Регулярність у служінні приносить благословення
1 Є багато речей, якими слід займатися регулярно, піклуючись про своє фізичне благополуччя. Якщо їх занехаяти, наслідки будуть погані. Так само, якщо ми не задовольняємо своїх духовних потреб регулярно, наша віра може ослабнути і ми станемо нерегулярними у теократичній діяльності. Чи ми регулярно відвідуємо зібрання й дотримуємося розкладу особистого вивчення, яке робить нас духовно міцними, спорядженими й ефективними служителями доброї новини? (2 Тим. 3:16, 17; 2 Кор. 3:5, 6). Чи ми робимо конкретні кроки, щоб регулярно брати участь у польовому служінні?
2 Псалмоспівець написав: «З дня на день сповіщайте спасіння Його» (Пс. 96:2). Багато з нас не в стані проповідувати кожен день, але чи не було б поміркованим відкладати якийсь час для служіння кожного тижня, якщо це взагалі можливо? Хоча Павло усвідомлював, що ‘звіщати Євангелію’ — це для нього «повинність», він також казав, що готовий проголошувати добру новину про Царство (1 Кор. 9:16; Римл. 1:15). Хіба ми не вважаємо служіння кожного тижня як повинністю, так і великим привілеєм? Чи ми думаємо, як Петро та Іван, котрі рішуче заявили: «Не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули» (Дії 4:20).
3 З різних причин деякі наші брати допускають, щоб цілі місяці проходили без жодної години у польовому служінні. Це досить серйозна ситуація, тому що духовну силу можна зберегти тільки, якщо ми виявляємо віру, ділячись доброю новиною з іншими (Римл. 10:9, 10). Подібно як м’яз, щоб залишатися сильним, вимагає регулярного вжитку, так само наша віра, щоб залишатися міцною, потребує виявляння. Постійно розмовляючи з іншими про Царство, ми залишаємо правду міцно закарбованою в наших серцях.
4 Ще одна причина, чому слід регулярно публічно виявляти свою віру, полягає в тому, що це служить укріпленням, захистом від неослабних зусиль Сатани пробити нашу духовну броню своїми вогненними стрілами (Еф. 6:16). Через брак вживання й догляду броня може заржавіти і вже не давати захисту. Павло, перерахувавши, що належить до нашого захисного спорядження, каже: «Візьміть... і меча духовного, який є Слово Боже» (Еф. 6:17). Це поєднання безумовно непереможне — духовна захисна броня й духовний меч.
5 Кожний збір з любов’ю намагається давати персональну допомогу тим, які з різних причин не проповідують регулярно (Еф. 4:11—15). Щомісяця секретар збору повинен давати кожному ведучому групи книговивчення список тих членів групи, які не здали звіт про служіння. Ведучі вивчень, зі свого боку, звернуть особливу увагу на духовні потреби цих осіб, особисто пропонуючи їм допомогу у проповідуванні чи організувавши, щоб хтось інший допоміг їм. І звичайно ж, наглядач служіння, діючи через ведучих вивчень, братиме провід у тому, щоб зменшити кількість нерегулярних вісників у зборі. Ніколи не забуваймо, що кожен з нас має особисту відповідальність перед Єговою регулярно брати участь у праці, яку нам призначено. (Порівняйте Псалом 61:9).
6 Багато благословень приходить, коли ми вірно дотримуємося розкладу, який дозволяє нам регулярно проповідувати. Ми отримаємо кращі результати, оскільки регулярність у служінні допомагає розвивати свої здібності представляти звістку. Радість від цього спонукує нас докладати зусиль, щоб отримати додаткові привілеї. Можливо, ти в стані служити допоміжним піонером, а в майбутньому — сталим. Брати, які кожного місяця добре проповідують, можуть з часом отримати додаткові відповідальності в зборі. Справді, регулярність у служінні приносить благословення.
7 Коли ми з’єднано працюємо «з дня на день», щоб завершити роботу, призначену Єговою, то зазна́ємо радості, яка приходить від давання, й розвинемо духовну витривалість, необхідну, щоб витерпіти до кінця (Дії 20:35; Матв. 24:13).