Зміцнюймо довір’я до Божої праведності

«Щоб надія [«довір’я», Хом.] твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе» (ПРИПОВІСТЕЙ 22:19).

1, 2. а) Чому Свідки Єгови довіряють Єгові (Приповістей 22:19)? б) З чого видно, що деяким особам слід зміцнити своє довір’я до Єгови?

ПРАВДИВІ християни поблагословлені точним знанням про Єгову та його наміри. «Вірний і мудрий раб» з любов’ю постачає їм духовну ‘поживу своєчасно’ (Матвія 24:45). Знання, яке вони отримують, дає їм міцну основу, на якій базується довір’я до Бога. Отже, як група Свідки Єгови виявляють, що дуже довіряють Єгові та його праведності.

² Однак здається, що окремим Свідкам потрібно зміцнити це довір’я. Товариство інколи отримує листи, в яких висловлюється непевність щодо деяких пояснень, даних у публікаціях. Ці сумніви можуть бути реакцією на поправки в розумінні або можуть стосуватися справ, які торкаються людини персонально, особливо в емоційному плані. (Порівняйте Івана 6:60, 61).

3. Що може статися навіть з вірними слугами Єгови і чому?

³ Навіть правдиві слуги Єгови зазнають сповнення таких біблійних слів: «І ще довелось мені бачити під сонцем, що не прудкому добігти щастить, і не мужнім — у битві, і не мудрим — хліб, не розумним — багатство, і не знавцям — благословення, а час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Як це може сповнитися в духовному плані? Ми, можливо, знаємо християн, що були прудкими у застосуванні біблійних порад, мужніми в обстоюванні правди, мудрими в застосуванні біблійних принципів і ревними в здобуванні точного знання. Однак через «час і випадок», можливо похилий вік чи нещасний випадок, деякі тепер обмежені. Вони можуть запитувати себе, чи їм вдасться ввійти в Божий новий світ, не скуштувавши смерті.

4, 5. Чому християни не мають причин втрачати довір’я до праведності Єгови?

⁴ Коли християнин втрачає подружнього партнера, біль втрати дуже великий. Разом як пара вони могли багато років служити Єгові. Цей християнин знає, що смерть розв’язує подружні узиa (1 Коринтян 7:39). Тепер йому слід тримати свої емоції під контролем, щоб не ослабло його довір’я. (Порівняйте Марка 16:8).

⁵ Наскільки мудро розглядати смерть подружнього партнера, батька, матері, дитини чи близького християнського друга як нагоду виявити довір’я до праведності Єгови! Навіть зазнаючи особистих втрат, ми можемо бути впевнені, що Єгова не є неправедним. Можемо не сумніватися: кожен, хто отримає вічне життя — залишившись живим чи воскреснувши, буде щасливим. Псалмоспівець каже про Бога: «Ти руку свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш [«і задовольняєш бажання всього живого», НС]! Господь справедливий [«праведний», НС] на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках, Господь близький всіх, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його! Волю тих, хто боїться Його Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає» (Псалом 145:16—19).

Відчуття марного страждання

6, 7. а) Чому деякі Свідки, що постраждали в минулому, тепер мають інше розуміння? б) Чому ми не повинні вважати Єгову неправедним через те, що він дозволив такі страждання в минулому?

⁶ У минулому деякі Свідки постраждали за відмову брати участь у діяльності, на яку сьогодні їхнє сумління дозволило б. Наприклад, кілька років тому це могло стосуватися їхнього рішення щодо певних видів цивільної служби. Тепер брат може вважати, що він міг би з чистим сумлінням погодитися на таке, не порушуючи християнського нейтралітету стосовно цієї системи речей.

⁷ Чи було неправедно з боку Єгови дозволити йому страждати за відмову від справи, на яку сьогодні він міг би спокійно погодитися? Більшість з тих, які зазнали цього, так не вважають. Навпаки, вони радіють, що мали нагоду публічно виявити, що постановили міцно триматися своєї позиції у спірному питанні стосовно всесвітнього суверенітету. (Порівняйте Йова 27:5). Які ж можуть бути причини шкодувати про те, що людина послухалася свого сумління і зайняла міцну позицію на боці Єгови? Вірно й віддано обстоюючи християнські принципи, як вони їх розуміли, або слухаючись голосу сумління, ці християни виявилися достойними дружби з Єговою. Безумовно, уникати способу дій, який би турбував сумління чи довів би інших до спотикання, мудро. У цьому плані можемо згадати приклад, який подав апостол Павло (1 Коринтян 8:12, 13; 10:31—33).

8. Чому єврейські християни, які раніше дотримувалися Закону, не мали причин сумніватися в праведності Єгови?

⁸ Щоб задовольняти Єгову, євреї повинні були виконувати Десять Заповідей, а також близько 600 додаткових законів. Пізніше, у християнстві, дотримування цих законів більше не було вимогою у служінні Єгові, навіть для буквальних євреїв. Закони, які тепер більше не були обов’язковими, стосувалися обрізання, дотримання суботи, жертвоприношення тварин та певних обмежень у харчуванні (1 Коринтян 7:19; 10:25; Колосян 2:16, 17; Євреїв 10:1, 11—14). Євреї, у тому числі апостоли, які стали християнами, були звільнені від вимоги виконувати закони, обов’язкові для них під Закон-угодою. Чи вони нарікали, що Божий розпорядок неправедний, оскільки раніше від них вимагалося речей, тепер більше непотрібних? Ні, вони раділи, що розширили своє розуміння намірів Єгови (Дії 16:4, 5).

9. Якою була ситуація деяких Свідків, але чому вони не мають причини жалкувати?

⁹ У недавні часи були Свідки, які мали дуже суворі поняття про те, що вони можуть, а чого не можуть робити. Через це вони страждали більше від інших. Пізніше більше знання допомогло їм розширити свій погляд на справи. Але вони не мають підстав шкодувати про те, що діяли згідно зі своїм сумлінням, навіть якщо це приносило додаткові страждання. Вони заслуговують похвали за те, що виявили готовність страждати, тільки щоб залишитися вірними Єгові, ‘все роблячи заради Євангелії’. Єгова благословляє таку боговідданість (1 Коринтян 9:23, Хом.; Євреїв 6:10). Апостол Петро писав з проникливістю: «Коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!» (1 Петра 2:20).

Вчитися з прикладу Йони

10, 11. Як Йона виявив брак довір’я до Єгови, а) коли отримав призначення йти в Ніневію? б) коли Бог не знищив ніневітян?

¹⁰ Отримавши вказівку йти в Ніневію, Йона не оцінив довір’я, яке йому виявив Єгова. Після страшного випадку, який стався через його небажання слухатись, Йона схаменувся, усвідомив свою помилку, прийняв закордонне призначення і попередив ніневітян про загрозу знищення. Після цього сталося несподіване: через покаянний умонастрій ніневітян Єгова вирішив утриматися від їхнього знищення (Йони 1:1—3:10).

¹¹ Якою була реакція Йони? Роздратований, він скаржився Богові в молитві. Суть його скарги зводилася до такого: «Я так і знав. Тому я відразу не хотів іти в Ніневію. Тепер після всього, що зі мною було, після жаху й приниження, якого я зазнав, коли мене проковтнула велика риба, після тяжкої праці попередження ніневітян про неминуче знищення — ось таке! Вся моя праця і страждання даремні! Нічого б не змінилося, якби я помер!» (Йони 4:1—3).

12. Чого ми можемо навчитися з прикладу Йони?

¹² Чи Йона мав вагому причину для нарікань? Чи Єгова вчинив неправедно, змилосердившись над розкаяними правопорушниками? По суті, Йона повинен був радіти: десятки тисяч людей були збережені від знищення! (Йони 4:11). Але його нешанобливий, невдоволений умонастрій показав, що він не виявляє глибокого довір’я до праведності Єгови. Він забагато думав про себе і замало про інших. Вчімося на прикладі Йони і завжди відсуваймо особисті почуття на другий план. Будьмо переконані, що слухатися Єгову, дотримуватися вказівок, даних через його організацію, і приймати його рішення — правильно. Ми впевнені, що «тим буде добре, хто Бога боїться» (Екклезіяста 8:12).

Тепер час зміцнювати своє довір’я!

13. Як усі ми можемо зміцнити своє довір’я до Єгови?

¹³ Зміцнювати довір’я до Єгови — це шлях мудрості (Приповістей 3:5—8). Звичайно, ми мусимо робити щось більше, ніж лише молитися, щоб Єгова допоміг нам повніше довіряти йому. Довір’я росте на основі точного знання, тому ми мусимо проводити особисте вивчення Біблії, зробити читання Біблії і літератури, яка її пояснює, частиною свого щоденного розпорядку. Дуже важливо регулярно відвідувати християнські зібрання, а також добре готуватися до них і брати участь, наскільки можливо. Наше довір’я до Єгови та його Слова поглибиться ще більше, якщо ми візьмемо собі за звичку ділитися біблійними істинами з іншими, тактовно долаючи заперечення. Це допоможе щодня перебувати з Богом у тісніших стосунках.

14. Чому можна сказати, що невдовзі Божий народ повинен буде виявити своє довір’я до Єгови як ніколи раніше?

¹⁴ У близькому майбутньому раптово почнеться найбільша скорбота з усіх, які коли-небудь спіткали людський рід (Матвія 24:21). Коли це станеться, Божим слугам, як ніколи раніше, буде потрібно довіряти праведності Єгови і керівництву, яке надходитиме через його організацію. У той час вони впевнено послухаються Божого символічного наказу: «Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!» (Ісаї 26:20). Божі слуги вже ввійшли в захисне середовище понад 85 000 зборів у 232 країнах. Можемо бути впевнені, що Єгова допоможе нам сповнити все, що може бути потрібним, аби ‘ввійти до покоїв своїх’.

15. Як наголошується на довір’ї протягом 1998 року і чому це потрібно?

¹⁵ Нам украй необхідно саме тепер зміцняти своє довір’я. Без довір’я до християнських братів, організації Єгови і, понад усе, до самого Єгови вижити буде неможливо. Тому наскільки влучно, що протягом 1998 року Свідки Єгови по цілому світі через річний вірш постійно отримують нагадування, що «кожен, хто кличе ім’я Єгови, буде спасенний»! (Римлян 10:13, НС). Ми повинні і далі бути впевненими в цьому. Якщо ми помічаємо хоч найменшу тінь недовіри, нам слід працювати над тим, щоб виправити ситуацію тепер, сьогодні.

Суд Єгови буде праведним

16. Що може статися з довір’ям, якщо його не розвивати, і як ми можемо запобігти цьому?

¹⁶ В Євреїв 3:14 (Хом.) помазаних християн перестерігається: «Ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру [«упованє», Левицький], як напочатку». В принципі ці слова також стосуються християн, які мають земну надію. Початкове довір’я може поступово зруйнуватися, якщо його не розвивати. Наскільки важливо, щоб ми продовжували набувати точного знання, тим самим зміцнюючи основу нашого довір’я!

17. Чому ми можемо бути впевнені, що Ісус правильно розсудить, хто повинен пережити?

¹⁷ Невдовзі Христос перевірить усі народи і «розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз» (Матвія 25:31—33, СМ). Ми можемо бути впевнені, що Христос праведно розсудить, хто достойний пережити. Єгова дав йому мудрість, проникливість та інші необхідні риси, щоб «судити поправді [«праведно», Філ.] ввесь світ» (Дії 17:30, 31). Хай наша впевненість буде такою, як у Авраама, який сказав Єгові: «Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий,— цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» (Буття 18:25).

18. Чому ми не повинні надмірно турбуватися про те, чого на даний час не знаємо?

¹⁸ Повністю довіряючи праведності Єгови, ми не повинні турбуватися про відповіді на такі запитання: «Як будуть суджені немовлята і малі діти? Чи можливо, щоб велике число людей не почуло доброї новини перед тим, як прийде Армагеддон? Як буде з психічно хворими? А що з...?» Звичайно, поки що ми, мабуть, не знаємо, як Єгова розв’яже ці питання. Однак він зробить це праведно і милосердно. У цьому нам ніколи не слід сумніватися. Можливо, ми з захопленням будемо спостерігати, як він вирішить їх способом, про який ми ніколи навіть не думали. (Порівняйте Йова 42:3; Псалом 78:11—16; 136:4—9; Матвія 15:31; Луки 2:47).

19, 20. а) Чому ставити розсудливі запитання не є неправильним? б) Коли Єгова дасть потрібні відповіді?

¹⁹ Організація Єгови не знеохочує ставити щирі, вчасні запитання, як помилково заявляють деякі противники (1 Петра 1:10—12). Однак Біблія радить уникати нерозумних, спекулятивних запитань (Тита 3:9, Хом.). Розсудливі запитання і дослідження Божого Слова та християнських публікацій з метою знайти біблійні відповіді можуть поглибити наше точне знання і таким чином зміцнити довір’я до Єгови. Організація дотримується прикладу Ісуса, який старався не відповідати на запитання, для яких ще не настав час. Він пояснив: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести» (Івана 16:12). Також Ісус визнав, що дечого він сам не знав у той час (Матвія 24:36).

²⁰ Єгова ще багато чого має відкрити. Наскільки ж мудро чекати на нього з упевненістю, що час, у який він виявлятиме свої наміри, буде відповідний для задоволення потреб кожної ситуації. Ми можемо бути впевнені, що, коли прийде відповідний час Єгови, ми зможемо набути додаткової проникливості стосовно його доріг. Так, ми будемо винагороджені, якщо тільки повністю довірятимемо Єгові та організації, яку він використовує. Приповістей 14:26, (Хом.) запевняє нас: «В Господнім страсі — міцне довір’я людини, і її діти матимуть притулок».

[Примітка]

Як ви думаєте?

◻ Чому немудро дозволяти емоціям підривати наше довір’я до Єгови?

◻ Чого ми можемо навчитися з прикладу Йони?

◻ Чому біблійне вивчення та відвідування зібрань такі важливі?

[Ілюстрація на сторінці 16]

Навіть зазнаючи особистих втрат, ми можемо бути впевнені в праведності Єгови.

[Ілюстрації на сторінці 18]

Чи ви впевнені, що довіряєте Єгові?