Щиро цікався людьми, виявляючи до них доброту
1 Одна жінка, яка колись упереджено ставилася до Свідків Єгови, пригадала свою першу зустріч зі Свідком: «Я не пам’ятаю, про що ми розмовляли, але пам’ятаю, з якою добротою, привітністю і смиренням вона поводилася зі мною. Як людина вона мені дуже сподобалась». Ці слова показують, наскільки важливо щиро цікавитись людьми, яким ми проповідуємо (Фил. 2:4).
2 Любов до́бра. Ми можемо показувати, що любимо інших зокрема тим, що виявляємо до них доброту (1 Кор. 13:4). Добра людина цікавиться благополуччям інших, шукаючи можливості зробити для них щось добре. Звичайно, вже сама праця проповідування є виявом доброти. Але справжня турбота про людей віддзеркалюється не тільки в нашому проповідуванні. Усім нашим поводженням з людьми — своєю дружелюбністю, добрими манерами, тим, як слухаємо людей, що́ їм кажемо і як це кажемо, навіть виразом свого обличчя — ми показуємо, що щиро дбаємо про них (Матв. 8:2, 3).
3 Якщо ми сердечно ставимося до людей, то будемо також надавати їм практичну допомогу. Піонер проповідував від дому до дому. Дізнавшись, ким він є, одна літня вдова не захотіла з ним розмовляти і згадала при цьому, що, коли він задзвонив, вона якраз була на стрем’янці і намагалась замінити на кухні лампу. Піонер сказав: «Вам небезпечно самій це робити». Вона запросила його ввійти. Він замінив лампу і пішов. Невдовзі цю жінку відвідав її син, і вона розказала йому про той випадок. Почуте настільки вразило його, що він вирішив знайти брата і подякувати йому. Відбулася приємна розмова, внаслідок якої цей чоловік погодився вивчати Біблію.
4 Виявляючи доброту, ми віддзеркалюємо любов Єгови до людей і прикрашаємо звістку про Царство. Тому ми можемо завжди ‘рекомендувати себе як Божі служителі, коли сповнені доброти’ (2 Кор. 6:4, 6).