Хороші манери — характерна риса Божого народу
1 Хороші манери дуже рідкісні в наш час. Чому? Люди так спішаться, що вони рідко коли думають про основні слова ввічливості, як-от: «будь ласка», «дякую» або «пробачте». У Божому Слові передрікалося про занепад хороших манер в останні дні, коли люди мали бути ‘самолюбні, зарозумілі, горді, невдячні, нелюбовні, нестримливі, ненависники добра й нахабні’ (2 Тим. 3:1—4). Усі такі риси виливаються в погані манери. Як побожний народ, християни повинні остерігатися, аби не переймати такої світської риси — браку поваги до інших.
2 Що таке манери? Хороші манери можна назвати глибоким розумінням почуттів інших, спроможністю мирно жити з іншими. Такими манерами є уважність, люб’язність, доброзичливість, ввічливість, тактовність та чуйність. Ці риси кореняться в любові до Бога та ближнього (Луки 10:27). Вони нічого не коштують, але є незамінні в поліпшенні стосунків з іншими.
3 Ісус Христос залишив досконалий приклад. Він завжди застосовував на практиці Золоте правило: «Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви» (Луки 6:31). Чи ж ми не захоплюємося Ісусовою чуйністю та сердечністю у стосунках з його учнями? (Матв. 11:28—30). Його хороші манери не базувалися на правилах етикету з підручників. Вони випливали зі щирого й благородного серця. Ми повинні з усіх сил наслідувати його чудовий приклад.
4 Коли християнам потрібно виявляти хороші манери? Чи тільки в особливих випадках, коли хочеться справити на когось приємне враження? Чи такі манери необхідні лише для того, щоб впливати на інших? Ні! Нам необхідно виявляти хороші манери повсякчас. Як, зокрема, повинні зважати на це ми, коли спілкуємося одні з одними в зборі?
5 У Залі Царства. Зал Царства — це наше місце поклоніння. Сюди нас запросив Бог Єгова. У цьому розумінні — ми гості (Пс. 15:1). Чи ми зразкові гості, коли приходимо в Зал Царства? Чи ми звертаємо належну увагу на наш одяг і зовнішній вигляд? Ми повинні уникати недбалих або екстравагантних прикрас. Чи то на конгресах, чи на щотижневих зібраннях збору люди Єгови мають репутацію осіб акуратної зовнішності, як і личить тим, хто виявляє пошану Богові (1 Тим. 2:9, 10). Отже, ми виявляємо належну увагу та пошану нашому небесному Господарю та іншим гостям.
6 Якщо йдеться про наші зібрання, ми можемо виявляти хороші манери іншим способом — своєю пунктуальністю. Слід визнати, що це не завжди легко. Дехто може жити досить далеко або йому доводиться готувати до зібрання велику сім’ю. Проте було помічено, що в декотрих зборах аж чверть вісників за звичкою прибуває на зібрання після початкової пісні та молитви. Про це треба серйозно подумати. Добре пам’ятати, що манери пов’язані з розумінням почуттів інших. Наш милостивий Господар, Єгова, влаштовує ці духовні бенкети нам на благо. Своєю пунктуальністю ми повинні виявляти вдячність і турботу про його почуття. Крім того, запізнюючись на зібрання, ми розпорошуємо увагу присутніх і виявляємо до них неповагу.
7 Чи ми беремо до уваги під час зібрань нових в аудиторії? Вітаючи їх, ми виявляємо до них своє ввічливе ставлення (Матв. 5:47; Рим. 15:7). Щире привітання, сердечний потиск руки та люб’язна усмішка — все це незначні речі, але з них складається те, по чому нас розпізнають як правдивих християн (Ів. 13:35). Уперше прийшовши в Зал Царства, певний чоловік сказав: «За один день я зустрів більше по-справжньому люб’язних, зовсім незнайомих мені осіб, ніж за весь час перебування в церкві, в якій мене виховали. Я зрозумів, що знайшов правду». Завдяки цьому він змінив своє життя і через сім місяців охрестився. Авжеж, хороші манери можуть мати далекосяжні наслідки!
8 Якщо ми виявляємо ввічливість до незнайомців, чи ж нам не слід виявляти її «найбільш одновірним»? (Гал. 6:10). Тут застосовується такий принцип: «Вшануй лице старого [старої]» (Лев. 19:32). На наших зібраннях ніколи не можна випускати з уваги таких осіб.
9 Звертайте найпильнішу увагу. Під час зібрань збору християнські служителі Бога висловлюються для того, щоб подати деякий духовний дар для нашого зміцнення (Рим. 1:11). Якби ми дрімали, голосно жували ґумку, раз-у-раз заводили з кимось пошепки розмову, непотрібно ходили туди й назад у туалет, читали побічний матеріал або займалися сторонніми справами під час зібрання — це були б надзвичайно погані манери. Старійшини повинні подавати в цьому добрий приклад. Хороші християнські манери спонукуватимуть нас виявляти належну пошану до промовця та біблійної звістки, уважно слухаючи.
10 Крім того, з поваги до промовця та слухачів ми не можемо допускати, аби перебігу наших зібрань заважали електронні пейджери та мобільні телефони.
11 Манери й діти. Батьки повинні завжди пильнувати за тим, як поводяться їхні діти. Якщо під час зібрання дитина починає плакати або вертітися і це перешкоджає іншим, бажано якнайшвидше вийти з дитиною із залу, щоб заспокоїти її. Інколи це може бути нелегко, але пам’ятаймо: цим виявляється, що ми чуйні до почуттів інших. Батьки маленьких непосидючих дітей часто сідають ззаду, аби перешкоджати якомога меншій кількості слухачів, коли їм доводиться виходити з дитиною під час зібрання. Присутні ж можуть виявляти належну уважність до цих сімей, не займаючи задніх рядів, аби ці сім’ї, якщо вони хочуть, могли там розміститися.
12 Батьки також мають спостерігати за поведінкою своїх дітей перед зібранням і після нього. Діти не повинні бігати в приміщенні Залу, бо це може призвести до нещасних випадків. Бігання поза Залом Царства також може становити небезпеку, зокрема ввечері, коли обмежена видимість. Голосні розмови назовні можуть перешкоджати сусідам і кидати погане світло на наше поклоніння. Батьки, які добросовісно намагаються наглядати за своїми дітьми в Залі Царства та поза його межами, гідні похвали, бо завдяки цьому всім нам приємніше жити в єдності (Пс. 133:1, НС).
13 На книговивченні. Ми цінуємо гостинність наших братів, які запрошують нас до свого дому на зібрання збору. Під час таких зібрань нам потрібно виявляти пошану та увагу до їхньої власності. Перш ніж увійти до помешкання, ми повинні старанно витерти взуття, аби не забруднити підлоги чи килима. Батькам треба доглядати за своїми дітьми, щоб ті перебували в кімнаті, де проводиться книговивчення. Хоча група може бути невеличкою та атмосфера дещо неофіційною, ми не маємо права безцеремонно поводитись у чужій квартирі. Батьки маленької дитини повинні супроводжувати її в туалет. І оскільки книговивчення — це зібрання збору, нам необхідно одягатися так, як ходимо на зібрання в Зал Царства.
14 Хороші манери є необхідні. Християнські манери не тільки добре свідчать про наше служіння, але й сприяють близьким стосункам з іншими (2 Кор. 6:3, 4, 6). Як поклонники щасливого Бога, ми повинні невимушено усміхатися, бути згідливими й готовими виконувати дріб’язкові, але приємні справи, які приносять радість іншим. Такі вирази ввічливості прикрасять наше життя — життя Божого народу.