Вірші правильно пояснено

УСПІШНО навчати — це не просто зачитувати біблійні вірші. Апостол Павло написав своєму товаришу Тимофію: «Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2 Тим. 2:15, Філ.).

Це означає, що пояснення віршів мусить узгоджуватися з тим, чого навчає сама Біблія. Для цього належить враховувати контекст, а не просто вибирати гарні, на свій погляд, фрази і додавати до них власні міркування. Через пророка Єремію Єгова заклика́в берегтися пророків, які твердили, ніби промовляють слово з Божих уст, а насправді оповідали «марення серця свого» (Єрем. 23:16, Хом.). Апостол Павло попередив християн про те, що небезпечно оскверняти Боже Слово людською філософією. Він написав: «Ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!» У ті дні нечесні торговці розводили вино, щоб збільшити його об’єм і заробити більше грошей. Проте ми не фальсифікуємо Божого Слова домішками людської філософії. Павло твердив: «Ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова» (2 Кор. 2:17; 4:2).

Іноді ти наводиш вірш, щоб підкреслити якийсь принцип. Біблія містить багато принципів, котрі служать надійним дороговказом для подолання найрізноманітніших проблем (2 Тим. 3:16, 17). Однак слід пильнувати, щоб точно пояснювати вірш і не надавати йому спотвореного змісту, який відображав би власні погляди (Пс. 91:11, 12; Матв. 4:5, 6). Пояснення вірша мусить узгоджуватися з наміром Єгови і гармоніювати з цілим Його Словом.

Крім того, щоб ‘вірно подавати слово істини’, потрібно пройнятися духом біблійної звістки. Слово істини — не кий для залякування. Релігійні провідники, які противились Ісусу Христу, цитували з Писань, але водночас нехтували важливішим — справедливістю, милосердям та вірністю — тим, чого Бог передусім і вимагав (Матв. 22:23, 24; 23:23, 24). Навчаючи Божого Слова, Ісус віддзеркалював риси свого Отця. Ревність до правди поєднувалася в Христа з глибокою любов’ю до людей, котрих він навчав. Ми повинні старатися наслідувати його приклад (Матв. 11:28).

А що допоможе завжди правильно пояснювати вірші? Регулярне читання Біблії. На додачу до цього необхідно цінувати духовну поживу, яку Єгова постачає усім своїм вірним слугам через «вірного і мудрого раба» — групу помазаних духом християн (Матв. 24:45). Щоб черпати пожиток з настанов, які дає цей клас раба, потрібно займатись особистим вивченням, регулярно приходити на зібрання, а також брати в них активну участь.

Чи доступна твоєю мовою книжка «Обговорення на основі Писань»? Якщо ти навчишся добре користуватись нею, то матимеш легкий доступ до інформації про те, як правильно пояснювати сотні найчастіше вживаних у служінні віршів. А якщо хочеш ужити незнайомий вірш, то, керуючись скромністю, треба спершу пошукати про нього додаткову інформацію — завдяки цьому слово істини звучатиме з твоїх уст правильно і точно (Прип. 11:2).

Пояснюй чітко й зрозуміло. Старайся, щоб ті, кого ти навчаєш, бачили чіткий зв’язок між темою і біблійними уривками, котрі ти наводиш. Якщо віршу передує запитання, слухачі мусять побачити, яку відповідь він дає. А коли ти підкріпляєш віршем якесь твердження, учень має чітко зрозуміти, як вірш доводить це твердження.

Зазвичай не досить просто зачитувати вірші — навіть якщо робити це з відповідним наголосом. Пам’ятай: пересічна людина не знає Біблії і, мабуть, не вхопить головної думки з першого разу. Тому скеровуй увагу слухача на ту частину вірша, яка прямо стосується твоєї теми.

Для цього зазвичай потрібно виділити ключові слова вірша — ті, котрі прямо пов’язані з обговорюваною думкою. Найпростіший метод — повторити ці слова. Щоб вказати на головні слова одній особі, можеш поставити їй кілька навідних запитань. Звертаючись до групи осіб, декотрі промовці виділяють головне за допомогою синонімів або повтору провідної думки. Але застосовуючи цей прийом, уважай, щоб слухачі не згубили зв’язку між думкою і текстом самого вірша.

Виділивши ключові слова, ти заклав чудову основу. Тепер час продовжити почате. Чи у передмові до вірша ти чітко пояснив, чому його вживаєш? Коли так, покажи, як підкреслені тобою слова стосуються того, на що ти налаштував слухачів. Виразно зазнач, у чому полягає цей зв’язок. Але якщо ти не зробив такої передмови до вірша, пояснити прочитане все одно потрібно.

Фарисеї поставили Ісусові важке на їхній погляд запитання: «Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?» Ісус побудував свою відповідь на основі Буття 2:24. Зауваж: він зосередився лише на одній частині цього вірша, а потім дав необхідне пояснення. Ісус вказав на те, що чоловік і дружина стають «одним тілом», і підсумував: «Тож, що Бог спарував,— людина нехай не розлучує!» (Матв. 19:3—6).

Наскільки детально треба пояснювати вірш, щоб його чітко зрозуміли? Орієнтиром має бути склад слухацької аудиторії і важливість обговорюваної думки. Старайся говорити ясно і просто.

Аргументуй на основі Писань. У Дії 17:2 і 3 сказано, що під час служіння в Солуні апостол Павло вів обговорення, будуючи свою аргументацію на основі Писань. Таке вміння мусить розвивати кожен слуга Єгови. У тому випадку Павло виклав слухачам факти з Ісусового життя і служіння, показав, що їх було передречено в Єврейських Писаннях, а тоді навів переконливий висновок: «Христос Той — Ісус, про Якого «я вам проповідую».

У Посланні до євреїв Павло неодноразово цитував з Єврейських Писань. Щоб підкреслити або прояснити важливу думку, він не раз виділяв якесь слово або коротку фразу, а тоді пояснював їхнє значення (Євр. 12:26, 27). У третьому розділі Євреїв Павло процитував Псалом 95:7—11. Зауваж, що після цього він докладно обговорив три фрагменти: 1) згадку про серце (Євр. 3:8—12); 2) значення слова «сьогодні» (Євр. 3:7, 13—15; 4:6—11); 3) зміст фрази «вони до Мого відпочинку не ввійдуть» (Євр. 3:11, 18, 19; 4:1—11). Старайся наслідувати приклад Павла у поясненні кожного біблійного вірша.

Завваж, як уміло Ісус побудував свої доводи на основі Писань у випадку, описаному в Луки 10:25—37. Один знавець Закону запитав його: «Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?» У відповідь Ісус заохотив цього чоловіка висловити власний погляд, а потім підкреслив, наскільки важливо виконувати Боже Слово. Коли стало ясно, що чоловік не розуміє суті справи, Ісус докладно обговорив лише одне слово з вірша — слово «ближній». Проте Ісус не просто дав визначення цьому слову, а навів приклад, щоб той чоловік сам дійшов правильного висновку.

Отже, як бачиш, відповідаючи на запитання, Ісус не просто цитував вірші, які містили пряму й очевидну відповідь. Він аналізував суть цих фрагментів, а тоді пояснював, як вона стосується порушеного запитання.

Коли саддукеї поставили під сумнів надію на воскресіння, Ісус зосередив увагу на конкретній частині вірша з Вихід 3:6. Проте він не просто процитував цей вірш. Ісус обговорив його значення і чітко показав, що воскресіння є частиною Божого наміру (Марка 12:24—27).

Опановуй здатність правильно та вправно аргументувати на основі Писань, і завдяки цьому станеш майстерним учителем.