звільнитися з рабства гріхаa (Матвія 20:28; Івана 3:16; 1 Івана 2:1, 2). Коли ж християни звільняються з-під закону гріха? Звертаючись до помазаних християн, апостол Павло сказав: «Закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти» (Римлян 8:2, Хом.). Ті, хто має надію жити в небі, звільняються, коли Бог помазує їх святим духом. Хоча їхні тіла з плоті й крові і недосконалі, Бог визнає їх праведними і приймає як своїх духовних синів (Римлян 3:24; 8:16, 17). Християнський ювілей для помазанців як групи почався у П’ятдесятницю 33 року н. е.

А що це означає для «інших овець», які в майбутньому будуть жити вічно на землі? (Івана 10:16). Для них Тисячолітнє царювання Христа буде часом відродження і визволення. Протягом цього Тисячолітнього Ювілею Ісус застосує свою викупну жертву на благо віруючих людей і усуне наслідки гріха (Об’явлення 21:3, 4). Наприкінці Христового тисячолітнього правління люди досягнуть досконалості і цілком звільняться від успадкованого гріха й смерті (Римлян 8:21). Тоді, коли це станеться, християнський Ювілей завершиться.

«Кожний розсудливий чинить зі знанням»

НАСТАНОВИ з Божого Слова, Біблії, «дорожчі... понад золото і понад безліч щирого золота» (Псалом 19:8—11). Чому? Тому що «наука премудрого [Єгови] — криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти» (Приповістей 13:14). Застосування біблійних порад не лише покращує якість нашого життя, але й допомагає уникати пасток, які йому загрожують. Як же важливо здобувати біблійні знання і дотримуватися того, про що дізнаємо́ся!

У Приповістей 13:15—25 записано поради царя стародавнього Ізраїлю Соломона, які допомагають нам діяти зі знанням, щоб ми могли жити щасливіше й довшеa. У своїх лаконічних прислів’ях він показує, як Боже Слово може допомогти нам здобувати прихильність інших людей, залишатися вірними в служінні, правильно ставитися до картання і мудро вибирати товариство. Крім того, цар Соломон звертає увагу на те, що було б розсудливим залишити своїм нащадкам спадок, а також з любов’ю картати їх.

«Добрий розум приносить ласку»

«Добрий розум приносить ласку,— говорить Соломон,— дорога ж віроломних шорстка» (Приповістей 13:15, Хом.). Згідно з одним довідником, вислів, перекладений як «добрий розум», тобто добре розуміння, мовою оригіналу «передає думку про здоровий глузд, розсудливість і мудрість у поглядах». Людині, якій притаманні такі риси, неважко знайти ласку в очах інших.

Розгляньмо, який розумний підхід застосував апостол Павло до свого співхристиянина Филимона, коли повертав йому Онисима, його утеклого раба, що став християнином. Павло настійно заохочував Филимона прийняти Онисима назад із добротою так само, як він приймав би самого апостола. Павло навіть був готовий сплатити борг Онисима, якби той був щось винен Филимону. Звичайно, Павло міг скористатися своїм впливом і наказати Филимону зробити все, як потрібно. Але апостол вирішив розв’язати це питання тактовно і з любов’ю. При цьому Павло був упевнений, що Филимон відгукнеться на його прохання і зробить навіть більше, ніж він його просить. Чи не слід і нам у стосунках зі співвіруючими застосовувати такий самий підхід? (Филимона 8—21).

З іншого боку, дорога віроломних «шорстка». У якому розумінні? За словами одного біблеїста, вжите тут слово передає думку про «міцність або твердість і говорить про безсердечну поведінку злих... Людина, запекла у своїх злих дорогах, безсердечна й байдужа до мудрих настанов з боку інших, простує до загибелі».

Соломон продовжує: «Кожен розумний за мудрістю робить [«кожний розсудливий чинить зі знанням», Дерк.], а безумний глупоту показує» (Приповістей 13:16). Розсудливість тут пов’язується зі знанням. Вона притаманна розважливій людині, яка, перш ніж щось зробити, все добре обдумує. Стикаючись із несправедливою критикою або навіть приниженням, розсудлива особа контролює свій язик. Вона молиться до Бога, щоб він допоміг їй виявляти плід святого духу й не дратуватися надмірно (Галатів 5:22, 23). Розважлива людина не дозволяє, щоб нею керували інші особи або обставини. Натомість вона зберігає самовладання й уникає сутичок, до яких часто вдаються ті, хто через обра́зи швидко спалахує гнівом.

Також розсудлива особа діє зі знанням, коли приймає рішення. Вона знає, що рідко можна чинити мудро, якщо покладатися на припущення чи почуття або просто йти за більшістю. Тому розсудлива людина виділяє час на те, щоб розібратися в ситуації, що склалася, розглядає всі факти і визначає, які існують виходи з цієї ситуації. Після цього вона досліджує Святе Письмо і вирішує, які біблійні закони чи принципи можна застосувати. Дорога такої особи залишається прямою (Приповістей 3:5, 6).

«Вірний посол — немов лік»

Нам, Свідкам Єгови, довірено проголошувати Божу звістку. Слова наступної приповісті допомагають нам і далі вірно виконувати своє доручення. У ній говориться: «Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол — немов лік» (Приповістей 13:17).