ РАДІТИ ЖИТТЮ?

Що відбуватиметься далі. Глибоке горе, яке ви переживаєте тепер, не триватиме вічно, з часом емоції вляжуться. Це не означає, що ви цілком звільнитесь від смутку чи забудете дорогу вам людину. Однак мало-помалу біль ставатиме вже не таким гострим. Хоча його може викликати несподіваний спогад чи особлива дата, наприклад річниця якоїсь події. Зрештою більшості людей вдається відновити емоційну рівновагу і повернутися до звичного ритму життя. Це легше вдається тим, хто має підтримку родичів та друзів і сам робить все, що може.

Скільки потрібно часу? У декого найважчий період триває кілька місяців, комусь треба один-два роки, щоб відчути покращення, а іншим потрібно ще більше часуa. Алехандро пригадує: «Мені стало легше аж через три роки».

Не вимагайте від себе забагато. Не загадуйте наперед, а живіть тим, що є сьогодні. Не порівнюйте себе з іншими і пам’ятайте, що сильний біль, який ви відчуваєте, не триватиме вічно. Проте чи можна щось зробити, щоб полегшити свій біль і вберегти себе від затяжного горювання?

Існує величезна кількість порад для тих, хто втратив близьку людину, але не всі вони однаково корисні. Мабуть, це тому, що, як говорилося раніше, кожен переживає горе по-своєму. Те, що допомагає одному, не завжди допоможе іншому.

Однак є перевірені часом поради, які допомогли багатьом людям. Ці поради часто наводяться психологами і перегукуються з вічними істинами зі стародавньої мудрої книги — Біблії.

1. НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕСЯ ВІД ДОПОМОГИ РІДНИХ І ДРУЗІВ

• 

  На думку деяких фахівців, підтримка близьких — найкраща допомога в період горювання. Проте іноді у вас може виникати бажання побути на самоті. Ви можете навіть дратуватися, коли хтось намагається вам допомогти. Це нормально.

• Не змушуйте себе постійно бути серед людей, але й не відштовхуйте їх від себе. Їхня допомога може знадобитися вам пізніше. Спокійно поясніть, що вам потрібно в цей момент, а що ні.

• Прислу́хайтесь до себе, щоб знати, скільки часу проводити в товаристві, а скільки наодинці.

ІСТИНА: «Двом ліпше, ніж одному... Коли один з них впаде, інший допоможе своєму товаришу піднятись» (Екклезіаста 4:9, 10).

2. ХАРЧУЙТЕСЯ ПРАВИЛЬНО І ЗАЙМАЙТЕСЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ

• Правильне харчування допоможе вам витримати стрес, спричинений утратою. Споживайте різноманітні фрукти, овочі і нежирні білкові продукти.

• Пийте багато води та інших корисних напоїв.

• Якщо у вас погіршився апетит, їжте невеликими порціями, але частіше. Також можна запитати лікаря, чи не варто вам приймати дієтичні добавкиa.

• З негативними почуттями допомагають боротися енергійні прогулянки та інші види фізичної активності. Під час цих занять ви зможете упорядкувати свої думки, пов’язані з втратою, або ж відволіктися від них.

ІСТИНА: «Немає таких, хто ненавидить тіло своє. Кожен годує його й піклується про нього» (Ефесян 5:29, «Новий Заповіт сучасною мовою»).

3. ВИСИПЛЯЙТЕСЯ

• 

  Сон важливий для всіх, але особливо для тих, хто переживає біль втрати, адже їхній організм дуже виснажується.

• Зважайте на те, скільки ви споживаєте спиртних напоїв або напоїв, які містять кофеїн, оскільки вони можуть порушити ваш сон.

ІСТИНА: «Ліпше жменя спокою, ніж дві жмені тяжкої праці й гонитви за вітром» (Екклезіаста 4:6).

4. ПРИСЛУХА́ЙТЕСЯ ДО СЕБЕ

• 

  Погодьтеся, що кожен переживає горе по-своєму, тому тільки ви можете визначити, що найкраще допомагає вам.

• Багато хто відчуває полегшення, коли ділиться своїми почуттями, інші ж воліють тримати все в собі. Психологи не мають одностайної думки щодо того, наскільки вираження почуттів допомагає в час горя. Якщо ви відчуваєте потребу комусь звіритися, але вагаєтесь, то для початку розкажіть хоча б щось про свої переживання близькому другу.

• Багатьом допомагає, якщо вони виплакують свій біль, а хтось здатний пережити горе майже без сліз.

ІСТИНА: «Серце знає свою гіркоту» (Прислів’я 14:10).

5. ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

• 

  Дехто намагається заглушити свій біль, зловживаючи спиртними напоями, медикаментами чи наркотичними речовинами. Такі спроби втекти від дійсності можуть тільки зашкодити. Адже полегшення, яке людина відчує, буде лише тимчасовим, а наслідки — дуже серйозними і тривалими. Знайдіть інші, нешкідливі, способи тамувати важкі почуття.

ІСТИНА: «Очистьмо себе від усякої нечистоти» (2 Коринфян 7:1, переклад Р. Турконяка).

6. НЕ ВІДДАВАЙТЕ ГОРЮ ВЕСЬ СВІЙ ЧАС

• Багато хто перериває періоди горювання заняттями, які дозволяють їм на якийсь час забути про свій біль.

• Ви можете відчути деяке полегшення, коли будете шукати нових друзів чи спілкуватися з давніми, вчитись чогось нового чи якось інакше відновлювати емоційні сили.

• Згодом ви помітите, що періоди горювання стають коротшими і трапляються не так часто, як раніше — це природний процес одужання.

ІСТИНА: «На все свій час... час плакати і час сміятися, час голосити і час танцювати» (Екклезіаста 3:1, 4).

7. ДОТРИМУЙТЕСЯ РЕЖИМУ

• 

  Якомога скоріше поверніться до звичного розпорядку життя.

• Виберіть свій ритм: скільки будете спати, працювати і займатись якоюсь іншою діяльністю. Завдяки цьому ви зможете відчути, що ваше життя повертається до норми.

• Займаючись приємними справами, ви полегшуєте свій біль.

ІСТИНА: «[Людина] майже не помічатиме, як минає її життя, оскільки правдивий Бог сповнює її серце радістю» (Екклезіаста 5:20).

8. ВІДКЛАДІТЬ ВАЖЛИВІ РІШЕННЯ НА ПОТІМ

• Часто ті, хто приймає важливі рішення невдовзі після смерті близької людини, згодом шкодують про це.

• Якщо можливо, не поспішайте переїжджати, змінювати роботу чи позбуватися речей померлого.

ІСТИНА: «Плани старанної людини завжди ведуть до успіху, а хто квапиться, той прямує до бідності» (Прислів’я 21:5).

9. БЕРЕЖІТЬ СПОГАДИ

• 

  Переживши втрату, багато хто побачив, що важливо берегти пам’ять про близьку людину.

• Ви могли б зібрати колекцію фотографій чи пам’ятних предметів або завести зошит і описувати в ньому події чи історії, дорогі вашій пам’яті.

• Зберігайте речі, які викликають у вас теплі спогади, ви зможете передивлятися їх пізніше, коли будете готові.

ІСТИНА: «Згадай давні дні» (Повторення Закону 32:7).

10. ЗРОБІТЬ ПЕРЕРВУ

• Влаштуйте собі відпочинок.

• Якщо не виходить відпочивати довго, спробуйте викроїти день чи два, щоб вибратись на природу, піти в музей, просто проїхатись на велосипеді чи автомобілі.

• Навіть коротка зміна темпу життя позитивно вплине на ваш настрій.

ІСТИНА: «Ходіть зі мною у віддалене місце і трохи відпочиньте» (Марка 6:31).

11. ДОПОМАГАЙТЕ ІНШИМ

• 

  Допомагаючи іншим, ви допомагаєте собі.

• Можна почати з тих, для кого дорога вам людина теж багато значила, наприклад, з ваших знайомих чи родичів. Їм потрібний друг, який розуміє їхній біль.

• Підтримуючи і потішаючи інших, ви відчуєте себе потрібним, ви знову будете радіти.

ІСТИНА: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35).

12. ПЕРЕГЛЯНЬТЕ СВОЇ ПРІОРИТЕТИ

• Втрата близької людини допомагає по-новому подивитися на те, що́ в житті найголовніше.

• Можливо, це слушний момент переосмислити своє життя.

• Якщо потрібно, змініть свої пріоритети.

ІСТИНА: «Ліпше іти в дім жалоби, ніж у дім святкування, бо такий кінець кожної людини, і живому варто взяти це до серця» (Екклезіаста 7:2).

Безперечно, ніщо не втамує вашого болю повністю. Однак це не означає, що нічого не треба робити. Наведені вище поради уже допомагали людям пережити їхнє горе. Ми навели далеко не повний список усіх можливих порад. Але якщо ви спробуєте застосувати хоча б деякі з них, то вам стане набагато легше.

ОСТАННІМ ЧАСОМ ДОСЛІДНИКИ АКТИВНО ВИВЧАЮТЬ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВТРАТИЛИ КОГОСЬ З БЛИЗЬКИХ. Як видно з попередньої статті, найліпші поради психологів часто співзвучні з давніми істинами, записаними в Біблії. Це доводить, що мудрість біблійних порад непідвладна часу. Однак в ній записані не лише мудрі поради. Вона розповідає про те, чого не дізна́єшся з жодних інших книжок і що дає справжню розраду для тих, хто горює.

• Запевнення, що наші померлі близькі не страждають

  «Мертві нічого не знають»,— сказано в Біблії, в Екклезіаста 9:5. Їхні «задуми гинуть» (Псалом 146:4). Тому Біблія порівнює смерть до спокійного сну (Івана 11:11).

• Тверде переконання в тому, що Бог існує і любить нас

  У Біблії, у Псалмі 34:15, говориться: «Очі Єговиa дивляться на праведних, і вуха його прислуха́ються до їхніх благань про допомогу». Вилити свої почуття у молитві до Бога — це не просто якийсь психологічний прийом чи спосіб упорядкувати думки. Насправді молитва допомагає зав’язати особисті стосунки з нашим Творцем, який має силу допомогти і може розрадити.

• Надія на чудове майбутнє

  Уявіть, прийде час, коли померлі знову будуть жити — жити на землі! Біблія часто розповідає про той час і описує, які умови тоді пануватимуть. Наприклад, вона говорить, що Бог «витре кожну сльозу з [наших] очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю» (Об’явлення 21:3, 4).

Для тих, хто вірить в Єгову — Бога, який дав нам Біблію, невичерпним джерелом сили у час горя є надія знову побачити дорогих людей. Ось що каже Енн, вдова, яка прожила зі своїм чоловіком 65 років: «Біблія запевняє, що наші близькі, які померли, не страждають і що Бог воскресить усіх, кого береже у своїй пам’яті. Ці істини потішають мене кожного разу, коли щось нагадує про смерть чоловіка, вони додають мені сил у найважчий період мого життя».

Тііна, про яку згадувалось у цій серії статей, каже: «З самого дня смерті Тімо я відчувала підтримку Бога. Я бачила, як Єгова допомагає мені. У мене немає жодних сумнівів у тому, що, як обіцяє Біблія, померлі воскреснуть. Ця обіцянка додає мені сил, щоб жити далі і чекати дня, коли я знову побачу Тімо».

Почуття Енн і Тііни поділяють мільйони інших людей, які переконалися в надійності біблійних обіцянок. Навіть якщо вам здається, що воскресіння, про яке говориться в Біблії,— це просто гарна вигадка, спробуйте розглянути докази того, що її поради корисні, а обіцянки гідні довіри. Можливо, ви побачите, що Біблія дає найкращу розраду в горі.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ ПРО ТЕ, ЩО ПОМЕРЛІ ПОВЕРНУТЬСЯ ДО ЖИТТЯ

Подивіться відео на цю тему на нашому веб-сайті, jw.org

ЩО СТАЄТЬСЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ?

Біблія пояснює, що стається після смерті. Її просте і логічне пояснення дає розраду та надію.

Дивіться БІБЛІОТЕКА > ВІДЕО (Рубрика: БІБЛІЯ)

ДОБРА НОВИНА ДЛЯ ВАС

На нас щодня зливається потік негативної інформації. Де знайти інформацію про щось позитивне і корисне?

Дивіться БІБЛІЯ І ВАШЕ ЖИТТЯ > МИР І ЩАСТЯ